Коли на 14 міжнародному медичному конгресі в Гаазі голова відомої Нідерландської компанії Humeca продемонстрував пристрій, розроблений українськими науковцями, шанована аудиторія проявила неабиякий інтерес. Автор винаходу – молодий науковець Андрій Ковальчук, представник відомої школи професора Тернопільського державного медичного університету, лауреата Державної премії України Володимира Бігуняка.
Перемога , до якої йшли шість років
Про те, що відеоролик з демонстрацією його винаходу репрезентували на такому потужному міжнародному форумі, Андрій Ковальчук дізнався від столичних колег, учасників конгресу.
А загалом над виготовленням електродерматома з одноразовою стерильною ріжучою головкою кандидат медичних наук працював майже 6 років. Відтак пристрій пройшов апробацію у центрі опікових травм Тернопільської лікарні швидкої допомоги. А згодом українські комбустіологи отримали можливість лікувати опіки великої поверхні з його допомогою.
– Сучасні реалії такі, що ті моделі ріжучого інструментарію для трансплантації шкіри, які використовують в опікових центрах України, є морально застарілими та фізично зношеними, оскільки вони виготовлені ще в 50–60-ті роки минулого століття. Тому проблема сучасного інструментального забезпечення для хірургів, які займаються опіковими травмами, стоїть надто гостро. Новітні ж зразки відомих зарубіжних брендів, які нині активно використовують наші зарубіжні колеги, високо-вартісні, а відтак практично недоступні для вітчизняної охорони здоров’я. Це і змусило мене вдатися до наукових та творчих пошуків, – розповів А. Ковальчук.
Ці пошуки завершилися створенням практично нового пристрою, високоточна одноразова ріжуча головка якого дає можливість проводити забір ультратонких шкірних трансплантатів товщиною 0,05–0,1мм. Вона і є «гарантом» високої якості електродерматома, який працює на рівні сучасних світових стандартів.
Після успішної апробації нового інструмента винахідник підготував декілька відеопрезентацій, які розмістив у мережі Інтернет. Згодом на його пропозицію відгукнулося керівництво кількох світових медичних компаній. Однією з них була Humeca – фірма, що спеціалізується на виробництві ріжучого інструментарію для трансплантації шкіри. Саме завдяки їй винахід тернополянина і був презентований широкому колу комбустіологів на міжнародному конгресі в Гаазі.
Щоправда, новий інструмент для трансплантації шкіри викликав в учасників форуму не тільки щире захоплення, а й низку запитань, серед яких чи не найперше: як можна такий високоточний пристрій використовувати одноразово? Бо, як відомо, подібне приладдя для трансплантації шкіри зарубіжних виробників не з дешевих, його вартість становить понад 5 тис. євро. Як пояснив А. Ковальчук, відповідь – у конструктивно-технологічному вирішенні нового електродерматома, деталі ріжучої головки якого виготовлені з полімерів. Інженери-конструктори застосували для її виробництва спеціальну прес-форму – саме така інновація й стала гарною альтернативою продукту іноземного виробника, дозволивши значно здешевити та спростити процес виготовлення українського електродерматома. Окрім економічної вигоди існують інші переваги нового приладу: одноразовий інструмент зводить нанівець ризик внутрішньо-лікарняного зараження пацієнтів такими небезпечними інфекціями, як ВІЛ, віруси гепатиту В і С та ін. Він оснащений автономною динамічною системою приводу з блоком акумуляторних батарей, яка є герметичною і витримує хімічну стерилізацію. До того ж цей пристрій можна повторно використовувати в ургентних випадках, за кілька хвилин замінивши стерильну ріжучу головку та «одягнувши» спеціальний стерильний рукав для захисту системи приводу.
Сучасні стандарти у лікуванні опікових травм
Опікові ураження нині вважають однією з найскладніших медичних проблем. У структурі загального травматизму вони посідають 3 місце серед травм мирного часу. Проблема лікування пацієнтів з опіками, особливо у випадках великих за площею глибоких уражень, залишається актуальним питанням сучасної комбустіології, зазначає Андрій Ковальчук. Останніми роками у нас хоч і зменшилася загальна кількість пацієнтів, які потребують стаціонарного лікування, проте збільшилась частка обпечених із глибокими ураженнями шкірного покриву.
