Рак молочної залози серед онкологічних хвороб у жінок посідає перше місце — статистика свідчить, що в Україні щороку виявляють понад 16 тисяч нових захворілих. За приблизними підрахунками близько 7,5 тисячі українських жінок щорічно помирає від цього захворювання. Спеціалісти зауважують, що хвороба «молодшає» і дедалі частіше фіксують випадки виникнення цього захворювання у жінок віком до 30 років.
На жаль, проблема, яка вже вийшла за межі медичної і набула статусу соціальної, стосується кожного регіону. Не є винятком і Черкащина: щороку тут реєструють майже 500 нових хворих на рак молочної залози. Всього ж у регіоні з таким діагнозом зареєстровано близько 5 тисяч жінок, а це майже 15% усіх онкохворих, які перебувають на офіційному обліку. Медики констатують, що кожна четверта хвора звертається до лікарів запізно — на третій, а то й четвертій, останній, стадії хвороби, коли допомогти вкрай важко або взагалі неможливо.
— Виявлення раку молочної залози на ранніх стадіях — це запорука ефективного лікування хвороби, — наголошує заступник головного лікаря КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради Ігор Гайдай. — Тому дуже важливо організувати виявлення раку молочної залози на ранніх стадіях. Для цього потрібні сучасне діагностичне обладнання, висококваліфіковані рентгенологи-мамологи, а також обізнаність самих жінок про можливості діагностики та лікування захворювання…
Однак в ідеалі про це можна говорити хіба що на рівні обласного центру. Реалії районної, а тим паче сільської, медицини рідко поєднують усі три чинники водночас. Що вже й казати про рівень сучасної діагностики раку молочної залози у сільській місцевості, коли сучасні стаціонарні мамографи, за допомогою яких можна виявити рак на ранній стадії, є лише у Кам’янському районі та в м. Сміла.
Тож, зважаючи на ці обставини та розуміючи, що не кожна мешканка села має змогу добратися до обласного центру для обстеження на сучасній апаратурі, на Черкащині організовано систему профілактичних оглядів молочних залоз жінок із використанням мобільних мамографів.
— На сьогодні в обласному онкодиспансері, окрім стаціонарного, є два пересувних мамографи, які призначені для оглядів пацієнток у районах, віддалених від спеціалізованих медичних закладів, — розповідає Ігор Вікторович. — Наші лікарі мають достатній досвід роботи на такій апаратурі, адже працюють на ній із 2006 року. Це був перший в Україні унікальний мобільний мамографічний комплекс (пересувний мамографічний рентген-кабінет), який Черкаському обласному онкодиспансеру передано на благодійній основі у рамках соціальної благодійної програми Avon «Разом проти раку грудей». Минулого року було придбано ще один, уже цифровий, мамограф, роботу на якому медики розпочали з травня…
За допомогою мобільного мамографа щорічно в районах Черкаської області обстежується від 4 до 6 тисяч жінок. Усього за сім років дії програми обстежено більше 28 тисяч жінок — у 6313 виявлено патологію, що складає 22%. Рак молочної залози І-ІІ стадії було виявлено у 152 (2,4%) жінок, підозру на рак молочної залози — у 615 (9,7%), гормональні порушення (виражена мастопатія) — у 2740 (43%) жінок.
— Коли ми вперше виїжджали мобільними бригадами в райони, я навіть не думала, що обстеження дадуть такі результати, — згадує завідувач обласного центру променевої діагностики новоутворень Черкаського обласного онкодиспансеру Антоніна Рябчун. — Та при перших же обстеженнях було виявлено 4 випадки захворювання на рак молочної залози! Інколи стаєш свідком просто жахливих випадків. Одна з пацієнток потрапила до нас із кровотечею — у неї вже почала розкладатись пухлина, а вона все не йшла на прийом до лікаря…
Мобільний мамографічний комплекс працює за попередньо складеним графіком, який затверджується департаментом охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації. Відповідальні за виконання — головний лікар центральної районної лікарні та головний лікар Черкаського обласного онкологічного диспансеру. Такий підхід дає можливість ефективно і якісно підготуватися в районному центрі до приїзду мобільного мамографічного комплексу.
Оскільки пересувний мамологічний кабінет не обігрівається, то працює він лише у теплу пору року — приблизно з квітня по жовтень. Протягом цього періоду мобільний мамограф встигає побувати в усіх районах Черкащини, інколи й не по одному разу. Мамографічний комплекс на виїзді обслуговує бригада у складі лікаря-рентгенолога, двох рентгенлаборантів та водія.
— У районі бригада, як правило, працює протягом тижня у дві зміни, — уточнює Ігор Гайдай. — Для цього і відправляємо двох лаборантів, щоб якнайбільше задовольнити попит населення. За день онкологи обстежують до 50 мешканок районних центрів та сіл району.
Про приїзд пересувного мамографа головних лікарів, онкологів, мамологів, хірургів центральних районних лікарень попереджають заздалегідь. Найпершими для огляду обласних спеціалістів вони запрошують жінок диспансерної групи, у яких виявлено виражені зміни у молочних залозах: це дає можливість не пропустити початок захворювання і своєчасно вжити заходів. Крім цього, інформацію доводять до голів сільських рад, які організовують транспортне обслуговування охочих потрапити на обстеження в районний центр.
