Фармацевтичний ринок України, порівняно з Європейським Союзом і країнами Північної Америки, контролюється набагато менш ретельно. Ось його основні характеристики: величезний перелік безрецептурних препаратів, які активно рекламуються всіма доступними способами, відсутність контролю за відпуском лікарських засобів в аптеках, а також досить поширена система заохочення лікарів та аптек виробниками ліків. В кінцевому результаті це призводить до появи на ринку величезної кількості не достатньо ефективних, не завжди безпечних, проте досить дороговартісних лікарських засобів, які часто-густо пацієнти вживають не за призначенням.
«АКТОВЕГІН» — один із найпопулярніших так званих «мозкових» препаратів в СНД. Згідно з інструкцією для пацієнтів, він має досить широкий спектр дії: активує обмін речовин у тканинах і стимулює процеси регенерації, насичуючи тканини киснем. «АКТОВЕГІН» призначається при ішемічних інсультах, черепно-мозкових травмах, лікуванні опіків, реабілітації після інфарктів та інсультів, лікуванні діабетичної сенсорної полінейропатії та багатьох хронічних захворюваннях. Слід зауважити, що «АКТОВЕГІН» — препарат тваринного походження, його діючою речовиною є депротеїнізований, тобто позбавлений білків, гемодериват із крові молодих телят, який отримують шляхом багаторазової ультрафільтрації.
Інформація для роздумів щодо ефективності
Незважаючи на те, що цей лікарський засіб є суто зарубіжною розробкою, найпопулярнішим він став саме в Росії та країнах СНД (близько 70% продажів). Переконливих доказів щодо його ефективності, підтверджених результатами багатоцентрових рандомізованих клінічних досліджень, на жаль, не існує. Доказова база для «АКТОВЕГІНУ» належить до четвертого (останнього) класу доказів — тобто вона переважно заснована на окремих думках та судженнях експертів, експертних оцінках і поодиноких клінічних спостереженнях. Незважаючи на це, в Росії, Україні та деяких інших країнах цей препарат досить широко застосовується для лікування неврологічних, судинних та інших захворювань.
Що каже доказова медицина?
Дотепер було проведено лише два невеликих за кількістю учасників, але повноцінних із точки зору доказової медицини дослідження «АКТОВЕГІНУ». Внутрішньовенні інфузії цього препарату виявилися достовірно ефективними в лікуванні діабетичної сенсорної полінейропатії та в профілактиці й лікуванні орального мукозиту при хіміотерапії назофарингеальної карциноми. Існує ряд експериментальних досліджень на щурах зі штучно індукованим інсулінозалежним цукровим діабетом унаслідок хімічного руйнування панкреатичних острівців, у яких також продемонстровано ефективність внутрішньовенного введення «АКТОВЕГІНУ» в лікуванні діабетичної сенсорної полінейропатії тонких волокон. У цьому дослідженні був виявлений механізм лікувального ефекту «АКТОВЕГІНУ», який полягає в пригніченні полі-(АДФ-рибозил)-полімерази за допомогою невідомого компонента, що міститься в крові молодих телят та діє подібно до тіоктової кислоти. Інше невеличке клінічне дослідження продемонструвало ефективність гелю «АКТОВЕГІН» при лікуванні розтягнення м’язів у спортсменів.
Крім цього, існує безліч клінічних досліджень, проведених на території країн СНД за рахунок компанії-виробника, результати яких ми не будемо цитувати зі зрозумілих причин.
З іншого боку, експериментальні дослідження на щурах підтвердили нездатність «АКТОВЕГІНУ» підвищувати кисневу ємність еритроцитів плазми, міжклітинної рідини в скелетних м’язах і міокарді, цереброспінального ліквору, міжклітинної рідини головного та спинного мозку, а також його неспроможність підвищувати утилізацію кисню м’язовою та нервовою тканинами або знижувати їх потребу в кисні.
Нарешті, в квітні 2012 року стартувало дворічне міжнародне багатоцентрове подвійне сліпе плацебоконтрольоване клінічне дослідження під егідою FDA (Управління з контролю за якістю харчових продуктів і лікарських препаратів США) з безпечності та ефективності «АКТОВЕГІНУ» при лікуванні когнітивних порушень у хворих після перенесеного інсульту, результатів якого ми з нетерпінням очікуємо.
