Держзамовлення на лікарів щороку скорочуються, недобори залишаються. Яким буде вступ-2021?

В Україні роблять все, аби не було «зайвих» лікарів — за 5 останніх років кількість вступників за медичними спеціальностями зменшилася на 45%, у тому числі й за рахунок скорочення місць державного замовлення. Потім нарікають на катастрофічний дефіцит кадрів на авральних напрямках і не знають, де їх взяти. А тим часом мотивованим випускникам медичних коледжів додають нових «фільтрів» на вступі. Чи враховані помилки минулого у цьогорічній вступній кампанії?

Кадровий цейтнот — не за горами

Тетяна ВЕЖНОВЕЦЬ, директор Інституту післядипломної освіти НМУ ім. О. О. Богомольця, доктор медичних наук

— За період з 2015 по 2020 рік кількість вступників до вищих медичних навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації за спеціальностями «Медицина» та «Педіатрія» зменшилася на 45%, передусім за рахунок контрактників. Зокрема, за даними Центру медичної статистики МОЗ України у 2015 році за бюджетом навчалися 4884 особи, за контрактом — 2559. У 2020 році — 3175 і 934 відповідно. Передусім далося взнаки введення обмежень: у 2018 році був запроваджений «поріг» у 150 балів ЗНО для вступу на медичні спеціальності, хоча це — позитивний крок, спрямований на підвищення якості медичної освіти. Порівняно з 2017 роком кількість вступників до медичних вишів зменшилася майже на 2 тисячі. Такі тенденції відповідно позначаються на кількості випускників мед університетів: їх з кожним роком меншатиме. Хоча з 2015 до 2020 року їхня кількість, навпаки, збільшилася — у цілому на 35%. У 2020 році був найбільший випуск лікарів за цей період — 6450 осіб, з них 4142 навчалися за кошти державного бюджету, 2308 — за кошти фізичних осіб Але оскільки в цей час зменшувалися набори першокурсників, то незабаром настане цейтнот щодо поповнення кадрового резерву лікарів.

До речі, показник щільності випускників на 100 тис. населення в Україні у 2018 році становив 14,17, у Литві — 20,6, Латвії — 22,2, Великій Британії — майже 13, Естонії та Польщі — 10,55.

Показник забезпеченості лікарями в Україні — на рівні країн OECD

Нині в Україні модно говорити про те, що лікарі в нас «зайві», і таких високих показників забезпеченості ними не може дозволити собі жодна країна світу. Однак аналіз статистичних даних Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) за 2018 рік свідчить про безпідставність таких заяв. Так, в українських закладах охорони здоров’я усіх форм власності у 2018 році працювало 151 579 лікарів, які здійснювали безпосередні лікувальні функції (не враховуються стоматологи, керівники медзакладів, статистиків тощо — так прийнято відповідно до класифікації OECD). Відтак показник забезпеченості лікарями в нашій державі у 2018 році становив 3,58 на 1000 населення, середнє значення в групі країн OECD — 3,51. У наших найближчих сусідів цей показник також красномовний: у Чехії — 4,11, Литві — 4,6, Естонії — 3,5, Латвії — 3,3. До того ж слід врахувати, що 23,6% наших лікарів — особи пенсійного віку, тоді як у країнах OECD цей показник не перевищує 20%, а у Великій Британії становить лише 2,12% (варто ще й зважити на різний вік виходу на пенсію в Україні та згаданих державах).

В усіх країнах OECD середній темп приросту щільності лікарів з 2015 до 2018 року становив +7,1%, в Україні ж — лише +1,9%. Тож годі шукати «зайві» кадри лікарів. Інша справа, що в Україні їх неефективно використовують: в амбулаторній сфері спостерігають певний надлишок, у стаціонарній — лікарів не вистачає (особливо за окремими напрямками — психіатрія, анестезіологія, терапія).

Десь густо, десь пусто

У профільній структурі лікарських кадрів в Україні переважає терапевтична група, що відповідає показникам країн Балтії. Однак ми значно відрізняємося за кількістю осіб, які працюють на первинній ланці: в Україні на цьому рівні залучено приблизно 17% загальної кількості лікарів, у Литві — понад 20%, у Латвії — 22%, в Естонії — майже 27,5%. До того ж тамтешні лікарі первинки виконують більше функцій, чим зменшують потоки пацієнтів на вторинну ланку. В Україні ж понад 81% лікарського резерву — це «вузькі» спеціалісти. До речі, за деякими спеціальностями їх в Україні значно менше, ніж у наших сусідів. Передусім це стосується психіатрів, кардіологів, радіологів, онкологів, офтальмологів, анестезіологів. Водночас в Україні значно більше (якщо порівнювати з Естонією, Латвією та Литвою) хірургів, дерматовенерологів, отоларингологів, неврологів, педіатрів, акушер-гінекологів тощо. Переважна частка (майже 52%) всіх штатних посад лікарів-спеціалістів зосереджена в закладах, які надають вторинну амбулаторну допомогу.

