Протягом 2013-2016 років державні лікарні переплатили понад 6 млн грн на закупівлях лікарських препаратів Roche. В Антимонопольному комітеті України зазначають: причиною переплат стало те, що до бюджетників банально не доходили «знижки» від виробника в розмірі близько 25% від вартості ліків — про це подбали самі постачальники й український імпортер медпрепаратів.
Станом на початок 2013 року монопольний імпортер продукції виробництва «Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд» в Україні — ТОВ «Рош Україна» — забезпечував оптовий продаж 40 лікарських засобів Roche за 24-ма торговельними назвами. Це специфічні та вузькоспеціалізовані препарати, призначені для лікування онкологічних хвороб, гепатиту С, профілактики гострого відторгнення органів після їх трансплантації. Йдеться про дороговартісні лікарські засоби, 23 з яких не мають замінників в Україні.
Взявши за часову базу дослідження 2012-2016 роки, АМКУ проаналізував діяльність ТОВ «Рош Україна», а також його трьох найбільших контрагентів (ТОВ «БаДМ», ТОВ «Бізнес Центр Фармація» та ПАТ «Альба Україна») і з’ясував, звідки взялися переплати. Виявилося, що їх причиною є антиконкурентні договірні відносини за ланцюгом «виробник—український імпортер—дистриб’ютор».
Як стало відомо з матеріалів розслідування, схема виглядала так: виробник дозволяв «Рош Україна» надавати безповоротну фінансову допомогу (так звані бонуси) українським дистриб’юторам нібито для зниження кінцевої вартості ліків для українських пацієнтів. Однак самі дистриб’ютори не включали їх у ціну ліків, які збували бюджетникам. Ці бонуси давали їм можливість докинути до кінцевої ціни «дотацію» від виробника, однак за фактом продажу й винятково для себе. Простіше кажучи, у бонусах дистриб’ютори вбачали додаткове джерело чистого прибутку. Оскільки жодні бонуси не були включені в ціну ліків для бюджетних лікарень, медзакладам доводилося платити «сповна».
Про користь дискримінаційного ціноутворення для дистриб’юторів свідчать показники їх фінансових результатів. Наприклад, у 2012 році реальний дохід «БаДМ», «Бізнес Центр Фармація» і «Альба Україна» від продажу медпрепаратів державним лікарням становив понад 25% реальної вартості лікарських засобів, а торгова надбавка перевищувала 20%. Без неконкурентних «знижок» це було б неможливо, адже законодавством встановлений максимальний розмір торгової надбавки на ліки, які закуповуються за бюджетні кошти, — на все про все 10%. Чи розуміли у «Рош Україна», що бонуси, які роздавали дистриб’юторам, були на руку винятково постачальникам і аж ніяк не знижували кінцеву ціну препаратів для лікарень? В АМКУ переконані: розуміли. Більше того, компанія встановлювала завідомо завищені ціни на ліки, які надалі компенсувалися дистриб’юторам саме бонусами.
Ціни ж на ліки Roche в Україні необґрунтовано зростали. Наприклад, у листопаді 2016 року «Бізнес Центр Фармація» продала бюджетникам «Цимевен» у дозуванні 500 мг за 712 грн. З урахуванням знижок виробника препарати мали коштувати на 97 грн менше. Проте постачальник не знизив кінцевої ціни продажу. Незважаючи на те що українські дистриб’ютори цього та інших препаратів отримували додаткове «фінансове заохочення», антимонопольники зафіксували, що ціна того ж «Цимевену» була на 7,5% вищою за ціну на цей самий препарат, замовлений через міжнародні організації. І ще. Дані щодо показників продажу компанією «БаДМ» препарату «Селсепт» на публічних закупівлях свідчать, що у 2012 році фірма збувала бюджетникам упаковку препарату з переплатою у 190 грн. В умовах прозорого ціноутворення ціни на медпрепарати для лікарень не мали б перевищувати реальну закупівельну ціну більше ніж на 23%. Однак з урахуванням бонусів ціни для бюджетників могли включати 36% до реальної закупівельної ціни. Так компанії збували ліки, тримаючись цих «роздутих» завдяки бонусам меж, а у «БаДМ» подекуди дозволяли собі заходити ще далі: накидаючи до вихідної ціни 37%.
За результатами розслідування АМКУ оштрафував компанії загалом на 18,07 млн грн. З цієї суми 9,12 млн грн має заплатити «Рош Україна», 5,41 млн грн — «БаДМ», 3,21 млн грн — «Бізнес Центр Фармація», а 34 тис. грн — «Альба Україна». Хоча є й інший шлях, відмінний від «визнати порушення і сплатити штраф». Нелегкий, довготривалий, недешевий шлях, і попри все це популярний. Називається він «відмивання репутації судом». Зокрема, АМКУ проводив аналогічні розслідування у справах «Алкону», «Серв’є» та «Санофі». У всіх трьох справах як оптовик-важковаговик-порушник конкурентного законодавства фігурує «БаДМ» — і у жодній з них компанія не визнала своєї відповідальності за цінове махлювання. Навіть у справі «Алкону», де всі інші спіймані дистриб’ютори, навіть українське представництво швейцарської компанії «Алкон, Інк», визнали порушення та сплатили визначені антимонопольниками штрафи. Лише в одній зі згаданих справ, «справі Серв’є», сьогодні поставлена крапка: «БаДМ» та «Серв’є Україна» програли АМКУ. Справа «Санофі» триває. Справа «Алкону» теж. У ході її аналізу судді настільки заплуталися, що навіть призначили судову експертизу з приводу обґрунтованості визначення АМКУ товарних меж ринку.
За матеріалами онлайн-видання «Наші гроші»
