Ажіотаж із масовим зникненням антитіл після перенесеного COVID-19 гуляє країною не перший тиждень. Люди б’ють на сполох: чому після досить важкого перебігу лабораторні тести показують, що сформованого імунітету немає? Дослідників теж непокоїть такий стан речей, адже за всіма законами імунології це виключення. Невелика ревізія тест-систем на антитіла до SARS-CoV-2 показала – справа не в імунній відповіді, а в системах, на яких тестують українців.
ВЗ Чому виникла ідея перевірити якість тест-систем?
Борис ДОНСЬКОЙ, кандидат біологічних наук, імунолог, в.о. завідуючого лабораторії імунології та вірусології ДУ Інститут педіатрії акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України– Ще у вересні минулого року, коли побачили реальний приріст захворюваності серед своїх колег, наш відділ почав проводити активне дослідження рівня антитіл до SARS-CoV-2. Ми тестували майже всіх співробітників та певну частину COVID-19 інфікованих «відловлювали» на дуже ранніх етапах – часто ще до появи симптомів. В цей час ми, звичайно, не бачили великої кількості імуноглобулінів класу М, але чітко спостерігали так звану «сіру зону». Ми прийняли її за наш фактор занепокоєння. Цих співробітників одразу відправляли додому, на карантин. Так, там вони могли через кілька днів заражати своїх рідних (і нажаль це відбувалося), але решта нашого колективу була в безпеці. Треба нагадати, що Інститут педіатрії, акушерства та гінекології є закладом, де працюють із надважкими патологіями, як у дітей, так і у вагітних. Тому зайве навантаження у вигляді коронавірусу ні до чого ані лікарям, ані пацієнткам – така гіпердіагностика в нашому випадку лише на користь. У певного відсотка колег, яких ми відправили додому, тривога була хибою, і вони поверталися на робочі місця за кілька днів. Ми, перевіряючи їх, бачили ту саму «сіру зону», без змін.
ВЗ На яку добу після контакту з`являється така картина?
– Іноді нам вдавалося побачити «сіру зону», починаючи з п’ятого дня. У декого антитіла виявлялись лише на 9-10день. І треба зауважити, що конверсія майже миттєва: якщо сьогодні в людини ледь помітні М-ки, то післязавтра вже будуть високі IgG.
ВЗ А чим пояснюється хибна «сіра зона»?
– Є невелика популяція людей, які мають імунну пам’ять від старих коронавірусних інфекцій. Саме вони і дають таку «сіру зону». Ми іноді бачимо їх як хибно позитивних. І, попереджуючи ваше запитання, ми поки не знаємо, захищені такі пацієнті від цього коронавірусу чи ні… Далі ми провели спільне дослідження з лікарем-інфекціоністом Євгеном Дубровським, у якому аналізували тривалість збереження антитіл. В результаті зрозуміли: антитіла є, вони не зникають дивним чином, а залишаються досить надійним фактором захисту. Проте останні кілька тижнів ми маємо десятки звернень друзів, колег та людей, які дізналися про наші дослідження з соцмереж, із інформацією, що захворювання точно було і це підтверджено, а антитіл – немає. Такі випадки можуть бути, але це однозначно дуже рідкісне виключення! Тому ми почали запрошувати всіх, хто до нас звернувся, та перевіряти ці невтішні результати. Абсолютно в усіх були в наявності високі антитіла! Ми замислилися: як треба було робити цей аналіз, щоб не побачити таких високих рівнів? Ажіотажу в лабораторіях вже немає, все спокійно. Черг немає також. Ще півроку тому все можна було б списати на лаборантські помилки и поспіх. Але зараз в чому проблема? Під підозру одразу потрапили тест-системи.
ВЗ Тобто українські лабораторії використовують сумнівні тест-системи?
– Є три виробники, які виготовляють тест-системи приблизно однакові за вартістю та дизайном. Ми придбали всі три примірники та отримали контрольну панель із Британії (NIBSC). В контролі було 15 однозначно позитивних зразків (на IgM), що мали бути спійманими тест-системами з українських лабораторій. Кілька – із дуже невеличкою кількістю антитіл, що по суті тестує чутливість системи. І решта – негативні. Експеримент був абсолютно відкритим, ми запросили науковців, лікарів, медичних журналістів.
ВЗ Поділіться результатами.
