Матеріал розміщено на правах реклами.
Інсулінозалежний та інсулінонезалежний цукровий діабет — два надзвичайно поширені в усьому світі ендокринні розлади. Вони мають різний патогенез, абсолютно різні схеми лікування, але один спільний знаменник: виражену дисфункцію підшлункової залози. Й наразі шляхом впливу на цей спільний знаменник фахівцям вдається суттєво поліпшувати стан таких хворих.
Іван Бадьїн, провідний фахівець медико-біологічної компанії «БіоПро Стем Технолоджі», кандидат медичних наукДві патології — одна загроза
Інсулінозалежний цукровий діабет (1-го типу) розвивається внаслідок аутоімунного руйнування бета-клітин підшлункової залози, що призводить до зменшення секреції інсуліну. Інсулінонезалежний цукровий діабет (2-го типу) — наслідок резистентності до інсуліну, що спричиняє гіперглікемію та зниження частки бета-клітин. Втім, обидва захворювання із високою вірогідністю можуть зумовлювати серйозні порушення здоров’я.
Незважаючи на глобальне зростання поширеності як цукрового діабету 1-го типу, так і цукрового діабету 2-го типу, проблема фармакотерапевтичного втручання та профілактики ускладнення цих патологій залишається, без перебільшення, надзвичайно актуальною. Її посилюють також низький комплаєнс, особливо властивий пацієнтам з інсулінонезалежним цукровим діабетом, та негативний вплив на якість життя схем інсулінозамісної терапії при діабеті 1-го типу й різні ускладнення, котрі накопичуються з перебігом хвороби. Та наразі цю проблему, здається, можна вирішити, принаймні частково, за допомогою абсолютно новаторського підходу, мішень-спрямованої терапії — відновлення ушкоджених тканин власними мезенхімальними стовбуровими клітинами.
Мезенхімальні стовбурові клітини як перспективний варіант терапії цукрового діабету
Власні мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) були запропоновані в якості можливого патогенетичного методу лікування цукрового діабету 1-го та 2-го типів відносно недавно — вчені помітили їх імуномодулюючий ефект, а також довели здатність МСК диференціювати в інсулінпродукуючі клітини та регенерувати бета-клітини підшлункової залози.
По суті, МСК — дуже пластичний біологічний матеріал, який з легкістю набуває ендокринного фенотипу бета-клітин. Дослідження показали, що МСК, зокрема отримані з крові пацієнтів, здатні диференціювати в абсолютно функціональні острівцеві клітини та відновлювати секрецію інсуліну. Ці дані підтвердив метааналіз, проведений наприкінці 2018 року американськими вченими. Так, наявна належна доказова база, яка свідчить про ефективність втручання за допомогою МСК при інсулінозалежному цукровому діабеті.
Стосовно застосування власних МСК при інсулінонезалежному цукровому діабеті отримані позитивні метаболічні ефекти, що послідовно демонструються в науковій літературі.
Молекулярні основи терапевтичної дії МСК
Нещодавній огляд американських вчених також пояснює деякі молекулярні механізми, що лежать в основі терапевтичної дії МСК при лікуванні цукрового діабету обох типів.
Зокрема, крім диференціації в нові острівцеві клітини, МСК також допомагають регенерувати вже наявні (ендогенні) бета-клітини підшлункової залози пацієнта шляхом секреції різних цитокінів і факторів росту. Деякі дослідження підтвердили це: інфузії МСК призводили до помітної регенерації ендогенних бета-клітин, а також суттєво поліпшували чутливість до інсуліну, про що свідчило підвищення рівня фосфорильованого субстрату 1 рецептора інсуліну, протеїнкінази B у тканинах-мішенях інсуліну (вважають, що дефіцит експресії кожного із цих молекулярних чинників бере участь у розвитку інсулінорезистентності).
Таким чином, інсулінпродукуючий ефект МСК не є винятково результатом їх диференціації в нові бета-клітини підшлункової залози. Він також зумовлений здатністю МСК забезпечувати регенерацію ендогенних бета-клітин хворого.
Клінічне застосування власних мезенхімальних стовбурових клітин при діабеті 2-го типу
Як уже зазначалося, первинним ураженням при цукровому діабеті 1-го типу є аутоімунне руйнування бета-клітин підшлункової залози, що обумовлює доцільність трансплантації й диференціації МСК. Навпаки, первинне ураження при цукровому діабеті 2-го типу — наслідок неспроможності інсуліночутливих тканин правильно реагувати на інсулін.
Це також свідчить про те, що застосування МСК з подальшою їх диференціацією в бета-клітини клінічно важливе і для цієї популяції пацієнтів (інсулінонезалежний діабет часто призводить до зниження частки та функції бета-клітин підшлункової залози).
Клінічні докази ефективності застосування стовбурових клітин у лікуванні цукрового діабету 2-го типу вперше були отримані в дослідженні, опублікованому у 2009 році. Воно поклало початок подальшій роботі та значному прогресу у цьому напрямку. У дослідженні використовували аутологічні МСК десяти пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу, які, за результатами шестимісячного спостереження, забезпечили суттєву нормалізацію чутливості до інсуліну більшості добровольців.
Низка подальших досліджень, проведених у тому числі й медико-біологічною компанією «БіоПро Стем Технолоджі» на базі Головного клінічного військового госпіталю МО України, повторила ці результати. Отже, наразі ми маємо доволі авторитетну доказову базу терапевтичної ефективності застосування власних МСК у лікуванні інсулінонезалежного цукрового діабету.
Американські вчені під час експериментів із МСК виявили цікавий факт: інфузія МСК на ранніх стадіях патології допомагала відновити функцію β-клітин, зменшити деструкцію острівцевих клітин і, зрештою, знизити резистентність до інсуліну. Це свідчить про те, що клініцистам варто застосовувати стовбурові клітини на ранній стадії інсулінозалежного діабету.
Українські пацієнти також мають можливість скористатися перевагами лікування власними МСК в європейській компанії «БіоПро Стем Технолоджі».
«БіоПро Стем Технолоджі» працює на вітчизняному ринку вже понад десять років і за цей час змогла завоювати авторитет та прихильність сотень клієнтів із різними хронічними захворюваннями, зокрема цукровим діабетом та такими ускладненнями, як діабетична ангіопатія, ретинопатія, полінейропатія, діабетична стопа тощо.
