Тихо й непомітно для загалу відбулося призначення нового керівника ДАК «Ліки України» Геннадія Ворони. Ще непомітніше було переписано установчі документи цієї державної акціонерної компанії. Що собою являють такі утаємничені «Ліки України» і хто з фармолігархів отримав контроль над підприємством?
У грудні минулого року Кабінет Міністрів України призначив на посаду Голови правління ДАК «Ліки України» Геннадія Ворону. Це нікого не здивувало: до участі в конкурсі на цю посаду Кабмін Яценюка допустив усього двох претендентів, а на момент проведення конкурсу Ворона виконував обов’язки Голови правління ДАК.
А через три місяці, 16 березня 2016 року, Кабмін видав Постанову №206, що затвердила нові установчі документи державного підприємства, які змінили його тип — з державної акціонерної компанії на публічне акціонерне товариство. Попередня ж редакція статуту ДАК «Ліки України» проіснувала майже 20 років — була прийнята Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.1998 р. №62. Чим же викликаний такий поспіх, навіщо фармолігархам знадобилося переписувати установчі документи?
Компанія великих можливостей
Зауважимо, що ця державна компанія не має публічних контактних даних, офіційного веб-сайту, відкритої фінансової звітності. Тож трохи піднімемо завісу над її діяльністю.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) дає лише базове уявлення про неї: засновником ДАК «Ліки України» є Кабінет Міністрів України, її статутний фонд становить 2,1 млн грн, керівником з 11 грудня 2015 року є Геннадій Ворона, код ЄДРПОУ 20078889.
У новому статуті ДАК «Ліки України» від 16 березня 2016 року вказано, що предметом діяльності підприємства є:
- роздрібна та оптова торгівля ліками та виробами медичного призначення;
- організація виконання державного замовлення на виробництво та забезпечення використання державних ресурсів ліків, виробів медичного призначення за погодженням з Кабінетом Міністрів України;
- поповнення державних запасів лікарських засобів на випадок стихійного лиха, катастроф, епідемічних захворювань у межах коштів, передбачених державним бюджетом;
- участь у закупівлі лікарських засобів, виробів медичного призначення для державних, регіональних і місцевих потреб;
- виробництво лікарських та наркотичних засобів, психотропних речовин (їх аналогів і прекурсорів);
- визначення потреб держави, закладів охорони здоров’я і населення України в лікарських засобах тощо.
Як бачимо, державна компанія має чималі можливості в тендерній сфері.
Who is Mr. Vorona?
Уже згаданий Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить дві згадки про минуле Геннадія Ворони. У 2010-2012 роках він очолював ТОВ «Аптека 100» у м. Суми. До кінця 2010 року власником ТОВ «Аптека 100» було підприємство ТОВ «Сумська аптечна компанія», директором і ліквідатором якої зазначено саме Геннадія Ворону. А мажоритарним власником ТОВ «Сумська аптечна компанія» був Сергій Сіора, який також є формальним власником і директором тендерної компанії ТОВ «Фармадіс» із групи Петра Багрія. До речі, до 2006 року бенефіціаром Сумської аптечної компанії офіційно виступало ЗАТ «Ганза» — найбільше та найвідоміше дітище Багрія. За даними порталу «Наші гроші», компанії «Фармадіс» і «Ганза» настільки близькі, що навіть ділять один телефонний номер на двох.
Навіщо ж це Петру Багрію?
Тут усе очевидно. Тихе призначення Геннадія Ворони, кулуарне переписування установчих документів держкомпанії гарантує підконтрольному керівнику 5-річний термін на чолі ДАК «Ліки України».
МОЗ України використовує цю компанію для організації поставок ліків. Наприклад, для постачання наркотичного препарату метадону за Загальнодержавною цільовою програмою протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки.
Отже, ДАК «Ліки України» — ідеальна ширма для подальших тендерних успіхів групи Петра Багрія, який спеціалізується саме на тендерних схемах за препаратами для лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу.
За матеріалами Pharma.net.ua і порталу «Наші гроші»
