Епідемія COVID-19, та ще й на тлі осіннього-зимового збільшення загрози захворіти на ГРВІ, спонукає шукати способи підняти імунітет. Чи працюють традиційні імуномодулятори та вітаміни? Останні дослідження не дають однозначної відповіді на це запитання.
Підібрати методи, що підвищують захисні сили організму, допоможе Лілія Бабінець, завідувач кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, в.о. президента ГО «Асоціація сімейної медицини Тернопільщини», член правління УАСМ, професор, доктор медичних наук.
Імунітет можна тренувати за допомогою щеплення
Коли дитина народжується, в її розпорядженні є вроджений імунітет й антитіла матері, які вона отримала через плаценту. Поступово антитіла матері руйнуються, а імунітет дитини навчається боротися з патогенами самостійно. Коли в організм потрапляє будь-який вірус чи бактерія, імунітет його долає і запам’ятовує, аби наступного разу мати ефективну стратегію для боротьби. Це – набутий імунітет, який ефективніший від вродженого, але може справлятися тільки зі «знайомими» мікроорганізмами. Тому потрібні регулярні тренування імунітету шляхом контактів з мікроорганізмами. Якщо дітей з дитинства кутати, берегти від протягів, тримати в стерильних умовах та не дозволяти стрибати по калюжах, то імунітет у них буде лінивим і даватиме збій при будь-якій нетиповій ситуації. Потрібно загартовувати організм: достатньо ходити босим, спати в прохолодній кімнаті, їсти та пити холодне. Так судини не будуть різко звужуватися на холоді.
Крім того, потрібно робити заплановані щеплення. Це не підвищить імунітет у цілому, але навчить організм справлятися з тими вірусами та бактеріями, від яких його вакцинували. На жаль, від багатьох сезонних гострих вірусних респіраторних інфекцій (ГРВІ), як поки що і від коронавірусу, вакцин немає і найближчим часом навряд чи будуть, а от від грипу можна зробити щеплення. Вакцинацію потрібно повторювати щороку, оскільки вірус мутує.
Об`єктивні ознаки послабленого імунітету
Згідно з рекомендаціями Європейського співтовариства імунологів і медичних експертів фонду JMF, ознаками того, що імунітет не справляється з навантаженням, є наступні:
- 2 і більше гнійних отитів, тяжких синуситів та пневмоній протягом року;
- прийом антибіотиків протягом 2 місяців, але бажаний терапевтичний ефект не досягається;
- ускладнення при проведенні вакцинації ослабленими вакцинами;
- рецидивні і глибокі абсцеси шкіри і м’яких тканин.
В основному потрібно насторожитися, коли мова йде про тяжкі і часті бактеріальні інфекції, а не вірусні. Доросла людина може хворіти кілька разів на рік, а то й частіше, вірусними інфекціями. Це не свідчить про проблеми з імунітетом. Зазвичай причина частих захворювань – у способі життя. Потрібно слідкувати за своїм харчуванням, дотримуватися режиму, виключити шкідливі звички. Це допоможе підвищити місцевий імунітет.
Чи працюють ліки для підвищення імунітету?
На даний момент усі відомі ліки, які є в аптеці для «посилення» імунітету – це засоби з недоведеною ефективністю. Жоден з них не пройшов достатньо клінічних досліджень і не довів ефективність і безпечність при застосуванні.
Роль вітамінів та мінералів у підтримці імунної системи
Існує так звана «піраміда підтримки імунітету», яка базується на імунонутрієнтіах (вітамінах та мінералах) та імунобіотиках (пробіотиках). Більш диференційовано і значно рідше призначають імуномодулятори різного походження, і ще рідше і за суворими показаннями – ін’єкційні форми імуноглобулінів та інтерферонів.
Імунологічна дія вітамінів (безпосередній вплив на перебіг імунологічних процесів):
- Вітамін А – стимулює клітинний цикл і проліферацію Т-клітин;
- Вітамін D – стимулює проліферацію циркулюючих моноцитів;
- Вітамін С – призводить до підвищення вмісту у плазмі IgA, IgM і компонентів системи компліменту, посилює фагоцитарну активність макрофагів;
- Вітамін Е – бере участь в утворенні СD4, IL-2, сприяє проліферації Т-клітин;
- Вітамін В6 – необхідний для розвитку реакції антитілоутворення та фагоцитарної функції нейтрофілів тощо.
Антиоксидантна дія вітамінів:
- Збереження клітинних структур і підтримка їхньої біологічної активності;
- Попередження перекисного окиснення ліпідів (окисна деградація) і структур сполучної тканини;
- Попередження розвитку утворення каскаду вільних радикалів тощо.
Мінерали, як і вітаміни, також проявляють імунну і антиоксидантну активність. Приміром, селен бере участь у функціонуванні факторів неспецифічного захисту, реакціях клітинного та гуморального імунітету, регулює стабільність клітинних мембран. А цинк необхідний для утворення та реалізації функції В і Т-клітин, для адекватної роботи факторів неспецифічного захисту, у т.ч. підтримує фізіологічний обмін і функції епітеліальних клітин слизових. Причому важливо пам’ятати, що задовольнити добову потребу організму у мінералах значно важче, ніж потребу у вітамінах!
Які вітаміни та мінерали потрібні для нормальної роботи імунітету дорослої людини
Одним з найважливіших умов для збереження міцного здоров’я є прийом всіх необхідних для правильного функціонування імунної системи вітамінів. Для повноцінної життєдіяльності організму дорослої людини потрібно регулярне надходження з їжею або добавками, як мінімум, 13 вітамінів і 20 мінеральних речовин. Це вітаміни A, D, E, C, H, K, вся група B. Мінерали – кальцій, магній, натрій, калій, фосфор, хлор, залізо, сірка, цинк, йод, мідь, марганець, селен, хром, фтор, бор, ванадій, кремній, молібден, кобальт. При дефіциті хоча б одного з них імунітет послаблюється, і ризик розвитку різних захворювань зростає.
Чи є різниця у потребах у вітамінах в залежності від статі?
Чоловікам і жінкам потрібні одні і ті ж поживні речовини. Але представникам сильної половини людства рекомендовано вибирати комплекси, до складу яких входять вітаміни B, E, D, а також фосфор, цинк і кальцій. Для жінок найбільш важливими є залізо і вітаміни F, E, A.
Чи є вікові відмінності у потребах вітамінів?
Вітаміни бажано підбирати за віком. Після 25 років потрібно закласти міцний фундамент здоров’я. Допоможуть в цьому вітаміни B₃, B₉, B₆, E. Після 30 років необхідно ретельніше заповнювати дефіцит вітамінів E, C, всієї групи B. У 40 років надзвичайно важливі вітаміни A, D, B₁₂. А у віці 50+ – А, Е, С, F, D, К.
Коли найкраще застосовувати вітаміни для зміцнення імунітету?
Вітаміни для підвищення імунітету вкрай важливо приймати взимку і навесні. У цей період найбільш високий ризик їх дефіциту в зв’язку з погодними умовами і відсутністю свіжих овочів і фруктів (тепличні, на жаль, не можна вважати джерелом нутрієнтів). Вітамінні комплекси для підняття імунітету взимку повинні містити аскорбінову кислоту і ретинол – це його найкращі помічники. Дефіцит сонячного світла вимагає додаткового надходження в організм вітаміну D. Підтримати імунну систему навесні допоможуть вітаміни A, B₉, C, D, PP і йод, цинк, залізо, хром, селен.
ЯКІ ВІТАМІНИ І МІНЕРАЛИ ПОТРІБНІ ДЛЯ ДИТЯЧОГО ОРГАНІЗМУ?
Вітамін Д. Відповідає за імунітет, допомагає кальцію і фосфору засвоюватися краще, що робить кістки, зуби і нігті дитини здоровими і сильними.
Вітамін С (аскорбінова кислота) необхідний у сезон застуд та епідемій вірусних захворювань, оскільки він допомагає організму чинити опір негативному впливу оточуючого середовища.
Вітамін А. Відновлює, підтримує нормальний стан слизових оболонок, бере участь в синтезі інших мікроелементів.
Вітамін Е. Очищує організм від токсинів, тому він особливо необхідний дітям, які живуть у великих містах або поблизу промислових підприємств.
Вітаміни групи В. Забезпечують нормальний перебіг обмінних процесів, підтримують роботу внутрішніх органів.
Залізо. Відповідає за підтримку гемоглобіну на досить високому рівні.
