Про тривале збереження симптомів COVID у дорослих відомо досить багато, вони вже навіть об’єднані під назвами long- і post-COVID та включені до МКХ-10 у рубриці U09.9 «Стан після COVID-19 неуточнений».
А як щодо дітей?
Про це «ВЗ» розпитала лікаря-імунолога, бактеріолога вищої категорії, доктора медичних наук, завідувача лабораторії імунореабілітології Інституту мікробіології та імунології імені І.І. Мечнікова НАМН України Андрія ВОЛЯНСЬКОГО.
COVID-19 і діти
Андрій ВОЛЯНСЬКИЙ, лікар-імунолог, бактеріолог вищої категорії, доктор медичних наук, завідувач лабораторії імунореабілітології Інституту мікробіології та імунології імені І.І. Мечнікова НАМН України
ВЗ За той період, поки триває пандемія, виникали різні припущення, наприклад, про те, що діти набагато рідше, ніж дорослі, інфікуються SARS-CoV-2, чи так це?
— Діти хворіють на коронавірусну інфекцію з тією самою частотою, що й дорослі, але, по-перше, захворювання в них значно частіше має безсимптомний або малосимптомний перебіг. Відтак ці випадки значно рідше фіксують. По-друге, у дітей, на відміну від дорослих, вірус рідко потрапляє в нижні дихальні шляхи. Це пов’язано з фізіологічними особливостями дитячого віку. Річ у тім, що щільність рецепторів ACE-2, з якими зв’язується вірус SARS-CoV-2 для проникнення в клітини людини, у дітей значно нижча, ніж у дорослих, тож вірусу буквально нема за що зачепитися.
ВЗ Діти майже не хворіють на тяжкі форми COVID-19, але є суперпоширювачами?
— Так, діти тяжко хворіють набагато рідше, ніж дорослі. За офіційними даними, у віковій групі від 0 до 10 років зареєстровано 19 летальних випадків проти майже 60 тис. смертей (цифра неточна, адже МОЗ занижує статистику летальних випадків унаслідок COVID-19 на 10%) у загальній популяції.
Поняття «суперпоширювач» не зовсім доречне в цьому випадку, оскільки, щоб бути таким, потрібно тривалий час виділяти вірус. Думаю, це нехарактерно для дитячого віку.
Хоча є люди, які виділяють вірус довше, накопичують його в дихальних шляхах у більшій кількості і так можуть заразити значно більше людей, аніж інші інфіковані особи.
ВЗ Дітям long- та post-COVID властиві?
— Про те, що дитина хворіла, ми досить часто дізнаємося лише із сімейного анамнезу: хворіли члени родини, і ретроспективний аналіз на наявність антитіл свідчить, що дитина також була інфікована, але перенесла хворобу або в легкій формі, або безсимптомно. Отже, з огляду на це легеневі ускладнення в дітей теж рідкість, і long- або post-COVID у дітей майже не виникають. Адже long- і post-COVID — симптомокомплекси, що об’єднують імунологічні, неврологічні, респіраторні та інші порушення.
Однак у моїй практиці трапляються тривалі прояви COVID у дітей.
Найчастіше — це тривалий субфебрилітет і синдром хронічної втоми.
Виявити це нескладно, якщо до епізоду коронавірусної інфекції в дитини не було підвищеної температури (йдеться про незначне підвищення), вона була активною та бадьорою, а після перенесеної інфекції з’явилися порушення концентрації, уваги, слабкість, підвищена стомлюваність.
Отже, хоч long- і post-COVID у дітей і рідкість, але все-таки трапляються.
За визначенням NHS (United Kingdom National Health Service)
- Гострий COVID-19 — ознаки та симптоми, що тривають протягом 4 тижнів; постійна симптоматика COVID-19 — ознаки та симптоми, що тривають 4-12 тижнів.
- Post-COVID-19 — ознаки та симптоми, що розвиваються під час або після інфекції COVID-19, тривають понад 12 тижнів і не пояснюються альтернативним діагнозом. Зазвичай post-COVID-19 — це сукупність симптомів, які можуть змінюватися і впливати на будь-які системи організму.
- Long-COVID-19 — термін, який часто використовують для опису ознак і симптомів, які тривають або розвиваються після гострого COVID-19, та охоплює симптоматичний перебіг COVID-19 (гострий та постійний) і синдром post-COVID-19.
Відновлення дитячого здоров’я після перенесеної коронавірусної хвороби і як безпечно розпочати навчальний рік
ВЗ Якої реабілітації потребують діти після перенесеної коронавірусної інфекції?
— Реабілітація може бути різною: від фізичної для відновлення порушених функцій до медикаментозної. У більшості випадків протягом імунної та загальної реабілітації, як правило, ми досягаємо бажаного результату — повного відновлення дитини.
ВЗ Чи потрібно дітям робити тест на антитіла перед початком навчального року?
— Так, потрібно. По-перше, щоб оцінити імунний статус дитини. По-друге, є діти, які входять до груп високого ризику тяжкого перебігу коронавірусної інфекції. Це діти, які страждають на ожиріння, цукровий діабет, бронхіальну астму тощо. Їх потрібно убезпечити від можливого захворювання. Тим більше, що в Україні вже дозволене щеплення певними вакцинами з 12-річного віку дітей визначених категорій.
Крім того, корисно зробити тест, щоб дізнатися, що дитина, можливо, вже перенесла коронавірусну інфекцію, отже, ризик її повторного інфікування вкрай низький і вона не становить небезпеки для родичів похилого віку, учителів й іншого оточення.
