Наша сьогоднішня тема – оцінка медичних технологій (ОМТ) – на перший погляд цікава лише організаторам охорони здоров’я. Але, взявши до уваги, що ОМТ має відношення до документів, які регламентують обсяг і якість медичної допомоги на засадах доказової медицини, стає зрозумілим – у період реформування галузі у цих питаннях має бути обізнаний кожний лікар.
Нещодавно в Києві відбулася науково-практична конференція «Оцінка медичних технологій та можливі механізми впровадження в Україні», організована Міжнародним благодійним фондом сприяння розвитку медичної та фармацевтичної науки й освіти «Ланцет», ГО «Спілка працівників фармації», кафедрою організації та економіки фармації Національного фармацевтичного університету та за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України.Під час конференції учасники мали можливість ознайомитися з досвідом тих країн, де ОМТ впроваджено відносно нещодавно, і обговорити питання, які можливо розв’язувати за допомогою цієї методології.
Методологія ОМТ та історичні передумови її створення
Оскільки предметом розмови є оцінка медичних технологій, варто пригадати, що медична технологія — це будь-яке втручання, що може бути використане для сприяння здоров’ю, профілактики, діагностування, лікування хвороб або реабілітації чи довготривалої допомоги. Це поняття стосується застосування лікарських засобів, використання медичного обладнання, проведення медичних процедур та дій медичного персоналу.
Отже, оцінювання медичних технологій — це багатогалузеве поле аналізу, яке вивчає медичні, соціальні, етичні та економічні аспекти розвитку, розповсюдження та використання медичної технології. Проводиться з метою підвищення якості медичної допомоги шляхом забезпечення працівників охорони здоров’я об’єктивною узагальненою систематизованою інформацією щодо ефективності, безпеки та економічної доцільності методів діагностики, лікування, профілактики та реабілітації, дозволених до застосування в системі охорони здоров’я в установленому порядку. Іншими словами, таке оцінювання має допомогти обрати з альтернативних лікувально-діагностичних методів найоптимальніші з огляду на можливий рівень затрат. Що своєю чергою в умовах дефіциту бюджетів (а це проблема не тільки нашої країни) на потреби охорони здоров’я набуває чималого значення.
Результати ОМТ використовують різні фахівці у сфері здоров’я: регулюючі органи — для прийняття дозвільних рішень щодо використання лікарських засобів, обладнання, технологій; платники медичних послуг системи охорони здоров’я (це керівники галузі, страхові компанії), яким потрібно приймати рішення щодо включення технології до переліку послуг та пільг і як саме їх потрібно відшкодовувати (скільки, в якій частці тощо); лікарі та пацієнти (коли потрібно обрати відповідні медичні технології, що найкраще задовольнять клінічні потреби пацієнта); організатори охорони здоров’я під час планування впровадження програм із громадського здоров’я (вакцинації, діагностики та екологічних програм); виробники медичної продукції для подальшої її розробки та прийняття маркетингових рішень.
Першу законодавчу пропозицію для Агентства з оцінки впливів розвитку технологій прийнято в США ще у 1965 році. А вже 1972 р. ця пропозиція набула сили закону, яким передбачалося створення Офісу Конгресу з Оцінки Технологій (Office of Technology Assessment, OTA).
У Європі перші установи або підрозділи, що виконували ОМТ, були організовані у вісімдесятих роках, але тільки на регіональному/місцевому рівнях у Франції та Іспанії. Перше національне агентство ОМТ у Швеції засноване в 1987 році. Відтоді майже в усіх країнах ЄС програми для оцінювання медичних технологій працюють як нові установи чи інститути, або як департаменти чи підрозділи ОМТ в університетах та інших урядових і неурядових установах. Наприклад, у Великій Британії ОМТ засновано 1993 року у складі Національного інституту досліджень в охороні здоров’я, який своєю чергою є підрозділом Міністерства охорони здоров’я. Власне, саме досвід Великої Британії найчастіше використовують для демонстрації користі впровадження ОМТ. 2010 року уряд Туманного Альбіону прийняв рішення про скорочення витрат на потреби охорони здоров’я на 4,4 млрд фунтів стерлінгів. При цьому обов’язково треба було врахувати основну вимогу уряду — збереження якості медичних послуг, що надаються населенню. Виконати це складне завдання, на переконання фахівців Національного інституту здоров’я і клінічної досконалості (National Institute for Health and Clinical Excellence — NICE), можна шляхом впровадження та виконання 19 рекомендацій ОМТ. Однією з таких рекомендацій є профілактика артеріальної гіпертензії. Такий захід, на думку NICE, призведе до зменшення кількості звернень пацієнтів із хворобами серцево-судинної системи та випадків госпіталізації хворих із їх подальшим лікуванням.