Селен. Має відмінні відновні властивості, прискорює ріст пошкоджених тканин. Селен буде особливо актуальним для дітей, які перебувають на реабілітації після важкого захворювання.
Цинк. Покращує травлення, зміцнює здоров’я волосся, нігтів.
Магній. Стабілізує роботу нервової системи, показаний при високій стомлюваності, нервозності, тривожності, порушеннях сну.
Омега-3, або ненасичені жирні кислоти (Вітамін F). Необхідні всім, хто займається інтелектуальною працею, навчається в школі, відвідує секції, гуртки додаткової освіти.
Коли дитині необхідно давати вітаміни?
Перш ніж приймати вітамінні комплекси, варто переглянути раціон дитини. Натуральні вітаміни з продуктів засвоюються краще, ніж штучні аналоги. Перед застосуванням будь-яких вітамінних комплексів для дітей слід проконсультуватися з фахівцем – сімейним лікарем, педіатром, імунологом. Крім того, варто здати аналізи і переконатися в тому, що в організмі бракує тих чи інших поживних речовин. Їх надлишок не менше шкідливий, ніж дефіцит, а його легко дістати, приймаючи харчові добавки. На думку лікарів, прийом додаткових вітамінів для імунітету необхідний дитині при таких ознаках: підвищена стомлюваність, сонливість, млявість, апатичність; відсутність апетиту; високі розумові, фізичні навантаження, відвідування великого числа додаткових секцій та гуртків; дотримання лікувальної дієти, при якій в організм дитини не надходить достатньої кількості мікроелементів і мінералів; проживання поблизу промислових зон або на екологічно забруднених територіях; період відновлення після важких захворювань; часті випадки захворювань простудного характеру; ламкість нігтів, волосся, поганий стан зубів.
Що краще: комплекси вітамінів та мінералів чи однокомпонентні засоби?
Однокомпонентні препарати призначаються при ізольованих дефіцитах, якщо їх діагностували у пацієнта.
Для оптимізації імунітету кращим варіантом є комплексні засоби. Адже важливим є фактор взаємодії вітамінів і мінералів, що свідчить на користь застосування полівітамінно-полімінеральних комплексних препаратів.
Наведемо доведені доказово встановлені факти:
- для засвоєння селену необхідні вітаміни С та А;
- для засвоєння цинку потрібен вітамін А;
- вітамін Е захищає селен від руйнування та відновлює радикальну форму вітаміну А;
- вітамін С відновлює радикальні форми вітамінів А та Е;
- існує синергізм дії при вживанні комплексу вітамінів С, А, Е та мінералів: цинк, мідь, селен тощо.
Останніми роками з`явилися комплексні вітамінно-мінеральні комплекси із включенням до їхнього складу пробіотиків, що значно посилюють дієвість таких засобів, оскільки пробіотики мають антимікробну активність (через механізми зниження рН (підкислення) середовища, секреції протимікробних пептидів, пригнічення бактеріальної інвазії, попередження адгезії патогенних мікробів до епітеліальних клітин), покращують бар’єрну функцію слизових оболонок через підвищення утворення слизу та посилення цілісності епітеліального бар’єру, а також мають імуномодуляційний ефект завдяки дії на епітеліальні, дендритні клітини, моноцити/макрофаги, лімфоцити.
Чи варто приймати вітамін D для профілактики вірусних захворювань?
Вітамін D бере участь в правильному обміні кальцію, регулює імунні реакції і навіть ріст волосся. З його браком пов’язують схильність до депресивних станів, слабкість м’язів у спортсменів і навіть синдром полікістозних яєчників у жінок. При недостатній кількості вітаміну знижується вміст неорганічного фосфору в крові (гіпосфатемія), порушується всмоктування в кишках та засвоєння кістками кальцію, фосфату. При нестачі ергокальциферолу виникає розм’якшення кісткової тканини і в дітей розвивається рахіт, а у дорослих – остеомаляція.
