У Чернівецькій області щорічно збільшується кількість дітей із вродженими вадами розвитку. Проте єдиної установи, котра надавала б увесь спектр медичних послуг таким немовлятам, у регіоні немає, тож і лікарям, і їх маленьким пацієнтам у боротьбі за життя доводиться маневрувати між різними закладами.
ВЗ Наскільки зросла частота вроджених вад у дітей?
Микола ХОМА, завідувач відділення дитячої хірургії КМУ «Міська дитяча клінічна лікарня» м. Чернівці ВЗ Які патології трапляються найчастіше?
— Найчастіше діагностуємо вроджені вади травного тракту, центральної нервової та сечової систем. Щороку оперуємо маленьких пацієнтів з омфалоцеле — грижею пуповинного канатика, гастрошизисом — вродженим дефектом передньочеревної стінки, атрезіями, гідроцефалією. І можемо похвалитися позитивною статистикою: 87% дітей, які надходять до нас, виживають. Власне, цей показник дещо вищий, ніж середньоукраїнський. Зазвичай, не вдається врятувати малят із множинними вродженими вадами, коли ушкоджено багато органів і систем. Нещодавно в нас був пацієнт із хворобою Гіршпрунга, причому, із тотальною формою цієї недуги. Ми надали йому невідкладну допомогу і направили на подальше лікування до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».
Єдине, чого ми поки що не оперуємо, — це патології серця.
ВЗ Чи достатньо забезпечене відділення необхідною апаратурою, зокрема для порятунку крихіток?
— Звісно, про повну забезпеченість говорити не доводиться. Маємо УЗД-апарат, лапароскопічну стійку. Нам не завадило б оновити інструментарій, особливо для оперування новонароджених, адже це специфічні мініатюрні інструменти, яких у нас обмаль. Навчилися працювати тим, що є. Проте коли буваємо на стажуванні в європейських клініках, дух перехоплює від інструментарію, котрим користуються тамтешні хірурги.
Найбільше нас турбує те, що хірургічна допомога дітям «розпорошена» по всьому місту. Хірургічне відділення розташоване в дитячій міській клінічній лікарні, неонатальне — на базі обласної дитячої клінічної лікарні, травматологічне та опікове — у лікарні швидкої медичної допомоги, ЛОР-відділення — у Чернівецькій обласній клінічній лікарні й міській лікарні №1. Тож те, як нам доводиться працювати, з боку виглядає доволі дивно. Наприклад, оперуємо малюка з вродженою вадою, надаємо необхідний післяопераційний догляд у реанімації, а далі, за логікою, таким пацієнтом повинен займатися лікар-неонатолог. При цьому спостерігати дитину зобов’язаний і хірург. Аби сумістити все це, пацієнта перевозимо в обласну дитячу клінічну лікарню (переїзд — додатковий стрес для ослабленого організму новонародженого!), а наш хірург регулярно виїжджає туди на консультацію. Це значно ускладнює роботу і негативно впливає на стан здоров’я крихітного пацієнта. Якби була можливість об’єднати хірургів і неонатологів під одним дахом, ми могли б надавати медичну допомогу набагато якісніше.
ВЗ Попри труднощі, дитяча хірургія області постійно розвивається. Де вдосконалюють свої вміння чернівецькі хірурги і що нового за останні роки вдалося запровадити у відділенні?
— Надавати допомогу новонародженим із хворобою Гіршпрунга наші фахівці навчилися в Німеччині. Раніше такі оперативні втручання в Чернівцях не виконувалися. Окрім того, двоє хірургів пройшли півторарічне навчання й отримали сертифікати за спеціалізацією «Дитяча нейрохірургія». Раніше дітей оперували дорослі нейрохірурги або ж доводилося направляти їх до «Охматдиту». Нині ж маємо своїх спеціалістів, які, зокрема, проводять операції хворим на гідроцефалію, пацієнтам із черепно-мозковими травмами, крововиливами в головний мозок, гнійно-септичними захворюваннями тощо.
У нас є грамотні небайдужі фахівці. Найбільше потребуємо об’єднання всієї дитячої хірургії в одному центрі, що дасть змогу скоротити клінічний маршрут пацієнтів і в такий спосіб максимально наблизити хірургічну допомогу до дітей.
Ольга РУСНАК, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці
Коментарі
Сергій СТОРОЖУК, головний лікар КМУ «Міська дитяча клінічна лікарня» м. Чернівці
Ігор НЕЗБОРЕЦЬКИЙ, начальник управління охорони здоров’я Чернівецької міської ради
