Провідні фахівці опікового центру Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака повернулися з міста Фінікс (США, Аризона), у якому знаходиться одна із кращих американських опікових клінік. Українські технології не гірші, а навіть кращі та прогресивніші від зарубіжних — такого однозначного висновку дійшли фахівці.
Про свої враження, висновки та плани на майбутнє відомі лікарі — директор інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака, професор, доктор медичних наук, академік НАН України, заслужений лікар України Владислав ГРИНЬ і керівник опікового центру ІНВХ ім. В.К. Гусака Еміль ФІСТАЛЬ — розповіли журналістам.
Усе пізнається в порівнянні
Восени минулого року комбустіологи з Бостона (США) уже приїжджали в Донецьк і були приємно здивовані побаченим, оцінивши його «на одинадцять із плюсом за десятибальною шкалою». І незабаром можливість відвідати провідний опіковий центр США представилася і донеччанам, які відправилися в південне місто Фінікс.
За словами Еміля Яковича Фісталя, який очолив бригаду комбустіологів, штат Аризона цілком можна порівняти з Донецькою областю за кількістю населення, а місцевий опіковий центр — відповідно, за кількістю ліжок. Кожному пацієнту виділено окрему палату, що має велике значення для профілактики перехресної інфекції.
— До цього ми теж прагнемо, — зазначив Еміль Якович у ході засідання Клубу соціальної журналістики, яке провів БФ Ріната Ахметова «Розвиток України». — У нас є плани щодо поліпшення перебування наших пацієнтів, і я думаю, нам їх допоможуть реалізувати і держава, і меценати. В американській клініці є три операційні зали із сучасною апаратурою. Але, навіть беручи до уваги, що Донецький опіковий центр у даний час оснащений найкраще в Україні, його не можна порівняти з тим, що у Фініксі. США виділяє на підтримку охорони здоров’я величезні, за нашими мірками, суми — 18% від держбюджету, в той час як у нашій країні цей показник становить усього 3,5%.
Опіковий центр в Аризоні максимально комп’ютеризований: історії хвороб зберігаються в електронному вигляді, так само, як і рентгенівські знімки, архіви з даними досліджень. У штаті клініки — два фотографи, які займаються документальною фіксацією процесів лікування. Суворо контролюється використання медикаментів — тільки одна медсестра, якій це доручено, може відкрити сейф із препаратами (ключем слугує відбиток її пальця). За словами керівника опікового центру у Фініксі, професора Даніеля Карузо, лікування одного тяжкообпеченого пацієнта обходиться в мільйон доларів.
— На вартість лікування впливає безліч факторів, — пояснює Еміль Фісталь. — У клініці не так багато хворих, але величезна кількість сучасної дорогої апаратури. Також ми звернули увагу, що лікарі накладають на рани спеціальні покриття, і зовсім не використовують мазі, креми та інше, до чого вдаються їхні українські колеги. Американцям простіше витягнути з упаковки готову пов’язку і помістити на рану, полегшивши собі роботу. За нашими поняттями, ці покриття коштують шалених грошей, але в США витрати покриває страхова медицина. Величезні затрати — сотні тисяч доларів — пов’язані з придбанням та використанням клітин шкіри. У Сполучених Штатах існує єдиний центр, де є лабораторія, що працює над клітинними технологіями. Він знаходиться в Бостоні, від якого до Фінікса більше трьох тисяч кілометрів. У лікуванні глобальних опіків вони використовують перфоровані ксенотрансплантати зі шкіри свині. Однак ми в цьому плані від них не відстаємо: у Тернополі існує спеціальне виробництво, де створюють ксеношкіру. Ми навіть більш широко використовуємо цей метод лікування. У них для прискорення підшивки трансплантатів використовують степлери — дрібниця, але приємна.
Величезна увага в клініці приділяється психологічній допомозі. Психолог спілкується не тільки з пацієнтом, але і з його родичами. В Україні ж такий фахівець є лише в одному опіковому центрі — у Донецьку.
На відділення інтенсивної терапії припадає 18 ліжок (третина від усього їх числа). Однак кількість тяжкохворих, особливо з механічними ушкодженнями, тяжкими пухлинами, значно менша (що, за спостереженнями донецьких комбустіологів, взагалі характерно для США та країн Європи). Якщо порівнювати терміни перебування, то в українській клініці вони становлять 12,3 дня, а в американській — 11,3 — і пов’язано це, на думку фахівців, саме з невеликою кількістю тяжких випадків. Хірургічна активність у закордонних колег становить 86% (у нашій країні — 93%!).
— Летальність у американців менша, проте коли ми показали хворих із критичними опіками — більше 60% — то з’ясувалося, що у нас ці показники набагато кращі, що особливо відзначив і керівник центру пан Карузо, — каже Еміль Фісталь. — Із такими випадками, як у нас, колегам взагалі не доводилося мати справу. Так, їх вразила пацієнтка, яка надійшла в наш центр менше року тому з 97% ураженням. Зараз вона проходить реабілітацію. Це унікальний випадок у світовій практиці, який має бути прикладом для комбустіологів, про що і сказали американські лікарі.
Україна експортує новітні технології
Колеги були приємно здивовані і тим, які технології використовують у Донецьку, особливо, якщо мова йде не тільки про опіки. Прикладом може служити десятимісячна дитина, яка постраждала від менінгококової інфекції. У Донецькому опіковому центрі малюку провели вже чотири пластичні операції з використанням фібробластів, видалили мертві тканини за допомогою нових технологій. Для українських спеціалістів, які працюють у даному напрямку більше 10 років, подібні підходи — частина копіткої, послідовної роботи. Вона починалася з використання фібробластів і кератиноцитів, а потім продовжилася стосовно серйозних термомеханічних уражень, при яких страждають не тільки шкіра і м’які тканини, але й кістки. На жаль, подібні випадки — не рідкість у практиці.