– Результат нас вразив! Система VITROTEST, на якій ми і працювали раніше, «зловила» і всі однозначно позитивні, і слабопозитивні зразки. Це пояснило той факт, що в нашій лабораторії перехворілі люди завжди знаходили свої антитіла. А два інших виробники, нажаль, продемонстрували незадовільну якість – нажаль, їх активно закуповує держава, приватні центри та лабораторії. Вони сертифіковані та акредитовані для того, щоб виявляти імуноглобуліни М, які вони часто геть не «бачать». Я закликаю до того, щоб лабораторії робили свої власні перевірки контролю якості на місцях, коли отримують нову партію, або бачать таку нетипову відсутність антитіл. Це ж не складно: заморозити 2-3 позитивні зразки та використовувати їх в якості контролю! Звичайно, ми попередимо виробників, але, нам здається, вони й самі здогадуються про стан речей, бо мусить бути внутрішній контроль якості.
ВЗ Тобто мова майте йти про заміну тест-систем на місцях?
– Звичайно, якщо лабораторія бачить, що система дає хибні результаті – виробник мусить її замінити. Це нормальна практика в лабораторній діагностиці.
ВЗ Пацієнти не намагаються перевіряти результати тестів?
– До пандемії всі ніби знали про лабораторну помилку. Нікого не дивувала порада перевірити результати в іншій лабораторії, а потім вже робити висновки. Сьогодні ж люди свято вірять в перший результат. А дарма.
Думаю, невдовзі ми знову побачимо хвилю обурення з приводу того, що після COVID-19 немає належної імунної реакції. А за цим, як правило, слідує хвиля міфів та маніпуляцій щодо вакцин. Напередодні періоду можливої вакцинації в нашій країні такі думки можуть бути небезпечними.
ВЗ Наскільки, на вашу думку, тривалий імунітет до СOVID-19?
– Це складне питання, бо із SARS-CoV-2 ми живемо лише рік. І всі наші припущення поки в рамках одного року. Але чому імунітет до ковіду має відрізнятися від імунітету до інших вірусних інфекцій? Здається, нам нав’язали цю думку. Можливо причиною були старі дослідження інших коронавірусів, з якими людство вже мало справу. Всі вони викликали максимум нежить і нижче не спускалися. Якщо вірус далі слизової носа не проникає, то й пам’ять до нього кепська. Тому люди могли хворіти на такий коронавірус пару разів на рік. Організм не буде формувати активну захисну реакцію тоді, коли небезпеки немає. Як тільки мутація вірусу призвела до того, що інфекція почала лізти глибше та руйнувати тканини – почала формуватися досить агресивна імунна відповідь. Але переважна більшість людей все ж таки досить легко перенесла COVID-19, що й дозволило йому набути шаленого розповсюдження.
ВЗ З чим пов’язаний ваш оптимізм, що невдовзі ми попрощаємося з ковідом?
– В найбільш контактній групі населення України, яка активно подорожує та спілкується, ми вже бачимо імунність на рівні не менше 40 відсотків. Ця група як активний переносник скоро здобуде колективний імунітет, якого достатньо, щоб припинити бути переносниками. І наша лабораторія, і інші бачать останні тижні потужний спад активності вірусу та первинно-інфікованих. Це дає мені підстави робити такі обережні прогнози. До літа, вважаю, ми практично впораємося. Буде період затишшя, як і минулого літа, а восени прогнозую невеликі локальні спалахи. Не треба забувати, що певна частина населення справді сидить вдома та мінімізувала контакти. Вони вийдуть і хтось з них таки перехворіє, бо вірус поки не щезне зовсім. Окрім того, сподіваюся, ми таки отримаємо влітку 1-2 мільйони доз щеплення та вакцинуємо групи ризику. Це дозволить знизити смертність майже до нуля. Нам не треба вакцинувати усіх! Треба реально підтримати літніх людей, яким за 60 років, та людей з групи ризику по патологіям.
ВЗ Борисе, якщо такі прикрі випадки сталися з розробниками тест-систем, чи можна зараз сподіватися на безпечну вакцину? Чи не замало часу витрачено на розробку?
– Дійсно крута вакцина – ефективна та безпечна – буде років через п’ять. По аналогії з тест-системами: хтось вже зараз зробив ідеальний варіант, а в інших вони досі ніякі. Ще півроку тому виробники систем орієнтувалися на специфічність. Сьогодні мусять вже на чутливість. З вакцинами подібна історія. Вже є певний вибір, тому варто віддати перевагу вакцинам виробника, який зарекомендував себе як надійний. Проблема в тому, що ефективність зараз може бути не оптимальна, а ми звикли працювати із вакцинами, які дають 90-95% захисту. Але на їх створення пішли десятки років: вивчався дизайн, дози та схеми введення перед тим, як дійсно досягався колективний імунітет. Зараз в нас немає стільки часу.
