Офіційно зареєстрована частота безпліддя в Україні у сто разів менша загальносвітових показників. Через проблеми з діагностикою та недосконалість статистичного обліку чоловіків із порушеннями репродуктивної функції таких пацієнтів фактично повністю ігнорують, хоча вони становлять потенційний резерв поліпшення демографічної ситуації.
ВЗ Якщо за кордоном у значній частині випадків інфертильності подружжя ведуть мову про чоловічий фактор безпліддя, то в Україні досі зосережуються здебільшого на жіночому. Невже проблем із репродуктивною функцією чоловіків у нас справді немає?
Олександр ЮЗЬКО, завідувач кафедри акушерства та гінекології Буковинського державного медичного університету, президент Української асоціації репродуктивної медицини, доктор медичних наук, професорЗ огляду на ці цифри складається враження, що західні області в цьому сенсі одні з найблагополучніших. Але така картинка створюється через недосконалий статистичний облік і проблеми з діагностикою. Наведу для порівняння дані статистики безпліддя у США станом на 2010 рік. На 308 млн населення безплідними були 40 млн осіб, із них 20 млн чоловічої статі. У цілому в США частота як жіночого, так і чоловічого безпліддя становила 13,2%: безплідним був фактично кожен 8-й громадянин. Це відповідає загальносвітовій статистиці, згідно з якою частота безпліддя людської популяції сягає 10-15%. На цьому тлі офіційно зареєстрована частота безпліддя в Україні у 100 (!) разів менша — лише 0,12%. Звісно, що такого не може бути апріорі.
ВЗ У чому ж причина разючої розбіжності у цифрах?
— Річ у тім, що в США і розвинутих країнах Європи звіти подають усі медичні заклади, незалежно від форми власності. Це обумовлено функціонуванням у цих країнах страхової медицини, яка змушує реєструватися для отримання медичної допомоги. Тому, коли мене запитують, чи потрібна нам страхова медицина, відповідаю: ми спізнилися з нею на 26 років. Її слід було впроваджувати одразу після здобуття Україною незалежності. Відсутність страхової медицини позначається на всіх аспектах функціонування медичної галузі, зокрема на медичній статистиці.
На відміну від держав зі страховою медициною, в Україні жодна лікарня фактично не подає звітності щодо безпліддя. Ось і виходить, що в нас цієї проблеми немає. Уточню: нібито немає, бо насправді вона — дуже актуальна. До прикладу, якщо за статистичними даними за 2016 рік у Чернівецькій області зафіксовано всього 66 чоловіків із вперше виявленим безпліддям, то лише за даними лабораторії обстеження сперми Чернівецького медичного центру лікування безпліддя торік обстежено 795 чоловіків, у 584 із яких визначено патологію сперми. Аналогічна картина спостерігається і в інших містах, де працюють спеціалізовані заклади лікування безпліддя, однак достукатися до Міністерства охорони здоров’я, щоб на державному рівні нарешті змінити систему реєстрації безпліддя, у тому числі чоловічого, не вдається впродовж багатьох років. Зайвий клопіт нікому не потрібний. У той час, як у Німеччині, приміром, уже діє онлайн-статистика, ми продовжуємо жити стандартами радянської доби. «Недореєстрація» хворих загрожує дисбалансом усієї системи діагностики і надання медичної допомоги чоловікам. Адже, коли проблеми немає, з нею не борються: відсутні аналіз, системний підхід і способи надання допомоги.
ВЗ Вважаєте, що зміна засад формування статистичних даних вплине на остаточний результат?
— Якби знали, що маємо в кожній конкретній області не кілька десятків, а тисячі чи й десятки тисяч безплідних чоловіків, то, можливо, били б у дзвони, намагалися щось робити, лікувати таких пацієнтів і допомагати їм стати батьками. Замість цього проблеми просто не бачимо. Подружні пари роками не можуть зачати дитину, жінки ходять по різних закладах, лікуються всіма можливими способами, доки хтось не здогадається обстежити й чоловіка. За таких підходів в Україні на сьогодні близько 78% безпліддя — жіноче і лише 22% — чоловіче, хоча це не відповідає об’єктивній картині. Зокрема відповідно до аналізу понад 10 тис. подружніх пар, проведеному у Чернівецькому медичному центрі лікування безпліддя, частота тільки чоловічого фактора безпліддя становить 12,5%, у поєднанні із жіночим — 39,3%, тобто в 51,8% випадків реєструється чоловічий фактор безпліддя подружжя. Ця статистика наближена до європейської й американської, вона є об’єктивною, оскільки центри безпліддя займаються діагностикою не заради діагностики, а заради результату. Їх робота вважається успішною, коли пара виходить із пологового будинку зі своєю дитиною.
