Суттєвих реформ вітчизняна медицина очікує вже не перший рік. На їхній необхідності наголошує Президент України Віктор Янукович, оскільки забезпечення населення якісними медичними послугами є одним із державних пріоритетів. Про стан сучасної медицини та її перспективи наша розмова з директором Департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації Ігорем Шкробанцем.
ВЗ Нещодавно медики відзначили своє професійне свято — певно найкращим подарунком для них було б удосконалення системи охорони здоров’я?
— Цього року День медичного працівника ми зустріли в умовах реального реформування галузі, її модернізації, а точніше — в умовах початку створення нової системи охорони здоров’я. Існуюча дотепер була сформована ще у першій половині минулого століття для країни з соціалістичним устроєм, тож вона жодним чином не відповідає вимогам європейськи орієнтованої держави з ринковою економікою. З цієї причини реформування медицини конче потрібне. Його слід було розпочинати на самому початку розбудови незалежної України, або навіть іще раніше — у роки перебудови СРСР. Та досі далі балачок справа не рухалася. Попереднім керівникам держави забракло волі взяти на себе відповідальність за зміни у найбільш соціально чутливій галузі, яка зачіпає фактично всіх. Якщо не зробити цього й сьогодні, можемо взагалі втратити охорону здоров’я як галузеве системне явище.
Нещодавно був на парламентських слуханнях. Здивувало, що опозиційні сили використовують складнощі реформування галузі як зброю для нападу на владу. Легкого старту, як і швидкого виграшу, від глибокої системної реформи бути не може — це виграш на майбутнє. Користуватися цим, закликаючи нічого не робити, є ведмежою послугою щодо створення в Україні європейської моделі медичної галузі.
Невже опозиція щиро хоче, щоб усе в медицині залишалося таким, як є? Невже цього хочуть люди? Чи задоволені пацієнти умовами перебування у лікарнях, якістю лікування, використанням сучасних технологій тощо? Чи задоволені медики умовами праці, існуючими соціальними гарантіями, заробітною платою? В обох випадках радше відповідь: «Ні». То чому мають місце розмови про непотрібність модернізації і змін у медичній галузі? Так, це складно. Важко змінювати і змінюватися, бо це напруження й проблеми, аналогічні до того, коли відбувається ремонт оселі. Але ж опісля настає задоволення від комфортного життя у відремонтованому помешканні.
ВЗ Що для цього потрібно зробити?
— Реформування — надзвичайно складний процес, який об’єднує принаймні дві складові. Одна із них суто медична і стосується організації охорони здоров’я. Вона пов’язана з тим, щоб зробити систему охорони здоров’я та її напрямки відповідними до вимог часу та загальноприйнятих у світі стандартів. Коли фінансується не утримання цілого закладу, як це є тепер, а лікування конкретного хворого (принцип «гроші за пацієнтом»), використовуються сучасні технології, забезпечується якісна медична допомога на засадах доказової медицини та наукових алгоритмів лікування, а з іншого боку, забезпечено належні умови праці та соціальний захист медичних працівників.
У цій же складовій — реформування основних медичних напрямків, зокрема створення центрів первинної медико-санітарної допомоги. Ще у Стародавньому Китаї на запитання, який лікар є найкращим, відповідали, що не той, який добре лікує імператора, а котрий не дає йому захворіти. Тобто навіть кілька тисячоліть тому однією з основних вимог до медицини була її профілактична спрямованість. Вона ж залишається наріжним каменем сучасної системи охорони здоров’я. Її форпостом є первинна медико-санітарна допомога. Тому політика держави щодо створення центрів ПМСД — це формування умов для розвитку профілактичної медицини, а відтак якісного поліпшення здоров’я населення.
На сьогодні центри ПМСД створено в усіх районах Чернівецької області, з 1 липня вони обслуговують 100% мешканців районів, а до кінця першого кварталу наступного року — населення області в цілому, включно із містом Чернівці.
ВЗ У контексті реформи створення також системи екстреної медичної допомоги, перинатальних центрів. Що зроблено в області у цьому напрямку?