ОМТ як інструмент для обґрунтування рішень
Відомо, що вартість медичних послуг (і фармацевтичних також) зростає щороку в усьому світі, адже з’являються новітні високовартісні технології, які є затребуваними, особливо з огляду на той факт, що населення планети, хоч як сумно, старішає. Тому на початку свого розвитку ОМТ оцінювала лише нові технології. Але, як уже згадувалося вище, це — мультидисциплінарне дослідження, отже його можна використовувати значно ширше. Наразі ОМТ є інструментом для обґрунтування рішень у сфері охорони здоров’я на всіх рівнях: технологічному (застосування лікарських засобів, обладнання, методів діагностики); на рівні пацієнта (клінічні втручання, спрямовані на поліпшення здоров’я окремих пацієнтів); на рівні популяції (поліпшення здоров’я всього населення за допомогою профілактичних заходів) та на рівні політики (наприклад, шляхи організації і фінансування системи охорони здоров’я).
З огляду на це, впровадження ОМТ в Україні мало б неабияку користь. На переконання Костянтина Косяченка, кандидата фармацевтичних наук, доцента, докторанта кафедри ОЕФ НФаУ (одного зі спікерів конференції), «дослідження нових медичних технологій та надання рекомендацій полегшили б роботу Міністерства охорони здоров’я України, лікувально-профілактичних закладів країни, фахівців охорони здоров’я».
Досвід європейських країн
Кшиштоф Ланда, президент Watch Health Care Foundation, генеральний директор Metirum L.A., генеральний партнер HTA Audit, експерт BCC у системі охорони здоров’я, головний виконавчий директор HTA Consulting Partnership (Польща), розповів у своєму виступі на конференції про досвід упровадження ОМТ в європейських країнах на прикладі Польщі та Сербії. На думку експерта, впровадження ОМТ більше потребують не розвинені країни, а навпаки, держави із середнім або низьким рівнем розвитку економіки: «Існують різні моделі ОМТ: «легкі» (наприклад, як у Польщі, Сербії), які дають змогу, не витрачаючи багато грошей, досягнути значних успіхів у ефективності розподілу ресурсів, та «важкі» (Велика Британія, Франція), які передбачають створення окремих структур, що своєю чергою також потребує фінансових витрат, але й результат буде більш вражаючим». Кшиштоф Ланда наголосив, що керівними принципами ОМТ є чіткі вимоги щодо аналізу медичних технологій, прозорість критеріїв для включення або виключення препаратів зі списку відшкодування коштів. У Польщі, наприклад, від прийнятого агентством рішення залежить відсоток компенсації вартості лікарського засобу. Це рішення можливо після аналізу конкурентного середовища на фармринку, соціальної потреби препарату, економічних, клінічних та інших аспектів.
У тому, що ОМТ «допомагає знайти кращі на сьогодні технології, скорочує витрати шляхом виключення непотрібних та інвестування новітніх технологій, дає змогу приймати науково обґрунтовані управлінські рішення», переконаний (із досвіду використання технології у Німеччині) і Ханс-Петер Даубен, доктор медичних наук, Інститут медичної документації та інформації федерального МОЗ (Кельн, Німеччина).
Щодо наших найближчих сусідів, на відміну від України та Білорусі, де ще не створено офіційних національних організацій або агентств з ОМТ, в Росії інститут з ОМТ активно працює, виносячи на розгляд Міністерства охорони здоров’я критерії та алгоритми прийняття рішень щодо медичних технологій.
Механізми впровадження ОМТ в Україні
Насправді елементи методології ОМТ вже певний час використовують і в Україні. Завідувачка кафедри фармакоекономіки Харківського фармуніверситету, професор Лариса Яковлева разом зі своїми учнями вже проводить перші власні дослідження і розрахунки повного циклу оцінки медичних технологій.
Крім того, 2008 року на виконання державної програми забезпечення населення лікарськими засобами створено робочу групу з розробки формулярів лікарських засобів (ці обов’язки було покладено на Державний експертний центр). Того ж року створено і департамент Стандартизації медичних послуг, який виконує завдання по розробці (крім формуляра) медико-технологічних документів, протоколів і стандартів надання медичної допомоги. В основу цієї роботи покладено європейську методику Британської школи. Уніфікована, єдина методика розробки протоколу також використовує елементи ОМТ.
Слід зазначити, що питання стандартизації медичної допомоги (нарівні з ліцензуванням, сертифікацією, акредитацією) є одним із механізмів управління якістю медичної допомоги. Наразі ми говоримо про нові медико-технологічні документи, оскільки сьогодні в Україні впроваджується парадигма управління якістю надання медичної допомоги населенню — із ретроспективної оцінки якості на перспективну (моніторинг, клінічний аудит). Це продиктовано потребою підвищення ефективності медичних втручань в умовах дефіциту фінансових ресурсів. Зараз у країні розробляються медико-технологічні документи, які мають бути пов’язані між собою та лягти в основу чіткої системи для зручного та ефективного застосування у повсякденній лікарській практиці. Але оскільки тема розробки та впровадження цих документів є дуже об’ємною, ми обов’язково повернемося до неї в наступних номерах «Вашого здоров’я».
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
