COVID-19 в педіатричній практиці: легкий перебіг може закінчитися мультисистемним запальним синдромом

Що на сьогодні ми знаємо про коронавірус, який вже уразив більш як 1400 дітей в Україні? Чи спроможні захистити дитяче населення і чим ситуація в нашій країні відрізняється від світової?

На початку пандемії вірусу SARS-CoV-2 вважалося, що діти поза зоною ризику. Тепер ми бачимо, що це не так. І хоча перебіг хвороби легший, ніж у дорослих, натомість у дітей з’являються несподівані синдроми, які пов’язують із SARS-CоV-2. Ці нові виклики аж ніяк не дозволяють зітхнути з полегшенням. Що нині відомо про дитячу захворюваність, лікування і новий педіатричний мультисистемний запальний синдром, який так стурбував педіатрів всього світу? З цими та іншими запитаннями ВЗ звернувся до доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ імені О.О.Богомольця Сергія Крамарьова.

ВЗ Україна, як і багато інших країн світу, поступово послаблює карантинні заходи. Але з’являються нові загрози для дітей. Це пов’язано з тим, що вірус швидко мутує?

Сергій КРАМАРЬОВ, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ імені О.О.Богомольця

– Загалом, йдеться про те, що діти, так само інфікуються, але переносять хворобу набагато легше, аніж дорослі. У них частіше бувають легкі, середньо-важкі форми, а такі важкі критичні форми, як у дорослих, зустрічаються приблизно у 3-4 рази рідше. Це підтверджує і статистика українського Центру громадського здоров’я на початок травня: тільки 10 дітей з усіх 1300 дітей, які захворіли на коронавірусну гостру хворобу, потребували інтенсивної терапії, одна дитина перебувала на ШВЛ і одній знадобилося ЕКМО. На щастя, всі дітки живі.

Та й у світі зареєстровано тільки поодинокі випадки дитячих смертей через COVID-19, але це були діти із різноманітними супутніми захворюваннями (хронічними інфекціями, імунодефіцитом тощо).

Проте не варто робити висновок, що діти не хворіють зовсім або завжди переносять хворобу легко. Буквально два тижні тому медики Великої Британії, а потім і США та країн ЄС повідомили про те, що SARS-CoV-2 може провокувати у дітей так званий «педіатричний мультисистемний запальний синдром», який нагадує хворобу Кавасакі і супроводжується розвитком токсичного шоку у цих пацієнтів. Вже є перщі жертви: у Великобританії та Франції загинули по одній дитині і троє – в США. Не в усіх пацієнтів з цим діагнозом були наявні маркери нового коронавірусу. Натомість у частини з них вірус виявлено за допомогою ПЛР, тобто на ранніх строках захворювання, а в інших –лише імуноглобуліни G, які з’являються в організмі на другому-третьому тижні, а то й пізніше. Отже, припускають, що близько 20% дітей мали безсимптомний перебіг хвороби , а потім на цьому тлі розвинувся педіатричний мультисистемний запальний синдром.

ВЗ То що робити педіатрам у цій ситуації? Вони можуть зарадити такому розвиткові подій?

– Сьогодні ми можемо запропонувати тільки профілактику, адже досі надійних методів лікування COVID-19 не існує. Отже, маски, миття рук, дотримання дистанції між людьми, культура чхання і кашлю тощо – всі наші інструменти на даний час. Головне – не дати дитині захворіти!

ВЗ Показники захворюваністю дитячого населенні в світі і в Україні дуже відрізняються?

– Є такий показник – питома вага дітей від загальної кількості людей, що захворіли. Так от, приміром, у Швейцарії вона складає 1,5%, Швеції – 0,9%, Іспанії – 0,8%, Ісландії – 0,8%.

Через певні особливості перебігу хвороби в окрему групу виділяють дітей до 10 років. Американські спеціалісти навіть вважають її групою особливого ризику при COVID-19. Так от, приміром, в цьому віці в Ісландії – жодної дитини не захворіло, у Швеції і Швейцарії по 0,5%. Тим часом в Україні, за даними Центру громадського здоров’я, питома вага дітей серед усіх захворілих – 6,9%, а малюків до 10 років – 51,9%! Це свідчить про вкрай низький рівень культури та дисципліни нашого населення, адже діти взагалі не повинні заражатися і хворіти, бо батьки та інші дорослі мають їм забезпечити належний догляд.

