У переважної більшості пацієнтів операція асоціюється з анестезією, кров’ю, больовими післяопераційними відчуттями тощо. Натомість пацієнти, які оперуються у відділенні інтервенційної радіології Черкаської обласної лікарні, таких «незручностей» не відчувають. Адже тут хірурги виконують свою складну й відповідальну роботу без скальпеля і розтинів — за допомогою новітньої апаратури, яка сьогодні є невід’ємною складовою сучасної медицини.
Операційний стіл у рентгенохірургічному блоці цього відділення оснащений високоточним апаратом-ангіографом — унікальним комплексом для діагностики, лікування й оперування пацієнтів із судинною патологією.
— Це фактично наші очі, — пояснює принцип роботи складної апаратури завідувач відділення інтервенційної радіології Комунального закладу «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», Заслужений лікар України, кандидат медичних наук Анатолій Почечуєв. — За допомогою цього апарату ми виконуємо найточніші обстеження і складні оперативні втручання. Унікальність операцій полягає в тому, що вони проводяться без розрізу і без загального наркозу. Через 3-4-міліметровий надріз усередину судини вводиться мікрокатетер, за допомогою якого і проводиться обстеження, а за потреби — і мікрохірургічні операції. Після оперативного втручання людина перебуває у стаціонарі всього два-три дні. Таким чином тут роблять операції на судинах серця, мозку, нирок та інших органів.
Нерідко після ангіографічного обстеження черкаським лікарям відразу доводиться переходити до оперативного втручання. Так, після обстеження судин серця (коронарографії) багатьом пацієнтам роблять стентування коронарних судин. Таку операцію хворі переносять досить легко, адже ніяких розрізів тіла, а тим більше розкриття грудини не відбувається. Через прокол в артерії катетер із закріпленим на ньому стентом, який має вигляд сітчастої трубочки, підводиться до місця звуження артерії. Всі маніпуляції виконуються під контролем
рентгенівського екрану і відображаються на моніторі. Така операція дозволяє значно знизити можливість утворення тромбів і закриття судини серця, а відтак дає можливість пацієнту уникнути інфаркту.
До речі, лікарі відділення інтервенційної радіології першими в регіоні почали проводити стентування коронарних судин, встановлювати кардіостимулятори. На базі цього відділення утворився, а пізніше відокремився і став самостійним підрозділом сучасний обласний кардіоцентр.
Саме ж відділення інтервенційної радіології наступного року відзначатиме 25-річчя. Воно почало працювати тоді, коли рентгенохірургію застосовували лише в небагатьох науково-дослідних інститутах Києва: інститутах Амосова, Шалімова, нейрохірургії. І нині визнано, що в Черкаській обласній лікарні малоінвазивні операції виконують на сучасному світовому рівні. Щорічно тут проводиться близько трьох тисяч ангіографічних досліджень і рентгенохірургічних втручань — черкащанам тепер не потрібно їхати у столицю на ангіографію судин. Навпаки, все частіше на лікування до черкаських рентгенохірургів приїздять із сусідніх регіонів, близького та далекого зарубіжжя. Оперувалися тут мешканці Росії, Узбекистану, Чехії та інших країн.
Сьогодні у відділенні інтервенційної радіології за допомогою методу рентгено-хірургії оперативне втручання роблять на судинах будь-якого органа, зокрема, використовують його для лікування цереброваскулярної патології. Скажімо, при звуженні судин головного мозку хірурги проводять стентування, що дає можливість уникнути інсульту. Освоїли тут і методи боротьби з аневризмою судин головного мозку. За допомогою ангіографа черкаські лікарі можуть визначити наявність аневризми, її розташування та розміри, а також «виправити» пошкоджену частину судини за допомогою спеціальної мікроспіралі.
— Головне, аби людина вчасно звернулася до лікаря і пройшла обстеження, — наголошує Анатолій Почечуєв. — У районних поліклініках відбір хворих незадовільний. Дуже багато з них потрапляють в обласну лікарню із передінфарктним станом, стенокардією, із ураженням судин головного мозку. Багатьом необхідно було робити операцію, як-то кажуть, ще позавчора…
Якщо хвороба загрожує життю, то у відділенні інтервенційної радіології операцію роблять відразу — не відкладають, не затягують і не створюють черги. Завдяки прийнятій державою програмі боротьби з серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями відділення має кошти для лікування таких пацієнтів.
