Доки в Україні не впроваджено на загальнодержавному рівні безкоштовних скринінгових програм на рак шийки матки, питання вчасного виявлення патологічних змін залежить від онконастороженості лікарів. Як при цьому уникнути гіпердіагностики?
Про те, що насправді являє собою дисплазія шийки матки (ДШМ), на якій підставі виставляється цей діагноз, а головне – як лікується, розповідає лікар-акушер-гінеколог, популяризатор сучасних знань про жіноче здоров’я, засновниця Жіночого клубу Наталії Лелюх (https://doctor-natasha.club/) Наталія Лелюх.
ВЗ Коли у жінки виявляють ерозію або дисплазію шийки матки, йдеться про стан слизової чи про діагноз?
Наталія ЛЕЛЮХ, лікар-акушер-гінеколог, популяризатор сучасних знань про жіноче здоров’я, засновниця Жіночого клубу – Ерозія – це не діагноз, а певний стан шийки. В перекладі з італійської «ерозія» означає «подряпина», такі візуальні зміни на шийці можуть бути як варіантом норми, так і проявом патології.
А от дисплазія – це діагноз (від грец. dys — порушення, plaseі — утворюю, формую), тобто йдеться про порушення структури клітин. У даному випадку клітини, що знаходяться на шийці матки, вирізняються порушеною структурою. Існує певна настороженість щодо зміненого епітелію відносно розвитку раку, але помилково вважати дисплазію передраковим станом, адже далеко не кожна дисплазія має такі перспективи. Звичайно, занедбані випадки дисплазії, коли клітини мають багато змін, коли вони продукують клітини вже з іншими властивостями, цілком можуть бути передвісником поганого розвитку подій. Отже дисплазія – це окремий діагноз, який характеризується зміною будови і роботи клітин епітелію шийки матки.
ВЗ Чи властиві цій патології якісь специфічні симптоми і як діагностують дисплазію шийки матки?
– Це досить підступна патологія, адже вона не проявляється тривалий час ані болем, ані кровотечою чи іншими симптомами. Єдиний спосіб її виявити – гінекологічний огляд. Тому раз на рік або три роки, залежно від віку і попереднього стану, кожній жінці необхідно рутинно проходити гінекологічний скринінг – кольпоскопію та мазок для цитоморфологічного дослідження (ПАП-тест).
Кольпоскопія – візуальне дослідження, яке дозволяє бачити стан слизової тканини, є доволі операторозалежним процесом, а от дослідження мазку покаже, які зміни в клітинах відбулися і чи відбулися взагалі. Тобто, чи є дисплазія і якого вона ступеню.
Для жінок віком до 30-ти років ПАП-тест є обов’язковою частиною щорічного скринінгу на відміну від тестування на ВПЛ, а вже після 30 років, якщо жінка до цього регулярно обстежувалася у гінеколога, і лікар не виявив змін на шийці матки їй необхідно виконувати тест на цитологію та ВПЛ раз на три роки.
ВЗ Чи виникають якісь складності в діагностиці?
– На перший погляд, діагностика проста, але іноді буває, що кольпоскопія і цитологія демонструють суперечливі результати або містять певні розбіжності. У такому випадку слід уточнювати діагноз за допомогою біопсії, аби оцінити тканину в цілому, а не окремі клітини.
Таким чином, потрібно всього три аналізи для того, щоб встановити або спростувати діагноз «дисплазія шийки матки».
Минулого року виповнилося 70 років з моменту, коли ПАП-тест був введений в медичну практику. Він рекомендований ВООЗ у якості «золотого стандарту» діагностики раку шийки матки. За час, відколи застосовується цей метод, смертність жінок від раку шийки матки знизилася в 10 разів!
ВЗ Які стадії або ступені/види дисплазії виділяють і як це впливає на прогноз?
– Сьогодні в усьому світі прийнята і використовується гінекологами і морфологами американська система класифікації Bethesda, за якою визначаються ступені ризику ДШМ високого ризику і низького ризику. Такий підхід дозволяє оцінити стан шийки матки і виявлені зміни з точки зору доцільності подальших діагностичних заходів або планування лікування. Звичайно, що високий ризик свідчить про небезпеку відносно онкологічних уражень.