В Україні об’єктивно менша щільність штатних посад лікарів на 1000 населення в лікарнях (1,75), ніж, наприклад, в Естонії (1,93) чи Литві (3,48). Особливістю України є те, що переважна більшість лікарів-спеціалістів, які працюють в амбулаторних умовах, як правило, не можуть підмінити колег у стаціонарі, оскільки не володіють необхідним обсягом практичних навичок. Тому виникає багато питань з приводу того, які спеціалісти потрібні нашій системі охорони здоров’я, аби не було «зайвих» на одних напрямках і водночас не виникав кадровий дефіцит на інших. І формування державного замовлення також має відбуватися не шляхом автоматичного «урізання» його обсягів, а на підставі чіткого врахування демографічної ситуації в державі, структури захворюваності та потреб населення в різних видах медичної допомоги.

Дізнайтеся більше: Десь – густо, а десь – пусто: як змінилися лідери найпрестижніших лікарських спеціальностей на піку реформ та пандемії?

Чи враховані помилки минулого?

Олександр НАУМЕНКО, перший проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України

ВЗ Чи цього річ повернемося до традиційних термінів вступу й зарахування студентів?

— Сподіваємося, що так. Принаймні прийом документів на вступ передбачається розпочати з 14 липня, ЗНО відбувається згідно із графіком, епідеміологічна ситуація в Україні стабілізується, тож є надія, що приймальна комісія завершить роботу у серпні, провівши зарахування студентів як на бюджетну, так і на контрактну форми навчання.

ВЗ Як змінився перелік дисциплін, за якими мають складати ЗНО охочі вступити до медичних вишів?

— Нині для вступу на медичну спеціальність обов’язково потрібно пройти ЗНО з двох дисциплін — української мови та математика. Фізика, хімія або біологія — на вибір абітурієнта.

До випускників медичних коледжів — нові вимоги

ВЗ Чи є якісь особливості набору?

— Наш університет цього річ набиратиме бакалаврів на магістерську програму за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія». Вона стає дедалі популярнішою серед вступників і більш затребуваною в системі охорони здоров’я. Також ми приймаємо випускників медичних коледжів і медичних училищ на другий курс за спеціальностями «Медицина», «Педіатрія» й «Стоматологія».

Однак щодо цієї категорії абітурієнтів з’явилися нововведення. Якщо раніше вони мали подати сертифікат ЗНО з української мови та літератури (плюс фахове вступне випробування), то цьогоріч їм потрібен ще один сертифікат ЗНО — фізика, хімія, біологія, історія України або географія (на вибір). Фахове вступне випробування, як і раніше залишається. Тобто регламентовані МОН України вимоги до вступу цієї категорії абітурієнтів ускладнюються. Тим, хто вирішив навчатися в медичному виші після закінчення медичних коледжів та училищ, достатньо отримати будь-який позитивний сертифікат ЗНО із зазначених дисциплін – «дотягувати» до 150 балів не обов’язково.

Дізнайтеся більше: Якість медичної освіти: що потрібно, аби український диплом лікаря цінували у світі?

Згадали й одразу ж забули?

ВЗ А чим завершилися обіцянки щодо відродження підготовки епідеміологів, вірусологів та інших фахівців, про відсутність яких пошкодували під час пандемії?

— Медико-профілактична справа канула в небуття. Факультети, де готували таких фахівців, знищено 10 років тому. Замовлення на їх підготовку залишилося тільки на післядипломному етапі. Та хто захоче набувати такого фаху після закінчення медичного чи стоматологічного факультету? Якщо випускник уже бачить себе акушером-гінекологом, а йому пропонують стати лікарем-гігієністом чи санлікарем, навряд чи він погодиться.

ВЗ Чому тоді не набираєте фахівців «нової генерації» — з громадського здоров’я?

— Поки що МОЗ України не сформувало на них держзамовлення. Вочевидь, досі ніхто не розуміє їхнього майбутнього в системі. Як і того, мають це бути лікарі за фахом чи організатори.

