В Україні на диспансерному обліку перебуває близько 1,5 млн осіб із цукровим діабетом, із них у Черкаській області — близько 50 тис., з яких 8,5 тис. інсулінозалежні. Насправді таких хворих удвічі більше, оскільки багато хто навіть не підозрює про своє захворювання. Досліджуючи проблему цукрового діабету понад 10 років, медики Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги №3 дійшли висновку, що поряд з іншими необхідно застосовувати методи еферентної терапії (екстракорпоральної детоксикації).
«Спеціально обладнаний кабінет екстракорпоральної детоксикації, який функціонує в нашому закладі, дає можливість застосовувати плазмаферез, корекцію лімфотоку, озонотерапію, фотомодулюючі методи (фотогемотерапію), — розповідає головний лікар установи, кандидат медичних наук Олександр Федорук. — Ми не піонери у використанні цих методів, але розробили свою методологію їх застосування для лікування хворих на цукровий діабет. У результаті багаторічної наукової роботи ми підібрали, на наш погляд, оптимальне поєднання методів еферентної терапії».
ВЗ В чому суть такого методу лікування?
Оскільки в патогенезі ускладнень цукрового діабету є проблема перенесення кисню гемоглобіном, розпочинаємо лікування із застосування озонотерапії. Для введення озону в організм використовуються озонований фізіологічний розчин для внутрішньовенних ін’єкцій, озоно-киснева суміш для підшкірного введення, велика аутогемотерапія тощо.
Вибір технології озонотерапії залежить від стану пацієнта, індивідуальних особливостей перебігу хвороби. Кращі результати лікування досягаються при використанні великої аутогемо-терапії (доза 50-100 мл крові, концентрація озону — 4-12 мкг/мл) та внутрішньовенної інфузії озонового фізіологічного розчину в кількості 200 мл (концентрація озону — від 5 до 10 мкг/мл). У процесі озонотерапії відбувається окислення, розчеплення грубих комплексів, зменшення концентрації гліколізованого гемоглобіну. Ефективність озонування ми контролюємо за індикаторними показниками (комплекс біохімічних аналізів, лейкоцитарний індекс інтоксикації, циркулюючий імунний комплекс, рівень середніх молекул та гліколізованого гемоглобіну). Якщо доза озону недостатня, збільшуємо її, поєднуючи одну велику аутогемотерапію з 3-5 процедурами внутрішньовенного введення озонового фізіологічного розчину.
При порушенні мікроциркуляції у нижніх кінцівках (діабетична стопа) додатково вводимо озоно-кисневу суміш підшкірно з концентрацією 5-10 мкг/мл. Після такої процедури в пацієнтів відновлюється чутливість кінцівок.
Далі до лікувального процесу підключається плазмаферез, щоб прибрати з судинного русла вимиті окиснювачем (озоном) ендотоксини. Ми використовуємо як гравітаційні, так і фільтраційні технології лікувального плазмаферезу — суттєвої різниці немає. Однак для хворих із нирковою недостатністю, анемією, низькими тромбоцитами, іншими захворюваннями фізіологічно обґрунтованим є лише фільтраційний плазмаферез.
Дозу плазмаферезу підбираємо, враховуючи стан хворого, біохімічні показники, діапазон добових коливань рівня цукру в крові. В середньому на курс лікування призначаємо від 3 до 5 сеансів плазмаферезу із видаленням плазми в об’ємі 800-1000 мл. Плазмозаміщення краще проводити кристалоїдами.
При проведенні комплексу процедур можна застосовувати додаткові методи лікування, приміром, для покращення реології крові використовуються низькомолекулярні гепарини, корекція гіпотензії, метаболічна терапія. Весь комплекс процедур контролюють ендокринолог і анестезіолог.
ВЗ Яких результатів удається досягти?
— Застосування за такою схемою екстракорпоральних методів сприяє покращенню кисневотранспортної функції крові хворого, її біохімічних властивостей. Рівень гліколізованого гемоглобіну приходить до норми, знижується рівень цукру в крові. Інсулінозалежним хворим удається зменшити дозу інсуліну на 20-25%.
Покращується стан судин і кровообіг — у пацієнта нормалізується тиск, знижується ризик виникнення артеріальної гіпертензії.
Оскільки методи екстракорпоральної детоксикації мають ефект стресмоделюючої терапії, результати проявляються не одразу — показники приходять до норми протягом місяця.
У процесі лікування цукрового діабету за нашою технологією починає помітно знижуватися рівень цукру в крові, що може призвести до гіпоглікемії. Тож ендокринолог повинен постійно коригувати дозу інсуліну.
ВЗ Як часто необхідно проходити таке лікування?
— Все індивідуально. Коли вже є ускладнення (діабетична стопа, проблеми з нирками, гнійно-септичні прояви), рекомендуємо проводити сеанси лікування раз на півроку. В іншому випадку достатньо одного разу на рік.
ВЗ Хворі потрапляють до вас на лікування за направленням ендокринолога?
— Маємо два потоки пацієнтів. Частина дійсно приходить за направленнями ендокринологів міських поліклінік і лікується в денному стаціонарі. Крім того, у гнійно-септичному хірургічному відділенні нашої лікарні надається меддопомога хворим на цукровий діабет із тяжкими ускладненнями — вони також проходять лікування методом екстракорпоральної детоксикації. Загалом у рік лікуємо до 200 хворих на цукровий діабет.
ВЗ Розроблений вами метод має протипоказання?
— Протипоказаннями для екстракорпоральних методів детоксикації у хворих із цукровим діабетом є гострий інфаркт міокарду, геморагічний інсульт, кровотечі, тромбоцитопенія, гіпертиреоз, схильність до судом, алергія на гепарин та озон.
Розмову вела Інна Хімічук, власкор «ВЗ», м. Черкаси