На перший погляд це — звичайний корпус медичного університету. Кілька аудиторій, студенти-стоматологи в білих халатах і специфічний запах дезінфекційних розчинів. При вході реєстратура, далі — зуботехнічна лабораторія та шість клінічних залів: терапевтичні, хірургічні й ортопедичні. У 2014 р., коли перші демобілізовані бійці повернулися до Чернівців, викладачі та лікарі-інтерни стоматологічного факультету Чернівецького державного медичного університету зголосилися безкоштовно надавати їм необхідну стоматологічну допомогу. Відтоді тут проліковано понад 500 бійців АТО.
Олег МАКСИМІВ, головний лікар Навчально-лікувального центру «Університетська клініка»На Сході України ці хлопці прикривали собою побратимів, руками затуляли криваві рани, терпіли несамовитий біль і по кілька діб не спали. А переступивши поріг стоматологічної клініки, мужні та безстрашні чоловіки раптом ніяковіли і… лякалися. Тож перш ніж розпочати огляд, намагаємося заспокоїти пацієнта. Запитуємо про сім’ю, дітей, зустріч з рідними після тривалої розлуки — допомагає. З часом навіть діляться з нами найпотаємнішим, як із психологами.
Під кулями — не до чищення зубів
Не секрет, що всі хвороби починаються через нервове перенапруження. А учасники АТО перебували в умовах постійного стресу. Плюс — погане харчування, відсутність питної води й елементарної можливості почистити зуби. Тому таких хвороб ротової порожнини, з якими приходять до нас бійці, на Буковині ще не бачили. До того ж, варто визнати: більшість хлопців мобілізували вже з проблемними зубами. А на війні хвороби загострилися. Тож звертаються до нас нібито зі скаргою на один зуб, а лікувати доводиться 20!
Військові розповідають: іноді по місяцю жили без води. Аби втамувати спрагу, пили з калюжі або підставляли горнята, коли йшов дощ. Про елементарну санацію годі й казати — під кулями не до чищення зубів.
Зазвичай у бійців уражена вся слизова оболонка рота, наявний затверділий зубний наліт. При прогресуванні зубного каменю відбувається руйнування тканин, які підтримують зуби. Між зубами і яснами утворюється простір — зубо-ясенна кишеня, заповнена нальотом. Кістка, що підтримує зуби, зазнає постійного руйнівного впливу. Тобто, якщо не лікувати ясна, зуби поступово розхитуються і випадають. Ми діагностуємо гінгівіти, пародонтити, періодонтити тощо. Як правило, на лікування маємо обмаль часу, бо у хлопців закінчуються відпустки і вони повинні повернутися на фронт. Тож деякі пацієнти просиджують у кріслі по 12-16 годин.
Звичайний карієс, з яким мобілізували більшість чоловіків, під впливом стресу й антисанітарії запускає буквально незворотні процеси. Спочатку розвивається запалення в твердих тканинах зуба (дентині). Потім воно поширюється на пульпу, забезпечену кровоносними судинами і нервами, — утворюється набряк, що призводить до здавлювання нервів (пульпіту). У зв’язку із цим виникає нестерпний біль. А оскільки знеболювальні на передовій тримають для екстрених випадків, від зубного болю бійці рятуються доволі негуманно: беруть шматок стального дроту, один його кінець підключають до акумулятора, а інший підводять до зуба. У такий спосіб убивають струмом нерв — і продовжують воювати. Для них це все одно, що для нас підстригти нігті. Проте ця процедура лише позбавляє болю, а причини його не усуває. Навпаки, дає старт періодонтиту, періоститу, флегмоні та іншим небезпечним захворюванням. Воїни, що перебувають далі від передової, іноді звертаються до найближчого ФАПу, де їм надають мінімальну стоматологічну допомогу.
