Комунальне некомерційне підприємство в умовах впровадження медичної реформи має всі шанси скласти гідну конкуренцію приватному закладу. Одним із способів підвищення якості надання медичних послуг є запровадження електронного документообігу на всіх рівнях.
Електронний документообіг завойовує українську систему охорони здоров’я
Електронний документообіг, який ще донедавна був «страшним сном» керівників лікарняних закладів, потроху завойовує українську систему охорони здоров’я. Усі розуміють, що питань більше, ніж відповідей. І найболючіше: де брати кошти? Адже створення спроможної та надійної електронної системи — дороговартісний захід. Однак їх можна і потрібно знайти, бо інакше рівень медичної послуги, що надає заклад, не буде конкурентоспроможним. А це поставить під питання майбутнє і лікарів, і лікарні, адже з 1 квітня 2020 року саме пацієнт обиратиме, куди за ним «прийдуть кошти».
Директор КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» Андрій Артимович готовий поділитися досвідом впровадження електронного документообігу в закладі та відповісти на питання тих, хто лише обирає шлях у цьому напрямку.
Андрій АРТИМОВИЧ, директор КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» Як відбувалась комп’ютеризація медзакладу?
А починали процес комп’ютеризації лікарні у 2017 році, ще до старту медичної реформи. На той час це була ініціатива керівника закладу, який шукав спосіб подолати проблему довгих черг на прийом до педіатрів і «вузьких» спеціалістів.
«Працівники неодноразово скаржилися на величезні черги під кабінетами, — розповідає Андрій Артимович. — Враховуючи те, що в них стояли діти, це було особливо емоційно напружено, супроводжувалося постійними скандалами. Лікарі мали ненормований робочий день, адже змушені були приймати вдвічі більше пацієнтів, ніж рекомендовано. Це впливало на якість огляду, зокрема на кількість часу, який лікар міг приділити пацієнтові. Такі умови праці виснажували. Проведення профоглядів, диспансерних заходів теж супроводжувалося значними труднощами, бо важко було прогнозувати витрати часу. Це дезорганізовувало роботу лікарні».
Проблему з чергами в дитячій міській лікарні намагалися вирішити багато років. Але ці спроби виявлялися малоефективним через людський фактор.
«Завжди знайдеться особа, яка з різних причин намагатиметься пройти без черги, — ділиться директор КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня». — Усе це призводило до зростання дратівливості та погіршувало мікроклімат у колективі».
Тож восени 2017 року керівництво закладу разом із Тернопільською міською радою вирішило розв’язати цю проблему шляхом комп’ютеризації лікарні та запровадження електронної черги. На це з міського бюджету виділили близько 800 тис. грн.
«За ці кошти ми комп’ютеризували первинну ланку — встановили комп’ютери на кожному робочому місці лікаря і медсестри, щоби, по-перше, запровадити електронну чергу, а по-друге, — ввести електронний документообіг, — говорить директор закладу. — Утім, я добре розумів, що комп’ютеризація лише первинної ланки майже нічого не дасть без зв’язку з іншими. Тому практично одразу ми почали комп’ютеризовувати вторинну ланку, адже саме до «вузьких» спеціалістів були найбільші черги. Ми першими встановили комп’ютерний зв’язок між первинною і вторинною ланкою. На сьогодні до системи вже повністю долучилася стаціонарна медична допомога».
Як запровадження електронної черги допомогає підвищити якість надання послуг?
Першою опцією, доступною для пацієнта в його особистому кабінеті на сайті закладу tmdkl.te.ua, був електронний запис на прийом. Тепер на прийомі в педіатра батьки маленького пацієнта можуть за потреби записатися на прийом до спеціаліста вторинки і навіть забронювати палату для лікування в стаціонарі.
Також є можливість самостійно обирати лікарів. До них діє безкоштовний електронний запис у разі направлення від педіатра. Або ж батьки пацієнта можуть обрати іншого лікаря та інший час і записатися до нього на платний прийом. Це коштуватиме 35 грн, які сплачуються через банк.
«Час прийому в лікарів вторинної ланки тарифікується відповідно до продуктивності роботи, — пояснює Андрій Артимович. — Це на первинці оплата праці не залежить від кількості прийомів. На вторинці ж — чим більше прийнято пацієнтів, тим вища оплата. Зараз ми намагаємося прорахувати «здоровий» мінімум, адже медична реформа стимулює інтенсивність праці лікарів. Завдання ж адміністрації медичного закладу — контролювати її якість».
Як запроваджувати електронну систему?
Вибираючи провайдера, адміністрація лікарні розглянула всіх надавачів послуги в Тернополі. Головним критерієм вибору була можливість безперебійного доступу до мережі через оптико-волоконне з’єднання.
«Звісно, без грошей цей процес почати було б неможливо, — додає Андрій Артимович. — Так, міська рада надала нам кошти, але розраховувати на те, що це будуть постійні вливання, звісно, не варто. Адже в місті — сім лікувальних закладів, і в кожного свої потреби. Тому роботу налагоджували так, аби мати змогу самотужки оплачувати подальший розвиток і вдосконалення нашої комп’ютерної системи за рахунок зароблених коштів.
Майже половина отриманих грошей пішла на програмне забезпечення. Хоча на той момент це було ще доволі дешево. Подібні продукти траплялися і за 2 млн грн. Коли ж із 2018 року ми почали отримувати кошти від НСЗУ за надання первинної медичної допомоги, частину з них спрямовували на подальшу комп’ютеризацію закладу».
Але найбільшою проблемою, за словами директора КНП, було не стільки придбання техніки, скільки її об’єднання в якісну мережу, яка не давала би збоїв.
«За час роботи ми жодного разу не втрачали даних, — наголошує Андрій Артимович. — Цим ми завдячуємо системі безпеки, деталей якої я не маю права розголошувати. Вона гарантує не тільки захист персональних даних пацієнта згідно із Законом України від 01.06.2010 р. №2297-VI «Про захист персональних даних», а й збереження їх навіть у тому випадку, якщо хакери найвищої кваліфікації знищать усю інформацію. Ведеться повне дублювання системи на інші носії, котрі неможливо пошкодити дистанційно.
Співпрацю з цією інформаційною системою ми отримали в результаті відкритих торгів на ProZorro, які ми проводили на першому етапі закупівлі техніки в 2017 році, — розповідає директор КНП. — Тоді нам вдалося досить вигідно домовитися з цією компанією про те, що будь-які зміни, потрібні в програмі, розробники вноситимуть безкоштовно».
У першому ж договорі, який заклад уклав із розробником програмного забезпечення компанією «Укрмед Софт», було передбачено й повне та постійне навчання персоналу коштом розробника, зокрема усіх нових працівників. У лікарні закупили мультимедійне обладнання, яке дає змогу проводити навчання у формі класів. Медики переглядають навчальні відео, а потім тренуються працювати за своїми робочими комп’ютерами. За потреби вони можуть особисто зустрітися з наставником і з’ясувати всі незрозумілі моменти. Якщо ж у роботі таки виникнуть проблеми, працівники компанії «Укрмед Софт» зобов’язані їх усунути.
«Це одна з найскладніших проблем, із якими зіткнуться заклади, що тільки починають запроваджувати електронну систему, — вважає Андрій Артимович. — Знайти кваліфікованого фахівця, котрий би обслуговував таку мережу, — непросто. Та й обходиться він дорого. Ми, наприклад, досі не можемо утримувати у штаті системного адміністратора, адже середня зарплата на ринку — 800 дол. на місяць. Тому шукаємо інші форми співпраці, аби мати хороший сервіс за ті кошти, які можемо собі дозволити».
Ще одна проблема при запровадженні електронної системи — супротив працівників.