Профілактику гіповітамінозу в дітей починають ще в період вагітності матері й постійно продовжують після народження дитини. Проте дорослим цей вітамін не завжди допомагає подолати певні проблеми, як прийнято було вважати ще донедавна. Наприклад, дослідження понад 50 тисяч американців, старших за 50 років, не показало ефективність рутинного прийому вітаміну D і кальцію для запобігання переломам кісток, навіть збільшення дози вітаміну не допомогло, про що свідчить провідний журнал The Lancet у публікації за жовтень 2018 р. Мета-дослідження людей із депресією, що пили вітамін D у таблетках, не довело ефективність цих добавок. Також не підтверджена користь вітаміну D у запобіганні раку.
Однак остаточно доведена ефективність вітаміну D в запобіганні хвороб верхніх дихальних шляхів і загострень астми. Є доказові дані, що вітамін D добре впливає на стан артерій і до того ж може бути корисним при полікістозі яєчників.
Проте досі не припиняються дискусії «що слід вважати нормою». Отже, важливо розуміти: прийом вітаміну D просто так – не панацея від хвороб. А високі дози навіть шкідливі для здоров’я! При передозуванні виникає гіпервітаміноз, який характеризується анорексією (втратою апетиту), закрепом, пониженням артеріального тиску, прискоренням ШЗЕ, зневодненням, дистрофічними змінами, зростанням кількості кальцію в крові й відкладанням його у м’яких тканинах.
Ми отримуємо вітамін D, перебуваючи на сонці або разом із їжею: жирною рибою та яйцями. І зазвичай цього достатньо для здорової людини.
Проходити тестування на рівень вітаміну D в крові мають люди з груп ризику: пацієнти з ожирінням (індекс маси тіла понад 35), вегани, хворобами шлунково-кишкового тракту та печінки, порушенням всмоктування, вегани, а також люди літнього віку, особливо якщо вони рідко виходять з дому. Решті рутинну перевірку на рівень вітаміну D не показана.
При доведеному дефіциті вітаміну D
Причиною браку вітаміну може бути незадовільна робота печінки, нирок чи кишечника. Тож варто позбавитися причини, а не «лікувати» наслідки.
ЧИ ВАРТО ПРИЙМАТИ ВЕЛИКІ ДОЗИ ВІТАМІНУ С ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ГРВІ?
Рівень вітаміну С у крові вважають індикатором рівня здоров’я, оскільки доведено, що дефіцит цього вітаміну пригнічує імунітет. Аскорбінова кислота захищає від вірусних і бактеріальних інфекцій: стимулює утворення імунних клітин, інтерферону та антитіл. Застосування вітаміну скорочує тривалість протікання ГРВІ на 23%, а також може попередити ризик ускладнень, таких, як пневмонія та легеневі інфекції.
Вітамін С посилює детоксикаційну функцію печінки та сприяє очищенню від токсичних речовин, радіонуклідів, важких металів, нітратів. Доведено, що вже через 2 дні після виключення вітаміну С із раціону вміст ферментів у клітинах печінки, які очищують організм від токсинів, зменшується на 20% . Вітамін С забезпечує доставку вітаміну D до клітин, запобігаючи розвитку рахіту: при дефіциті аскорбінової кислоти вітамін D є малоефективним.
Також «король вітамінів» знижує ризик утворення тромбів у судинах за рахунок зменшення агрегації (злипання) тромбоцитів – цей ефект посилюється у разі спільного застосування з аспірином. У комбінації з вітаміном Е сповільнює розвиток нейродегенеративних захворювань, таких, як хвороба Альцгеймера (дослідження університету Еппендорфа, Німеччина). Вітамін С є сильним антиоксидантом і знижує ризик ракових захворювань. Тобто можна стверджувати, що вітамін С максимізує можливості здорового способу життя та мінімізує негативні впливи нездорового.
Рекомендовані норми споживання вітаміну С, що забезпечують оптимальний стан функцій організму, складають:
- для дітей перших 3-х років життя 30-45 мг;
- дошкільнят – 50-60 мг;
- підлітків 11-17 років – 70 мг;
- дорослих чоловіків (в залежності від енерговитрат) – 70-100 мг;
- жінок – 70-80 мг ( під час вагітності – 90-100 мг, при годуванні грудьми – 110-120 мг на добу).
Здорові люди, як діти, так і дорослі, для підвищення стійкості до простудних захворювань повинні одержувати 60-100 мг в день. Потреба у вітаміні С зростає при курінні, інтенсивній фізичній праці, нервово-емоційному стресі та в зимовий період.