Восени минулого року вперше в Україні й поки що лише на Харківщині стартував пілотний проект «Ефективна первинна медицина в громаді», який реалізується в рамках програми ЄС «Підтримка громадянського суспільства, місцевих влад та прав людини в Україні». Нині вже можна підбити проміжні підсумки роботи.
«Підтримка громадянського суспільства, місцевих органів влади та прав людини в Україні» — конкурс проектів, який проводить Європейська комісія. Фінансується він у рамках багаторічної програми дій «Організації громадянського суспільства та місцеві органи влади» і Європейського інструменту демократії та прав людини.
Мета цього конкурсу — надання можливостей залучити до процесів управління та розвитку на рівні країни організації громадянського суспільства.
Заявки на участь у конкурсі приймаються лише від юридичних осіб. Це має бути організація з неприбутковим статусом або благодійний фонд. Партнерами можуть виступати також органи місцевої влади чи бюджетна установа.
У 2017 році харків’яни підготували та подали на цей конкурс проект «Ефективна первинна медицина в громаді». Ініціатором участі, аплікантом і координатором виступила Харківська обласна рада. Це перший і поки що єдиний прецедент в Україні, коли місцева влада взяла на себе таку роль. Виконують його харків’яни в партнерстві з громадськими організаціями: Асоціацією органів місцевого самоврядування Харківської області, Українсько-німецькою медичною асоціацією та Агенцією змін «Перспектива».
«Головне завдання, яке ми ставимо перед нашою командою, — підтримати реформування первинної ланки сільської медицини, — розповідає начальник управління з питань місцевого самоврядування, розвитку громад та міжнародних зв’язків Харківської обласної ради, представниця координатора проекту Олена Кулик. — Адже зрозуміло, що в місті лікарі мають набагато більше інструментів для здобуття сучасних знань, ніж їхні колеги в сільських регіонах. Ми намагалися охопити всі аспекти, від яких залежить ефективність центрів ПМСД і сільських амбулаторій за нових умов: від організації їхньої роботи та рівня надання послуг до підвищення кваліфікації лікарів і керівників закладів».
Комунікативний майданчик для лікарів
Ресурсний центр проекту знайти нескладно: розташований він у будівлі Держпрому — одній з візитівок Харкова. Уже на старті центр був задуманий не лише як офіс, де працює команда проекту, а і як комунікативний майданчик для сільських лікарів. Для навчання лікарів тут організовують тренінги та вебінари. Тут лікар може отримати консультацію з актуальних для нього питань медичної реформи, призначити ділову зустріч або просто попрацювати за комп’ютером чи поспілкуватися з колегами за чашкою кави.
«З початком медичної реформи змінилися правила гри і для керівників медичних закладів, які відтепер мають бути менеджерами, і для лікарів первинки, заробітна плата котрих безпосередньо залежить від того, скільки пацієнтів підписало з ними декларації, — пояснює менеджерка проекту «Ефективна первинна медицина в громаді» Анна Воротинцева. — Однак люди не завжди готові до таких новацій, насамперед тому, що не вистачає знань. Що саме ми робимо? Проект має кілька складових. По-перше, навчаємо управлінські команди центрів ПМСД — для цього передбачено спеціальний тренінговий курс із 6 модулів. Під час навчання учасники вирішують управлінські завдання, отримують роз’яснення щодо юридичних та кадрових питань, підходів до роботи з персоналом за нової системи фінансування, розробляють стратегічні плани розвитку своїх медичних закладів, складають фінансові плани тощо. Крім того, є тренінги для сімейних лікарів, адже лікарю первинки також доводиться змінюватися. Проводятимо й спеціальні модулі для лікарів, котрі планують працювати у статусі ФОП».
Ярмарок, де торгують роботою
Першим заходом, із якого, власне, й почалася реалізація проекту, став «Ярмарок вакансій». Відбувався він у Харківському національному медичному університеті. Головна мета — допомогти центрам ПМСД вирішити кадрові питання, а також зацікавити новими можливостями, які сьогодні відкриваються для сімейного лікаря, випускників і студентів.
25 медичних установ Харківської області представили стендові презентації. Вони розповідали, що саме можуть запропонувати лікарям. Для молодих фахівців було справжнім відкриттям те, що багато громад подбали про розвиток амбулаторій, зробили ремонт, закупили обладнання.