Універсальних засобів для підтримання в порядку ротової порожнини в зоні АТО немає. Лікарі радять бійцям їсти цибулю, часник і лимон. Якось провели акцію: відправили на Схід кілька коробок із зубними пастами та щітками. Через кілька днів зателефонував командир роти: у місце їх дислокації влучив снаряд, усе згоріло. Каже сміючись: «У нас немає складів, де все це можна зберігати. Тому вистачає і трьох зубних щіток на 20 чоловік. Багато не треба, бо все одно згорить». Тож сподіватися на дотримання гігієни не доводиться.
Бажання мало, потрібні ще й кошти
Увесь матеріал та ліки, що використовують стоматологи клініки, закуплені за кошти волонтерів. Найчастіше до закінчення відпустки бійця лікарі встигають усунути причину болю, зупинити процес руйнування зубів, поставити фотополімерні пломби. За нинішньою програмою державного фінансування на прийом одного пацієнта передбачено 1,5 грн! Цього навіть на вату і спирт не вистачить. Нам пощастило, що на створення університетської клініки були виділені кошти з державного бюджету. У нас є 12 сучасних стоматологічних установок, рентгенапарат, необхідні інструменти, полімери. Користуємося тільки спиртом і ватою українського виробництва. Усе інше — кераміка, фотополімерні матеріали, анестетики — в основному японські. Тож і платити за них доводиться у Євро. Увесь матеріал закуповуємо за власний рахунок. Техніки теж ідуть назустріч. Якось звернувся до нас 28-річний боєць. Прийшов у відпустку на кілька днів. Сів у крісло, відкрив рота — а там немає жодного зуба. Лише де-не-де корінчики з ясен стирчали. Він провів у кріслі 50 годин! Технік, коли побачив його ротову порожнину, безкоштовно виготовив керамічні конструкції для протезування. А вже за тиждень, після посиленого лікування, наш боєць зателефонував з госпіталю: потрапив під обстріл, вибило очне яблуко і, на жаль, повилітали всі зуби. Казав, що підлікується, повернеться до Чернівців і — знову до нас.
За звичайні конструкції для протезування зубів — металеві, пластмасові — стоматологи не беруть з учасників АТО жодної гривні. Натомість кераміка, що є довговічнішою і зовні не відрізняється від натуральних зубів, — дуже дорога. Вартість однієї керамічної коронки — щонайменше 50 дол. Це без націнок і вартості роботи техніка-ортопеда. Три-чотири такі коронки в НЛЦ «Університетська клініка» ставлять безкоштовно. Якщо ж пацієнту потрібно 20-30 керамічних коронок, просять сплатити 20-30% їх вартості.
Допомагаємо всім, хто цього потребує
Лікарі й інтерни стоматологічної клініки безкоштовно лікують зуби не лише учасникам АТО, а й членам їх родин, волонтерам і переселенцям. Найбільш непередбачувані пацієнти — волонтери. Вони постійно поспішають. Якось звернулася жінка-волонтер, сіла в крісло і каже: «У вас — 15 хвилин. Видаляйте все, що зіпсоване, бо лікувати не маю часу». Через 15 хвилин просто в клініку їй привезли берці, і вона поїхала під Волноваху. Волонтери — теж герої: завдяки їм наші хлопці й тримаються там. Усі вони — і бійці, і волонтери — як правило, молоді люди, у котрих, на жаль, уже низка стоматологічних хвороб. Один пацієнт після лікування зізнався, що вперше за сім років зміг відкусити хліба! Тобто на передову він поїхав із серйозними захворюваннями зубів. Тож, якщо ми можемо допомогти, — робимо усе можливе.
Пріоритетами НЛЦ «Університетська клініка» є залучення грантових коштів для високоякісної, повноцінної й комплексної стоматологічної допомоги. Медичні працівники з Канади та США нині розглядають наші проблеми, і з часом, сподіваємося, долучаться до співпраці.
Підрахували, що на лікування одного пацієнта (без протезування) витрачаємо мінімум 2 тис. грн. І це найменше, що ми можемо зробити для наших захисників.
Підготувала Ольга РУСНАК, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці
