В Україні щорічно реєструють понад 100 тис. нових випадків інсульту. Третина хворих — люди працездатного віку, близько 50% осіб, які перенесли інсульт, стають інвалідами. Аби ефективніше надавати медичну допомогу хворим, у Чернівцях на базі КМУ «Міська клінічна лікарня №3» відкрили інсультний центр, де почали виконувати тромболізис та впровадили ранню реабілітацію. Однак медики зізнаються: іноді врятувати хворого не вдається тільки тому, що він не має коштів на комп’ютерну томографію. А томограф у лікарні — приватний.
ВЗ Чому виникла потреба у створенні міського інсультного центру?
Віктор ПРОЦ, головний лікар КМУ «Міська клінічна лікарня №3» м. Чернівці Рішенням сесії Чернівецької міської ради у 2017 році було затверджено програму «Охорона здоров’я», якою передбачалося відкриття міського інсультного центру. Тож з 1 квітня 2017 року на базі нашої лікарні запрацювало нове потужне відділення, створене за прикладом спеціалізованих інсультних та реабілітаційних центрів Європи.
ВЗ Будь-яка реорганізація, нововведення — це ризик. До того ж в інсультному центрі мають працювати як висококваліфіковані спеціалісти, так і відповідне обладнання. Чи вдалося змінити не лише вивіску, а й внутрішнє наповнення?
— Насправді, довелося докорінно змінювати власне структуру лікарні. Неврологічне відділення розділили на 30 неврологічних ліжок й окремий інсультний центр на 40 ліжок. В одне відділення довелося об’єднати ревматологію і кардіологію, у друге — пульмонологію, гастроентерологію та терапію. Міський інсультний центр і неврологічні ліжка розміщені в новому корпусі лікарні.
Окрім того, аби підвищити якість надання спеціалізованої медичної допомоги хворим із судинною патологією головного мозку, необхідно було забезпечити можливість цілодобового обстеження, тобто роботу клініко-діагностичної лабораторії, комп’ютерного томографа, посту лікарів-неврологів у режимі 24/7.
Ще одна важлива умова — покращення умов перебування в лікарні. Раніше в одній палаті розташовувалися 8-10 лежачих хворих, бо бракувало місця, а пацієнтів ставало все більше. Завдяки тому, що ми зменшили кількість ліжок в інших відділеннях, інсультний центр зайняв 2 поверхи. Так нам вдалося розмістити в палаті по 2-3 хворих. Також є палати поліпшеного перебування з окремим санвузлом.
Подбали і про «зелений коридор» та зручний під’їзд для швидкої: обладнали критий пандус й автоматичні двері. Варто сказати, що спільна робота медиків інсультного центру й центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф дуже злагоджена. Запровадили спеціальний номер телефону, за яким бригада, що везе хворого з підозрою на інсульт, зв’язується із черговим лікарем-неврологом, і на швидку у повному складі чекає мультидисциплінарна бригада. Завдяки цьому ми не гаємо жодної хвилини «терапевтичного вікна».
Інсультний центр має практично все необхідне обладнання: апарати ШВЛ, концентратори кисню, дефібрилятори, монітори пацієнта, шприцові інфузомати, функціональні ліжка для реанімації. На все це з міського бюджету було витрачено 2,8 млн грн. Окрім того, завдяки народним депутатам від Чернівців для нашого центру вдалося придбати 5 сучасних каталок. Одна із них — рентгенпрозора, тому дає змогу транспортувати хворого на комп’ютерний томограф, не відключаючи систем спостереження і підтримання життєдіяльності організму. Ще одна призначена для санітарної обробки хворого. Розумію, що подібні успіхи звучать смішно, адже для Європи такі речі абсолютно звичні, проте для нашого медичного персоналу робота лише зараз значно полегшилася, бо ж для того, аби перевезти 150-кілограмового непритомного хворого на обстеження, збиралися медики ледь не всього відділення, щоб перекласти його з ліжка заввишки 55 см на каталку висотою 80 см. Нині ж, на щастя, маємо каталку з електроприводом, завдяки чому її легко опустити до рівня ліжка.
ВЗ А яка ситуація із забезпеченням пацієнтів інсультного центру медикаментами?
— Вартість перебування хворого у відділенні інтенсивної терапії обходиться у середньому в 1,8-2 тис. грн на добу. Коли інсультний центр розпочав свою роботу, з бюджету міста було виділено 1,2 млн грн на медикаментозне забезпечення пацієнтів. Це дало можливість упродовж перших трьох діб безоплатно надавати хворим найнеобхідніші лікарські препарати.
На 2018 рік нам знову виділили кошти на медикаменти, причому вже не на 3 доби, а на 12 днів! Загальна сума — 3,3 млн грн. Також маємо можливість забезпечити пацієнтів, котрі перебувають у відділенні інтенсивної терапії, виробами медичного призначення (підгузками, пелюшками тощо).
Одна з головних новацій, яку нам вдалося впровадити у центрі, — тромболізис. Хочу зазначити, що пацієнт з ішемічним інсультом потребує введення 2 флаконів препарату «Актилізе®». Один флакон коштує 12,5 тис. грн, тобто вартість одного тромболізису — 25 тис. грн. Звісно, не кожен пацієнт може собі це дозволити. На 2018 рік з міського бюджету виділили кошти на 20 тромболізисів. За попередніми підрахунками, цього має вистачити.
ВЗ За неповний рік справді вдалося багато зробити. Чого ще бракує?
