6-7 грудня цього року в Києві відбувся міжнародний майстер-клас для лікарів-гінекологів «Ендометріоз 2012». Захід організовано і проведено на базі універсальної клініки «Оберіг» за підтримки МОЗ України, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Українські лікарі вже добре знають рівень і практичне значення таких зустрічей, адже їх «Оберіг» проводить уже четвертий рік поспіль. Учасники могли не лише обговорити наріжні питання клінічної проблематики, а й задати свої питання хірургам в операційну під час «живої хірургії». Зокрема, це були 5 операцій: з приводу ендометріозу яєчника (оперували доктор медичних наук, професор, керівник відділу ендоскопічної хірургії МОНІАГ, Москва, Росія, Олександр Попов та кандидат медичних наук, керівник Центру Здоров’я Жінки клініки «Оберіг» Володимир Ліщук) і хірургічні втручання з приводу глибокого інфільтративного ендометріозу (оперували доктор медичних наук, професор Ігор Гладчук, доктор медицини, керівник міжнародного центру ендоскопічної хірургії та гінекології CICE, м. Клермон-Ферранд, Франція, Реваз Ботчоришвілі, Клермон-Ферранд, Франція, кандидат медичних наук, акушер-гінеколог клініки «Оберіг» Зоя Савіна). Щодо досвіду лікування ендометріозу, вибору тактики і методу хірургічного лікування та професійного рівня, якого вимагають такі операції, декілька коментарів від організаторів та учасників заходу.
Реваз Ботчоришвілі: «Питань навколо ендометріозу дуже багато і парадокс полягає в тому, що чим більше ми вивчаємо цю проблему, тим більше нових питань виникає. Отже такі зустрічі, як сьогоднішня, це, перш за все, можливість обміну досвідом та спроба пошуку рішень складних проблем. Упускати такої нагоди не можна. Саме тому велика кількість лікарів з усієї України та інших країн з’їжджається сюди щороку, залишаючи на декілька днів свої справи.
Із приводу хірургії (один із майстер-класів цієї конференції), яку виконували професор О.Попов та В.Ліщук (ендометріоз яєчника), варто сказати, що існує думка, нібито така операція — досить проста і не вимагає від хірурга якоїсь особливої підготовки. Але це величезна помилка! Яєчник — дуже тендітний орган і в ході операції потрібно бути особливо уважним, аби не ушкодити та зберегти його функцію. Це вимагає великого досвіду і майстерності від хірурга як у плані виконання самої хірургії, так і під час передопераційної підготовки пацієнтки. Досвідчений хірург ставить за мету зберегти репродуктивну функцію жінки. Отже, з огляду на поставлене завдання, недооцінювати складність операції з приводу ендометріозу яєчника — велика помилка!»
Олег Петренко, перший заступник генерального директора універсальної клініки «Оберіг»: «Насправді, ендометріоз — дуже складна проблема. Існує навіть така думка, що ця проблема є складнішою за рак, адже лікування таких пацієнток є достатньо складним і тривалим.
Отже, головний меседж цієї конференції — жінок із діагнозом «ендометріоїдна хвороба» потрібно лікувати виключно в експертних центрах, що мають у своєму арсеналі всі необхідні складові: повний спектр сучасної діагностичної апаратури, технічні можливості для виконання складних хірургічних операцій, у т.ч. лапароскопічних; доступність патоморфологічної верифікації і головне — високопрофесійні кадри! Коли можна забезпечити всі ці етапи, можна забезпечити і належне лікування ендометріозу, в іншому випадку — не слід ризикувати здоров’ям жінки.
У нашій клініці є всі умови для діагностики і лікування всіх форм ендометріозу, ми можемо запропонувати будь-який вид найскладнішої хірургії, віддаючи перевагу ендоскопічним методикам (лапароскопія і гістероскопія), тому з чистою совістю приймаємо таких пацієнток».
Профілактика
Реваз Ботчоришвілі: «Гінекологи чудово знають, що, на жаль, профілактики ендометріозу, як такої, не існує. Краща і єдина профілактика ускладнень цієї патології — вагітність. Але для того, щоб вона настала та пройшла нормально, лікар інколи має докласти чимало зусиль.
Отже, потрібно звертати особливу увагу на генетичну схильність пацієнтки (наука сьогодні має велику кількість даних на підтвердження цього фактора ризику)».
Олег Петренко: «На минулій нашій конференції професор Чарльз Чапрон (голова європейського товариства ендометріозу, Франція) оприлюднив цікаві дані ретроспективних досліджень, результати яких виявили перші ознаки ендометріозу у дівчат (від часу менархе): рясні місячні, які супроводжуються больовим синдромом, або довготривалі місячні тощо. У таких молодих жінок у подальшому виявляли складні форми ендометріозу. Отже потрібно враховувати і цей аспект».
Діагностика
Найбільш важливими клінічними симптомами ендометріозу, що є визначальними показаннями для лікування, є тазовий біль, порушення нормальних менструальних кровотеч, безпліддя, розлади функції тазових органів. УЗД вважається оптимальним і загальнодоступним скринінговим методом в алгоритмі обстеження хворих із різними формами ендометріозу (ендометріоїдних кіст яєчників, ретроцервікального ендометріозу, аденоміозу).