ВЗ Чи варто проводити масштабну ІФА-діагностику перед вакцинацією?
– Це ідеалістичний варіант, який став би суттєвим обтяженням для нашої системи охорони здоров’я. До того ж ми навіть не знаємо: у випадку якого результату тесту ми вирішуємо не робити щеплення? Де та межа рівня антитіл, яка гарантує захист? Але при дефіциті вакцин, звичайно, щеплювати тих, хто перехворів – нераціонально! Факт фіксації захворювання має бути причиною відтермінування щеплення на півроку.
ВЗ Як довго може зберігатися імунітет після щеплення?
– Цього ми теж не знаємо. Але завжди перенесене захворювання дає більш потужну та довготривалу пам’ять, ніж вакцина. Якщо наша імунна система «перелякалася» і були яскраві симптоми – маємо тривалішу імунну пам’ять. За умов щеплення вона буде на порядок слабшою. Але ми нічого не знаємо про перспективи РНК-вакцини, можливо захист буде кращим.
ВЗ Чому досить багато людей, які знаходяться в близькому контакті з хворими на СOVID-19, не заражаються?
– Нічого дивного, це типово для переважної більшості інфекцій, за виключенням високопатогенних, таких як віспа чи кір (там повна резистентність є виключенням, що пояснюється генетичними особливостями: умовно кажучи, у таких людей форма рецептору інша – мутована). З нечутливістю до ковіду мова, скоріше, йде про неспецифічний захисний імунітет, який робить людей більш стійкими до інфікування. Їм потрібна значно більша доза, тому це не абсолютний захист, а, скоріше, відтермінування. І, до речі, це зовсім не дає шансів на кращий перебіг та вихід з інфекції. Навпаки, якщо бар’єр пропущено – така форма імунної системи буде більш ворогом, аніж другом. Це можна порівняти з тим, чому чоловіки переносять коронавірус гірше за жіночу половину людства. Чоловічий імунітет менш гнучкий і більш ефективний в плані резистентності. Там все просто: на все чуже треба агресивно реагувати. У жінок є репродуктивна функція, тому їхня імунна система мусить підлаштовуватися. Отже цитокінові шторми більше чоловіча проблема – їх імунна система не звикла зупинятися.
ВЗ Чи можна, знаючи такі особливості імунітету, запобігти укладенням?
– Теоретично можна, але ми поки не вміємо чітко відслідкувати етап, коли відповідь різко стає деструктивною. Пригальмовувати імунну відповідь раніше, аніж треба, не можна. Так само погано пропустити момент, коли спинити агресію вже важко. Глюкокортикостероїди спрацюють, але треба ретельно обирати етап під’єднання їх до схеми лікування. До речі, ці особливості імунної системи часто непокоїли моїх пацієнтів ще до ковіду. Люди жалілися на «поганий імунітет», мовляв, на звичайну нежить вони хворіють довше за інших. Але все навпаки: якщо імунна система розуміє, що її може «занести на повороті», вона обирає таку повільну реакцію. Привчається не поспішати та мудро реагувати на патоген, думаючи про перспективи та майбутнє. Тому я проти будь-яких самовільних маніпуляцій з імунною системою і препаратами, які її стимулюють, так само як і протизапальними препаратами.
ВЗ І наостанок: якщо даним статистики довіряти не можна, як будуються прогнози?
– Прогнози будують сьогодні навмання. Все це поки суб’єктивна думка окремих людей. Ми, скоріше, підлаштовуємо якісь цифри під ситуацію. Як, наприклад, розраховують потрібну кількість доз щеплення? Адекватної статистики по захворюванням немає. Тому поки ворожимо на кавовій гущі…
Тетяна ПРИХОДЬКО, спеціально для «ВЗ»
Шановне паньство автОри і редактОри! Прошу ретельніше перекладати з рідної Вам російської на українську. Російське “ісключєніє” в усіх приведених у статті контекстах – аж 5 позицій! – перекладається як “виняток”, а не “виключення”. (Ба навіть у контексті “ісключєніє із універсітєта” було б “відрахування…”)