ВЗ Як залежить прогноз при ДШМ від етіології патології?
– Будь-який процес змін клітин складається з декількох шарів. Спочатку має бути якийсь чинник, який викликає ділення клітин, тобто проліферацію. Зазвичай, таким чинником при ДШМ є жіночі гормони – естрогени, що, в принципі, виконують таким чином свою нормальну функцію. Але, коли виникають додаткові чинники: гормональний дисбаланс – порушення через спосіб життя, відсутність вагітності (тобто естрогени використовуються не за призначенням, не виконують своєї прямої функції) тощо, тоді це стає фактором ризику проліферації – надмірного ділення клітин. А коли до цього приєднується ще й дія іншого фактору – канцерогенного, який призводить до неправильного ділення клітин, або ламає їхню ДНК, приміром, високоонкогенні штами вірусу папіломи людини, хронічні запальні процеси на шийці матки, вживання нікотину. Сьогодні доведено, що жінки, які палять, мають на 12% більше ризиків захворіти на естроген-залежну форму раку, зокрема і раку шийки матки.
ВЗ Які методи лікування сьогодні застосовують і від чого залежить вибір терапії?
– Залежно від ступеню дисплазії, застосовують різні тактики. Приміром, тактику динамічного спостереження: якщо лікаря щось насторожує, то він призначає наступний візит не пізніше, ніж за 3 місяці.
Якщо на шийці матки виявлено запальний процес, звичайно, маємо його пролікувати. Але сама дисплазія не лікується за допомогою фармакотерапії. Якщо ж ми спостерігаємо дисплазію тривалий час, а, тим більше бачимо, що процес прогресує, або у пацієнтки поряд із дисплазією є ще й персистенція вірусу папіломи людини, то пропонується хірургічне втручання. Сьогодні завдяки скринінгу патологію виявляють на ранніх стадіях, що дає можливість застосовувати малотравматичні втручання – лазерну вапоризацію або радіохвильове лікування шийки матки. Такі процедури тривають 15-20 хвилин і виконуються амбулаторно.
Пацієнткам з важкою дисплазією та жінкам з групи високого ризику розвитку раку виконується конусовидна резекція/конізація шийки матки. Оскільки таке втручання потребує анестезії, його виконують зазвичай у денному стаціонарі, але і у цьому випадку госпіталізації жінка не потребуватиме, а має провести після операції лише півдня під наглядом медиків.
Отже, за будь-якого методу, принцип хірургічного лікування полягає у видаленні тієї ділянки шийки матки, яка уражена дисплазією.
ВЗ Чи може жінка з такою патологією реалізувати свої репродуктивні плани після операції?
– Після лазерної вапоризації або радіохвильового лікування жінки без проблем можуть вагітніти, виношувати і народжувати дітей. Хоча, як і зазвичай в хірургії, багато залежить від об’єму хірургічного втручання. Тож це вже питання, які повинні розглядатися в індивідуальному порядку.
Загалом, за останніми даними, які можна знайти в науковій літературі, протягом шести місяців після процедури рекомендується не вагітніти.
ВЗ Чи трапляються рецидиви і чому?
– Жінок, які назавжди забули про цей діагноз завдяки вчасному виявленню і проведеному лікуванню досить багато – для сучасної медицини ДШМ не складає великої проблеми. Але, так, рецидиви, на жаль, трапляються. Зазвичай це пов’язано з тим, що первинні вогнища були видалені не повністю або знову відбувся контакт з вірусом папіломи людини через зміну статевого партнера, отже відбулося і повторне інфікування.
Пацієнти часто запитують, чи можна реінфікуватися від чоловіка, з яким жінка або перебуває у шлюбі, або має довготривалі стосунки. Хочу заспокоїти, що таке малоймовірно (за роки стосунків вони вже обмінялися всіма вірусами). А от у нових стосунках все можливо…
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