Наталія Рєпіна, лікар ультра-звукової діагностики вищої категорії, клініка «Оберіг»: «УЗД — перший і, напевно, найуспішніший метод дослідження як у гінекології, так і в інших галузях медицини. Діагностичні можливості УЗД досить великі, але і переоцінювати їх не варто. Особливо, коли мова йде про таку складну проблему. За даними літератури, ураження ендометріозом досить поширене явище, але далеко не всі жінки мають якісь клінічні прояви. Тому я вважаю гарним тоном, коли лікар призначає жінці (дівчинці) УЗД органів малого тазу (хоча б трансабдомінальне, а краще і трансвагінальне) при будь-якому обстеженні черевної порожнини: стосується воно саме цієї проблеми або інших питань, не пов’язаних із гінекологією. Це варто робити абсолютно всім жінкам.
Дуже важливий аспект — діагностика ендометріоїдних кіст. І тут питання ранньої діагностики має велике значення. Якщо під час УЗД ми виявляємо кісту (ймовірно, ендометріоїдну), то, звичайно, потрібно продовжити обстеження, визначені протоколом. Звичайно, ендометріоїдні кісти відрізняються від простих. Навіть за УЗД-ознаками можна припустити наявність саме «шоколадної» кісти, а не якої-небудь іншої (функціональної, фолікулярної тощо). Отже, коли лікар виявляє саме «шоколадну» кісту, то, звичайно, цій проблемі потрібно приділити серйозну увагу, оскільки вона безпосередньо пов’язана з питанням фертильності жінки».
Консервативне лікування чи хірургія?
Реваз Ботчоришвілі: «Щодо хірургічного лікування ендометріозу — дискусія з приводу його користі, як я вже казав, відкрита й досі, але існують так звані безумовні показання до хірургічного лікування ендометріозу: хронічний тазовий біль, безпліддя, ендометріоми яєчників, ураження суміжних органів, поєднання ендометріозу з іншими захворюваннями. Як говорив сьогодні професор О.Попов, «золотим» стандартом є хірургічне лікування. У країнах, де добре розвинена лапароскопія, відкритих операцій із приводу ендометріозу практично не виконують (за винятком, коли, наприклад, потрібно «сікти» кишківник тощо). Завдяки сучасній апаратурі при лапароскопії хірург бачить набагато краще і більше, ніж при відкритій операції, отже таке втручання ефективніше і безпечніше, крім того, через місяць-два після операції жінка може вагітніти.
Вибір тактики лікування — питання, яке вимагає серйозного компетентного підходу. На сьогодні існує величезна кількість препаратів (досить дорогих, але з доведеною терапевтичною ефективністю), які успішно застосовуються. Найголовніше — призначати ці ліки суворо за показаннями. Сьогодні є дуже точні схеми коли і як їх використовувати. Тож, якщо з приводу хірургії можна ще дискутувати, оскільки вона менш стандартизована, то медикаментозне лікування ендометріозу має чіткі стандарти, схеми, обґрунтування тощо».
Щодо отримання належної кваліфікації хірурга-гінеколога
Реваз Ботчоришвілі: «Насамперед, що хочу сказати з цього приводу: при навчанні перші операції повинні проводитися на симуляторах, тренажерах, біологічних моделях — це загальносвітова тенденція! Не можна починати вчитися на пацієнтках! Існують спеціалізовані, оснащені необхідними симуляторами та тренажерами центри. Я вже довгий час керую таким центром у Франції. В Україні також є декілька подібних невеликих центрів (як от тренінговий центр «Ендофорс» у клініці «Оберіг», наприклад). По закінченні повного курсу лікар отримує відповідний сертифікат. Так чинять у більшості європейських країн. У Франції сам диплом хірурга, який людина отримує в кінці навчання, що триває близько 15 років, є гарантією того, що лікар опанував усі методи операцій (у т.ч. лапароскопію) і готовий до лікарської практики. В Америці існує більш детальна градація, що припускає спеціалізації, підспеціалізації, субспеціалізації тощо. Я вважаю, що це правильно. Наприклад, окремої спеціалізації з ендометріозу у нас немає, але необхідність такого кроку постійно обговорюється і, швидше за все, до цього ми прийдемо».
Олег Петренко: «Наш центр «Здоров’я жінки» (на базі клініки «Оберіг») створив у 2009 році визначний хірург-гінеколог Анатолій Федорович Єфименко, який був його ідейним натхненником. Він також започаткував і міжнародні конференції, які ми проводимо. Анатолій Федорович, як людина зі складом мислення науковця, дослідника, був упевнений, що розвивати медичну науку, удосконалювати свою лікарську, зокрема хірургічну, практику без постійного обміну думками зі своїми колегами (особливо з інших країн) — неможливо. Зараз Центр очолює Заслужений лікар України, кандидат медичних наук Володимир Ліщук, фахівець екстракласу, який, до речі, ще на початку 90-х захистив кандидатську дисертацію на тему ендометріозу у Військово-медичній академії м. Санкт-Петербург».
Тетяна Стасенко, «ВЗ»
