Із середини квітня до кінця жовтня 2021 року в Моршині двома дозами проти COVID-19 вакциновано 75% дорослого населення. Тому нині в місті значно менше хворих на коронавірус, ніж це було навесні.
Як вдалося маленькому містечку Львівщини стати успішним приборкувачем короновірусної хвороби? Про це «ВЗ» дізнавалася в т.в.о. генерального директора КНП «Моршинська міська лікарня» Геннадія ЮКШИНСЬКОГО.
ВЗ Що стало поштовхом до ухвалення рішення про «тотальну» вакцинацію моршинців — їхнє свідоме бажання чи все-таки фінансові інтереси санаторно-курортного міста щодо виживання в умовах суворих карантинних обмежень?
Геннадій ЮКШИНСЬКИЙ, т.в.о. генерального директор КНП «Моршинська міська лікарня»— Ідея взяти участь у пілотному проєкті з вакцинації виникла в нашого міського голови Руслана Ільницького ще в березні 2021 року. Дійсно, Моршин є туристичним містом, і дві третини місцевого бюджету наповнюються з коштів від медичного туризму. Коли в мерії проаналізували збитки, завдані пандемією, виявилося, що в березні до нашого міста прибули тільки 1 тис. туристів замість очікуваних 4 – 5 тис., тож міська казна втратила значні кошти. Тоді міський голова звернувся до Уряду України й окремо до МОЗ і, отримавши всі дозволи на участь у пілотному проєкті, зібрав робочу групу, куди входили лікарі, представники служб забезпечення життєдіяльності міста, журналісти. І разом вирішували, як краще провести вакцинацію містян.
ВЗ Які методи переконання населення застосовували, особливо, для старшого покоління? У деяких країнах таким верствам населення держава виплачувала по 100 доларів чи по 100 євро за кожну отриману ними дозу вакцини.
— Нам вдалося переконати старше покоління словом — люди довіряють медикам, які з усією відповідальністю доносять інформацію про вакцини, їхню дію, користь, а також можливі побічні ефекти. Однак деяких осіб доводилося вмовляти двічі, а то й тричі. Когось вдавалося переконати за 15 хвилин, а декому треба було приділити й годину.
Ми створили 5 мобільних груп (по три медики у кожній), і протягом двох тижнів вони зателефонували всім дорослим мешканцям міста. З кожною людиною проводили роз’яснювальні бесіди про вакцинацію, переконували, що щеплені переносять хворобу значно легше, запрошували їх до пунктів вакцинації.
Мер міста вакцинувався перед камерою журналістів, я також. Окрім того, ми масово роздавали людям флаєри, розміщували на вулицях міста бігборди, які закликали до вакцинації, усі священники в церквах заохочували вірян щепитися. Тому й населення пенсійного віку в нас також масово вакциноване, і навіть якщо в них і розвивається хвороба, то вони переносять її набагато легше, аніж невакциновані особи.
ВЗ Коли охочих вакцинуватися було найбільше?
— Звісно, на початку. Нині темпи знизилися, але тільки тому, що в Моршині залишилося дуже мало невакцинованих дорослих осіб.
ВЗ Якою вакциною щепили моршинців?
— Спочатку AstraZeneca, а потім CoronaVac.
ВЗ Чи залучали додаткові сили медиків до проведення вакцинації?
— На старті проєкту створили мобільні групи медиків, які пройшли спеціальне навчання. Також організували дві стаціонарні бригади й одну мобільну, куди входили лікар, медична сестра і реєстратор, а в мобільних — був ще й водій. Інших спеціалістів ми не залучали.
ВЗ Де проводили щеплення, скільки додаткових пунктів було створено?
— Найбільше щеплень ми здійснили у відділенні «Загальна практика сімейна медицина», а також на підприємствах.
Вакцинувати організовані колективи завжди зручніше. Та й найбільша кількість бажаючих вакцинуватися була саме на підприємствах.
Окремі пункти вакцинації ми не створювали — не було потреби.
ВЗ У деяких організованих колективах застосовують методи примусової вакцинації. Чи вдавалися до них ви?
— Ні, наша вакцинальна кампанія ґрунтувалася на добровільній згоді кожного працівника.
ВЗ Був окремий план щеплення для осіб віком понад 60 років, чи вони йшли в єдиному потоці з іншими віковими групами?
— Окремого плану не було, усіх вакцинували в єдиному потоці, але кожного пенсіонера ми запрошували на чітко визначений час.
ВЗ Як змінювалася ситуація із захворюваністю на COVID-19 від старту пілотного проєкту у квітні й до сьогодні?