Важливе місце в комплексі лікувальних заходів, спрямованих на стабілізацію стану хворого з глибокими опіками на значній поверхні тіла, належить хірургічному закриттю опікових ран замінниками шкіри з наступною автодермопластикою (трансплантація власної шкіри). Для закриття глибоких дефектів за опіків застосовують значний арсенал різноманітних методик хірургічної пластики. Проте відомий спектр різнопланових ускладнень і високий рівень летальності у разі глибоких опіків на великій площі є незаперечним доказом необхідності подальшого вдосконалення технологій лікування цієї категорії хворих, тим більше, що резерви оптимізації лікувального процесу ще не є вичерпаними.
Базовим пристроєм, що докорінно змінив не тільки хірургічну тактику, але й стратегію лікування обпечених хворих, став дерматом, адже в Україні досі залишалося відкритим питання розробки спеціалізованих дерматомів для взяття шкірного субстрату.
Дерматом як спеціальний медичний інструмент використовують із метою отримання шкірного трансплантата для пластики опікового дефекту після опіків ІІІ ступеня. Із винаходом дерматома з’явилася можливість з успіхом знімати широкі й тонкі шкірні клапті без їх ушкодження, що сприяло загоєнню донорських ран та кращому приживленню клаптя в ділянці рани.
Нині маємо велику кількість різноманітного ріжучого інструментарію для трансплантації шкіри з різними механізмами дії, у кожного з яких свої переваги і недоліки. В опікових центрах країн Євросоюзу широко застосовують зворотно-поступальні дерматоми. Прикладом такого інструменту є електродерматом Брауна, конструктивна перевага якого в можливості взяття тонких автотрансплантатів шкіри великої площі товщиною 0,1–0,9 мм.
Хірургічне лікування пацієнтів із тяжкими опіками в більшості випадків полягає у повторних пластичних операціях, загалом це етапні автодермопластики. Проведення такої операції передбачає утворення великих донорських ранових поверхонь, які нерідко за площею відповідають розмірам опікових ран, що неминуче позначається на загальному стані тяжкообпечених. Тому взяття тонких та ультратонких автотрансплантатів шкіри (товщиною 0,05–0,1 мм) створює умови для швидкої та ефективної регенерації донорських ран. А це своєю чергою дає змогу проводити повторне зрізання шкірних трансплантатів з одних і тих самих донорських ділянок уже на 6–7-му добу після операції у хворих із глибокими дефектами шкіри.
Цілком очевидно, що вибір типу дерматома для розв’язання конкретних завдань і мети оперативного втручання визначається можливістю отримання різних за товщиною шкірних автотрансплантатів. Тому впровадження в клінічну практику нового типу електродерматома – з одноразовою ріжучою головкою – за словами Андрія Ковальчука, надає можливість проводити повторні оперативні втручання у пацієнтів із важкими опіками зі щонайменшими втратами донорських ресурсів шкіри, до того ж скорочує терміни стаціонарного лікування таких пацієнтів та полегшує перебіг опікової хвороби.
На жаль, у нашій країні нині немає жодного виробника ріжучого інструментарію для трансплантації шкіри. Тому появу на ринку медичної техніки нової моделі електродерматома можна вважати гарним подарунком вітчизняній комбустіології. Залишилася «дрібниця» – впровадити його в дерматопластичну хірургію. Тимбільше, що тернопільські науковці мають усі можливості для налагодження серійного виробництва цього медичного продукту в умовах спеціалізованої лабораторії.
Лариса ЛУКАЩУК, для «ВЗ»
Мер міста Тернопіль разом з кількома чиновниками і одночасно співвласниками по бізнесу розправився з А. Ковальчуком (який до речі прадставляє Україну в асоціації опіковців Європи у Брюселі) звільнивши його з роботи лікаря та закривши єдине у тернопільській області опікове відділення. Кумівство перемогло…