Актуальні дані досліджень свідчать про те, що деякі моделі дієтичного харчування спроможні ефективно знижувати ризик розвитку серцево-судинних захворювань, а у випадку наявних ссз, сповільнювати їх прогресування.
Про те, яка дієта в кардіології сьогодні вважається ефективнішою, що корисно для серця і судин, а які уявлення не мають наукових доказів, – розповідає консультант з громадського здоров’я проєкту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», президент Асоціації дієтологів України, автор національних рекомендацій зі здорового харчування, кандидат медичних наук, доцент Олег ШВЕЦЬ.
ВЗ Чи є сьогодні надійні наукові дані щодо дієти для пацієнтів з серцево-судинною патологією та людей з високими кардіоризиками?
Олег ШВЕЦЬ, консультант з громадського здоров’я проєкту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», президент Асоціації дієтологів України, автор національних рекомендацій зі здорового харчування, кандидат медичних наук, доцент – Передусім, варто зазначити, що дослідження стосовно дієт, зокрема, щодо їхнього впливу на виникнення або розвиток захворювання, його перебігу і прогнозу, набагато складніше провести і трактувати порівняно з дослідженнями ліків. Адже, доволі складно забезпечити контроль, подібний до сліпого контролю фармакологічних досліджень.
Хоча існують методики, коли усім учасникам дослідження, доставляють абсолютно всю їжу і напої протягом всього часу поки триває спостереження. Натомість залучити для такого експерименту велику кількість людей, доволі проблематично.
Але, якщо говорити про обсерваційні дослідження, отримуємо все більше позитивних результатів відносно середземноморської дієти, приміром. При чому, така модель харчування однаково підходить як пацієнтам з вже наявною серцево-судинною патологією, так і людям з високим кардіоваскулярним ризиком.
Інша модель харчування, ефективність якої досить переконливо доведена – це дієта DASH (Dietary Approaches to Stop Hypertension – дієтологічний підхід до контролю гіпертензії). В ній є схожі компоненти із середземноморською дієтою, але присутній більший акцент на необхідності зменшення солі у харчуванні (˂ 3 г/добу), а також з меншою часткою жирів, порівняно із середземноморською моделлю.
Нещодавно були опубліковані результати важливого глобального дослідження PURE (Prospective Urban Rural Epidemiology) з вивчення факторів ризику серцево-судинних захворювань і стану здоров’я серед забезпечених і малозабезпечених верств населення в міській і сільській місцевостях.
Це велике дослідження проводилось у 135 країнах світу. В ньому вивчався вплив окремих харчових речовин і продуктів на рівні різних ризиків – загальної смертності, летальності від різних захворювань тощо.
Серед іншого, було встановлено, що жир в цілому та насичений жир не асоційований з загальним високим ризиком, зокрема, серцево-судинним. Та навіть навпаки! Ці дані були отримані у 2017 чотири роки тому , але стали справжнім одкровенням, бо довгий час з цього приводу панувала протилежна думка.
Менше місяця тому було опубліковано нові висновки на основі аналізу даних дослідження PURE стосовно впливу споживання жирної морської риби на серцево-судинний ризик. Автори огляду підкреслюють, що найбільшу користь від регулярного включення такої риби у дієту (близько 350 г на тиждень) мають люди із підвищеним кардіометаболічним ризиком або при наявності захворювань серця та судин.
ВЗ А щодо тваринних жирів?
– Помірність – один із визначальних принципів здорового харчування. Тваринні жири (вершкове масло, сало), якщо їх споживати у нормальній кількості – не більш як 10% від загальної добової кількості калорій, що дорівнює приблизно 20-25 г на день, – зумовлюють зменшення ризику загальної та серцево-судинної смертності, що також підтверджено результатами дослідження PURE.
ВЗ Чи варто замінювати морську рибу дієтичними добавками з Омега-3 поліненасиченими жирними кислотами або вітамінними кардіо-комплексами?
– Найкращі джерела корисних харчових речовин – природні. Тим більше в Україні зараз досить пристойний вибір риби і морепродуктів. Заморожена риба, можливо трохи поступається за смаковими якостями свіжій, зате зберігає всі корисні речовини. Єдине, про що потрібно нагадувати пацієнтам, – бути обережними з сіллю, готуючи морську рибу або обираючи, наприклад, оселедці.
Адже людина має споживати не більш як 5 г солі на добу. При цьому треба зважати, що є чотири групи продуктів: хліб, м’ясні оброблені продукти, твердий сир та консерви (м’ясо, овочі тощо), які містять значну кількість солі, тож, людям з підвищеним артеріальним тиском краще обмежити їх споживання.
Омега-3 поліненасичені жирні кислоти у вигляді дієтичних добавок мають підтверджену ефективність для багатьох станів від підвищеного артеріального тиску до поліпшення когнитивних функцій. Але їх застосування повинно бути призначене лікарем з урахуванням показань та відповідним дозуванням і тривалістю.
ВЗ А щодо режиму харчування?