У січні виповниться рік, як Олександр Козаков працює лікарем сімейної медицини в Балаклійському районі на Харківщині. Із молодим талановитим фахівцем, до того ж лікарем у четвертому поколінні, котрий залишив місто і поїхав працювати в село за 100 кілометрів від Харкова, зустрілися в Ресурсному центрі проекту.
«Я приїхав до медуніверситету зовсім в інших справах, а там якраз відбувався «Ярмарок вакансій», — пригадує завідувач амбулаторії загальної практики-сімейної медицини с. П’ятигірське Олександр Козаков. — Склалося так, що підійшов до стенду Балаклійського району. Розговорилися з представниками районного ЦПМСД, й мені неочікувано запропонували роботу сімейного лікаря в сільській амбулаторії. Чесно кажучи, давно замислювався над тим, аби поїхати працювати в село. Мій тато — з простої родини, багато працював і сьогодні обіймає посаду заступника директора Інституту проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України. І, до речі, найкращим спогадом дитинства для мене завжди був час, який я проводив у бабусі в селі. А тут мені ще й фото квартири показали, де я житиму, коли пристану на пропозицію… Зізнаюся: жодного разу не пожалкував, що приїхав працювати до П’ятигірського. У нас невеликий, але професійний, відповідальний і злагоджений колектив, на який я завжди можу покластися. Поруч із моїм домом тече Сіверський Донець з прозорою чистою водою, навколо — унікальна природа. Амбулаторія мені одразу сподобалася: двоповерховий будинок, просторі відремонтовані кабінети. Є все необхідне сучасне обладнання. Наскільки я знаю, неабияку роль у цьому відіграли грантові кошти».
Мінігранти на розвиток сільської медицини
Грантові кошти справді допомогають розвитку первинної медицини в Балаклійському районі, адже районний центр первинної медико-санітарної допомоги став одним із переможців конкурсу міні-грантів, що відбувся в рамках проекту «Ефективна первинна медицина в громаді».
«Грантові проекти готували за такими напрямками: впровадження стратегічних планів розвитку, зміцнення кадрового потенціалу, придбання нового обладнання, впровадження інновацій у системі надання медичних послуг, — розповідає Анна Воротинцева. — Перш ніж подати свій проект на міні-грант, керівники центрів ПМСД проходили обов’язкове навчання в Ресурсному центрі, а потім готували та захищали стратегію розвитку свого медичного закладу, розраховану на 3 роки».
Проект розрахований на підтримку медичних закладів первинки та сімейних лікарів області, однак охоплює й пацієнтів.
Із 54 проектів, поданих на конкурс, комісія відібрала 12, і сьогодні більшість із них уже успішно реалізована. Загальна сума, витрачена на їх підтримку, становить майже 3 млн грн.
«Наразі ми їздимо по області, моніторимо, наскільки ефективно були вкладені кошти. І найбільше задоволення — бачити вогник в очах лікарів, котрі мають обладнання, про яке мріяли не один рік, змогли зробити довгоочіукваний ремонт в амбулаторії тощо, — ділиться враженнями менеджерка проекту. — На 2020 рік заплановано другий етап конкурсу міні-грантів, але він уже буде розрахований на лікарів приватної практики».
Не бійтеся вийти із зони комфорту
Після тренінгів для лікарів-ФОП, які відбулися в Ресурсному центрі проекту, відкрити приватну практику сімейного лікаря вирішила Анастасія Спасібо із Вовчанського району.
«Скажу відверто: якби не було цих тренінгів, я не наважилася на такий крок, — зізнається лікарка. — Зараз займаюся вирішенням останніх юридичних питань і невдовзі вже зможу приймати пацієнтів. Працювати як ФОП вирішила тому, що зрозуміла: така форма діяльності дає мені чимало переваг, хоча відповідальності, звичайно, теж більше».
Втім, подібне рішення — радше виняток, ніж правило, насправді така форма медичної практики в Харківській області на сьогодні не дуже популярна. Тренер-консультант проекту «Ефективна первинна медицина в громаді» Михайло Довгопол розповідає, що вони очікували значно більшої зацікавленості лікарів щодо роботи в статусі ФОП. Але, як виявилося, медики не хочуть залишати звичну для них систему. Не подобаються ФОП, як правило, і керівництву громад, бо побутує думка, що незалежних фахівців складно контролювати. Тому одне з основних завдань проекту — допомогти лікарям, котрі досі вагаються, обрати форму роботи, прийняти рішення й підготувати їх до реалізації планів».