ВЗ Певна невизначеність щодо перспектив виникала й для спеціальності «Педіатрія». Її скасовували, потім відновлювали, але й надалі стимулюють сімейних лікарів вести дітей. Як це позначається на уподобаннях абітурієнтів?

— На контрактній формі навчання цей вплив помітний, бажаючих стати педіатром за власні кошти поменшало. Але щодо місць державного замовлення — дещо інша картина. Минулого року на педіатричний факультет нашого університету порівняно з іншими медичними вишами було зараховано найбільше студентів. Однак така ситуація не скрізь. Тому я вважаю, що нині в державі мало приділяють уваги і педіатричній службі, і санітарно-гігієнічній. Це погано вплине на перспективи розвитку цих спеціальностей.

Охочих багато, але недобори залишаються

ВЗ Останній рік узагалі змінив ставлення до професії медика. Чого очікуєте у зв’язку із цим — буму чи зменшення кількості абітурієнтів?

— Наш університет — лідер національної медичної освіти, тож охочих у нас навчатися завжди вистачає. Поки що можу говорити лише про результати проведення днів відкритих дверей. Порівняно з минулим роком участь у них взяло приблизно на 35–40% абітурієнтів більше. Це додає оптимізму і щодо престижу професії лікаря в Україні, і відносно того, що прийде більше кращих абітурієнтів. Єдине, що насторожує, чи вдасться нинішнім випускникам шкіл скласти ЗНО на 150 балів. Умови навчання під час пандемії були дуже непростими, як вони позначаться на результатах іспитів — побачимо. Але однозначно очікуємо більше абітурієнтів, ніж торік. Та й на контракт останні три роки ми в середньому набираємо однакову кількість студентів на перший курс.

ВЗ Останнім часом медичні виші скаржилися на недобори навіть на місця державного замовлення. Це може повторитися?

— Така проблема дійсно є. НМУ імені О.О. Богомольця — єдиний медичний виш в Україні, який минулого року виконав план державного замовлення, але і нас це торкнулося. Річ у тому, що деякі вступники не подали оригіналів документів, аби бути зарахованими на бюджетну форму навчання, бо вступили в інші виші, найчастіше — за кордоном. Оскільки зарахування вже не відбувається у кілька «хвиль», то й місця залишаються вільними. Це не стосується контрактної форми навчання, тому що там обмежень стосовно кількості обраних для подачі документів вишів і спеціальностей немає.

Вартість навчання не зміниться, спектр пільг розшириться

ВЗ Чи зростає вартість навчання за контрактом?

— Ні. Ми не підвищували вартість навчання, врахували тільки офіційний індекс інфляції, після чого сума зросла на 200–300 грн. Для іноземних студентів навіть цього не враховували.

ВЗ За статистикою, найбільша частка іноземних студентів в Україні — це майбутні лікарі. Очікуєте збільшення кількості абітурієнтів з інших країн?

— Останнім часом вона зростала постійно. Але в пандемічний рік ми змогли прийняти лише 65–70% потенційних студентів-іноземців. Було багато бажаючих на вступ (у два набори), їм надали запрошення на навчання, але вони просто не змогли дістатися до України. Сподіваюся, що ці запрошення будуть реалізовані цьогоріч починаючи з липня.

ВЗ Чи зберігається система коефіцієнтів та пільг під час цьогорічного вступу?

— Так, вони будуть такими, як і минулого року. Наприклад, є так званий сільський коефіцієнт, який замінив цільовий набір. Коли абітурієнт бере в управлінні охорони здоров’я облдержадміністрації лист-підтвердження, що після закінчення університету відпрацює в сільській місцевості, тоді він вступатиме за окремим конкурсом.

З’явилися й нові пільги. Зокрема, з 7 червня до 24 вересня на базі університетів працюватимуть центри «Україна – Донбас», «Україна – Крим», через які вступатимуть абітурієнти з тимчасово окупованих територій. Якщо вони змогли зареєструватися і скласти ЗНО, то вступатимуть за отриманими результатами. Якщо відповідних сертифікатів у них немає, вони пройдуть атестацію з української мови та історії України в одній зі спеціально виділених шкіл Києва. Для вступу до нашого університету вони складатимуть ще й письмове тестування з біології. У будь-якому разі для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій виділена квота — 10% місць державного замовлення на кожній зі спеціальностей.

Також залишилися пільги (виділено квоти на місця державного замовлення, вступ за результатами ЗНО) для дітей учасників АТО або загиблих під час проведення ООС, учасників Революції гідності чи їхніх дітей.

 Світлана ТЕРНОВА «ВЗ»