Шалена інформаційна кампанія з дискредитації медичних профспілок, розгорнута МОЗ, змушує замислитися. «Які цінності сьогодні сповідують очільники Міністерства та яку країну, зрештою, ми будуємо?» — запитує медиків Голова Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець.
Європейська спільнота та європейські стандарти життя значною мірою сформувалися під впливом профспілок. Ці організації завжди об’єднували найбільш активних, рішучих і свідомих громадян, які підштовхували державу та великий бізнес до «соціалізації» укладу життя й гуманізації стосунків між роботодавцем і найманим працівником. У найуспішніших країнах Європи сьогодні значна кількість громадян є членами профспілок. У Данії близько 80% робітників беруть участь у профспілковому русі, у Швеції — 75%, Великій Британії — 25%, Франції — 15%. З профспілками у Європі рахуються, до них дослухаються, адже профспілки — це громадяни, які мають активну позицію. І нікому не спаде на думку говорити про те, що людей на протести там заганяють силою чи ці протести є проплаченими. Політик, який наважиться сказати щось подібне, наступного ж дня піде в політичне небуття. Але якщо європейські працівники мають право на власну позицію, то наше Міністерство в такому праві українцям відмовляє.
Люди з МОЗ, що позиціонують себе як реформатори, чомусь ставляться до власних громадян, як до нікчемної маси, котра не здатна самостійно мислити і приймати рішення, тому її обов’язково хтось кудись заганяє. У їх головах не вкладається, що люди справді можуть мати власну позицію й готові її відстоювати. Не за гроші, не з-під палиці, а тому що мають гідність і відчувають себе повноправними громадянами. Це дуже нагадує менталітет Януковича, який завжди вважав, що всі протести куплені, а люди — дурні й не здатні на самостійні дії.
Саме тому ці «реформатори» із МОЗ проігнорували тисячі медиків, яких вивели на вулиці профспілки, і 100 тис. підписів, які були зібрані на підтримку їх вимог. Ніхто з профільного Міністерства не вийшов під Верховну Раду України, ніхто не намагався почути людей і ніхто не висловив готовність з ними говорити. Для них ці лікарі та медсестри — планктон, не вартий уваги.
Виникає питання: чи справді в МОЗ працюють люди з європейським світобаченням, готові до соціального діалогу, комунікації з громадянами та співпраці? Чи це звичайнісінькі псевдопатріоти-перевертні, котрі лише зовні виглядають, як реформатори, а всередині залишилися вірними заповітам Януковича?
За матеріалами персонального сайту Ольги Богомолець
