Реформа медичної галузі охопила всі медичні заклади України — від столиці до маленького села. Із року в рік на рівні владних структур приймаються різноманітні, часом не узгоджені між собою, закони, накази і рішення, які поспішають виконувати на місцях, обмежуючи функції медичних закладів і можливість надання повноцінної медичної допомоги населенню.
Вардан Айрапетян, головний лікар Звенигородської ЦРЛУ «мудрих» схемах реформування охорони здоров’я на Звенигородщині «ВЗ» допоміг розібратися головний лікар Звенигородської ЦРЛ Вардан Айрапетян.
ВЗ Які реформи передбачені програмою і наскільки вони ефективні?
— Одним із пунктів проекту обласної медичної програми передбачається створення на базах окремих ЦРЛ міжрайонних відділень або центрів для надання спеціалізованої медичної допомоги. Скажімо, акушерські ліжка планують залишити лише у Шполі, Золотоноші, Черкасах; ортопедо-травматологічні — в Умані, Шполі, Золотоноші; кардіологічні ліжка зосереджуються в Уманській ЦРЛ. В інших районних лікарнях такі відділення просто ліквідують.
При цьому відсутність цих відділень у лікарні зумовлює автоматичне скорочення суміжних структур. Наприклад, у Звенигородській ЦРЛ унаслідок такого підходу скоротять 17 пологових ліжок. За ними доведеться скоротити і 6 ліжок патології новонароджених. Адже якщо немає новонароджених, то не потрібні ані таке відділення, ані його спеціалісти. Навіть те, що ми — одна з небагатьох районних лікарень, у якій працюють неонатологи, нікого не зупиняє.
Також заберуть 25 ортопедо-травматологічних ліжок. При цьому ані медпрацівникам, ані звичайним мешканцям не зрозуміло, як надаватиметься допомога хворим травматологічного профілю, зокрема з тяжкими черепно-мозковими травмами. Адже в разі прийняття запропонованої програми відбудеться скорочення не тільки вищевказаних ліжок, а й закриття відділення анестезіології та інтенсивної терапії, оскільки відповідно до Наказу МОЗ України №303 таке відділення організовується в ЦРЛ лише за наявності 200 і більше ліжок, 60 із яких мають бути хірургічного профілю.
Крім того, скорочується ще 20 кардіологічних ліжок. Надання допомоги кардіологічним хворим акумулюється в Умані. І це викликає велике занепокоєння, оскільки відстань від Звенигородки до Умані — 89 км. Чи виправдано буде транспортування хворого кардіологічного профілю розбитими дорогами на таку відстань? Адже вчасно доставити пацієнтів, наприклад, із гострим коронарним синдромом у зазначений медичний заклад, враховуючи обмежений час для проведення спеціалізованих втручань, не вдасться. Та й чи зможе Уманська райлікарня надати якіснішу медичну допомогу з кардіології, аніж Звенигородська? Чи лише транспортуватиме інфарктного хворого до Черкаського кардіоцентру для встановлення стенту, долаючи в зворотному напрямку ще 200 км? Де тут здоровий глузд? Про яке покращення медичної допомоги, її якості та наближення до пацієнта можна в такому разі говорити?
У результаті такої реорганізації відбудеться скорочення ліжкового фонду на 67 одиниць, а відповідно і штату спеціалістів: 6,5 ставки в хірургічному відділенні, 7,5 ставки в клініко-діагностичній лабораторії, яка цілодобово чергувала для якісного функціонування реанімаційного відділення, та в інших. Із 124,25 ставки залишиться 85,25 штатних одиниць при 170 ліжках. Таким чином, лікарня автоматично переходить у розряд малопотужних. Читаємо 2-й пункт проекту програми: «У малопотужних ЦРЛ ці відділення (ліжка) скоротити (дата реалізації — 2015 р.). Частину стаціонарних ліжок ЦРЛ і МЛ (30-40%) перевести в ліжка денного перебування (2015-2016 рр.)».
Ось і виходить, що повноцінну лікарню перетворюють на малопотужну, де будуть функціонувати переважно ліжка денного стаціонару. При цьому чи подумав хтось, як 80-літня бабуся зможе приїхати на крапельницю із села, розташованого за 40 км від лікарні, і повернутися назад? І так протягом кількох тижнів. Чи зручно це пацієнтам за умови відсутності транспортного сполучення між селами та райцентром? У скільки їм обійдеться щоденна дорога в обидва кінці? Чи зможе хвора людина літнього віку подолати двічі на день таку відстань? А чи врахував хто-небудь менталітет місцевого населення, його економічне становище?
До того ж, інколи в стаціонар доводиться класти хворих, яким госпіталізація не показана. Але якщо їх не госпіталізувати сьогодні, то завтра може виникнути ще серйозніша проблема зі здоров’ям, яка обійдеться і їм, і державі набагато дорожче. Останнім часом все частіше чуємо, що в медичних закладах обласного рівня хворого через два дні після операції виписують. А куди його виписують? Фактично — у районні лікарні. Бо тут за прооперованим спостерігають, виконують потрібні маніпуляції тощо. А якщо пацієнт поїде в глухе село і сам робитиме собі перев’язки, рана нагноїться, ось тоді й побачимо, скільки доведеться витратити і хворому, і державі. У медицині все пов’язано, як у доміно: одна кісточка падає і звалює за собою всі інші.
ВЗ Що собою являє Звенигородська ЦРЛ сьогодні?
— Нині в нашому медичному закладі розгорнуто 237 ліжок. Лікарня обслуговує понад 45 тис. населення Звенигородського району.
Зважаючи на зручне географічне розташування та рівень надання медичної допомоги, до нас на лікування їдуть і мешканці інших районів. За 2014 р. у стаціонарі проліковано близько 9 тис. хворих (4311 — мешканці сіл), із них 902 з інших міст і районів, що становить понад 10%. Це переважно мешканці м. Ватутіно, Катеринопільського, Лисянського та Тальнівського районів. Із них 615 (70%) осіб отримали спеціалізовану хірургічну допомогу. Інколи в наше хірургічне відділення приїздять на операції хворі з Богуславського району Київської області. Ми не відмовляємо, адже за чинним законодавством пацієнт має право лікуватися там, де йому зручно.
У складі Звенигородської ЦРЛ є два сучасні лікувальні корпуси — терапевтично-хірургічний і педіатрично-акушерсько-гінекологічний загальною площею 17 тис. кв. м. У лікарні 6 операційних. У 2014 р. тут було проведено 1597 оперативних втручань, із них з анестезіологічним забезпеченням — 807.
Функціонують 2 ендоскопічні кабінети, оснащені сучасною апаратурою. У стаціонарі в спеціально виділеному кабінеті проводять фіброезофагогастродуоденоскопію та колоноскопію. Тож маємо змогу забезпечити ургентне ендоскопічне обстеження хворих із шлунково-кишковими кровотечами. Працює кабінет УЗ-діагностики, де за 2014 р. проведено понад 13 тис. досліджень. УЗД охоплено понад 70% стаціонарних хворих.
ВЗ Медичний заклад чимось вирізняється з-поміж інших ЦРЛ? Якими можуть бути наслідки його реформування в нинішньому форматі?
— У Звенигородській ЦРЛ цілодобово забезпечується хірургічна, акушерсько-гінекологічна та невідкладна допомога при гострих захворюваннях терапевтичного профілю завдяки цілодобовому чергуванню хірурга, акушера-гінеколога, анестезіолога, терапевта, операційних медсестер і санітарок, медсестер-анестезистів і лаборантів. Такого в жодній районній лікарні Черкащини нині немає. Це дає можливість розпочинати невідкладне оперативне втручання в межах 10-15 хв.
Перевагою Звенигородської ЦРЛ також є вигідне географічне розташування (відстань до Черкаської обласної лікарні — 118 км, Уманської міської лікарні — 89 км, Ватутінської міської лікарні — 16 км, Тальнівської ЦРЛ — 35 км, Лисянської та Катеринопільської — по 25 км) і наявність між вказаними населеними пунктами автомобільних доріг у задовільному стані, що дає змогу оперативно доправляти хворих.
У Звенигородській ЦРЛ працює 68 лікарів, із них вищу категорію мають 22 лікарі, першу — 26, другу — 9. Тож наша ЦРЛ є лікувально-профілактичним закладом, який надає вторинну спеціалізовану медичну допомогу в цілодобовому режимі не тільки жителям Звенигородщини, а й мешканцям навколишніх районів, тобто функціонує в ролі так званого госпітального округу.
У разі скорочення підрозділів Звенигородської ЦРЛ, які надають екстрену допомогу, може утворитись своєрідний «вакуум» спеціалізованої допомоги, що призведе до соціального напруження серед населення вищезгаданих районів. На нашу підтримку зібрано вже 15 тис. підписів мешканців Звенигородського та інших районів, які виступили проти такого реформування медицини району.
ВЗ На вашу думку, чи можна таким «урізанням» районної лікарні досягнути мети, виписаної в проекті програми: підвищення якості й доступності медичної допомоги, зменшення навантаження на бюджет галузі, перетворення медичної допомоги на менш затратну й ефективнішу?
— Єдине, що зменшиться, — навантаження на бюджет, адже закриють значну частину корпусів лікарні. Нині в нас задіяно два 6-поверхових, один 3-поверховий і один 2-поверховий корпуси, харчоблок, приміщення під гараж, морг і допоміжні служби.
Однак, прагнучи досягти фінансової оптимізації, можна втратити набагато більше. Зекономивши в перші 2-3 місяці, потім доведеться витрачатися на лікування більшої кількості населення, адже без повноцінної допомоги здоров’я мешканців погіршиться.
До того ж, досі не проведено адмінреформу. Не зрозуміло, на якому рівні опиняться медичні заклади після неї. Попередньо Звенигородський район розділили на 4 громади: Шевченківську, Водянинську, Ватутінську та Звенигородську. Чия буде лікарня? Звенигородська громада може сказати, що їм достатньо 50 ліжок. Що тоді робитимуть три інші громади? Куди звертатимуться по медичну допомогу? А що робити медикам? Відмовити людині в наданні медичної допомоги ми не можемо, а покласти хворого на лікування просто не буде куди.
Щодо економії на комунальних послугах. Як можна тут економити, коли воду, газ, електроенергію ми закуповуємо в одного монополіста? І ще одне — 20 років тому не було кондиціонерів, потужних електричних пральних машин, не було бойлерів. Чому ми повинні від цього відмовлятися, рухатися назад, а не як усе прогресивне людство — уперед? Хворі не повинні дотримуватися правил гігієни, приймати душ під час лікування? Чи білизну потрібно прати руками?
До речі, економити можна по-іншому, більш розумно. Наприклад, білизну раніше прали за допомогою пари, яку виробляв газовий котел. Нині використовуємо три пральні машини на 12 кг завантаження з функцією парового прання. Білизна прекрасно переться, стерилізується, санстанція претензій не має, а ми відчутно економимо. Якщо раніше прання нам обходилося в 25-27 тис. грн на місяць, то нині — лише у 5 тис. грн. Пральні маши-ни окупилася за два місяці!
Завдяки інвестиційній програмі вдалося відключити свою котельню від ТОВ «Альянс Звенигородські тепломережі», забрати її на баланс лікарні й перевести на тверде паливо. Якщо раніше тепломережі продавали нам 1 гігакалорію тепла за 2700 грн, то нині такий обсяг нам обходиться в 1600 грн.
Цього року 500 тис. грн передбачили на заміну вікон. Щоправда, зважаючи на заплановану реформу, не знаю, чи будемо їх міняти. Такими псевдореформами відбивають охоту робити будь-що. Узагалі не розумію, навіщо називати такі дії реформуванням, оптимізацією? Скажіть правду — скорочення. Так принаймні буде чесно.
ВЗ Який бачите вихід із ситуації?
— Вихід — дати економічну і юридичну свободу лікарням, як це давно зробили в розвинених країнах. Якщо держава не може повноцінно забезпечити лікарні, то нехай вони заробляють самостійно. Нині ж це заборонено. Наприклад, у районах є люди, які можуть і хочуть заплатити за перебування в палатах підвищеного комфорту. Ми могли б обладнати такі палати не гірше, ніж у приватних клініках. Людина хоче мати зручності — нехай має, але за додаткову плату. Це стосується і харчування. Хіба реально повноцінно годувати хворого на 5,8 грн на добу, які виділяє держава? Можна було б запропонувати пацієнту додаткове платне харчування, проте зараз лікарня не має права його організувати.
Нині на охорону здоров’я в районі держава виділяє всього 30 млн грн на рік — і виживай як можеш. При цьому ставлять завдання надавати допомогу на європейському рівні. То виділіть тоді й асигнування такі, як у Європі. В Америці медицина фінансується із розрахунку 15 тис. дол. на одного пацієнта. Навіть у невеликих країнах Європи (Хорватія, Словенія, Македонія) — по 2-3 тис. дол. на одного мешканця. У нас же на пацієнта в рік передбачено 650 грн — це близько 30 дол. За такі гроші людину лікувати не можливо. Ні для кого не секрет, що хворі за власні кошти купують ліки, обладнання, фіксатори, глюкометри, тонометри тощо. Єдине за що поки не платять — це ліжко.
Нам заборонили проводити капітальні ремонти, купувати дороговартісне, а отже, сучасне, обладнання. При цьому МОЗ устаткуванням не забезпечує або забезпечує на свій розсуд. Скажімо, направили нам дефібрилятор, а він лікарні не потрібний.
Узагалі в нас 90% обладнання ще радянського виробництва. Нещодавно згорів флюорограф 1983 року випуску — терміново шукаємо кошти на придбання нового. Також потрібні стійка для хірургії, новий рентгенапарат. Після стрибка курсу долара вартість обладнання «зашкалює». Де взяти кошти, коли в лікарні грошей навіть на бензин для машин швидкої допомоги не вистачає? А якби медичний заклад мав право заробляти гроші, то ми б і обладнання замінили, і нові технології запровадили, і приміщення відремонтували.
І ще одне: поки не буде індивідуальної оплати праці медпрацівників, справа з місця не зрушиться. У лікарів немає стимулу працювати та розвиватися. Усім платять практично однаково — і тому, хто добре працює, і тому, хто не дуже. Нині лікар в районі отримує 1469-2062 грн — медики виживають лише за рахунок власного господарства. Фахівцю не потрібні подачки. Оплатіть лікарю його кваліфікацію, і тоді в нього буде стимул краще працювати, опановувати нові методики лікування.
А «зайві» медпрацівники самі відсіються.
Отже, необхідно дати медичному закладу можливість заробляти, тоді нормальний голов-ний лікар зможе підняти лікарню. А процес відбору медичних закладів відбуватиметься на основі добросовісної конкуренції.
Інна ХІМІЧУК, власкор «ВЗ», м. Черкаси
Точка зору
Володимир Кучер, Голова Звенигородської районної радиМи переконані: питання оптимізації, реорганізації Звенигородської районної лікарні має вирішувати лише Звенигородська райрада, оскільки вона є власником майна, утримує лікарню, отримує субвенцію з державного бюджету на охорону здоров’я мешканців району. Тому депутати Звенигородської районної ради звернулися до МОЗ України, Черкаської обласної ради та Черкаської обласної державної адміністрації стосовно питань реформування медичної галузі району. Зокрема в листі до Голови Черкаської обласної ради Валентини Коваленко ми звертаємо увагу на те, що прийняття обласною радою будь-якого рішення щодо реорганізації Звенигородської ЦРЛ буде перевищенням повноважень, а депутати районної ради, які представляють виборців Звенигородщини, виступають проти такої оптимізації медичного закладу. На нашу думку, це не лише не покращить стан медицини в Звенигородському районі, а й призведе до занепаду та руйнування матеріально-технічної бази Звенигородської ЦРЛ, яка розміщена в сучасних лікувальних корпусах, має вигідне географічне розташування та зручні шляхи сполучення між обласним центром, 7 районами області та містом обласного значення. До речі, згаданого листа ми направили до Черкаської обласної ради ще 13 липня — відповіді чекаємо й досі…
