Наша країна не входить до групи ризику щодо захворюваності на бруцельоз. Протягом останніх 25 років в Україні реєструвалися лише поодинокі випадки захворювання людей на цю недугу, причому, як правило, зараження відбувалося за межами країни. В основному це були туристи, котрі подорожували неблагополучними щодо бруцельозу регіонами, зокрема країнами Ближнього Сходу, Азії, Африки, Центральної та Південної Америки. Разом із сувенірами і яскравими враженнями вони привозили на батьківщину ще й небезпечну хворобу. Саме так сталося і з мешканцем Чернігова, який у квітні цього року мандрував Грузією, Азербайджаном та Вірменією — країнами, де реєструється висока захворюваність на бруцельоз не тільки серед тварин, а й серед людей.
Історія з діагностуванням
Світлана ВОРОНА, завідувачка інфекційного відділення Чернігівської міської лікарні №2, головний позаштатний спеціаліст з інфекційних хвороб управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА, лікар вищої категорії
Володимир КРИВОШЕІН, завідувач ревматологічного відділення Чернігівської міської лікарні №4, головний ревматолог міста Чернігів, лікар вищої категоріїПрийняли рішення зібрати консиліум, яким було встановлено діагноз: «Серонегативний спондилоартрит із переважним ураженням попереково-крижового відділу хребта, правобічний сакроілеїт, рентгенологічна стадія перша, порушення функції хребта, перша стадія». Оскільки це захворювання належить до ревматологічних, хворого вирішили перевезти до ревматологічного відділення Чернігівської міської лікарні №4 для подальшого лікування.
Методами виключення та аналогій
До міської лікарні №4 хворий надійшов 22 вересня з попереднім діагнозом: «Хвороба Бехтерева (анкілозуючий спондилоартрит)». Це системне хронічне, прогресуюче запальне захворювання хребта, при якому поступово зростаються хребці. Його ще називають «бамбукова палиця». Зазвичай хвороба починається у віці 25-30 років і супроводжується сильним болем. Стан пацієнта був тяжким: висока температура тіла, сильний біль у попереку та суглобах. Він не міг самостійно встати, насилу повертався в ліжку.
Усі ці симптоми були не зовсім подібні до проявів спондиліту та спондилоартриту, при яких температура тіла субфебрильна (37-37,1 °С) або ж узагалі нормальна. Крім того, у хворих ревматологічного профілю не буває такого сильного болю. Пацієнту практично не допомагали протизапальні нестероїдні засоби, котрі йому призначали.
Стали думати, аналізувати. У лікарів була єдина зачіпка — сакроілеїт, який виявили при МРТ. Це запалення крижово-клубового суглоба характерне й для ревматологічних захворювань, але воно не супроводжується вираженим болем і значним підвищенням температури тіла. Сакроілеїт може розвинутися при туберкульозі. З огляду на це хворого направили на консультацію до фтизіоортопеда, який повністю виключив туберкульоз. Враховуючи наявність ураження хребта, пацієнта обстежили нейрохірурги обласної лікарні. Але вони теж не виявили «своєї» патології.
У хворих на бруцельоз може розвинутися сакроілеїт — у ревматологічному відділенні багато років тому з приводу цього захворювання лікувався мешканець Азербайджану. Симптоматика нашого пацієнта дуже нагадувала той давній випадок. Загалом захворювання в нього починалося класично: спочатку відбулося ураження одного колінного суглоба, потім — обох ніг, далі — плечей та хребта. Свої припущення лікарі вирішили підтвердити лабораторно: кров хворого відправили на дослідження в лабораторію особливо небезпечних інфекцій ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».
Клінічний аналіз підтверджено лабораторними дослідженнями
Були проведені серологічні реакції Райта та Хаддельсона на виявлення антитіл. Обидві виявилися позитивними. За результатами лабораторних аналізів, рентгенологічних досліджень і з урахуванням клінічних проявів хвороби було встановлено діагноз: «Гострий бруцельоз». І тільки після цього батьки хворого пригадали, що навесні їх син подорожував Кавказом і Закавказзям. Звичайно, там він споживав бринзу та інші молочні продукти домашнього приготування. А саме в такий спосіб найчастіше заражаються наші туристи під час відвідування ендемічних щодо бруцельозу регіонів.
У хворого великі шанси на повне одужання
Бруцельоз — небезпечна хвороба, що може призвести до інвалідизації. Що пізніше його діагностують, то більшого ушкодження зазнають органи людини. Тяжка форма бруцельозу здатна спричинити ураження центральної нервової системи (можуть виникнути паралічі, енцефаліт), ендокардит, патологію печінки. Тому добре, що діагностувати недугу вдалося ще до того, як вона перейшла в хронічну стадію.
Крім того, від самого початку лікування в ревматологічному відділенні міської лікарні №4 хворому було призначено левофлоксацин (фторхінолон) — антибіотик широкого спектра дії. Він діє на багато мікроорганізмів, у тому числі пригнічує бруцелу.
Після встановлення діагнозу другого жовтня пацієнт був переведений до інфекційного відділення міської лікарні №2, а через два тижні продовжив лікування в Київській міській клінічній лікарні №17 та отримав консультацію в ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України». Виписаний додому у задовільному стані.
Підготувала Олена БЕРЕЗКІНА, спеціально для «ВЗ», м. Чернігів
Коментар
Володимир ПУЛІН, заступник начальника управління охорони здоров’я Чернігівської ОДАЗвісно, треба приділяти більше уваги навчанню медперсоналу з діагностики та лікування небезпечних хвороб, які є малопоширеними в нашій області. Адже у зв’язку із тим, що жителі Чернігівщини досить активно подорожують до інших країн, є небезпека завезення нетипових для регіону захворювань. Щодо випадку з бруцельозом, то плануємо разом з колегами із Головного управління Держсанепідслужби України у Чернігівський області провести позапланову підготовку фахівців лікувальної мережі міста й області з питань епідеміології, виявлення, діагностики та профілактики цієї недуги.