— На жаль, заїхати в кожне село немає можливості, — пояснює Ігор Гайдай. — Адже для роботи пересувних мамографів необхідна постійна напруга електричного струму певної частоти і певних параметрів. Така напруга є лише в районних центрах. У маленьких селах — струм змінний, що негативно впливає на роботу апаратури. Крім того, для нормального функціонування апаратури пересувний рентген-кабінет повинен встановлюватися на максимально рівній площині. У багатьох селах таких умов немає. Коли ж знехтувати цими правилами, пересувний мамографічний комплекс може вийти з ладу, як це сталося минулого року в Уманському районі.
Тож, наявність сучасного обладнання — це ще й відповідальність за нього, уміння ефективно ним розпорядитися. Тим більше, що на його утримання та експлуатацію потрібні кошти. Так, для забезпечення виїздів мобільного мамографа у сільську місцевість необхідне пальне, для проявлення плівки — реактиви тощо. Обходиться робота такого виїзного кабінету в чималу суму — чотири тисячі гривень на день. На рік — до 800 тис. грн. При цьому для населення ці обстеження проводяться безкоштовно.
2013 року мобільною бригадою було здійснено 76 виїздів, під час яких обстежено 4119 жінок: у 535 черкащанок виявлено патологію, у 120 — підозру на рак, у 20 — рак молочної залози.
— Ці цифри ще раз підкреслюють гостроту проблеми, — констатує Антоніна Рябчун. — За даними ВООЗ, для виявлення 1 випадку раку молочної залози необхідно обстежити 2000 жінок. Тож проблема дуже велика. На жаль, за допомогою лише пересувного мамографічного комплексу її не вирішити. Звісно, аби в кожній районній лікарні був встановлений стаціонарний мамограф, то всі жінки віком після 40 років могли б проходити мамографію протягом року. Тоді задавнених випадків було б менше…
Щороку на Черкащині завдяки пересувному мамографу виявляють по 30-35 випадків захворювання на рак молочної залози. Винятком є лише ті роки, коли пересувний мамографічний комплекс не виїжджав на обстеження через поломку.
— Після виконання всього комплексу діагностичних заходів дані обробляються в Черкаському обласному онкодиспансері, — розповідає Ігор Гайдай. — Доставлені з районів плівки чи цифрові записи розшифровуються у стислі терміни, щоб не згаяти дорогоцінного часу. Скажімо, привезені у п’ятницю дані обробляються рентгенологами обласного онкодиспансеру першочергово, аби вже в понеділок-вівторок у райони надійшли результати обстежень. Інформація про результати обстеження та списки жінок, які підлягають направленню до обласного онкодиспансеру, передаються адміністрації відповідної центральної районної лікарні та районному онкологу факсом чи електронною поштою.
За роки свого функціонування рентген-кабінет на колесах завоював неабияку популярність. Незважаючи на те, що на календарі лютий, із районів уже телефонують до обласного онкодиспансеру з пропозиціями відвідати той чи інший район.
Бо, на жаль, не лише відсутність необхідної апаратури в районних лікарнях є причиною того, що величезна частина жіночого населення в області не обстежується. Не останню роль у цьому питанні відіграє низький рівень культури профоглядів. Найчастіше на запитання лікарів про причину пізнього обстеження жінки відповідають, що боялися відвідати онколога, не було часу, думали, що це дорого коштуватиме тощо. Прикладом безвідповідального ставлення жінок до свого здоров’я є результати медичної акції, проведеної черкаськими медиками у 2012 році в обласному центрі. Тоді пересувний мамографічний комплекс працював у густонаселених районах Черкас і, як з’ясувалося, в обласному центрі, де жінки можуть пройти мамографічне обстеження у кількох медичних закладах, ситуація чи не найгірша. За місяць було обстежено близько 1200 черкаських жінок: у кожної п’ятої виявлена патологія молочної залози, доброякісна чи злоякісна. Після дообстеження рак підтверджено у 6 жінок, у 23 — підозра на рак молочної залози.
— Пересувний мамографічний комплекс відіграє роль не лише діагностичного центру, а й своєрідного пункту пропаганди боротьби з раком молочної залози, — розповідає Ігор Гайдай. — Коли в районний центр або село приїжджає ця величезна розмальована машина — це подія. А коли місцеве населення дізнається, для чого приїхав пересувний комплекс, то навколо нього створюється справжній ажіотаж. А там сусідка сусідці розповідає, як обстежувалася їхня знайома… Тут пропагандистський механізм краще спрацьовує, ніж будь-які лекції. На проблему починають звертати увагу, замислюються над тим, що хоча б до лікаря необхідно сходити обстежитись. Тож за допомогою пересувних мамографів відбувається ще й інформування жінок про роль профілактичних оглядів та ранньої діагностики…
Інна ХІМІЧУК, власкор «ВЗ», м. Черкаси
