За даними ВООЗ, 20% пар у всьому світі є безплідними. За третину випадків «відповідальність несуть» жінки, стільки ж — на «совісті» чоловіків. Причиною кожного п’ятого випадку безпліддя стають одночасно проблеми в обох з подружжя, а в 10% пар з’ясувати, чому не настає вагітність, не вдається. Керівник ризької клініки — володаря престижної державної нагороди «Знак якості» серед медичних установ та міжнародного сертифікату якості — розповіла «ВЗ» про те, завдяки яким технологіям батьківство стає реальністю.
ВЗ Наскільки для Латвії актуальна проблема безпліддя?
ВЗ Завдяки чому?
— Усім добре відомо, що «штучне запліднення» — методика не нова, адже перша дитина завдяки ДРТ народилася ще в минулому столітті. Але всі ці роки ДРТ змінювалися залежно від потреб суспільства та з розвитком науки. На сьогодні вони являють собою симбіоз зусиль фахівців багатьох суміжних спеціальностей. Тобто це вже далеко не проста процедура, у результаті якої ми отримуємо життєздатні ембріони. Зараз інноваційні розробки допомагають не тільки зберегти для родини отриманий матеріал на майбутнє, а й позбутися більшості проблем ДРТ, котрі ще вчора ставали на заваді успішній вагітності. Наприклад, молекулярна генетика, що необхідна для зниження ризиків невиношування плода або для запобігання народженню дитини з генетичними вадами. Наша клініка має окремий відділ молекулярної генетики, створений за європейськими стандартами. І ми дуже ним пишаємося. Передімплантаційна генетична діагностика методом порівняльної геномної гібридизації на мікрочіпах (CGH) підвищує ефективність ДРТ. Інколи люди приходять до нас з останньою надією, тому ми маємо мінімізувати всі ризики як мимовільних абортів, так і народження хворої дитини. Наприклад, зараз жваво обговорюється синдром Хатінгтона, який клінічно проявляється в досить зрілому віці. Але переривати вагітність через цей синдром досі вважається неетичним, адже люди з ним можуть досить довго жити звичайним життям. Відслідковуючи такі вади ще на етапі підготовки до імплантації, можна позбавити родину страждань у майбутньому. Предімплантаційний генетичний скринінг — своєрідне каріотипування (визначення кількості хромосом), при якому використовується мінімальна кількість клітин ембріона. Аналіз трофектодерми — зовнішнього шару клітин зародку — виконують ще до імплантації. Після взяття ми розмножуємо ці клітини методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і відслідковуємо «помилки» в генетичному каріотипі. Усі ці процеси відбуваються в окремих стерильних приміщеннях.
Окрім молекулярних досліджень ми обов’язково проводимо цитогенетичні тести, перевіряємо (неінвазивно) по крові матері резус-фактор плода, що дуже важливо для вагітних, в анамнезі яких був резус-конфлікт. Чоловікам, за останніми науковими даними, також показане каріотипування. Наприклад, при азоспермії чи тяжкій олігоспермії, коли концентрація сперматозоїдів менша 5 млн на 1 мкл. У таких випадках варто ретельніше роздивитися Y-хромосому, адже там може бути делеція генів, яка відповідає за сперматогенез. Від цих результатів залежить, чи зможе взагалі пара мати власних дітей.
Ще одна інновація — активація яйцеклітин (ооцитів) за допомогою Cult-Active, рекомендована в тому разі, коли в попередніх циклах штучного запліднення ICSI (ін’єкція сперматозоїда в цитоплазму яйцеклітини) утворилася невелика кількість запліднених клітин. Цей інноваційний метод використовують з метою активації яйцеклітин після запліднення. Мала кількість запліднених клітин свідчить про незрілість яйцеклітин. Їх активацію стимулює протеїн, що міститься в сперматозоїді, а в момент культивації яйцеклітини відбувається швидке підвищення концентрації внутрішньоклітинного кальцію. Після процедури ICSI запліднені клітини поміщають у середовище Cult-Active на 15 хвилин — це сприяє їх активації та збільшує кількість запліднених яйцеклітин, повторюючи природні біохімічні процеси. Іонофор кальцію, що міститься в середовищі Cult-Active, пов’язує іони кальцію й транспортує їх в яйцеклітину, активуючи її.
ВЗ Чи еволюціонували окрім технологій ще й матеріали?
