У книзі «Практическая кольпоскопия» представлені сучасні погляди на етіологію та патогенез патології шийки матки, дано короткий огляд можливостей кольпоскопії і її застосування в практиці. Реальною профілактикою раку шийки матки (РШМ) є рання діагностика і своєчасне лікування передракових процесів шийки матки, до яких відносять цервікальні інтраепітеліальні неоплазії. Нові знання про етіологію і патогенез РШМ призвели до того, що діагностичні та лікувальні можливості розширилися і тактика ведення жінок з тією або іншою патологією шийки матки є більш щадною. Стала можлива вагітність навіть після операцій з приводу раку шийки матки.
Однак існує багато питань, що стосуються інтерпретації результатів обстеження в кожному конкретному випадку і, отже, необхідності проведення того чи іншого методу терапії, — вони і досі залишаються дискусійними. Практичному лікарю доводиться постійно поповнювати знання сучасних технологій і, базуючись на досягненнях сучасної доказової медицини, індивідуалізувати підходи до ведення пацієнток з патологією шийки матки.
За допомогою кольпоскопа можна діагностувати навіть незначні дефекти тканини, котрі не видно неозброєним оком, наприклад: невеликі ерозії, пухлини і мікрокрововиливи в зоні шийки матки, піхви і вульви, а також статеві інфекції і гормональні порушення. Тому кольпоскопія стала незамінним методом клінічного обстеження в практиці не тільки гінекологів, а й онкологів і дерматовенерологів. За допомогою кольпоскопії можна виявити виникнення злоякісного захворювання на ранніх стадіях розвитку й уточнити локалізацію новоутворення, коли його ще не видно неозброєним оком. Огляд піхви правильніше було б назвати «вагіноскопія», вульви — «вульвоскопія», шийки матки — «цервікоскопія». Однак у практиці всі три поняття зазвичай об’єднують під назвою «кольпоскопія». Слід підкреслити, що кольпоскопіст повинен вміти не тільки оцінити картину за допомогою приладу, але і екстраполювати свої знання на всі дані обстеження і їх індивідуально застосувати.
У деяких країнах показанням до кольпоскопії служать тільки аномальні дані цитології. В інших же країнах кольпоскопія розглядається як рутинний метод гінекологічного дослідження. Пропонувалося зробити кольпоскопію методом первинного цервікального скринінгу, проте такий підхід разом із перевагами має і ряд недоліків. Більшість узагальнених даних останніх років свідчать про те, що тільки поєднання цих методів гарантує їх діагностичну точність.
У даний час можна констатувати, що цей метод відкриває нові можливості для більш ефективної терапії раку шийки матки. Кольпоскопія є неінвазивним безпечним методом обстеження і повинна бути широко впроваджена в практику акушера-гінеколога. Актуальних питань залишається багато, рівень підготовки лікарів має постійно підвищуватися.