— Створення єдиної цілісної системи екстреної медичної допомоги є надзвичайно складним завданням. Протягом декількох років вивчаю досвід функціонування системи екстреної медичної допомоги у європейських країнах, у складі робочої групи МОЗ мав нагоду ознайомитися з її організацією в Ізраїлі. Скрізь якісна невідкладна й ефективна екстрена медична допомога дає людям гарантію безпеки у житті. Наскільки це важливо, проілюструю на прикладі нашої області. Забезпечені державою необхідним арсеналом ліків, у тому числі дороговартісними препаратами, які раніше мав навіть не кожен стаціонар, бригади «швидкої» вже можуть безпосередньо на борту машини надавати кваліфіковану допомогу, приміром, розчиняти тромби. Завдяки цьому у хворих із гострою ішемією міокарда вдається запобігти інфарктам, тож вони виходять із кардіодиспансеру вже за кілька днів після госпіталізації без ризику стати інвалідами.
Реформа «швидкої» змінює сам принцип її роботи. Дотепер фактично службою керував Бюджетний Кодекс, адже її фінансування здійснювалося за територіальним принципом. Відтак доходило до абсурду, коли на виклик у село, що поруч із містом, їхала карета не з обласного, а зі значно віддаленішого районного центру. Тепер це докорінно змінилося.
Нові стандарти роботи служби потребують збільшення кількості бригад, створення нових пунктів базування «швидкої» (на території краю їх має додатися 29), якісного оновлення автопарку. Тому реформа екстреної медицини є показовим прикладом суті модернізації галузі, в основі якої не скорочення, а розвиток, поліпшення захищеності населення та демографічних показників.
Із демографічною ситуацією пов’язане ще одне нагальне завдання — створення мережі перинатальних центрів у рамках реалізації проекту «Нове життя, нова якість материнства і дитинства», який патронує Адміністрація Президента України. Такі центри запрацюють у кожній області. Мова йде про створення загальнодержавної системи безпечного материнства. Дякуючи підтримці обласної влади, голови Чернівецької обласної державної адміністрації Михайла Папієва, який очолює робочу групу зі створення обласного перинатального центру, ми виграли конкурс і отримали «зелене світло» з фінансування на його будівництво вже нинішнього року. Для цього в область надійде 68 мільйонів гривень державних інвестицій — сума, яку малобюджетна аграрна Чернівецька область самостійно не змогла б осилити. Ці кошти потрібно буде освоїти до кінця року, отож попереду величезна напружена робота.
Чернівецький обласний перинатальний центр запрацює у реконструйованому приміщенні колишнього міського пологового будинку №1. За умовами перебування, оснащеністю та застосовуванням високих технологій він стане закладом світового рівня, який буде обслуговувати буковинок і з Путили чи Сокирян, і з Чернівців.
ВЗ Якою ж є друга складова реформи, та чи є в умовах реформування майбутнє у безкоштовної медицини?
— Інша складова — політична та соціально-економічна, вона залежить від волі депутатів Верховної Ради, адже реформування медицини має вивести її й на прозорі фінансові стосунки. Медики мають виробляти якісну медичну послугу на засадах науково-доказової медицини та обґрунтованої ціни, а держава через впровадження різних механізмів має її купити. Щоб медицина отримувала гроші не від пацієнта, а від певного фінансового фонду за конкретно пролікованого хворого.
Дивуюся, чому опозиція не хоче говорити правду і спекулює на радянській тезі безкоштовності всього для всіх. Безкоштовною медицина має бути для людини, яка захворіла, а коли вона здорова, одержує заробітну плату, то повинна сплачувати гроші аби заздалегідь про це подбати. Система, коли громадянин дбає про своє здоров’я, у тому числі через сплату медичного податку, — це система взаємної відповідальності. Європейський принцип — здоровий платить за хворого, а багатий за бідного — абсолютно соціальний і справедливий, він дозволяє людині під час хвороби не переживати за те, де взяти гроші на лікування. Чи не є це справжньою гуманністю і хіба варто триматися за застарілий комуністичний принцип безкоштовної медицини, якщо це породжує хиби?
Тому ми закликаємо політиків не гратися у популізм і мати мужність прийняти законодавчі рішення, завдяки яким в Україні буде створено систему багатоканального фінансування системи охорони здоров’я для реалізації гасла: безкоштовна медицина для хворого.
Анна ГАРГАЛЯ, спеціально для «ВЗ», Чернівці
