Реформа екстреної медичної допомоги — один з пріоритетних напрямків діяльності МОЗ України. Новацій багато, проте майже всі вони «зав’язані» на головному — функціонуванні відділень невідкладних станів при багатопрофільних лікарнях. Таких у Чернівецькій області немає. Тому екстрена і невідкладна допомога залишаються «на плечах» Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
ВЗ Як готуєтеся до змін, передбачених медичною реформою?
Володимир ЄЛЕНЄВ, директор ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»Під час першого зібрання обговорили наказ про автономізацію лікувальних закладів. Бо для того, аби перетворити комунальну установу на комунальне підприємство, треба провести чимало змін у документах. Але це необхідно зробити, аби центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міг і далі працювати й розвиватися.
ВЗ Які плюси автономізації ви бачите?
— Перш за все ми самі станемо розпорядниками коштів. Обов’язковою захищеною статтею витрат залишиться зарплатня і комунальні послуги, іншими ж ми керуватимемо відповідно до потреб. Наприклад, зекономили на бензині — вклали гроші в обладнання, меблі тощо. При цьому відпаде бюрократична тяганина, яка завжди ускладнює вирішення більшості побутових питань.
Крім того, комунальному підприємству дозволяється самому заробляти гроші й укладати контракти з працівниками. Не секрет, що для будь-якого фахівця найдієвіший стимул — фінансовий. Тож у контрактах із відповідальними та високопрофесійними спеціалістами будуть прописані надбавки до зарплатні за напруженість й особливі умови праці. А ті, хто працює не дуже старанно, відповідно зароблятимуть менше. Вважаю, що це буде справедливо.
ВЗ Чи зміниться склад бригади екстреної медичної допомоги? Зокрема, що буде з посадами водіїв та парамедиків?
— У новому Класифікаторі професій України, який набув чинності 1 листопада 2017 року, уже немає водія, натомість є екстрений медичний технік. Це дуже правильно, адже водій — повноправний член медичної команди і повинен володіти навичками надання долікарської допомоги. Особливо це важливо в районах області, де у бригаді тільки двоє фахівців: фельдшер і водій. Згідно з тією ж оновленою класифікацією створюється посада інструктора з надання догоспітальної допомоги. Саме цей фахівець навчатиме водіїв швидких, а також поліцейських і рятувальників надавати першу долікарську допомогу. Колишні водії, а тепер — медичні техніки, зможуть отримувати надбавки за особливі умови та особливий характер праці, які мають медичні працівники нашого центру. Це близько 20% від зарплати.
Щодо посади парамедика, то подейкують, що нею не замінять посади фельдшера — її буде введено у класифікацію окремо. Тож і фельдшери, і парамедики, можливо, працюватимуть у нашій службі паралельно. Зараз у місті бригада екстреної медичної допомоги складається з лікаря, фельдшера і водія, у районі — з лікаря, фельдшера і водія або фельдшера і водія. У перехідний період Міністерство охорони здоров’я рекомендує створити окремо бригади парамедиків, до яких входитиме парамедик і медичний технік, та окремо — лікарські й фельдшерські бригади.
Щоправда, виникає питання: що саме робитиме парамедична бригада, якщо у Чернівецькій області немає відділення невідкладних станів? Адже вони на місці допомоги не надають, діагнозу не встановлюють, лікування не призначають. Їх завдання — підтримання життєдіяльності людини. Як варіант, ці бригади разом із лікарськими можуть виїжджати на місце ДТП з кількома потерпілими: лікарі надаватимуть невідкладну допомогу, а парамедики транспортуватимуть постраждалих до лікувальної установи. В інших випадках, коли хворий викликатиме парамедичну бригаду, його доставлятимуть до лікарні.
І тут виникає чергове запитання: чи готові лікарні приймати такий великий потік хворих? Адже коли зараз у Чернівцях 200 викликів на добу, а частка госпіталізацій становить 17-20%, то після нововведення усіх цих хворих привозитимуть до лікарень. Тож кількість госпіталізацій зросте у 20 разів!
МОЗ вважає, що в кожному обласному центрі, кожній районній лікарні має бути створене відділення невідкладних станів — Emergence, куди всі хворі (із серцевим нападом, високою температурою, травмою) повинні надходити в першу чергу. Й у цих відділеннях мають працювати лікарі невідкладної допомоги — ті, які нині входять до складу лікарських бригад екстреної медичної допомоги. Там їх знання і навички будуть дуже потрібними. По ідеї, у цих відділеннях хворі змогли б перебувати до 8 годин. Цього часу вистачить для проведення мінімально необхідних обстежень (аналіз крові, УЗД, кардіограма тощо) і встановлення діагнозу. Та варто констатувати, що таких відділень в області немає, а для їх створення потрібні чималі кошти. Тож мусимо працювати в тих умовах, які є.
ВЗ Нещодавно Уляна Супрун в одному зі своїх інтерв’ю повідомила, що підвищена температура в дітей та гіпертонія не є приводом для виклику екстреної медичної допомоги. Ви справді на такі виклики більше не виїжджатимете?
— Гадаю, тут мало б ітися про профільні та непрофільні виклики. Закон України «Про екстрену медичну допомогу» визначає, що на екстрені виклики повинні виїжджати наші бригади, на неекстрені — служба невідкладної допомоги, якої в Чернівецькій області не створено. Тому умовно «неекстрені» виклики в робочий час ми повинні передавати в поліклініки за місцем проживання. Протягом двох годин до такого пацієнта приходить дільничний лікар.
Однак хворих це не влаштовує. І цьому є пояснення: працівники швидкої мають усі необхідні медикаменти, аби терміново надати допомогу. А от лікар із поліклініки послухає, поміряє тиск, подивиться горло — і напише призначення, а по ліки треба бігти до аптеки. Найчастіше непрофільними є виклики від хворих із серцево-судинними захворюваннями, онкопатологією, хронічними недугами дихальної системи тощо.
ВЗ Хто має, так би мовити, фільтрувати ці виклики?
— Мають бути розроблені уніфіковані протоколи роботи диспетчерської служби. Саме диспетчер повинен бути настільки грамотним, аби зрозуміти, яка ситуація у хворого, чи дійсно він потребує екстреної медичної допомоги.
Швидка медична допомога — насправді дуже дорога справа. Одна бригада обходиться державі у понад 1 млн грн на рік. Розрахунок простий: у Чернівецькій області є 67 бригад, а загальний річний фонд, до якого входить оплата праці, утримання автомобілів, закупівля паливно-мастильних матеріалів, оплата комунальних платежів тощо, — 88 млн грн. Тож вартість однієї бригади — 1,31 млн грн на рік, а один виклик коштує у середньому 350 грн.
Наразі ми обслуговуємо близько 185 тис. викликів на рік. Це дуже багато. Реально з цієї кількості справді екстреними і профільними є 30% викликів. Усіма іншими мусять займатися первинна і невідкладна медична допомога. Тобто коло знову замкнулося на невідкладній допомозі. Тому бригади екстреної медичної допомоги як їздили на непрофільні виклики, так і далі їздитимуть. Аби вирішити цю проблему в умовах відсутності відділення невідкладних станів, на державному рівні варто прийняти закон, котрий визначав би, що непрофільні виклики мають бути платними. Саме такий принцип діє у Європі.
Ольга КАМСЬКА, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці
