Вирішальна роль у справі запобігання захворюваності покладається на медиків первинної ланки надання допомоги. Проте без належної співпраці з фахівцями вторинної та третинної ланок ефективна профілактика неможлива. Таку співпрацю щодо запобігання офтальмологічним захворюванням і впровадження комплексу медичних заходів, спрямованих на їх раннє виявлення, запровадили на Чернігівщині.
Профілактика глаукоми — один з пріоритетних напрямків роботи
Ірина БИХОВЕЦЬ, завідувачка відділення мікрохірургії ока Чернігівської обласної лікарні, головний позаштатний офтальмолог Чернігівської областіУперше у 2016 році ми почали проводити виїзні наради, на які запрошували не тільки районних окулістів, а й сімейних лікарів, котрих навчали скринінговим методикам обстеження хворих на глаукому, разом розробили «Алгоритм маршруту пацієнтів при діагностиці та лікуванні глаукоми», який дає змогу не тільки заощаджувати час сімейного лікаря, а й забезпечувати, на мою думку, кращий результат з виявлення патології на ранній стадії. Разом з первинною ланкою провели велику інформаційну кампанію за участі ЗМІ, головною метою якої було підвищення мотивації пацієнтів для проходження скринігу на глаукому. І населення почало активніше приходити на профілактичні обстеження. Особливу увагу приділили групі ризику: таких пацієнтів лікарі загальної практики-сімейної медицини направляли в поліклініку обласної лікарні до глаукомного кабінету з високотехнологічним обладнанням.
Якщо раніше під час профілактичних обстежень на всіх трьох рівнях показник виявлення підвищеного очного тиску становив 0,5 на 100 вимірів, то після проведеної роботи з інформування населення він збільшився втричі. Звичайно, зріс і рівень захворюваності (по області у 2015 році він становив 83 на 100 тис. населення, у 2016-му — 101 на 100 тис., що значно вище середнього по Україні). Але при цьому відчутно збільшилася і частота виявлення первинної глаукоми на ранній стадії, а головне — у 2016 році серед причин інвалідності глаукома спустилася з першого на третє місце.
Підвищений внутрішньоочний тиск не завжди є ознакою глаукоми і, навпаки, нормальний — ще не свідчить про її відсутність. Це ще раз було доведено під час акції з раннього виявлення глаукоми, яку проводили в обласній лікарні. Ми працювали з пацієнтами із групи ризику (віком понад 60 років; з асиметрією показників внутрішньоочного тиску на обох очах; з псевдоексфоліативним синдромом; родичі яких страждають на глаукому; із судинними порушеннями, особливо з перенесеними тромбозами вен сітківки тощо). Під час обстеження на високотехнологічному обладнанні в половини було виявлено глаукому, причому в більшості — нормотензивну. Ці дані ще раз підтверджують: встановлюючи діагноз, не можна обмежуватися тільки результатами тонометрії, потрібний також ретельний огляд лікаря-офтальмолога. І тут велика роль належить первинній ланці, де проводиться первинний офтальмологічний скринінг і вирішується питання подальшого маршруту пацієнта.
Запобігання ускладненням з боку органа зору при цукровому діабеті
У 2016 році перше місце серед причин інвалідності посіли патології очного дна, до яких належать й діабетичні ураження очей. З огляду на подібну ситуацію ми з обласним ендокринологом Любов’ю Черв’яковою вирішили проводити міждисциплінарні наради (не відмовляючись від наших цільових офтальмологічних нарад, які себе добре зарекомендували), запрошуючи на них разом з офтальмологами й ендокринологами лікарів загальної практики-сімейної медицини, адже саме вони здійснюють основні скринінгові обстеження населення з метою виявлення цукрового діабету.
На цих нарадах ми розповідаємо сімейним лікарям, як вчасно діагностувати цукровий діабет і максимально запобігти розвитку його ускладнень. Розказуємо, у яких випадках необхідно направляти хворих на обстеження, щоб ми могли не тільки виявити офтальмологічну патологію, а й у динаміці спостерігати стан очного дна та перебіг цукрового діабету. Але виявити ранні, більш тонкі зміни в сітківці навіть досвідчений офтальмолог без певного обладнання не може, тому рекомендуємо направляти пацієнтів на оптичну когерентну томографію сітківки, яка є стандартом діагностики в усьому світі. Безперечно, після проведеної роботи збільшиться показник захворюваності на цукровий діабет, але при цьому зменшиться кількість задавнених випадків, а отже, й показник інвалідності.
Сімейні лікарі стають фахівцями широкого профілю
Працюючи в тісному контакті з первинною ланкою, бачу, як поступово змінюється ставлення до сімейних лікарів. Так минулого року в кількох районах сімейним лікарям придбали транспальпебральні тонометри для скринігового вимірювання внутрішньоочного тиску через верхню повіку. Це дуже зручно, швидко і разом з тим економічно вигідно: не потрібні краплі, дезінфекційні засоби. Купують для сімейних лікарів у районах й інше обладнання, наприклад, минулого року придбали кілька офтальмоскопів для огляду очного дна. Освоїти техніку, навчитися на ній працювати сімейним лікарям допомагають спеціалісти нашого відділення та районні офтальмологи.
Хочеться зазначити позитивне ставлення лікарів первинної ланки до подібних занять і майстер-класів. Реформа підштовхує сімейних лікарів до самостійності, і вони прагнуть максимально отримати необхідні знання, підвищити свій рейтинг серед пацієнтів. Під час нарад наші спеціалісти розповідають, як за мінімуму обладнання провести первинний огляд пацієнта: перевірити гостроту зору (бажано зі скельцями), контрольним способом визначити поле зору, внутрішньоочний тиск, перевірити центральний стан сітківки за допомогою решітки Амслера, а також на що звернути увагу під час збирання скарг і анамнезу.
Проблеми, звичайно, є. Зокрема не вистачає діагностичного та лікувального обладнання, витратних матеріалів. Наприклад, не тільки недостатньо тонометрів Маклакова, а й фарби, крапель-анестетиків, дезінфекційних засобів до них, які необхідні у великій кількості. Але все ж позитивні зміни відбулися. Це видно на прикладі і нашої, й інших областей.
Для підвищення якості надання офтальмологічної допомоги населенню необхідна інтеграція зусиль усіх галузей: системи охорони здоров’я, соціального захисту, освіти, засобів масової інформації. На жаль, їх діяльність лімітована ресурсами, тож основним принципом сьогодні є раціональний розподіл уже наявних ресурсів і їх максимальне використання.
Олена БЕРЕЗКІНА, спеціально для «ВЗ», м. Чернігів
