Вчені і клініцисти наголошують: немає підстав вважати, що наявність у людини алергічних захворювань підвищує ризик інфікування вірусом SARS-CoV-2. Натомість лікувати пацієнта з поєднаною патологією, та ще й коли терапія однієї з них – COVID-19 – цілковита терра інкогніта, – неабиякий виклик. Адже виникає безліч ризиків, котрі неможливо передбачити, а отже й уникнути.
Трохи заспокоює те, що в науковій літературі вже сьогодні можна зустріти повідомлення про досить легкий перебіг коронавірусної хвороби, наприклад, у пацієнтів з бронхіальною астмою.
Про особливості ведення пацієнтів з алергією під час пандемії COVID-19 «ВЗ» розповіла доктор медичних наук, Заслужений лікар України, керівниця Київського міського алергологічного центру Лілія РОМАНЮК.
Рекомендації, яким довіряють лікарі
Лілія РОМАНЮК, доктор медичних наук, Заслужений лікар України, керівниця Київського міського алергологічного центру Наразі більшість лікарів світу керуються рекомендаціями Глобальної ініціативи задля зменшення поширеності та тяжкості бронхіальної астми у світі(Global Initiative for Asthma – GINA). Ця організація 25 березня 2020 року на своєму офіційному сайті опублікувала рекомендації «COVID-19 та бронхіальна астма: коментують експерти GINA» для пацієнтів з бронхіальною астмою та алергічним ринітом щодо поводження під час епідемії коронавірусу.
Зокрема, експерти наголошують про найважливіші умови, які повинні убезпечити пацієнтів від загострення цих хвороб.
Алергічний риніт: лікування назальними кортикостероїдами необхідно продовжувати
Саме алергічний риніт є сьогодні найпоширенішим алергічним захворюванням. У світі на нього страждають понад 600 млн осіб різного віку, тобто від 4 до 32% населення.
В своїх рекомендаціях фахівці GINA наполягають на тому, що пацієнти з алергічним ринітом повинні застосовувати свої назальні кортикостероїдні препарати так, як і було раніше призначено лікарем.
Це важливо, адже алергічний риніт є фактором ризику розвитку не лише бронхіальної астми, а й захворюваннь ЛОР-органів, приміром, гострого і хронічого риносинуситу, ексудативного середнього отиту та інших. Тож лікування алергічного риніту є профілактикою цих захворювань.
Бронхіальна астма: кому і коли потрібна корекція лікування?
За даними міжнародної статистики на сьогодні у світі понад 300 млн хворих на бронхіальну астму, а це від 1 до 18% людей у різних країнах світу.
Основним критерієм ефективності лікування цього грізного захворювання є досягнення контролю над перебігом хвороби.
Люди, які живуть з бронхіальною астмою, повинні продовжувати застосування всіх інгаляційних лікарських засобів згідно з призначенням лікаря, в тому числі й кортикостероїдів.
Особливість їхнього застосування під час пандемії полягає хіба що у більш прискіпливому, аніж зазвичай, дотриманні санітарно-гігієнічних норм як щодо самого інгаляційного пристрою, так і щодо умов його застосування. Про це обов`язково слід нагадати пацієнтові.
Під час тяжких нападів астми перевагу слід надавати дозованим аерозольним інгаляторам під тиском (pMDI) зі спейсером.
Увага! Спейсер не повинен застосовуватися вдома.
Підтримувальну інгаляційну терапію під час лікування тяжкого нападу астми слід продовжувати і вдома, і в лікарні.
При гострому нападі астми хворий повинен прийняти коротким курсом пероральні (системні) кортикостероїди для попередження серйозних наслідків. Зазвичай, це входить до індивідуального плану дій пацієнта з астмою, який розробляється для нього лікарем.
При гострих нападах астми, для швидкої доставки ліків зазвичай застосовують небулайзер. Однак під час пандемії цього методу через підвищення ризику поширення COVID-19 (на інших пацієнтів та персонал медичного закладу) слід уникати, якщо це можливо.
Інколи пацієнти з тяжкою астмою можуть потребувати тривалого лікування пероральними кортикостероїдами. Отже пацієнтам із ризиком тяжких нападів або загострення астми слід продовжувати приймати ці препарати, але у найнижчій можливій дозі(!).
Зменшити потребу в пероральних кортикостероїдах у пацієнтів з тяжкою астмою може імунобіологічна терапія, якщо хворий відповідає критеріям для її застосування.
Спірометрію бажано відкласти до «кращих часів»
Рутинну спірометрію треба тимчасово призупинити для зниження ризику зараження коронавірусом, а в разі нагальної потреби під час її проведення слід дотримуватися всіх правил санітарно-епідемічного контролю, – підкреслює Лілія Романюк, висловлюючи абсолютну згоду з думкою колег-експертів.
Вона також додає, що лікареві не зайвим буде проконтролювати наявність у пацієнта, якого він веде, необхідних лікарських засобів (навіть із певним запасом). Адже наразі всі відвідування Київського алергологічного центру припинено, тому контролювати хворобу пацієнтові доведеться хоч і озброївшись рекомендаціями лікаря, але самостійно.
Крім того, варто нагадати пацієнтам з харчовою або медикаментозною алергією в анамнезі, що під час епідемії краще не вводити в свій раціон нових харчових продуктів.
Важливо, аби сімейні лікарі зараз також уважніше ставилися до пацієнтів з групи ризику, до яких, безумовно, належать і люди, які живуть з бронхіальною астмою. Вкрай необхідно ретельно вносити в медичну документацію всі епізоди алергічних реакцій, особливо на медикаменти!
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
