ДЕСАНТ МАЙБУТНЬОГО В СЬОГОДЕННЯ

 Це сталося в осередку військової медицини в Києві сто сорок років тому. Видатний хірург С.П. Коломнін, який працював у шпиталі в 1873-1878 роках, уперше у світі застосував тут трансфузію дефібринованої крові, збагнувши, що такий захід нейтралізує несумісність «рідини життя» донора й реципієнта. 1875 року на засіданні товариства лікарів він доповів про такі вдалі переливання у п’яти хворих. Власне, це був дебют інно­ваційної медицини в Україні. Та як виглядають деякі риси на­укової панорами новин у цьому закладі нині?Минувши стародавню арку в масивній фор­течній брамі, ми потрапляємо на простір, який презентує 22 сучасні клініки Головного військо­вого клінічного госпіталю Міністерства оборони України. Дата на одній із будівель – 1755 – нага­дує про вікові традиції установи, про те, що тут розв’язувалися епохальні медичні проблеми й працювали світила лікарювання. Але особли­во вражає сьогоднішній день цього госпіталю. Упродовж року тут проходять стаціонарне ліку­вання понад 30 тисяч хворих, а відвідуваність поліклініки перевищує мільйон пацієнтів!

Шпиталь – лан активних медичних дій. у 2011 році було, приміром, виконано понад 11 тисяч хі­рургічних операцій, із них більше половини – ви­сокого ступеня складності. Показово, що поряд із контингентами військовослужбовців, приблизно чверть у такому масиві допомоги становлять ци­вільні особи. З госпіталем у цьому плані співро­бітничають понад 100 організацій, у тому числі 40 страхових компаній, що свідчить про високий авторитет колективу. По розробках й досягнен­нях багато відділень і клінік – унікальні наукові плацдарми. Але чим визначається висока резуль­тативність зусиль цього авангардного закладу су­часної медицини, у складі якого трудяться понад 40 докторів і кандидатів наук, 160 лікарів вищої категорії, 23 заслужених лікарі України, високок­валіфікований медсестринський склад?

– Це насамперед система інноваційних підхо­дів до розв’язання поставлених завдань, що ха­рактерно для більшості служб, – каже начальник госпіталю, генерал-майор медичної служби, за­служений лікар України, доктор медичних наук, професор Михайло Петрович Бойчак. – При цьо­му керівники відділень чітко розділяють понят­тя «впровадження» й «інновація». Звичайно ж, впровадження ефективних, перевірених прак­тикою методів лікування та діагностики, уже відомих у медичному світі, варте уваги. Проте вищий пілотаж, безсумнівно, – інноваційні ме­тодики, привнесення принципово нових ідей і технологій у клінічну практику, причому час­то ексклюзивних. Це – фундамент госпітальної доктрини: працювати на випередження часу.

– Історія госпіталю – по суті, українська медична книга рекордів Гіннеса. Хто сьогодні додає у неї нові сторінки?

– Зупинюся на деяких хірургічних напрямках і професійному рівні їхніх лідерів, – продовжує професор М. Бойчак. – Відділення нейрохірургії активно започатковує інноваційні варіанти лі­кування, зокрема ендоскопічне видалення вну­трішньомозкових, епідуральних й субдуральних гематом (авторські методики начальника клі­ніки нейрохірургії й неврології професора, пол­ковника медичної служби О.Г. Данчина); ендос­копічні операції за патології середньої черепної ямки та гідроцефалії; мікрохірургічне видален­ня злоякісних й доброякісних пухлин головно­го та спинного мозку; ендоскопічне видалення міжхребцевих кил. Методики, запатентовані як винаходи, використовувалися в Україні вперше, й дотепер більшість із них реалізуються тільки в нас. Результати цих інноваційних операцій нео­дноразово доповідалися на міжнародних конгре­сах, де одержали схвальну оцінку.

– А які інноваційні модифікації застосову­ються у вельми затребуваній клініці отола­рингології?

– Її науково-практичні розробки, відповіда­ючи потребам хворих, одночасно стали й предме­том запозичення колег у військовій й цивільній медицині. Клініка, якою керує полковник медич­ної служби В.І. Шербул, уже багато років є піоне­ром в галузі функціональної риносинусохірургії в Україні. Такі ендоскопічні операції робляться тут з 1996 року –вони високоефективні в разі викривлення носової перетинки, втручання на гайморових і лобових пазухах. Виконано тисячі малотравматичних й радикальних операцій. Фа­хівці клініки провели 10 навчальних курсів з опа­нування ендоскопічних технологій в ЛОР-клініці, підготовили понад 200 лікарів-отоларингологів нової формації для всіх регіонів України.

– Знаній клініці абдомінальної хірургії, сподіваюся, теж є чим похвалитися?

