У Чернігівському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф майже три місяці працює єдина оперативна диспетчерська, котра дала змогу вдосконалити прийом викликів від населення та забезпечити злагодженість оперативних дій між бригадами швидкої допомоги. До диспетчерської вже підключено всі райони та міста області.
Серверна — мозок диспетчерської
Ігор ДАНИЛЕНКО, директор лікувально-профілактичного закладу «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Чернігівської обласної радиГоловне устаткування центральної диспетчерської — це потужний сервер, куди сходяться всі дзвінки й де зберігається база даних (інформація про виклики, переміщення автомобілів, медичні картки пацієнтів тощо), до речі, не менше 3 років. Усе обладнання — нове, серверна оснащена сучасними системами відеоспостереження, пожежегасіння, вентиляції та кондиціювання повітря. Вони працюють в автоматичному режимі, а волоконно-оптичні кабелі захищені від вірусних атак. Доступ до серверної мають тільки особи, які її обслуговують.
У серверну підведене електроживлення від двох незалежних ліній, а також автономної дизельної електростанції (на випадок, якщо вимкнуться обидві незалежні лінії електропостачання). Система електроживлення обладнана автоматичним перемиканням.
Як це працює?
У центрі працюють диспетчери викликів та диспетчери напрямку — на зміні їх одночасно 10, а сам заклад функціонує в 4 зміни. Також тут цілодобово чергує інженер-програміст, який контролює роботу всіх комп’ютерів і серверної, а старший лікар зміни координує роботу диспетчерів і бригад. У вихідні, святкові дні та нічні години, коли немає адміністрації, він також виконує функції оперативного керівника центру.
Абонент, який телефонує на «103», зв’язується з диспетчером виклику, і той оформлює заявку. Диспетчер напрямку бачить на моніторі вже заповнену карту хворого, основну скаргу, адресу, визначає найближчу вільну бригаду за GPS-трекером і направляє її до пацієнта. Усі виклики-розмови автоматично записуються, інформація про них і про абонентів зберігається протягом 5 років.
Основний канал зв’язку — не голосовий, а через інтернет. Картку хворого, заповнену диспетчером виклику, відправляють на планшет керівника бригади. На оформлення екстреного виклику витрачається не більше 30 секунд (від отримання дзвінка до передачі повідомлення керівнику бригади). Останній звітує диспетчеру про отримання виклику, а також фіксує час виїзду й прибуття до пацієнта, діагноз і час повернення на підстанцію. Звичайно, усе це відбувається в онлайн-режимі. Усі бригади забезпечені планшетами із програмою «Швидка медична допомога». Як допоміжний засіб зв’язку на випадок проблем з інтернетом використовують мобільні телефони — ними також забезпечена кожна бригада. Крім того, для підстраховки заплановано всі бригади оснастити цифровими радіостанціями — на цей проект ДФРР виділив 7,4 млн грн.
У найближчих планах
Головне завдання на перспективу — придбання обладнання для дистанційної передачі електрокардіограм. Лікар або фельдшер бригади завдяки кардіографу, підключеному до планшета, зможуть передати дані ЕКГ у телеметричний центр. А лікар-кардіолог, який чергуватиме на кожній зміні, матиме можливість розшифрувати дані й прийняти рішення про тактику ведення хворого.
На створення телеметричного центру необхідно 1,1 млн грн. Ми виграли конкурс ДФРР на придбання цього обладнання, тож сподіваємося, що вже найближчим часом розпочнемо реалізовувати проект. Створення сучасної центральної диспетчерської — це лише одна зі складових побудови якісної екстреної медичної служби. Не менш важливими є сучасний санітарний транспорт, переважно типу В та С (тобто реанімобілі та спеціально обладнані автомобілі), і підготовлені професійні кадри. На сьогодні у нас працюють 98 бригад, маємо 107 машин, начебто є й резервні, проте
68 із них уже давно вичерпали свій ресурс.
Для модернізації автопарку центру екстреної медичної допомоги нашій області необхідно 66 нових автомобілів. Самі ми цю проблему не вирішимо, оскільки спеціально обладнаний автомобіль екстреної медичної допомоги коштує 2,5-3,5 млн грн. Тільки централізовані закупівлі за загальнодержавною програмою можуть допомогти регіонам оснастити служби ЕМД та МК такими необхідними машинами, однак поки подібної програми не розроблено.
Оновлення потрібне і навчально-тренувальному відділу, який діє в нашому центрі. Тут готують середній медичний персонал й водіїв, а також проходять навчання з надання першої медичної допомоги співробітники силових відомств. Матеріально-технічна база цього відділу дещо застаріла, однак коштів на її оновлення ми також не маємо.
Олена БЕРЕЗКІНА, спеціально для «ВЗ» , м. Чернігів