ВЗ А які ще групи ризику серед дітей можна виділити?

– Найбільше ризикують малюки першого року життя. Імунна система у дітей дозріває тільки до 12-ти років. Відповідно, діти раннього віку є групою ризику для багатьох інфекцій, у тому числі й SARS-CoV-2. Наприклад, у США існує чіткий припис, що всі пацієнти першого року життя мають бути госпіталізовані незалежно від тяжкості перебігу захворювання. Я вважаю це правильним, адже у цих діток різноманітні ускладнення можуть виникати частіше, аніж в інших вікових групах.

Якщо говорити про групи ризику поза віковими факторами, то вони ті ж, що і зазвичай – пацієнти із хронічними захворюваннями, першою чергою, серця та легеневої системи, а також діти з різноманітними імунодефіцитними станами, або з онкогематолічними захворюваннями, ті діти, що знаходяться на імуносупресивній терапії.

У США 77% серед усіх госпіталізованих дітей, дітей з тяжким перебігом хвороби – це діти із супутніми захворюваннями і тому вони обов’язково мають бути госпіталізовані.

ВЗ А що у нас з госпіталізацією? Які алгоритми/стандарти застосовуються?

– Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило стандарти, які увійшли до Наказу № 722 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МОЗ від 20.05.2020 № 1227), де чітко прописані показання для госпіталізації. Тож, в принципі, лікарі знають як діяти.

ВЗ Що застосовується в дитячій практиці для лікування COVID– у світі й в Україні? Які гайдлайни вважаються найефективнішими?

– Історично так склалося, що препаратів для педіатричної практики у світі виробляється небагато. Тож дуже мало рекомендацій, присвячених лікуванню цієї категорії пацієнтів. Приміром, у Китаї немає окремого гайдлайну для дітей, натомість вони є у Європі. Дуже вдалими вважаю бельгійський та британський (Асоціації дитячих імунологів і інфекціоністів Великої Британії).

Я належу до групи експертів, які беруть участь у створенні клінічних протоколів при МОЗ, тож знайомий з усіма закордонними зразками. Так от, дійшов такого висновку (не тільки я, а й закордонні педіатри, які займаються COVID-19): дітей потрібно лікувати дуже обережно, специфічні противірусні препарати, які рекомендовані при цій коронавірусній хворобі дорослим, дітям варто призначати виключно в критичних життєнебезпечних ситуаціях!

Легкі, середньотяжкі форми захворювання у дітей слід лікувати так само, як ми лікуємо звичайні захворювання респіраторного тракту, звичайну нетяжку пневмонію. Іншими словами, головний принцип – не нашкодити.

В нашому національному протоколі є розділ «Діти» і в нього включені препарати, які застосовуються при COVID-19 в усьому світі, а не тільки в Україні. Але варто зауважити, що ефективність жодного лікарського засобу проти COVID-19 ані у дорослих, ані у дітей сьогодні не доведена, отже їх застосовують тільки у форматі клінічних досліджень.

Сьогодні в Україні проходять клінічні дослідження чотири вітчизняних препарати по вивченю їх ефективності при COVID-19, але жоден з них не досліджується для педіатричної практики. Попри те, що в інструкціях для медичного застосування для цих препаратів при інших захворюваннях є покази і для дітей. Тож, чому було не включити дітей до цих досліджень? Можливо вони продемонстрували б певний позитивний ефект, і ми могли потім їх застосовувати, але..

ВЗ Чи достатньо у нас дитячих інфекційних лікарень?

 – Загалом, навантаження на стаціонарну службу у нас відносно невисоке. Багато стаціонарів знаходяться в резерві. В середньому, до 20% пацієнтів госпіталізуються серед дорослого населення, а якщо говорити про дітей, то стаціонарне навантаження ще менше. Приміром, минулого тижня у стаціонарі Київської міської дитячої інфекційної лікарні – опорної для дітей з COVID-19, знаходиться близько 30 пацієнтів. Серед них четверо з підтвердженою коронавірусною хворобою, а інші – з підозрою на неї.

Захворюваність серед дітей у країнах світу та в Україні

Найчастіші симптоми COVID-19 у дітей та дорослих

Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»