– Тут виконується найбільша кількість мініін­вазивних операцій. Першопрохідником у цій об­ласті є начальник відділення ендоскопічної хірур­гії, кандидат медичних наук, полковник медичної служби В.М. Чернєв, який розпочав виконувати ендоскопічні холецистектомії ще 1994 року. З ча­сом освоєні й стали виконуватися: ендоскопічні апендектомії, лапароскопічні антирефлюксні втручання за кил стравохідного отвору діафраг­ми, лапароскопічна резекція шлунка, декомпресія товстої кишки в разі обтураційної непрохідності. У цій сфері майстерно трудиться низка хірургів-вір­туозів на чолі з професором І.А. Луріним і канди­датом медичних наук А.А. Шудраком. У 2007 році відділення ендоскопічної хірургії було об’єднано із клінікою абдомінальної хірургії і це дало поштовх до впровадження нових технологій. Освоєно про­ведення біопсії із застосуванням ехоендоскопа з контактним датчиком, що значно поліпшило діагностику пухлин підшлункової залози. Під час видалення поліпів за допомогою допплерографії визначаються судини, що йдуть до новоутвору. Використання новітнього коагулятора у сполу­ченні з ендосонографом для уточнення діаметру й глибини джерела кровотечі дає змогу зупиняти практично будь-які з них. Виконується дистанцій­на літотрипсія при дуоденоскопії, кріодеструкція пухлин печінки. У 2011 році під керівництвом кан­дидата медичних наук О.В. Васильєва організова­но відділення хірургічної патології печінки й під­шлункової залози, де здійснюються унікальні для України втручання: анатомічні резекції печінки, резекції підшлункової залози, реконструкції магі­стральних судин, залучених у пухлинний процес.

– А як справи у клініках гінекології та урології?

– Сьогодні в гінекологічній клініці під керів­ництвом В.В. Бондарчука широко використову­ються ендоскопічні методики під час лікування безплідності. До речі, ця клініка – одна з не ба­гатьох в Україні, де застосовуються синтетичні матеріали з метою реконструкції тазового дна в разі нетримання матки.

У клініці урології (керівник – кандидат ме­дичних наук, полковник медичної служби С.В. Головко) новаторські підходи були обґрунтова­ні ще в 70-ті роки, коли доктор медичних наук полковник медичної служби Б.С. Гехман і керів­ник експериментальної лабораторії госпіталю доктор медичних наук Б.Ш. Лазаретник одними з перших в Україні й у Радянському Союзі по­чали застосовувати літотрипсію в сечовивідних шляхах за допомогою розробленого в госпіталі апарата «Байкал», де комбінувалися енергії уль­тразвуку й електрогідравлічного розряду. У 1971 році вперше у світі за допомогою цього апарата був подрібнений камінь у сечоводі. Патенти на «Байкал» придбали Японія, Франція, Англія, США, Німеччина й Іспанія!

Сьогодні для лікування сечокам’яної хвороби застосовуються дистанційна й контактна лазерна літотрипсія, оптична уретротомія. Із 2010 року вперше в Україні запроваджено новий метод ліку­вання аденоми передміхурової залози – селектив­на вапоризація за допомогою «зеленого лазера».

– Мініінвазивні методики активно викорис­товують інші хірургічні клініки: офтальмо­логії, щелепно-лицьової хірургії, ушкоджень, торакальной хірургії. Але сьогодні мало хотіти – потрібно могти й уміти. Госпіталь нині – це й приклад використання новітньої медичної техніки. Як виглядає цей простір?

– Зараз у хірургічних відділень є лапароско­пічне приладдя, аргоноплазмені коагулятори, інші сучасні інструменти. Це в досвідчених руках – зброя масового порятунку. Високоінформаційні візуалізувальні комплекси з тривимірним зобра­женням дають змогу з високою точністю виявляти пухлинні процеси травного тракту на початково­му етапі й обирати необхідну тактику лікування. Працюють два магнітно-резонансних томографи, два комп’ютерних томографи, ультразвукові й ен­доскопічні прилади, у тому числі безпосередньо у стаціонарних відділеннях. 2011 року відкрите від­ділення ендоваскулярної хірургії, де виконується стентування коронарних артерій, ендоваскулярні втручання на інших судинних басейнах. Госпі­таль – єдина установа в Україні, де вже чимало років успішно застосовується суперселективна ін­траартеріальна хіміотерапія в разі раку сечового міхура, прямої кишки, первинних пухлин матки, черезкатетерна хіміоемболізація первинних пух­лин печінки. У центрі экстракорпоральної деток­сикації (керівник – кандидат медичних наук пол­ковник медичної служби Р.М. Кишко) у 2008 році установлено апаратний комплекс для лікування печінкової недостатності.

– Колись госпіталь відвідав великий хірург на всі часи М.І. Пирогов. У північній напів­вежі, де зараз розташована поліклініка, на честь його був улаштований обід, і пролунала промова. Якщо уявити собі, що організатор медичного факультету в Києві, герой Севасто­польської оборони знову б побував тут, як ви думаєте, Михайле Петровичу, чи залишився б він задоволеним?

– Я думаю, багато чому він би здивувався, ска­жімо, електроз’єднанню тканин при операціях, штучній нирці, ендопротезуванню. Адже лікар­ське кредо наших фахівців звучить так: «Його величність пацієнт, але в XXI столітті».

Розмову вів Юрій ВІЛЕНСКИЙ