З початку року в Україні 91 особа захворіла на ботулізм, дев’ятеро з них померли через відсутність протибутулічної сироватки. Причина майже половини летальних випадків — промисловий ботулізм.
«Смерті від ботулізму — наслідок системного явища. По-перше, це відсутність дисципліни виконавчої влади, яка не виконує своїх обов’язків і не звертає уваги на аргументи професійної спільноти. По-друге, замість продуманої реформи ми отримуємо руйнування старих систем. Під лозунгом боротьби з корупцією знищено Державну санітарно-епідеміологічну службу. Натомість нічого нового не створено, — сказала Голова Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець під час прес-конференції 20 липня. — Під реформою нові управлінці розуміють демонтаж старої системи, а не створення нових інструментів».
На думку О. Богомолець, ситуація із захворюванням на ботулізм — яскравий приклад непродуманості реформ, адже за останні 2 роки кількість летальних випадків від цієї інфекції збільшилася втричі, а через неефективність системи контролю лише за останні півроку зафіксовано 4 випадки промислового ботулізму — уперше за 20 років. «До 2016 року від ботулізму помирав кожен 30-й інфікований. Потім почалася боротьба всього нового і кращого проти всього старого і поганого. Через 2 роки після знищення санстанції смертність від ботулізму виросла втричі. Тобто тепер помирає кожен 10-й. При цьому загальна кількість випадків фактично не збільшилася», — пояснює Голова профільного Комітету і називає не надто оптимістичні цифри.
Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа пояснює збільшення кількості випадків промислового ботулізму тим, що зараз в Україні впроваджено спеціальний режим здійснення державного контролю, який передбачає обмеження на перевірки суб’єктів господарювання. І так триватиме до квітня 2018 року, адже саме тоді набуде чинності Закон України «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин» (реєстраційний №0906), за який ВРУ проголосувала 18 травня 2017 року. За словами В. Лапи, він передбачає низку новацій у системі держконтролю і наділяє Держпродспоживслужбу дієвими інструментами для забезпечення захисту прав споживачів. Наприклад, у випадках, коли є обґрунтована загроза життю і здоров’ю людей, з’явиться можливість проводити перевірки суб’єктів господарювання без попередження.
Ці 9 місяців, поки Закон не вступить у силу, українці фактично беззахисні не тільки перед промисловим ботулізмом, а й іншими інфекціями. Покладатися на протибутулічну сироватку також не варто, оскільки, за словами головного позаштатного спеціаліста МОЗ України зі спеціальності «Інфекційні хвороби» Ольги Голубовської, у регіонах її немає — лише у столиці. «По-перше, сироватки дуже мало. Сподіваюся, це тільки перший крок і поставки продовжуватимуться, — говорить головний інфекціоніст МОЗ. — По-друге, я особисто зверталася до Міністерства з проханням розподілити сироватку хоча б у найвіддаленіші регіони, щоб люди не їздили в Київ за ліками. Розумієте, не може людина, у якої 50 грн у кишені, купити сироватку, котра коштує понад 3 тис. грн. Їй треба час, щоб десь ці гроші знайти. Також треба знайти кошти на дорогу до столиці. А часу у випадку зараження ботулізмом дуже мало, тут важлива кожна хвилина. На жаль, у Міністерстві цього не розуміють».
Тетяна КОЛІСНИК, «ВЗ»