Тим більше, що зробити тест на антитіла (імуноферментний аналіз (ІФА) чи експрес-тест) — не проблема. І я не радив би зважати на офіційну позицію нашого профільного міністерства, яке чомусь категорично проти рутинного виконання цих тестів. Логічного обґрунтування такої позиції немає, бо вона суперечить здоровому глузду. Насправді подібна інформація має значення для різних категорій пацієнтів, тож аналізи важливі.
В Україні доступні різні варіанти аналізів на антитіла — від ІФА до швидких і кількісних тестів. Усі вони доволі точні, є питання хіба що до доцільності кількісного тесту для визначення концентрації антитіл.
Сьогодні побутує помилкова думка про те, що антитіл має бути багато: що їх більше, то менший ризик реінфікування. Насправді ж, антитіла — це маркери імунної відповіді: якщо вони є, то людина перехворіла або була вакцинована. Імунна відповідь — багаторівнева, тож кількісний показник є лише одним із багатьох інших, а тому достатньо переконатися в наявності антитіл, адже це означає, що під час наступного контакту з вірусом імунна система дуже швидко відреагує, виробивши необхідну їх кількість для захисту від інфекції.
Тож, оскільки важливим є факт наявності антитіл, достатньо виконати або ІФА, або швидкий тест.
ВЗ Як ви ставитеся до практики, коли за перших респіраторних/катаральних проявів дитині роблять ПЛР-тест?
— Для дитини не є принциповим питанням: коронавірусна це інфекція чи ні. Швидше, це важливо для фіксування факту захворювання як такого, який засвідчить, що дитина перехворіла і не становить небезпеки для оточення.
Вакцинація дітей та вчителів: чи безпечні дитячі колективи
ВЗ Як, на вашу думку, має відбуватися вакцинації дітей? Чи правильну тактику щодо цього обрали в Україні?
— Із тих вакцин, які зареєстровані в Україні, на мій погляд, найбезпечнішою є Coronavac. Це інактивована вакцина, у якій, по-перше, немає живого вірусу, а, по-друге, вона є класичною, від неї не доводиться очікувати якихось відтермінованих мало вивчених небажаних поствакцинальних подій.
Натомість вакцини, що містять РНК вірусу (мРНК та векторні вакцини), як показує практика, спричиняють низку небажаних ефектів. Несприятливі поствакцинальні події виникають зокрема у дітей і підлітків.
Передусім йдеться про зафіксовані випадки міо- та перикардитів, що достовірно частіше фіксували в осіб молодого віку після щеплення вакцинами Moderna та BioNTech/Pfizer, а також підвищений ризик утворення тромбів після вакцинації препаратами компанії AstraZeneca.
Дані, які зібрано на сьогодні, свідчать, що такі несприятливі події виникають найчастіше після введення першої дози, а також в осіб молодого віку.
А тому я проти застосування в дітей і підлітків вакцин, які містять РНК вірусу і поки недостатньо вивчені. Натомість я підтримую вакцинацію препаратами, створеними на основі інактивованого вірусу, але із застереженням, що така вакцинація показана дітям із груп високого ризику. Для широкого загалу дітей вона непотрібна. У цьому просто немає сенсу. Так само як і проти попередніх варіантів коронавірусу, коли вакцини навіть не розробляли через те, що сама по собі ця інфекція не становить серйозної небезпеки.
SARS-CoV-2 виявився абсолютно іншим, але і в цьому випадку з набуттям населенням імунного захисту перебіг захворювання стає дедалі легшим. На сьогодні у європейських країнах летальність знизилася до 0,1-0,7%. Найбільше серед померлих осіб літнього віку. А для молодих людей, дітей і підлітків варіант «Дельта» є майже звичайною застудою.
ВЗ Як ви ставитися до обов’язкової вакцинації вчителів проти COVID-19?
— На мою думку, ані відносно вчителів, викладачів, вихователів, ані щодо будь-якої іншої професійної категорії людей не повинен застосовуватися метод примусу до вакцинації.
Вакцинація має бути добровільною, а перед щеплення обов’язково потрібно обстежуватися на наявність антитіл, адже всі наявні дані свідчать про те, що люди, які раніше перехворіли на COVID-19, украй рідко хворіють повторно, а, якщо й хворіють, то переважно в легкій формі.
ВЗ Чи очікувати різкого зростання захворюваності найближчим часом і чи потрібно у зв’язку з цим обмежувати контакти дітей?
— Ми вже спостерігаємо, хоч і повільне, але збільшення кількості нових випадків інфікування. Тож, схоже, що ця хвиля вже розпочалася в Україні.
Оскільки в Україні значно менше людей, які перехворіли на COVID-19 (приблизно 40%), аніж, наприклад, у країнах Західної Європи (більше ніж 50%), де до того ж 65% населення віком понад 18 років отримали 2 дози вакцини, ця хвиля буде важкою для нас, хоч і не настільки, як квітнева. Тому дітей, які належать до груп високого ризику, безумовно, варто дещо обмежити в контактах. Для решти ж дітей цей вірус не є аж таким небезпечним, щоб ізолювати їх у сім’ях. Але, якщо навіть захворюваність зросте до критичної межі і в країні застосують жорсткіші карантинні заходи, думаю, що закривати школи, де буде 80% вакцинованих педагогів, сенсу немає.
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