— Завдяки вакцинації двома дозами 75% дорослого населення (а на одному з наших місцевих заводів вдалося досягнути рекордних 95%) ми отримали непогані результати. Від червня до вересня в нас практично не було хворих на коронавірус, і лише з вересня, коли піднялася нова «хвиля» коронавірусної хвороби, з’явилися хворі , але їх значно менше, ніж це було навесні 2021року.Хвороба в них перебігає в легкій формі, їм не потрібен ані кисень, ані додаткове лікування.
ВЗ Чи не псують таку ідилію туристи та відпочивальники з інших міст? І чи передбачені для них якісь обмеження?
— Нині Моршин є абсолютно безпечним містом для відпочивальників. Деякі з них дійсно хворіють на COVID-19, і ми їх лікуємо, але у 99% цих людей анамнез хвороби свідчить про те, що інфікувалися вони не в Моршині, а приїхали до нас уже зараженими.
Звичайно, ми перевіряємо у відпочивальників ковід-сертифікати, вимагаємо результати ПЛР або експрес-тестів. Інших обмежень у нас не передбачено.
Якщо хтось із відпочивальників стверджує, що дорогою загубив документи, що підтверджують відсутність COVID-19, ми ще в приймальному відділенні робимо їм експрес- або ПЛР-тести. Коли ж деякі туристи виявляють бажання щепитися, ми проводимо вакцинацію й спостерігаємо за їхнім станом. Інших невакцинованих відпочивальників також консультуємо з цього приводу, проводимо роз’яснювальну роботу щодо користі вакцинації.
ВЗ Ваша лікарня визначена «ковідною» чи перебуває в резерві?
— Нашу лікарню не визначено ані опорною для лікування ковідних хворих, ані резервною. Тому Моршин спрямовує таких пацієнтів у КНП «Стрийська центральна міська лікарня», яка повністю переобладнана для лікування ковідних хворих.
ВЗ Чи вважаєте ви, що в Моршині досягнуто колективного імунітету проти COVID-19?
— Так, я вважаю, що в Моршині досягнуто колективного імунітету проти ковіду, і якраз у такому містечку це й можливо. Натомість у великих містах, зокрема у Львові чи Києві, досягнути колективного імунітету занадто складно через велику кількість населення.
ВЗ Як плануєте тримати рекордні показники після завершення терміну дії ковідних сертифікатів у населення міста?
— До кінця року плануємо досягти 80-85% вакцинації дорослого населення. А наступного року, якщо будуть відповідні вказівки МОЗ, знову вакцинуватимемо містян за таким самим принципом. Бо, як засвідчило життя, він є єдино правильним.
ВЗ Сьогодні дозволено вакцинувати підлітків. Плануєте і в цьому напрямку встановити український рекорд?
— Наразі ми дійсно отримали вказівку щепити дітей віком від 12 років, тому сподіваємося, що Моршин досягне такого самого високого показника вакцинації дитячого населення, як і дорослого.
ВЗ Чи маєте ідеї щодо припинення пандемії коронавірусу в Україні ?
— Навряд чи тут можна бути оригінальним — увесь світ шукає шляхи подолання цього лиха. Єдине, що порадив би іншим містам, то це наслідувати наш приклад і масово вакцинувати населення. Інших шляхів вирішення проблеми я не бачу. А ось проблеми з організацією процесу виникають.
Наша лікарня і її підрозділи ПМД зіткнулися з дефіцитом транспорту для виїздів на щеплення, а також на консультації ковідних пацієнтів удома. Тож держава мала би забезпечити мобільні групи медиків більшою кількістю автомобілів.
Також потрібно, щоб лікарі-інфекціоністи, епідеміологи доносили ідею необхідності вакцинації до населення на найвищому рівні.
ВЗ А як сприймаєте ідею реформування медицини в цілому. Чи не стримує її пандемія?
— На мою думку, завершення реформи є першочерговим завданням. Вона охопила первинку, дійшла до вторинної ланки, а далі зупинилася. Фінансування первинної медицини залежно від кількості підписаних лікарем декларацій із пацієнтами — правильний крок, але я вважаю, що лікар повинен отримувати високу зарплату не за кількість підписаних декларацій, а за якість і високі показники роботи.
Наприклад, у далеких віддалених селах, де є тільки один лікар, пацієнти не мають вибору, тож у нього автоматично висока зарплата, але ж це зовсім не означає, що він висококваліфікований фахівець і показує високі результати роботи.
Державі вже давно потрібно було визначити, за якими показниками слід нараховувати зарплату сімейним лікарям, і це не може бути пов’язано винятково з кількістю підписаних декларацій, бо задекларовані пацієнти насправді можуть не відвідувати свого сімейного лікаря роками.
Галина КОЗАР, спеціально для «ВЗ»