У першу чергу це впливає на демографічні показники. Якщо раніше за рік в Україні народжувалося понад півмільйона дітей, то тепер не дотягуємо навіть до 400 тис. При цьому показники смертності не лише не зменшилися, а навіть зросли, і щорічні природні втрати населення в Україні становлять сьогодні понад 160 тис. осіб. Страшні цифри…
ВЗ Крім статистики в Україні, мабуть, не все гаразд і з діагностикою чоловічого безпліддя?
— Зважаючи на появу високоточної апаратури та новітніх технологій діагностики, світ давно використовує змінені стандарти спермограм. Спочатку норму сперматозоїдів в одному мілілітрі зменшили до 20 млн, а потім і до 15 млн — на сьогодні це стандарт ВООЗ. На нього сліпо перейшли лабораторії багатьох медичних закладів України. Та оскільки при цьому вони не змінили ні обладнання, ні реактивів, ні технології й оцінки виконання спермограми, то в результаті видають, фігурально висловлюючись, підмальовані дані. Чоловік проходить обстеження, йому кажуть, що в нього все гаразд, а коли він звертається згодом до спеціалізованих закладів лікування безпліддя, виявляється катастрофа. Відтак відбувається маніпулювання свідомістю чоловіків, а це неправильно. Тому не раз у виступах перед урологами, андрологами, іншими фахівцями я наголошував, що не потрібно гнатися за ефемерними показниками, аби тільки вони відповідали стандартам ВООЗ, хоча насправді є підтасовкою реальної картини. Коли проводимо дослідження спермограми за радянськими стандартами, згідно з якими нормою було 60 млн сперматозоїдів в одному мілілітрі, то у висновку необхідно зазначати відповідні результати. Нічого поганого в цьому немає. Завданням закладів первинного і вторинного рівнів є скринінг, виявлення проблеми своїми можливостями. Потім цього чоловіка можна спрямувати до спеціалізованого закладу лікування безпліддя для ретельнішого обстеження. Замість цього багато медичних установ проводять різні тести й дослідження, які давно канули в Лету й нікому не потрібні.
ВЗ Як помилки в діагностиці впливають на своєчасність і якість лікування?
— Апарат сперматогенезу чоловіка досить тендітний (це зумовлено природою, яка захистила жінку краще), тож нерідко такі помилки обертаються сімейною драмою. Згідно зі світовою статистикою лише 30% патологічної сперми мають невідомий генезис. Решта 70% — це або пізно діагностована або несвоєчасно пролікована патологія в чоловіка.
Є ще одна тенденція — в усьому світі погіршується якість сперми в чоловіків. Для вивчення причин цього явища у країнах, де є реальна статистика чоловічого безпліддя, проводять відповідні дослідження. Так, у Німеччині проаналізували сперму жителів різних регіонів: промислово забруднених й екологічно чистих. У перших якість сперми виявилася удвічі гіршою. Таке саме дослідження з аналогічними висновками провели у США. У результаті намітили кілька напрямків допомоги, зокрема щодо обмеження дії шкідливих факторів на виробництві. Однак зробити це можливо не при всіх технологічних процесах.
Є й інші ситуації. Коли, приміром, юнак іде до армії, він не може наперед знати, чи доведеться йому мати справу з радіоактивними речовинами, хімічними агентами тощо. З огляду на це для збереження здорової сперми чоловіків у світі пішли дуже прагматичним шляхом, створивши банки сперми. Ідеш в армію, на ризиковану операцію, медикаментозне лікування тощо — здай сперму. Доки людством не знайдено надійних засобів захисту апарату сперматогенезу чоловіків, їх можна убезпечити від імовірного майбутнього безпліддя бодай у такий спосіб.
Дуже поволі, однак тенденція зберігання сперми у кріобанках поступово поширюється і в Україні. Щоб справа активніше зрушила з місця, потрібна широка роз’яснювальна робота. Порівняно з витратами на лікування безпліддя, кошти за зберігання сперми — це копійки, але водночас — своєрідна страховка на майбутнє.
ВЗ Чи можна якось вплинути на ситуацію на рівні однієї області?
— В Україні є як позитивні, так і негативні приклади. Якщо у Запорізькій області вже налагодили діагностику й збір об’єктивних статистичних даних, то в інших регіонах, наприклад, на Київщині, яка має кращі можливості лікувальних закладів та значно більше населення, рівень офіційно зареєстрованого чоловічого безпліддя навіть нижчий, ніж у найменшій в Україні Чернівецькій області. Тому консолідація зусиль медичної спільноти і влади на регіональному рівні сприятиме вирішенню і цієї проблеми. Хоча зрозуміло, що тут потрібні зміни у масштабах держави.
Анна ГАРГАЛЯ, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці
