Коментуючи ситуацію, пов’язану з терактом біля Верховної Ради 31 серпня (за добу, що минула після вибуху, померло троє бійців, близько десяти осіб перебували в реанімації), чиновники мерії щосили намагалися довести, що вона під контролем, міські служби працюють чітко та злагоджено. У МОЗ й зовсім панували тиша та спокій — на сайті навіть не було представлено оперативної інформації про події. Лише наприкінці дня розмістили скупе повідомлення про 44 постраждалих. Наступного дня цифри уточнили — кількість постраждалих збільшилася до 89. За даними ж МВС, було госпіталізовано понад 140 потерпілих біля Парламенту.
У розвинених країнах екстрена медична допомога належить до пріоритетних напрямків охорони здоров’я. У країнах ЄС пораненим із сильною кровотечею просто на місці події встановлюють крапельниці, що допомагає врятувати судини, які страждають від знекровлення.
У Києві того трагічного дня багатьом пораненим, на жаль, медична допомога на місці події не надавалася, вони зазнавали нестерпного болю, страждали від крововтрати, шоку.
Постраждалих на Площі Конституції доправили в госпіталі МВС та Міноборони, а також в Олександрівську та міську лікарню №17.
Для потреб столиці вже давно не вистачає потужностей єдиної в місті Лікарні швидкої медичної допомоги. На початку цього року мерія затвердила черговий варіант реформи охорони здоров’я столиці, що передбачав створення кількох центрів інтенсивного лікування на базі існуючих клінік. З міського бюджету виділили майже 33 млн грн для лікарні №12, яку повинні були підготувати для прийому та лікування пацієнтів в ургентному порядку. Передбачалося створення сучасного приймального відділення, операційних і відділень реанімації відповідно до міжнародних стандартів. У департаменті охорони здоров’я запевняли, що вже влітку машини швидкої допомоги привозитимуть сюди пацієнтів на інтенсивне лікування… Але 31 серпня жодного потерпілого в лікарню №12 не доправили.
Також чиновники заспокоювали, що для постраждалих від вибухів у медичних установах є все необхідне. Але й це виявилося неправдою: у міських клініках не пам’ятають, коли отримували половину або хоча б третину від обсягу замовлених ліків, перев’язувальних матеріалів, препаратів крові…
Багатьох пацієнтів, які потребували екстреної допомоги, можна було б урятувати, якби в Києві діяв принцип єдиного медичного простору. Так, в Олександрівській лікарні помер зовсім молодий боєць, який отримав під Парламентом черепно-мозкову травму. Такі поранення найкраще діагностують і лікують у Лікарні швидкої медичної допомоги та клініці Інституту нейрохірургії Академії медичних наук України. Але в 2015 р. мерія не підписала відповідних документів з НАМН, тому й везуть пацієнтів по швидкій не в профільні лікарні, а туди, де ближче.
Столична медицина майже два роки перебуває в зоні турбулентності. Український алгоритм дій із надання екстреної медичної допомоги допотопний. Потрібна кров? Шукаємо донорів. А поки вони їдуть, кров здають медики лікарні №17, розуміючи, що тільки так можна врятувати поранених. Немає антибіотиків, кровоспинних та інших препаратів? Звертаємося до волонтерів — вони, здається, із-під землі можуть дістати перераховане в довгому списку. Те, що зобов’язана забезпечувати система охорони здоров’я, зокрема й екстрену допомогу, у нас перекладено на плечі суспільства, яке, взявши цю ношу ще на Майдані, несе її не лише в зоні АТО, а й у столиці.
Події 31 серпня показали, що екстреної медичної допомоги в нас немає, хоча два роки витрачено на її реформування. Реанімобілів немає. Медпрепарати й обладнання, за допомогою яких можна стабілізувати стан хворого дорогою в стаціонар, також відсутні (інформацію про те, що один із бійців помер, бо не було кровоспинного засобу, підтвердив Міністр охорони здоров’я). Навіть GPS-навігатори отримали далеко не всі бригади.
Витримати напружений графік роботи у службі екстреної медичної допомоги не кожний може, до того ж тут мізерна зарплатня, обіцяють, але не забезпечують службовим житлом. Тому в Київському центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф досі вакантні ставки 170 лікарів і майже 390 фельдшерів медицини невідкладних станів, а кияни залишаються без доступної та якісної медичної допомоги.
За матеріалами Racurs.ua
