Процес вивчення COVID-19, його вплив на організм людини в усьому світі триває вже понад десять місяців. Проте, питань і у лікарів, і у пацієнтів залишається багато. Як реагує наш імунітет на коронавірусну інфекцію? Чи потрібно втручатися у роботу цієї складної багатокомпонентної системи нашого організму, а якщо варто, то коли це робити і яким чином.
На всі ці непрості питання відповідає кандидат медичних наук, доцент кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика Олег Назар.
ВЗ У сезон вірусних інфекцій прийнято підвищувати імунітет усіма можливими способами: вітаміни, імуномодулятори, імуностимулятори. Як Ви дивитеся на таку стратегію? Чи працюють ці методи?
Олег НАЗАР, кандидат медичних наук, доцент кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика– Вітаміни – препарати антиоксидантної дії. Так звані цитопротектори. Вони можуть призначатися у будь-який період. Головне, щоб у людини не було алергічних реакцій при їхньому застосуванні.
Скажімо, вітамін С має потужну антиоксидантну дію, позитивно впливає на стінки судин. Але добову дозу цього вітаміну не можна випивати за один раз, а лише розділивши два-три прийоми.
Відомо, що пацієнти з нормальним рівнем вітаміну D мають більш легкий перебіг хвороби. Разом з тим, за статистикою, дефіцит вітаміну D спостерігається у більшості людей і не лише в Україні. Його рівень у організмі бажано час від часу моніторувати. Враховуючи, що у кальциферолу є токсичні дози, необхідно здати аналізи, які визначать його рівень, а потім вже визначити безпечне дозування цього вітаміну для кожного пацієнта.
Цинк і селен – мікроелементи, які дуже добре працюють з імунним статусом, не стимулюючи і не знижуючи його, а сприяючи його нормалізації. Це те, що допомагає і не шкодить. На жаль, визначити з допомогою лабораторних методів діагностики рівень цих мікроелементів в організмі людини неможливо. Приймати цинк і селен тривалий час не потрібно, максимум місяць, потім перерва
Що стосується імунопрепаратів у період, коли людина захворіла на ковідну інфекцію, то тут діяти треба вкрай обережно. Людський організм реагує на збудника по-різному: це може бути гіпер-, помірна або слабка реакція. Уявімо, що пацієнтом може виявитися людина, у якої від природи гіперергічна реакція, тобто він завжди відповідає на введення в організм «чужого» дуже бурхливо. Наш «чужий» (COVID-19) має тропність до тканин верхніх і нижніх дихальних шляхів і ендотелію судин. Він прикріплюється до тканини, яка вистилає внутрішню поверхню кровоносних, лімфатичних судин, серцевих порожнин. Імунна система, намагаючись позбавити тіло вірусу, атакує цей ендотелій і призводить до потужного запалення (це захисна реакція). Якщо цю атаку намагатися ще посилити, людина може загинути.
Саме тому сімейні лікарі повинні ретельно збирати анамнез і проявляти настороженість щодо пацієнтів, у яких будь-яке ГРВІ супроводжується високою температурою та подальшими ускладненнями. Такі пацієнти, ймовірно, мають імунну недостатність, а, значить, схильні до розвитку імунопатологічних реакцій.
ВЗ Що ще може зробити лікар, щоб краще зрозуміти особливості роботи імунної системи пацієнта?
– За статистикою 80-85% людей мають безсимптомний, легкий або середньої важкості перебіг коронавірусної хвороби. А ось 15-20% пацієнтів проявляють гіперреакцію на COVID-19. Думаючі лікарі завжди орієнтуються на анамнез пацієнта і враховують його преморбідний стан (наявність цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, інших патологій, що мають хронічні форми).
Зрозуміти, наскільки адекватно реагує імунітет на вірусну атаку, можна за допомогою імунограми. Про необхідність призначення такого аналізу варто задуматися за наявності деяких проявів, що можуть свідчити про збої у роботі імунної системи: часті застудні захворювання; часті бактеріальні ускладнення після перенесених ГРВІ; постійна субфебрильна температура; синдром хронічної втоми. Також, при появі перших ознак ГРВІ можна призначити аналіз на сироватковий феритин, С-реактивний протеїн (білок). Високі показники можуть свідчити про розвиток запального процесу.
ВЗ Чи удосконалюються протоколи лікування у частині, яка стосується пацієнтів з гіперреакцією імунітету?
– Як імунолог я є прихильником введення до протоколу препаратів імуноглобуліну для лікування хворих, що знаходяться у важкому стані. Задача цих препаратів зв’язати токсини, зв’язати вірус і пригнічувати імунну систему для того, щоб попередити прозапальну реакцію, яка становить загрозу життю пацієнта.
ВЗ Наскільки довго може зберігатися імунітет після перенесеної ковідної інфекції?
– У світі 30% людей взагалі ніяк не реагують ні на інфекцію, ні на вакцинацію. Перехворівши на COVID-19 або іншу хворобу, людський організм може виробити імунітет, а може і ні. Це залежить від індивідуальних особливостей.
