У 2012 р. від серцево-судинних захворювань в Україні померли 400 тис. осіб (для порівняння: всього протягом року зареєстровано 650 тис. летальних випадків). Саме час згадати, що, крім ліків, стан здоров’я здатна коригувати грамотна дієтотерапія. До речі, останнім часом у дієтології відбулася низка оновлень, і деякі з них стали справжнім медичним сюрпризом.
Перший дзвінок
«Практично в усіх випадках можливе зниження підвищених рівнів холестерину і тригліцеридів за допомогою дієтотерапії. Оптимальна дієта при дисліпідемії: овочі, фрукти, цільні злаки, білкова їжа. Ми рекомендуємо застосовувати добре відому «модель тарілки»: майже 3/4 на цій тарілці становить рослинна їжа, 1/4 — білки, в тому числі молочні та кисломолочні продукти з низьким вмістом жиру», — каже Олег Швець, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Дієтологія», доцент кафедри факультетської терапії №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, кандидат медичних наук.
«Міфологія» дієтичного харчування
За словами спеціаліста, під маскою дієтотерапії ховається велика кількість міфів — досить живучих, незважаючи на відсутність доказової бази. Зокрема, це стосується дієтичних добавок, антиоксидантних полівітамінів, які, на жаль, багато лікарів не тільки в нашій країні, але й за кордоном за інерцією призначають пацієнтам з метою нормалізації холестерину.
«У нас є стійка парадигма, що всі пацієнти повинні отримувати мультивітаміни восени, взимку і навесні. А якщо вони потрапляють до стаціонару, то їм потрібно ще й ін’єкції провести. Проте наукових доказів на підтримку позитивного впливу вітамінів на рівень холестерину немає. Тому призначати їх не варто», — вважає О. Швець. Нерідко «чудодійні» властивості безпідставно приписують і деяким харчовим продуктам, підкреслив спеціаліст.
«У березні цього року у Великій Британії було оголошено результати масштабного дослідження, які продемонстрували, що заміна насичених жирів на ненасичені не зменшує ризику розвитку атеросклерозу. Проте міжнародні рекомендації залишаються на позиціях, що потрібно скорочувати вміст насичених жирів у щоденному харчуванні», — навів приклад О. Швець.
Ще один «розвінчаний» міф стосується користі селену для серцево-судинної системи. Рандомізоване дослідження щодо впливу вживання дієтичних добавок із селеном на рівень загального холестерину й кількості ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) порівняно з плацебо продемонструвало мінімальні відмінності в динаміці між двома групами (Bjelocovic G., Nicolova D. et al., 2012). Також не виявлено зниження кардіоваскулярної смертності при збільшенні споживання селену. Тому його застосування не рекомендується для корекції дисліпідемій та профілактики кардіоваскулярної патології (Lippman S.M.,
Klein E.A. et al., 2009).
Серед популярних дієтичних добавок також не пройшов «перевірку на міцність» часник: дослідження ефективності різних форм дієтичних добавок із часником не показало значного зниження ЛПНЩ (Gardner C.D., Lawson L.D. et al., 2007). Суперечливі результати в дослідженнях отримані і щодо похідних сої (Sacks F.M., Lichtenstein A. et al., 2006). А ось значний вміст у дієті омега-3 та риб’ячого жиру достовірно призводить до зниження підвищеної кількості тригліцеридів (Mori T.A., Burke V. еt al., 2000).
Зелений список
Яким саме продуктам слід віддати перевагу людям із високим кардіоваскулярним ризиком?
Перш за все, увагу дієтологів привертають харчові волокна. Адже при дисліпідемії обмежуються насичені і транс-жири, в результаті чого хворий починає вживати забагато вуглеводів. Це призводить до зниження ЛПНЩ. Проте їх значна частина у добовій калорійності (менше 60%) обумовлює підвищення рівня тригліцеридів і зниження ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ). Такі зміни можуть бути зведені до мінімуму при вживанні великої кількості харчових волокон (Porks E.J., Hellerstein M.K., 2000). За даними мета-аналізу кожен додатковий грам розчинних харчових волокон (пектину, злаків, насіння подорожника) еквівалентний зниженню ЛПНЩ на 0,057 ммоль/л. Крім того, значна кількість харчових волокон у дієті призводить до зменшення товщини інтима-медіа сонних артерій (Buil-Cosiales P. et al.,2009), яка є найважливішим прогностичним чинником ризику серцево-судинних захворювань.