«Безумовно, супротив був, — визнає Андрій Артимович. — Особливо з боку працівників старшого віку, які шукали різні причини, аби довести, що запровадження електронного документообігу неможливе. Але я наполягав на своєму, і врешті люди зрозуміли, що зміни — неминучі. Вони освоїли систему, і зараз працівники старшого віку, можливо, — одні з найдисциплінованіших і найуспішніших. Сьогодні вони чітко виконують усі вимоги, і «спілкування» з комп’ютером для них перестало бути проблемою».
Переваги комп’ютеризації медичного закладу і запровадження електронного документообігу
Комп’ютеризація медичного закладу і запровадження електронного документообігу вже дають позитивні результати як для лікарів, так і для пацієнтів, але говорити про те, що цей процес завершений, зарано.
«На сьогодні по одному комп’ютеру є на кожному робочому місці, як того і вимагала НСЗУ, — продовжує директор закладу. — Лікар і медсестра працюють на ньому почергово. Утім, персонал первинної ланки вже говорить про те, що це незручно, і для оптимізації роботи їм потрібні окремі комп’ютери. Від початку ми зробити цього не могли, зрештою, ми навіть не сподівалися, що настільки інтенсивно використовуватимемо цю техніку. Однак зараз, коли ланка ефективно працює і заробляє гроші для закладу, думаю, така фінансова можливість з’явиться».
Постійно виникають нові завдання та вводяться нові сервіси. Так, віднедавна з’явилася можливість дистанційно замовити довідку про щеплення через особистий кабінет. Персонал лікарні має день на виконання замовлення, що включає виготовлення документа, завірення печаткою і відправлення пацієнтові у зручній для нього формі. Підготовка до запуску цього сервісу була насправді дуже непростою і тривалою. Адже кожний лікар має внести всі електронні дані про кожного свого пацієнта в загальну базу, яка постійно оновлюється.
Однак ці зусилля дають результат: із запровадженням такого сервісу зникає корупційна складова — можливість купівлі довідки про вакцинування. Адже довідка видається лише на підставі наявності інформації про щеплення в електронній базі. А її в базу лікар вносить не одноосібно. У процесі беруть участь багато людей. Тож підробити довідку практично неможливо.
Також віднедавна в поліклінічному відділенні діє електронний запис на проходження ЛКК дітьми з інвалідністю. Раніше це було одним із найпроблемніших місць у поліклініці, адже таким дітям дуже важко очікувати в черзі. Із запровадженням електронної черги час перебування дитини в медичному закладі скоротився до кількох хвилин.
Також почала діяти електронна черга на профогляди. Для окремих категорій пацієнтів введено послугу електронних рецептів на ліки, кошти за які відшкодовують із місцевого бюджету. Скористатися послугою можна в будь-якій із аптек міста.
Паперові носії інформації в дитячій міській лікарні, як це і передбачено нормативними документами, поки залишаються. Однак їхня кількість поступово зменшується. На думку керівника закладу, папір неминуче має зникнути. Зберігання інформації в електронній формі — не лише дешевше, а й практичніше, адже доступ до неї лікар може отримати в будь-якій точці планети.
«Тож основною метою запровадження електронного документообігу було підвищення якості надання медичних послуг, — підсумовує Андрій Артимович. — Можу стверджувати, що ми її досягли. Але вдосконалення системи і впровадження нових опцій триває постійно. Якщо ми хочемо успішно конкурувати з приватними медзакладами, то мусимо шукати шляхи для свого покращення. У що далі вкладати кошти? Які пакети послуг розвивати? Відповісти на ці питання неможливо без розуміння того, на що переважно хворіє населення, коли і чому пацієнт прийде у наш заклад, а коли ні?
Сьогодні направляти пацієнта не можна — його можна лише зорієнтувати, а він сам прийматиме рішення, де йому лікуватися — у Львові, Тернополі чи Києві. Кошти держава платитиме однаково, незалежно від того, де він живе. Тож нам треба створювати і розвивати саме ті пакети послуг, які людям реально потрібні. Під час вивчення й аналізу ринку медичних послуг з’явилося ще багато цікавих ідей».
Ірина ПРОКОПЕНКО, спеціально для «ВЗ»