Більш точну відповідь на це питання лікарі зможуть дати через рік або два. Адже йдеться не лише про формування швидкої імунної відповіді, при якій імуноглобуліни класу М (IgM) з’являються вже на четвертий-п’ятий день з моменту інфікування і ранні імуноглобуліни класу G (IgG) – нібито на 14-й день. За законами імунології якісні імуноглобуліни класу G формуються не раніше, ніж за три місяці, а не через два тижні з моменту уявного одужання. Але як довго вони залишатимуться в організмі – рік, два, п’ять років – ми ще не знаємо. Це покажуть наукові дослідження, які будуть проводитися. Все, що ми зараз маємо у своєму розпорядженні, це інформація десяти місяців. Для того, щоб зробити резюме віддаленого характеру,цього мало.
ВЗ Після перенесеного COVID-19 можливі збої в роботі імунітету?
– Збої в роботі імунної системи спостерігаються у багатьох пацієнтів після будь-якої хвороби. COVID-19 в цьому плані не виняток. Відомий факт, що після кору, краснухи, вітрянки, інших вірусних захворювань виникає так званий «імунний хвіст», або синдром поствірусної астенії. Він може тривати від трьох до шести місяців. Це закономірно. Коли людина хворіла, імунітет доклав усіх зусиль, щоб врятувати свого господаря. Оскільки він працював у посиленому режимі, йому потрібен час на відновлення.
ВЗ Чи варто вакцинуватися від грипу у період пандемії?
– Вакцинуватися від грипу потрібно незалежно від того, є пандемія COVID-19 чи немає. Грип – небезпечна хвороба, адже часто має важкий перебіг і супроводжується серйозними ускладненнями. Звісно, щеплення не дає гарантії, що людина взагалі не захворіє на грип, але завдяки ньому імовірність тяжкого перебігу захворювання та ускладнень зменшується на 60% (зокрема, імовірність смертельних випадків – на 80%, а частота госпіталізацій – на 50%).
Треба розуміти, що вакцина проти грипу є абсолютно безпечною, бо не містить живих вірусів, а лише певні його компоненти. Організм на введення такого препарату реагує лише підвищенням рівня антитіл. Там немає активації імунної системи, а лише напрацьовуються антитіла і клітини пам’яті.
Першочергово щепитися від грипу треба людям, які входять до групи ризику: медики, вчителі та вихователі, поліцейські та продавці. Також вакцинуватися проти грипу доцільно дітям до 5 років, вагітним жінкам на будь-якому терміні, людям старшого віку. Пацієнти з хронічними захворюваннями серцево-судинної системи і верхніх дихальних шляхів, але лише у період ремісії, теж мають зробити щеплення.
Люди з аутоімунними хворобами, якщо вони знаходяться на підтримуючій терапії і мають компенсовані показники, так само підлягають вакцинації.
Щеплення не робитимуть, якщо пацієнт має ознаки застуди або симптоми інших хвороб у гострій стадії.
ВЗ Якщо людині, яка інфікована COVID-19, але ще не має клінічних проявів хвороби, введуть вакцину проти грипу, то чи може у цьому випадку виникнути серйозна побічна реакція?
– Такий пацієнт може дещо важче перенести сам процес щеплення, наприклад, відреагувати підвищенням температури. Тому, зважаючи на умови, в яких ми всі живемо сьогодні, раджу зробити ПЛР-тест напередодні щеплення. Наголошую, на момент вакцинації людина повинна бути здоровою, без ознак будь-якого гострого захворювання.
ВЗ Чи варто чекати на формування колективного імунітету?
– Ні! Чекати формування колективного імунітету не варто, бо ми не знаємо, яка напруженість цього імунітету. Щодо щеплення проти COVID-19, то 30% людей матимуть протипокази для проведення вакцинації. Залишається сподіватися, що за рік-два вірус мутує, стане менш агресивнім і перестане давати такі ускладнення.
ВЗ Якщо після лікування ПЛР позитивне, а симптомів уже у людини немає, про що це може свідчити?
– Про те, що така людина є безсимптомним носієм вірусу. Антитіла напрацювалися, придушили вірус і людина не відчуває, що вона хвора. Імунітет працює адекватно. Це особливості конституції людини. Такий пацієнт не потребує госпіталізації і лікування, якщо у нього немає ускладнень у вигляді пневмонії, але має бути на самоізоляції.
ВЗ Що можна сказати про українську вакцину?
– Її немає і бути не може. У нас немає для цього виробничих потужностей. Загалом, можу сказати, що лише років через 5 у нас з’явиться досвід щодо застосування нової вакцини, як вона діє, які побічні реакції може викликати, коли треба ревакцинуватися. Всі ці питання повинні вивчатися і доопрацьовуватися на світовому рівні.
Антоніна ЛІВАНДОВСЬКА, «ВЗ»
