Матеріал розміщено на правах реклами.
Поінформованість лікаря про метод лікування стовбуровими клітинами — якнайкращий спосіб підтвердити свою інноваційність, викликати справжню довіру у пацієнтів, заслужити повагу колег і попрацювати на свій імідж. А головне — допомогти хворому отримати шанс на зцілення.
Дмитро ШОРОХ, професор, доктор біологічних наук, керівник наукового департаменту «БіоПро Стем Технолоджі»І тут саме час перейти до розвіюванням міфів, у полоні яких нерідко перебувають лікарі.
Міф №1. Джерело стовбурових клітин — плацента й ембріон.
Реальність
Найблагодатніша тканина для отримання стовбурових клітин — жирова: їх там багато і найпростіше звідти вилучати. Але такі клітини не можна застосовувати для лікування всіх захворювань. Іноді доводиться використовувати клітини, виділені з крові.
Ми вирощуємо на 100% чисту культуру стовбурових клітин, і нічого спільного з клітинною суспензією, отриманою з абортивного (фетального) матеріалу, вони не мають. Наші препарати на 99,9% складаються з істинно стовбурових клітин, що підтверджує клітинний паспорт. Він зроблений з використанням проточної цитометрії за маркерами — доводить наявність лише стовбурових клітин. Саме завдяки цьому досягається висока ефективність їх застосування.
Міф №2. Терапія стовбуровими клітинами неефективна.
Реальність
Такого висновку дійшли за часів спрощених технологій, коли хворим вводили тканинний компонент із низьким вмістом стовбурових клітин. Використання ж чистої культури дає змогу ефективно поповнювати запас універсальних «ремонтних запчастин», які організм сам спрямовує на потреби ураженого органа. Регенерація відбувається, коли ідеальна клітина потрапляє у вогнище запалення, котре вона сама визначає за принципом хоумінгу за рахунок концентрації цитокінів, і сприяє регенерації.
До речі, відторгнення стовбурових клітин не відбувається, бо це аутологічні (власні пацієнта) клітини. Це доводять проведені нашою компанією (єдиною в Україні) клінічні дослідження.
Відторгнення може виникнути тільки в разі застосування фетальних або ембріональних клітин. Вони стають біологічно небезпечними (загроза потрапляння з ними генетичних захворювань або інфекцій), на що рано чи пізно імунна система відповість їх знищенням. За умови введення аутологічних клітин такий варіант унеможливлений: ми беремо матеріал пацієнта, мультиплікуємо його, примножуючи в мільйони разів, і повертаємо йому ж. Для імунної системи всі клітини «свої». До речі, при аутоімунних захворюваннях після введення власних стовбурових клітин знижується і взагалі зникає агресія імунної системи. Без хімії! Тонко і природним шляхом відновлюються зв’язки на молекулярному рівні. Паралельно виділяються клітини на лікування гіпотиреозу, розсіяного склерозу, аутоімунного гепатиту та інших супутніх хвороб.
Міф №3. Введені стовбурові клітини можуть перероджуватися в ракові.
Реальність
Немає жодних достовірних даних, які це підтвердили б. Стовбурові клітини здатні перетворитися в будь-які інші, заміщуючи клітини, втрачені під час хвороби. Але переродитися в онкоклітини вони не можуть, оскільки стовбурові клітини є ідеальними — несуть у собі еталонний набір ДНК, що не піддавався мутаціям.
Сьогодні у світі стовбурові клітини широко застосовують у лікуванні онкологічних захворювань, зокрема крові. Для цього в пацієнта до хіміотерапії беруть кістковий мозок, а в період реабілітації повертають його. Є й інші сучасні тренди застосування біотехнологій зі стовбуровими клітинами: наприклад, під час лікування злоякісних пухлин їх використовують як контейнери для доставки ліків або частинок колоїдного заліза, котре нагрівають і в такий спосіб випалюють новоутворення зсередини. До того ж у стовбурових клітин є одна унікальна властивість — вони прагнуть досягти пухлини й огорнути її, утворивши сполучно-тканинну капсулу й ізолювавши від здорових тканин. Навіть нейрогліоми, які практично не піддаються хіміотерапії, стовбурові клітини обволікають і блокують їх метастазування.
Так, ця терапія ще не надто поширена, бо її треба спрощувати — вона дуже складна для стандартної практичної медицини. Але за нею майбутнє. Багато з описаних методик перебувають на стадії клінічних випробувань. За даними світового сайту клінічних досліджень ClinicalTrials.gov, у рік відбувається понад 1,5 тис. таких випробувань. Ресурс доступний для всіх лікарів.
Прийшов і кажу!
Щоб бути в тренді, лікар повинен періодично заходити на ресурси, котрі розповідають про інновації, і не тільки у його спеціалізації. Вивчати такі шановані спеціалізовані видання, як, наприклад, Stem Cells Portal (http://www.stemcellsportal.com/). Це сотні статей від авторитетних авторів. Звичайно, для цього бажано володіти англійською, оскільки російськомовні джерела менш доступні, але можна дивитися блог BioMedFuture.
Дуже приємно працювати з думаючими лікарями. До речі, найчастіше такими є не топи, а рядові лікарі: гепатологи, ендокринологи, ортопеди, гастроентерологи. Поки це переважно лікарі з приватних клінік, де більше переймаються тим, як отримати максимальний результат за гроші пацієнтів, відпрацювавши їх на совість. Вилікувати пацієнта із цирозом печінки, а не відтермінувати за допомогою оксигенації і плазмаферезу його смерть. Вони вже добре розуміють, що таке репутація, причому, їх власна репутація.