Як захворіти за допомогою ліків
Нещодавно у базах всесвітньо відомої Кохранівської бібліотеки під егідою Кохранівської співпраці — міжнародної організації, що вивчає ефективність медичних засобів та методик шляхом проведення рандомізованих контрольованих досліджень, були опубліковані шокуючи результати метааналізу 15-річного дослідження, що тривало в період з 1996 по 2010 роки. В ньому вивчали досвід застосування лікарського засобу «АКТОВЕГІН», який виробляється з 1996 року в австрійській філії швейцарської фірми Nycomed, генерика бренду «СОЛКОСЕРИЛ» швейцарської фірми Solco, що з 1996 року випускається в Німеччині швейцарсько-німецькою фірмою Valeant. Виявилося, що в країнах, де застосовується «АКТОВЕГІН», сумарна частота деменцій на третину (1,3:1) вища, ніж у країнах, де він ніколи не застосовувався (таблиця 1). Це призвело до негайної заборони застосування «АКТОВЕГІНУ» та будь-яких інших лікарських препаратів, що виготовляються з тканин великої рогатої худоби: з липня 2011 року «АКТОВЕГІН» виключений FDA зі списку дозволених лікарських засобів у США, а з березня 2011 року — в Канаді та інших цивілізованих країнах світу.
Таким чином, на сьогодні препарати «АКТОВЕГІН» та «СОЛКОСЕРИЛ» застосовуються лише в більшості країн колишнього СРСР, у Китаї (який, до речі, є виробником сировини для препарату «ЦЕРЕБРОЛІЗИН®» для австрійської філії Nycomed) та у Південній Кореї.
Відомо, що «АКТОВЕГІН» виготовляється з крові німецьких та австрійських телят. Велика рогата худоба, як відомо, хворіє на так звані повільні або пріонні інфекції, зокрема на спонгіформну енцефалопатію, або так званий «коров’ячий сказ», до якої також сприйнятлива і людина. У великої рогатої худоби пріонні інфекції передаються фекально-оральним шляхом, а інкубаційний період триває від 30 місяців до 8 років, звідси й термін — повільні інфекції. Людина може заразитися пріонами, що містяться в їжі, оскільки вони не руйнуються ферментами, які знаходяться в травному тракті. Проникаючи через стінку тонкого кишечнику, пріони в кінцевому результаті потрапляють до центральної нервової системи. Також вони можуть проникати до організму людини при внутрішньом’язовому введенні препаратів. Пріони практично не піддаються знищенню — вони витримують високі температури, дію багатьох хімічних антисептиків і випромінювання.
У людини хвороба перебігає у вигляді губчастого енцефаліту Крейтцфельдта-Якоба, що призводить до прогресуючого руйнування нервових клітин мозку. Лише у Великій Британії в період з 2007 по 2009 роки від нього загинуло близько 200 осіб. Варто зауважити, що Німеччина й Австрія — країни з високою поширеністю коров’ячого сказу серед великої рогатої худоби. А в 1997-1998 роках на ринок взагалі потрапила партія препарату «АКТОВЕГІН», виготовленого з крові телят, які не пройшли дослідження на коров’ячий сказ.
Отже, надмірна комерціалізація, слабкий контроль на ринку ліків і низька обізнаність пацієнтів та інколи й медичного персоналу призвели до того, що навколо окремих груп препаратів створено інколи невиправданий ажіотаж щодо їх дієвості. Доказова база щодо ефективності «АКТОВЕГІНУ» на сьогодні залишається досить слабкою, а результати мета-аналізу довготривалих рандомізованих досліджень, нещодавно опублікованих у базі Кохранівської бібліотеки, змушують замислитись над безпечністю всіх лікарських засобів, створених на основі тваринних компонентів.
За матеріалами:
1. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3220826/Neuromolecular Med. 2011 December; 13(4): 266–274.
2. A prospective, randomized, multi-center trial to investigate Actovegin in prevention and treatment of acute oral mucositis caused by chemoradiotherapy for nasopharyngeal carcinoma. Wu SX , Cui TT , Zhao C , Pan JJ , Xu BY , Tian Y and Cui NJ Radiotherapy and oncology : journal of the European Society for Therapeutic Radiology and Oncology, 2010, 97(1), 113
3. Int J Sports Med. 2012 Apr;33(4):305-9. doi: 10.1055/s-0031-1291322. Epub 2012 Feb 8. Lee P1, Nokes L, Smith PM. No effect of intravenous Actovegin® on peak aerobic capacity.
4. http://en.wikipedia.org/wiki/Actovegin
5. http://slon.ru/economics/7_vidov_lekarstv_s_mificheskim_deystviem-761302.xhtml?page=6#pager 06.03.2012
6. http://psychotropinka.livejournal.com/36638.html 30/06/2012
7. http://www.u-mama.ru/read/article_print.php?id=3448
8. http://en.wikipedia.org/wiki/Cochrane_Collaboration
9. http://www.rmj.ru/articles_3340.htm
10. http://en.wikipedia.org/wiki/Creutzfeldt%E2%80% 93Jakob_disease
11. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F
Ірина СМАГЛІЙ, спеціально для «ВЗ»