Керівник Донецького опікового центру і його колеги з упевненістю стверджують: їх досвід, розробки та навички ні в чому не поступаються закордонним і навіть перевершують їх. Тому лікування за кордоном пацієнтів у важкому стані не виправдане і крім цього виявляється значно затратнішим.
— Ми володіємо величезним багажем знань, досвідом лікування, апаратурою і, як завжди, прагнемо до кращого! — Підсумував професор Фісталь. — Мрією першого директора ІНВХ Володимира Корнійовича Гусака було облаштування вертолітного майданчика, який би дозволив доставляти пацієнтів. Це стає все більш актуальним, оскільки в наш інститут прагнуть потрапити люди з інших регіонів, але відсутність спеціалізованого транспорту не дозволяє цього зробити. Зараз до нас звертаються пацієнти з пігментними утвореннями, пухлинами шкіри, які можна вилікувати тільки із застосуванням клітинних технологій і пластичної хірургії. Досвід лікування тяжких хворих у нас значно більший, ніж в Америці і Європі. І ми нічим не відрізняємося, хіба що кількістю апаратури. Опіковий центр ніколи нікого не направляє в інші клініки, ми всіх успішно лікуємо у себе.
Найближчим часом ІНВХ ім. Гусака зможе стати провідним постачальником клітинних технологій для іноземних громадян (при цьому керівництво інституту підкреслює, що українцям послуги надаватимуться безкоштовно).
— Якщо говорити про біотехнології та лікування опікових ран, то ми зараз перебуваємо в абсолютному правовому полі, — заявив директор ІНВХ ім. В.К. Гусака Владислав Гринь. — Місяць тому ми першими в Україні отримали свідоцтво про те, що можемо вільно використовувати нами винайдені і широко апробовані методи у клінічній практиці. До цього біотехнології стосовно опіків і ран застосовувалися в рамках клінічних випробувань, які проходили з 2007 року. І ми, звичайно ж, навчатимемо наших колег із інших міст. Сертифікат став свідченням визнання наших заслуг і на міжнародному рівні, і тепер ми можемо пропонувати свої технології за кордон.
Владислав Костянтинович повідомив, що за останні 10 років біотехнології в Донецьку застосовували в лікуванні п’ятисот пацієнтів з опіками і ранами, а також у кардіології, судинній і загальній хірургії тощо.
Спочатку у комбустіології,далі — всюду
Лабораторія клітинно-тканинного культивування «Біостем» унікальна у своєму роді для СНД і Східної Європи. Акцент спочатку зробили на клінічному використанні штучно вирощених фібробластів і кераноцитів, причому основним завданням було не просто навчитися їх вирощувати, а в дуже великих кількостях передавати в клініку. Займаються цим питанням не лікарі, а біологи і біотехнологи. Першопрохідникам, які впроваджують інновації, довелося нелегко — потрібно було з нуля організовувати спеціальні стерильні приміщення, створювати необхідні служби, навчати фахівців. Зараз у лабораторії працює близько 15 осіб.
— Як правило, лабораторії спеціалізуються на чомусь конкретному (це або стовбурові клітини, або клітини кісткових тканин, або попередники нервових клітин, печінки і так далі), хтось працює з фібробластами, а ми — з усім цим матеріалом, — говорить Владислав Гринь. — Чому? Тому що у нас — поліпрофільний інститут, який застосовує нові технології у всіх напрямках роботи. Зокрема, ми завершили дуже цікаву кардіологічну тему, коли застосовували стовбурові клітини для лікування стійких до лікування форм стенокардії. І, використовуючи власні стовбурові клітини пацієнтів, навчилися відновлювати насосну функцію серця. Тобто, підвищувати ефективність його роботи та доводити пацієнта до стану операбельності, коли йому можна виконати аортокоронарне шунтування, адже спочатку хворе серце просто не витримало б такої маніпуляції. У нас уже більше 60 спостережень, уже прооперували багато неоперабельних пацієнтів. Ця наукова робота унікальна для Європи. Ми працюємо з нашими травматологами, і, завдяки використанню стовбурових клітин, навчилися зрощувати переломи, які тривалий час не зросталися, і лікувати так звані несправжні суглоби. Це дуже неприємна патологія, від якої страждає велика кількість людей. Тепер ми маємо змогу їм адекватно й радикально допомагати.
Керівник інституту зазначає, що стосовно біотехнологій у фахівців ще «непочатий край роботи». Наприклад, заслуговує на увагу досвід застосування в неврології стовбурових клітин із кісткового мозку для лікування інсульту. В експерименті на щурах донецькі вчені отримали прекрасні результати — поліпшення відновлення, зменшення зони некрозу і так далі, й активно продовжують роботу. Надії покладають і на європейський протокол використання автологічних клітин із власної жирової тканини, які можуть бути використані для внутрішньовенного введення у разі кардіоміопатій, ішемічної хвороби серця.
Вивчати досвід українських колег та знайомитися з новими технологіями у квітні цього року в Донецьку буде делегація з опікового центру міста Фінікса. Гості візьмуть участь у науковій конференції, приуроченій 10-річчю утворення кафедри комбустіології та пластичної хірургії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, яку проведуть за ініціативою Еміля Фісталя. А для лікарів із Донбасу недавня поїздка в США, за їхніми словами, не тільки стала вельми корисною, але й надала впевненості у своїх силах і підтвердила: вони — на правильному шляху!
Євгенія МАРТИНОВА,
спеціально для «ВЗ», Донецьк
