Створення Центру реабілітації учасників антитерористичної операції у стінах Черкаського обласного госпіталю для інвалідів війни розпочалося ще до прийняття на державному рівні документів про створення мережі реабілітаційних закладів на базі госпіталів для учасників війни. У липні, коли до закладу почали надходити перші постраждалі бійці, медики зрозуміли, що відновлення лише фізичного здоров’я не вирішує усіх проблем пацієнта. Людина, яка побачила жахіття війни, потребує обов’язкової психологічної реабілітації, надання комплексної медичної допомоги.
Офіційно Центр реабілітації учасників АТО на базі комунального закладу «Черкаський обласний госпіталь для інвалідів війни» Черкаської обласної ради було відкрито у жовтні 2014 року. На сьогодні заклад прийняв на медичну реабілітацію 101 бійця, з яких 33 продовжують відновне лікування. Незважаючи на те, що реабілітаційний заклад уже функціонує, фахівці Центру продовжують вивчати та удосконалювати систему повоєнної реабілітації. Для українських медиків — це ще не освоєна наука.
Без бюрократичної тяганини
Учасник АТО Юрій УгрикТермін перебування бійця АТО в реабілітаційному центрі — 24 дні. До плану реабілітації входять лабораторні та інструментальні обстеження, консультації вузькопрофільних спеціалістів. Усі бійці обов’язково отримують консультацію психолога і займаються з психотерапевтом.
До процесу реабілітації за потреби підключається Черкаська обласна лікарня, яка може проводити інтенсивну терапію й оперативні втручання, та обласна МСЕК, яка вирішує експертні питання. Обласна лікарня також безкоштовно забезпечує дообстеження пацієнтів за допомогою МРТ, КТ й інших методів, які відсутні в обласному госпіталі.
Усі результати обстежень та план лікування пацієнта лікуючим лікарем відображаються, як і належить, у карті стаціонарного хворого. А ось психолог свої спостереження заносить до карти супроводу хворого, форму якої розроблено спеціалістами Центру реабілітації.
Окрім надання реабілітаційної допомоги, Центр реабілітації учасників АТО виконує функцію центру по збору інформації про лікування бійців АТО в інших медичних закладах регіону, зокрема, щодо діагнозу та місця їх подальшого перебування.
Акцент на психологічну реабілітацію
Сергій Задорожний, головний лікар Черкаського обласного госпіталю для інвалідів війниВідомо, що у людини, яка побувала на війні, навіть якщо вона не отримала поранень чи ушкоджень, відбуваються зміни у сприйнятті світу. А що вже говорити про тих, хто постраждав ще й фізично. Для надання психологічної допомоги воїнам АТО у закладі функціонують кабінет психотерапії для індивідуальних занять та кабінет психологічного розвантаження. «Багато хто не був готовий до того, що побачив там, — розповідає психолог госпіталю Вікторія Дорошенко. — Аби боротися зі стресом, у людини має бути позитивний ресурс. Моє завдання — допомогти бійцям збагатитися позитивними емоціями, щоб повернути їх до нормального стану, допомогти їм боротися з майбутніми стресовими ситуаціями на полі бою».
Робота з пацієнтом далеко не завжди відбувається в кабінеті. Новоприбулі бійці рідко самостійно приходять до психолога, бо переконані, що людина, яка не бачила війни, не зможе їм нічого порадити. Тож доводиться вибирати влучний момент і ніби ненароком відвідувати військових у палаті, де й відбуваються заняття. Проведення занять у примусовій формі за чітким графіком тут не практикується, оскільки користі від них немає.
До речі, якщо в Центрі реабілітації є вільні місця, їх надають воїнам-афганцям. Такий підхід — теж частина психологічної реабілітації. «Спочатку це сталося випадково, — згадує Сергій Задорожний. — Щоб не пустували місця, в одній із палат ми розмістили афганців. Згодом помітили, що між ними й бійцями АТО складаються гарні стосунки. Хлопцям, які служили в Афганістані та пережили синдром війни, швидше вдається налагодити з ними контакт. Афганці розуміють їхні проблеми, їхній біль. Уявіть собі бійця АТО, у якого на очах вбили побратима. Для нього життя ніби закінчилося, він перебуває в сильній депресії. А тут афганець, у якого в житті був аналогічний випадок, своїм прикладом показує, що життя продовжується, — в нього є сім’я, дитина… І вже боєць АТО по-іншому сприймає навколишній світ. Тож, побачивши колосальний ефект від такого спілкування, нині ми спеціально «підбираємо» сусідів по палаті. Дуже ретельно підходимо до цього питання — звертаємо увагу на тих, хто вміє говорити й донести думку до співбесідника. Адже медиків бійці спочатку сприймають насторожено, як людину, що не бачила війни, а хоче навчити їх жити. А ті, хто воював, — вони чують один одного».
Психологічна підтримка бійців має бути постійною
Психолог Вікторія Дорошенко проводить заняттяА фахівцям черкаського Центру реабілітації для учасників АТО їхні пацієнти і справді довіряють. Уже сьогодні за рекомендаціями своїх колег по військовій службі до Центру телефонують із проханням пройти курс реабілітації бійці й з інших регіонів. І їм тут не відмовляють. Як і медикам з інших медичних закладів, які хочуть перейняти досвід у цьому новому напрямку медичної реабілітації.
Інна ХІМІЧУК, власкор «ВЗ», м. Черкаси
