Електронна медицина: однакові хвороби різних систем

770

Ще якихось 10 років тому всі були переконані, що ІТ однозначно покращують життя користувачам, роблять його простішим, економлять час та кошти… Та ось прийшла електронна медицина, й прихильників «віртуально-цифрового» простору катастрофічно поменшало.

Електронна медицина – явище глобальне. І виявляється, що всі проблеми, пов’язані зі впровадженням цієї умовної інновації (їй все ж таки не один рік), є універсальними. Це досить дивно, адже здавалося б, вони мають бути відмінними для країн «першого» й «третього» світів – різні технічні можливості, різний рівень адміністрації, сервісу тощо… І було б прекрасно, коли б розробники програмного забезпечення разом з адміністрацією медзакладів враховували негативний досвід зарубіжних практикуючих лікарів, аби позбавити наших фахівців додаткового головного болю.

Основні переваги та найбільш болючі точки системи

З тих пір, як американських лікарів почали «заохочувати» до використання у повсякденній практиці систем електронних медичних записів (Electronic Health Records, EHR), минуло вже майже 10 років. На цю ініціативу уряд США виділив аж 35 мільярдів доларів, однак, впровадження цих програмних продуктів не пройшло без проблем. Нелегким виявилися також вибір та користування конкретними програмами – як для самих фахівців, так і їхніх роботодавців.

Медичний ресурс Medscape вирішив підсумувати основні переваги та недоліки EHR, провівши опитування серед лікарів, яким доводиться користуватися такими програмами з власної волі чи примусово.

Результати були, м’яко кажучи, невтішними (особливо для тих, хто витратив 35 мільярдів): 27% (!) лікарів вважають, що електронна система знизила якість надання медичних послуг – це проти 18% впевнених у тому, що EHR все-таки їх покращила, й 17%, які вважають, що не вплинула ніяк. Ще 18% вважають, що EHR «дещо покращила», а 12% – «дещо погіршила» якість надання медичних послуг.

Респонденти також пояснили, який саме аспект електронного обліку негативно вливає на якість їхньої роботи: для 24% – це… додаткова писанина (яку нібито мала зменшити EHR), а також необхідність використання схем та графіків. Крім зайвого оформлення документів продуктивність лікарів також знижують  наступні недоліки:

  • необхідність введення даних до системи безпосередньо під час консультації з пацієнтом (22%),
  • збої системи, часті оновлення тощо, які перешкоджають доступу до бази даних \ глобальної системи (22%),
  • несумісність програмного забезпечення, його невідповідність обладнанню, що є у наявності (21%).

Щодо позитивних моментів, то покращують ефективність роботи лікарів такі переваги EHR, як:

  • можливість швидше знаходити та переглядати історію хвороби та інші дані пацієнта – 28%
  • електронний рецепт – 22%
  • єдиний доступ до даних пацієнта для всіх членів групи – 22%
  • більш продуктивна комунікація з пацієнтом (через канал у системі, електронну пошту тощо) – 9%

Втім, все залежить від вибору конкретної інформаційної системи. Так, чимало фахівців, навпаки, скаржиться на відсутність можливості обміну даними з іншими медичними працівниками – асистентами, медсестрами, фармацевтами.  Ще більше лікарів висловлюють розчарування через відчуття «пастки»: їх фактично силоміць змушують користуватися часто незручним продуктом, вибраних для них роботодавцем з міркувань економії, а не комфорту. Так, у 58% випадках лікар навіть не мав права голосу при виборі інформаційної системи й програмного забезпечення  для роботи з EHR, і лише 10% фахівців робили такий вибір самостійно.

Примітно, що 5% респондентів взагалі не користувалися системою EHR – й, можливо,недаремно: її впровадження може бути пов’язане з непередбачуваними ризиками. Й мова йде не про неправильне призначення фармакотерапії, забуті в нутрощах пацієнта серветки чи харасмент. Пацієнтам-сутягам (а всім відомо, як американці люблять судитися), здається, просто в руки падає ще один привід до позовів…

Юридичний аспект: нова трактовка «медичної» помилки»

EHR змусила лікарів змінити тактику обслуговування пацієнтів, дещо трансформувала їхні обов’язки й створила певні правові ризики, збільшивши тягар відповідальності. Іншими словами, лікар може неправильно (навіть ненавмисне) використовувати дані EHR, й це тягне за собою вірогідність судового переслідування.

Нові та доволі небезпечні ризики, пов’язані із відповідальністю, виникли не тільки для практикуючих лікарів, а й для медичних організацій. Ситуацію ускладнює те, що через різноманітні апгрейди та впровадження нових технологій вірогідність помилки й ризики зростають.  Прецеденти є, й їх чимало.

Претензії можуть бути найрізноманітнішими, позивач і його адвокати можуть використовувати їх проти лікаря просто сміховинні доводи. Наприклад, на моніторі висить попередження про взаємодію з лікарськими засобами, а лікар його не бачить, або ігнорує, бо знає, що ризик виникнення взаємодії мінімальний – але це вже може стати підставою для позову про неправомірні дії (чи санкцій з боку керівництва). Докази оцифровано!

EHR також збільшує тиск на простих лікарів з боку медичного закладу: інформація, що фіксується у системі, використовується для «внутрішніх розслідувань» – банального відстеження продуктивності, проведення клінічних процесів, перевірки клієнтоорієнтованості тощо. Адміністрація клінік розглядає  EHR як «цінний інструмент для надання рентабельних послуг пацієнтам і запобігання проблемам, які можуть призвести до виникнення претензії з боку клієнтів».

Тому деякі американські організації та навіть ЗМІ додатково навчають лікарів коректному використанню опцій EHR заради усунення потенційних ризиків, пов’язаних з «неправомірною діяльністю». (Посібники по користуванню  EHR часто вводять в оману або не відповідають вимогам, й можуть порушити лише заплутати лікарів.)

Правда, кількість та морфологію усіх цих небезпек не може уявити ніхто, адже система постійно «мутує», а робоче навантаження медичних працівників збільшується. До того ж вбудовані функції багатьох таких програм, які відображають попередження та рекомендації, створюють какофонію зорових та слухових шумів, які відволікають фахівця від його основної задачі – власне, лікування.  

***

Через ці недоліки багато практикуючих лікарів, принаймні  ті, хто має таку можливість, переходять на інші медичні інформаційні системи (МІС). На щастя, вибір мають і українські фахівці – огляд вітчизняних МІС  «Ваше здоров’я» робило в № 1-2 від 11.01.2019 року.

Українські МІС справді дуже різні з точки зору комфорту, функціоналу, доступності, а чи варто міняти шило на мило, та на яке саме – мабуть, вже тема для іншої розмови.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я