— Щонайперше, нам якомога швидше слід вирішити питання безкоштовного обстеження чернівчан на комп’ютерному томографі. Це надзвичайно важливе дослідження при інсульті, і нам дуже прикро, коли пацієнт потрапляє у «терапевтичне вікно», має шанси на повне одужання, проте… йому бракує коштів, аби заплатити за нейровізуалізацію. Проблема в тому, що комп’ютерний томограф, який працює в нашій лікарні, — приватний, отже, обстеження платне. Вночі та у вихідні вартість дослідження сягає 1,5 тис. грн. На жаль, непоодинокі випадки, коли родичі хворого не мають таких коштів і просять зачекати до ранку — тоді ціна трохи нижча. В такому разі ми втрачаємо дорогоцінний час і не можемо виконати тромболізис.
Нині вже є розпорядження Чернівецького міського Голови Олексія Каспрука щодо вирішення цього питання. Розглядаються два варіанти: перший — оплачувати процедуру обстеження мешканців міста, які перебувають на лікуванні в лікарні №3, з міського бюджету, другий — придбання комп’ютерного томографа для комунальних закладів охорони здоров’я. Такий сучасний апарат коштує близько 30 млн грн. Клопочемо про те, аби це питання було включено в програму на 2019 рік.
Також нам потрібно закупити 8 моніторів, які дають змогу спостерігати за вітальними функціями організму, й облаштувати комп’ютеризоване робоче місце лікаря-реаніматолога.
ВЗ Зважаючи на те, що в лікарні тепер є інсультний центр, а не просто відділення, чи не плануєте також реабілітацію хворих, які перенесли інсульт?
— Ранню реабілітацію пацієнтів ми почали впроваджувати одночасно із відкриттям центру. Власними силами створили невелику реабілітаційну кімнату, у якій навіть вдалося встановити навчальну кухню, бо зіштовхнулися з тим, що жінки просять допомогти навчитися обходити бодай самих себе. Тепер маємо можливість відпрацьовувати із хворими елементарні навички: відкривати кран, користуватися ножем, тримати ложку тощо.
Минулого року ми перемогли у міській програмі «Бюджет ініціатив чернівчан», тож у квітні придбаємо вертикалізатор (на це виділено 300 тис. грн). Окрім цього, є потреба в ортопедичних приладах для розробки суглобів, системі локомоторної терапії тощо. Так, реабілітаційне обладнання дуже дороге. До того ж існує ще одна проблема: немає фахівців-реабілітологів, кінезо-, ерготерапевтів — в Україні їх просто не готують.
Намагаючись знайти вихід, ми уклали договір із Чернівецьким національним університетом ім. Ю. Федьковича про те, аби студенти факультету фізичної культури та здоров’я людини проходили у нас практику за фахом «Фізична реабілітація». Сподіваємося: такий пілотний проект стане стартом для підготовки кваліфікованих кадрів.
На жаль, поки в рамках бюджетного кодексу ми не можемо самостійно збільшувати штат чи запроваджувати нові посади. Хіба що робити це в межах загальної чисельності: когось скоротити, а когось — додати. Але в таких умовах неможливо набрати необхідну кількість реабілітологів. У клініках Європи з кожним пацієнтом фахівець має працювати до 4 годин на день. Ми ж плануємо хоча б по годині занять, а в нас — близько 40 хворих. Відповідно, потрібні не один-два спеціалісти, а значно більше. Змінити це ми зможемо тоді, коли запрацює медична реформа і всі лікувальні установи стануть підприємствами. За цієї умови керівник того чи іншого підприємства зможе самостійно вирішувати, скільки посад необхідно, яку заробітну плату отримуватимуть співробітники тощо. До того ж не матиме значення, звідки пацієнт: із Чернівців чи Києва. Хворого госпіталізували, пролікували, а лікарня за це отримала гроші. Головне, аби її рівень був достатньо високим. Для цього треба не лише вкладати кошти в обладнання, а й мати висококваліфікованих фахівців, адже майбутнє медицини — за кадрами.
Ольга КАМСЬКА, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці
Коментар фахівця
Віталій КІСІЛЮК, завідувач інсультним центром КМУ «Міська клінічна лікарня №3» м. ЧернівціФахівці Ініціативи Angels включили до цього проекту інсультний центр Чернівців. Згідно з ним ми отримали комп’ютерну симуляційну програму, що дає змогу навчити лікарів швидко орієнтуватися в ситуації. Також наші лікарі взяли участь у майстер-класі для мультидисциплінарних інсультних команд, який проводили на базі Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, відвідали інсультний центр при Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. О. І. Ющенка.
Однак, аби надати вчасну та високоякісну допомогу хворому, потрібні не лише новітня апаратура й навчені фахівці інсультного центру. Необхідні спільні зусилля та злагоджені дії. Так, «терапевтичне вікно» при інсульті становить 4,5 години. За цей час родич має розпізнати інсульт, викликати швидку, медики, котрі приїдуть на виклик, повинні зорієнтуватися в ситуації, зв’язатися з лікарнею і попередити про те, що є потенційний кандидат на тромболізис.
Фахівці медичного закладу мають бути готові оперативно провести необхідні діагностичні заходи і невідкладне лікування. Власне, наразі саме в такій системі ми й працюємо. Сподіваюся, що, набувши досвіду та поліпшивши забезпечення устаткуванням, ми станемо сучасним інсультним центром, який дійсно відповідатиме європейським стандартам.
