Гіперпаратиреоз — ендокринне порушення, що характеризується надлишковим синтезом і секрецією гормону паращитоподібних залоз (паратгормон). Паратгормон є найбільш сильним із трьох основних гормонів, що беруть участь у регуляції рівня позаклітинного кальцію. Його дію шляхом кількох різних механізмів спрямовано на підвищення рівня кальцію в крові.
Первинний гіперпаратиреоз — ендокринне захворювання, яке спочатку спричиняється пухлинними або гіперпластичними змінами однієї чи декількох прищитоподібних залоз, що призводить до нерегульованої гіперсекреції паратгормона, гіперкальціємії та низки патологічних змін в органах-мішенях, перш за все кістках і нирках.
У розвинених країнах первинний гіперпаратиреоз розглядають як одну з головних ендокринологічних проблем, поряд з цукровим діабетом і захворюваннями щитоподібної залози, що мають величезне соціальне значення в силу поширеності та наслідків для здоров’я і життя пацієнтів. Тривалий прихований характер розвитку хвороби, відсутність патогномонічних симптомів аж до розвитку важкої остеодистрофії з руйнуванням скелета, недосконалість традиційних (часто застарілих) лабораторних методик, лабораторно-діагностичні помилки, пов’язані з людським фактором, малий клінічний досвід лікарів у даній сфері медицини призвели до того, що в нашій країні первинний гіперпаратиреоз виявляється переважно на стадії незворотних руйнівних процесів в організмі (перш за все скелета і нирок) і на сьогодні є рідкісною патологією людини. Частота нових випадків первинного гіперпаратиреозу в Україні — 150-200 на рік.
Щоб змінити існуючу плачевну ситуацію з діагностикою та лікуванням первинного гіперпаратиреозу в Україні, необхідно глибоко проаналізувати не тільки сучасні можливості діагностики та лікування хвороби, а й зазирнути в історію проблеми, вивчити патогенез захворювання, інші причини гіперкальціємії, питання диференціального діагнозу стертих клінічних випадків, ознайомитися з ембріологією і топографією прищитоподібних залоз, помилками і небезпеками хірургічних операцій на них.
Книга «Первинний гіперпаратиреоз: основи патогенезу, діагностики та хірургічного лікування» — це спроба відповісти на першочергові питання, що пов’язані з первинним гіперпаратиреозом, націлити лікарів на своєчасне виявлення хвороби, запобігти помилок діагностики і лікування, підвищити ефективність хірургічної операції.