За досвідом — до колег
За рік тренінги пройшли 177 сімейних лікарів і майже 100 управлінців центрів ПМСД із різних районів Харківщини. Менеджери проекту бачать, як змінюються сільські лікарі — активні учасники проекту. Вони стають сучаснішими, здобувають знання, які раніше вважали непотрібними.
Крім тренінгів тут проводять так звані стаді-тури. Перший такий тур було організовано до Мукачевого, у перспективі планують повезти лікарів переймати досвід до Естонії та Польщі. Учасники Мукачевського стаді-туру, який відбувся у вересні, розповідають, що він виявився надзвичайно корисним і мотивуючим.
«У лікарів і керівників Мукачівського медичного центру «Сім’я» (колишньої КНП «ЦПМСД м. Мукачево» дійсно є чому повчитися. Їм вдалося створити дієву модель первинної медицини, орієнтовану на пацієнта, — розповідає головний лікар КНП «ЦПМСД №1 Харківського району» Олексій Болгов. — Головна мета — надати якісну послугу, якою люди будуть задоволені. Мені сподобався вислів, розміщений на сайті закладу, бо він дуже точно відображає основну ідею філософії медичного центру: «Наша ціль — міцне здоров’я та хороший настрій наших клієнтів». У цьому закладі працює кол-центр, є сервіс-менеджер, котрий слідкує за тим, щоб перебування пацієнтів було максимально комфортним, регулярно проводить опитування щодо їх задоволеності послугами. Такі поїздки надихають на зміни. Наразі ми налаштовані запровадити подібні новації і в нашому медичному закладі».
Працюють не тільки з лікарями, а й із пацієнтами
Ще одна важлива складова проекту — популяризація здорового способу життя й адвокація. Менеджери разом з експертами їздять у райони, де спілкуються із сільськими жителями, відповідають на питання, які цікавлять членів громад, пояснюють пацієнтам, що таке медична реформа, роз’яснюють їхні права, допомагають знайти вирішення наявних проблем. Крім того, популяризують здоровий спосіб життя, проводячи «Ярмарки здоров’я». В області вже відбулися два такі заходи, під час яких перевірили стан здоров’я понад 1300 осіб. На ярмарки запрошують місцевих сімейних лікарів та «вузьких» спеціалістів (ендокринолога, онколога, кардіолога, невролога, офтальмолога, дерматолога). Тож в одному місці людина абсолютно безкоштовно може пройти обстеження, здати аналізи, отримати консультацію.
«Відомо, що рання діагностика дає змогу запобігти захворюванню. А в нас нерідко люди просто бояться звертатися до лікарів, — пояснює Анна Воротинцева. — Тому ми хочемо знизити градус цього страху, зібравши лікарів та діагностичне обладнання на одному майданчику й зробивши медичне обстеження максимально швидким і зручним. Наприклад, у смт Пісочин Харківського району під час «Ярмарку здоров’я» у двох жінок було виявлено початкову стадію раку молочної залози, у трьох мешканців громади — злоякісні родимки, у 10 — початкову стадію глаукоми, у 15 людей діагностували катаракту. Був і такий показовий момент: батьки прийшли з дворічною дівчинкою. Дитину перевірили просто з цікавості й виявили, що в неї — дуже високий рівень глюкози в крові».
Обов’язковими на таких заходах є різноманітні інтерактиви, які розповідають про переваги здорового способу життя, значення вакцинації, вчать надавати першу допомогу. Зважаючи на кількість учасників, пацієнти дуже високо оцінили такі ярмарки.
Нові умови вимагають нових знань
Перший рік реалізації проекту засвідчив: сьогодні лікарям і медичним закладам первинної медицини в сільських регіонах необхідно приділяти ще більше уваги.
«Спілкуючись із медиками, ми бачимо, як збільшується їхня зацікавленість та активність. Двері нашого Ресурсного центру нині не зачиняються: до нас звертаються за порадою, приїжджають з ідеями, — ділиться думками представниця координатора проекту «Ефективна первинна медицина в громаді» Олена Кулик. — Крім того, значно зросла довіра лікарів і пацієнтів до медичної реформи, бо вони бачать реальні позитивні зміни. Робота, спрямована на розвиток первинної медицини в громаді, яку ми розпочали з нашими партнерами за підтримки Євросоюзу, не повинна зупинитися через півтора року із закінченням проекту. Ми налаштовані й надалі продовжувати навчати лікарів працювати в нових умовах та всіляко стимулювати до самоосвіти».
Інна САРІОГЛО, спеціально для «ВЗ»