Позитивні результати показав аналіз 25 досліджень щодо споживання горіхів (включаючи певну кількість нерандомізованих досліджень). Доведено, що середнє добове споживання 67 г горіхів знижує загальну кількість холестерину на 0,28 ммоль/л і ЛПНЩ — на 0,26 ммоль/л (Sabate J., Oda K., 2010). Результати дослідження PREDIMED демонструють дозозалежний ефект, майже аналогічний у різних видів горіхів. Він виявляється зниженням рівня загального холестерину, ЛПНЩ і тригліцеридів.
У дослідженні здоров’я адвентистів було встановлено зниження смертності від ішемічної хвороби серця (відношення ризиків 0,52) і нефатального інфаркту міокарда (ВР 0,49) під час порівняння віруючих, які вживають горіхи 4 і більше разів на тиждень, і тих, хто їсть їх рідше одного разу на тиждень.
До «зеленого списку» корисних речовин входять також поліфеноли — біологічно активні субстанції переважно рослинного походження, які містяться в чаї, каві, какао, оливковій олії, червоному вині та мають виражену антиоксидантну дію. Імуномодулювальні та судинорозширювальні властивості також характерні для поліфенолів, представлених флавоноїдами, фенольними кислотами, стильбенами.
«В рандомізованому перехресному дослідженні 200 осіб порівнювався вплив вживання оливкової олії першого віджиму (яка містить багато поліфенолів) і рафінованої олії (з низьким вмістом поліфенолів), а також їх суміші на кількість ЛПНЩ. Був відзначений дозозалежний ефект зниження ЛПНЩ, який є вираженішим під час вживання нерафінованої олії. Мета-аналіз рандомізованих досліджень демонструє достовірні докази зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску, кількості інсуліну в сироватці крові та вазодилатуючий ефект при вживанні какао й шоколаду», — говорить О. Швець.
Схвалено дієтологами і кальцій. Ряд експериментальних досліджень підтверджують його здатність впливати на вміст ліпідів у крові шляхом зв’язування жирних і жовчних кислот у шлунково-кишковому тракті та регуляції, таким чином їх абсорбації в кишечнику.
«Як мінімум 2 рандомізованих дослідження демонструють позитивну динаміку ліпідограми на тлі додаткового прийому кальцію. Проте ще одне дослідження не підтвердило таких обнадійливих перспектив його застосування. Ефекти кальцію і відношення ліпідного профілю потребують додаткового вивчення», — вважає Олег Швець.
Нарешті, свою користь у зниженні кардіоваскулярного ризику довів чай. Мета-аналіз 7 рандомізованих досліджень, опублікований у 2013 р., демонструє зниження ЛПНЩ на 0,35-0,48 ммоль/л при регулярному споживанні чорного або зеленого чаю і відсутність достовірних змін вмісту ЛПВЩ. У дослідженні, проведеному в Японії, була встановлена зворотна асоціація між рівнем споживання зеленого чаю, загальною смертністю і смертністю від кардіоваскулярної патології (Kuriyama S., Shimazu T. еt al., 2006).
Безмежна ефективність
Спеціалісти наголошують на тому, що оптимальна дієта при дисліпідемії повинна бути індивідуальною та адекватною за калорійністю, з максимальним включенням рослинної їжі. При цьому є переконливі підстави для значного обмеження споживання технологічно оброблених продуктів і транс-жирів, які найширше використовуються у виробництві випічки і кондитерської продукції. Дієтотерапія на сьогодні залишається оптимальним методом профілактики й лікування серцево-судинних захворювань, оскільки певний ефект від її застосування отримують усі пацієнти. Але потрібно нагадувати їм, що повноцінний результат від модифікації способу життя розвивається лише протягом 6-12 місяців. І, звичайно, у випадках, коли призначена фармакотерапія, однієї дієти недостатньо, оскільки таким пацієнтам потрібне швидке зниження ЛПНЩ і тригліцеридів. Проте дієтотерапія є невід’ємною частиною їхнього лікування.
Марина ЧІБІСОВА, «ВЗ»