Практично всі методики, які використовуються у відділенні, належать до новітніх медичних технологій світового рівня. Як і де їх опанували лікарі центру?
— У наших лікарів величезний досвід, — розповідає Анатолій Почечуєв, — співробітники пройшли стажування в клініках США, Німеччини, Франції, Росії, а також у провідних профільних інститутах України. Я побував у багатьох медичних закладах Європи, Америки, консультувався з колегами, постійно відвідую різноманітні конференції тощо. Якщо все це скласти, то, напевно, ще один інститут закінчив…
Завдяки найсучаснішій апаратурі та новітнім методикам, у відділенні інтервенційної радіології Черкаської обласної лікарні проводять обстеження та атравматичне оперування практично всіх внутрішніх органів і систем. Суттєвих результатів досягли у гінекології. Медики відділення відпрацювали метод безопераційного лікування фіброміоми матки — емболізації маткових артерій. Принцип операції емболізації маткових артерій полягає в тому, щоб за допомогою катетера дістатися до судин, які беруть участь у кровопостачанні міоми, і за допомогою спеціальних дрібних кульок-емболів закупорити, «запломбувати» ці судини. Позбавлена живлення, «знекровлена» міома перестає рости і зменшується в розмірі.
— Метод емболізації маткових артерій активно почали практикувати в Черкаській обласній лікарні з 2000 року. Маючи чималий досвід емболізацій, образно кажучи «набивши руку», подібну операцію наші лікарі виконують за 30-40 хвилин. На сьогодні у відділенні виконано близько 2 тисяч таких оперативних втручань, — розповідає Анатолій Почечуєв. — Це органозберігаюча операція, що особливо важливо для жінок репродуктивного віку. Позитивний результат спостерігається у 98%. Жінки, які через фіброміому довго не могли завагітніти, стають матерями. Ось і зараз у нас в клініці спостерігається жінка, яка завагітніла після емболізації. Таким методом також можна лікувати ендометріоз, маткові кровотечі.
Подібним методом у відділенні проводять лікування варикозу яєчникових вен і таза. Як розповів Анатолій Михайлович, це захворювання складно діагностується. У пацієнтки з’являються головний біль, мігрені, болісні відчуття під час статевого акту. Нерідко хворі роками безуспішно лікуються від різноманітних гінекологічних запалень, урологічних хвороб та інших недуг.
— Хворобу можна виявити лише під час УЗД-діагностики судин таза, яєчників та матки, — уточнює Анатолій Почечуєв. — Для діагностики стану вен малого таза нині найчастіше використовується трансвагінальне ультразвукове дослідження. З початку 90-х рр. арсенал ультразвукового дослідження венозної системи малого таза доповнився методами кольорового доплерівського сканування, що дозволяє побачити особливості кровопостачання внутрішніх органів. Одночасне застосування цих досліджень дає можливість установити діагноз практично на 100% точний.
Для лікування варикозу яєчникових вен і таза ми застосовуємо сучасний малоінвазивний спосіб — склеротизацію тазових вен. Для цього під місцевою анестезією через невеликий прокол у паху в яєчникові вени вводиться катетер і через нього встановлюються спіралі або вводиться склерозуючий розчин. Завдяки цьому повністю перекривається просвіт судини, усуваючи варикоз. Ефективність такого методу — більше 90%, ризик ускладнень і рецидиву (повтору) захворювання — мінімальний. Після такої операції не залишається швів і шрамів, термін перебування в лікарні становить 1-2 дні, після чого можна вести звичайний активний спосіб життя.
Сучасні методи лікування черкаські медики застосовують і при судинній патології нирок. Приміром, коли склеротична бляшка перешкоджає прохідності судини й у нирці падає кров’яний тиск, виникає великий ризик розвитку інсульту. Для відновлення нормального кровообігу органа черкаські хірурги встановлюють металевий ажурний каркас у місці звуження кровоносної судини.
Фахівці відділення інтервенційної радіології Черкаської обласної лікарні вдосконалюють старі методики ангіографії та освоюють нові. Чотири роки тому тут, приміром, запровадили стентування трахеї та стравоходу.
Проводиться і наукова робота, здебільшого у співпраці з фахівцями провідних науково дослідних інститутів України. Зокрема, з Українською технологічною академією та Черкаським регіональним відділенням УТА. У перспективі — розробка нових полімерних матеріалів, які використовуватимуться в ангіографічних дослідженнях.
Інна ХІМІЧУК, власкор «ВЗ», м. Черкаси