– Загалом їжу потрібно приймати тричі на день: на сніданок, обід та вечерю. Бажано, аби від сніданку до вечері часовий проміжок складав не більше восьми-десяти годин, тобто дотримуватись інтервального голодування 16:8 або 14:10. Слід уникати перекусів, адже стереотипне «часте, дрібне харчування» збільшує ймовірність набору зайвої ваги. Обумовлено це тим, що мікробіота і клітини внутрішніх органів, які відповідають за процеси обміну речовин, мають циркадні ритми, і це підтверджено результатами численних рандомізованих досліджень.
Варто наголосити, що уявлення про корисність частих прийомів їжі маленькими порціями, є помилковим, а особливо для людей з судинною патологією, які часто мають надмірну масу тіла. Такий режим харчування дуже ускладнює завдання, коли людина прагне позбутися зайвих кілограмів та об’ємів.
ВЗ Чи існують категоричні заборони, приміром, щодо солодощів?
– Не варто вдаватися до категоричних заборон, однак слід суттєво обмежити споживання технологічно оброблених продуктів, що містять доданий цукор, сіль, жири. Такі продукти часто називають «сміттєва їжа» і не дарма.
Щодо цукру у будь-якому його вигляді, включно із медом, коричневим цукром, фруктозою, що міститься у соках або смузі (одна склянка фруктового фрешу містить добову норму цукру), відповідно до останніх рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я споживання вільного цукру (до нього належить і цукроза, і фруктоза) слід обмежувати менше 25 г для людей, які витрачають у середньому 2000 ккал на добу.
При цьому варто враховувати, що багато готових харчових продуктів: ковбаси, консервоване м’ясо, соуси, ігристі вина, пиво, лікери, не говорячи вже про хлібобулочні вироби і солодкі напої, також містять у своєму складі цукри.
Отже, якщо й споживати солодощі, то бажано такі, що мають у своєму складі, окрім цукру, корисні компоненти. Найкращий приклад – фрукти або чорний шоколад (30-35 г/на добу). Темний шоколад містить флавоноїди, антиоксидантна дія яких позитивно впливає на артеріальний тиск і рівень холестерину в крові, а відтак і кровоносні судини і стан здоров’я серцево-судинної системи в цілому.
ВЗ Але чи безпечно вживати шоколад, какао або каву людям з серцево-судинними захворюваннями або високим ризиком їх розвитку? Як це впливає на роботу серця, артеріальний тиск?
– Сьогодні вже встановлено (зокрема, у великому дослідженні здоров’я медичних сестер, що триває в Сполучених Штатах Америки більш як 30 років, у якому беруть участь понад 90 000 медичних сестер), що кофеїн або продукти та напої, до складу яких він входить, не впливають на артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень.
Отже, цей фактор не може вважатися ризикованим або провокуючим.
ВЗ Яким має бути водний/питний режим при захворюваннях серця?
– На думку багатьох експертів, і я з цим погоджуюсь, кількість необхідної рідини найкращим чином регулює спрага. Коли людина хоче пити, вона не повинна себе обмежувати.
Але, нагадаю, що для тамування спраги найбільш корисною є чиста питна вода, що не має жодних смакових відтінків – солоних, солодких, кислих тощо.
Для пиття підходять також чай та кава, але в якості додаткового пиття, яке не повинне замінювати споживання чистої води.
Загалом, щодо питного режиму, важливими є 4 аспекти:
- Необхідна кількість рідини на день – близько 4% від маси тіла людини
- Необхідно обмежити споживання солодких газованих напоїв та соків
- Не слід вживати алкоголь або його споживання має бути помірним (не більше 1 порції для жінок і 2 порцій для чоловіків)
- Не слід вживати більше 2 філіжанок кави та 2 чашок чаю на день.
ВЗ А щодо алкогольних напоїв, чи насправді існує «терапевтична» доза?
– Якщо людина не вживає алкогольних напоїв, то було б дивним, аби лікар рекомендував робити це з лікувальною метою.
Але, існують відносно небезпечні дози алкоголю для здорових людей (не слід забувати, що є низка захворювань, при яких алкоголь, особливо міцний, є справжньою отрутою): для жінок – це 1 порція на день, для чоловіків – максимум 2.
Порція алкоголю – це 10 мл етанолу або 30 мл міцного алкоголю, 100 мл вина, 300 мл пива. Людям, які вживають алкоголь регулярно, варто утримуватись хоча б 2 дні на тиждень. Крім того, важливо пам’ятати, що будь-який спиртний напій має споживатися з їжею.
Отже, розраховувати на те, аби стати здоровішим, завдяки алкоголю, точно не варто. Натомість відомо, що вживання алкоголю у жінок пов’язане з підвищеним ризиком розвитку раку молочної залози. А дані про відносну користь невеликих доз алкоголю, зокрема, щодо зниження серцево-судинного ризику у чоловіків середнього віку, не надто переконливі, аби можна було довіряти їм і брати на озброєння.
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
Читайте також: Ведення пацієнта з гіпертонією: як досягти прихильності до лікування.