— Так. Наприклад, зараз ми працюємо на новому середовищі для культивації ембріонів — EmbryoGen. Раніше можна було контролювати процес і забезпечувати оптимальні умови від моменту отримання яйцеклітин до ембріотрансферу. Нині за допомогою середовища EmbryoGen розвиток ембріона вдається поліпшити безпосередньо в порожнині матки. Ембріони до третього дня культивуються в цьому середовищі, і згідно з результатами новітніх досліджень це значно покращує клітинну комунікацію матері й плода. Жінкам віком понад 35 років з підвищеним ризиком невиношування рекомендується використовувати саме цей субстрат. У складі EmbryoGen містяться сигнальні молекули, які є і в тканинах жіночого організму. Вони захищають ембріон від стресу, роблячи його сильнішим на початку та наприкінці процесу імплантації.
Після ембріотрансферу тільки від ембріона залежить його здатність до імплантації в порожнині матки. Сьогодні впроваджено новий метод — EmbryoGlue, який допомагає ембріону імплантуватися в порожнині матки. Це спеціально розроблене середовище, що містить гіалуронову кислоту, вуглеводи й амінокислоти, котрі взаємодіють як сполучна речовина в момент прикріплення ембріона.
ВЗ Як регламентує штучне запліднення законодавство Латвії?
— Наше законодавство, на мою думку, є дуже ліберальним: кожна жінка віком до 50 років (до 37 років за рахунок держави) має право на таку процедуру. І кількість спроб — три — обмежується лише рамками державної програми. Нижня вікова межа не регламентована законом через неактуальність. Наймолодшим пацієнтам, що зверталися до мене по допомогу, було по 22 роки. Це подружжя заздалегідь знало, що безплідне. У законі чітко прописано, хто і за яких умов може бути донором: згідно з останніми змінами це повинна бути жінка, яка вже має дітей. Раніше це було необв’язковим. У випадках, коли в обох з подружжя серйозні порушення, дозволена ембріоадопція — тобто створення ембріона з абсолютно чужорідного генетичного матеріалу.
ВЗ Що каже законодавство про сурогатне материнство?
— Такий вид ДРТ законом не регламентується. Офіційно передати дитину від сурогатної матері парі, для якої її виношували, не можна. Насправді, є люди, котрим залишається вдаватися лише до такого виду допомоги, і, мабуть, коли б їх було більше, внесли б і зміни до законодавства.
ВЗ Хто контролює діяльність клінік ДРТ у Латвії?
— Контролюючі органи дуже серйозні. Існує Агентство по ліках, яке займається сертифікацією клінік ДРТ. Ми працюємо відповідно до європейських директив, впроваджених у Латвії з 2006 року. Щоб займатися таким видом діяльності, необхідний сертифікат на право збирати, зберігати та використовувати генетичний матеріал пацієнтів. Отримати такий документ в Європі непросто. Але це своєрідний «знак якості», що унеможливлює будь-які «махінації» у галузі ДРТ. Окрім того, ми регулярно звітуємо про виконану роботу, і в державних циклах це обов’язково. Латвія є членом європейської статистичної спільноти, тому по закінченні року ми надсилаємо всі дані ще й до цих органів.
ВЗ Чи виділяють у Латвії дітей «з пробірки» в окрему статистичну групу при народженні?
— Ні, ми вносимо їх до загальної статистики, хоча це питання вже піднімали в міністерстві. Проблема в тому, що досі єдиний документ про те, як була зачата дитина, — статистичний талон, заповнюваний жінкою перед пологами. Тобто тільки від жінки залежить, чи дізнаються акушери про те, що дитина «з пробірки». Більшість зовсім не бажає афішувати настільки інтимну для родини інформацію. Тому наразі реальна кількість таких дітей дуже занижена. Лише в державних програмах, про які ми звітуємо, можна відслідкувати цей показник.
Минулого року ми досягли 52-відсоткового показника вагітностей з першого разу. Це стабільний, хороший показник порівняно з іншими країнами Європи.
ВЗ Чи є ДРТ, які поки що залишаються мрією?
— Мрій, звичайно, багато. Завдяки нашим інвесторам усі світові інновації дуже швидко стають доступними і нам. Усе, що стосується іVF-лікування та діагностики, у нас є. Плануємо вдосконалювати селекцію моногенних захворювань, коли ембріон не лише каріотипується, а в ньому виявляються такі ділянки хромосом, які зможуть дати об’єктивний прогноз щодо здоров’я майбутньої людини та її потомства.
Розмовляла Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
