22 січня в Київській міській клінічній лікарні «Київський міський центр серця» відбулася колегія Міністерства охорони здоров’я України «Організація надання медичної допомоги хворим із серцево-судинними і судинно-мозковими захворюваннями та подальше її удосконалення».
Працювати має система
Під час колегії було розглянуто кілька важливих питань. По-перше, мова йшла про організацію медичної допомоги хворим: удосконалення, подальше реформування та системний інтегрований підхід. Згідно із рішенням колегії, в державі заплановано створити єдину систему надання допомоги хворим із серцево-судинними і судинно-мозковими захворюваннями шляхом відкриття відповідних центрів у кожній області, що дасть змогу вдосконалити організацію невідкладної допомоги хворим на гострий інфаркт та інсульт, зробити доступною високоспеціалізовану медичну допомогу та підвищити рівень надання медичної допомоги пацієнтам кардіохірургічного профілю.
По-друге, було вирішено опрацювати питання щодо утворення кафедр кардіохірургії у вищих медичних закладах та закладах післядипломної освіти. На меті також організація стажування вітчизняних кардіоспеціалістів у зарубіжних клініках за бюджетні кошти, запрошення іноземних спеціалістів для проведення навчання та майстер-класів у нашій державі тощо.
Також колегією було вирішено звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням щодо державної фінансової підтримки будівництва та оснащення міжрегіональних кардіохірургічних центрів у Донецьку, Львові, Одесі, Харкові та Сімферополі; 100% забезпечення потреби у кардіохірургічних втручаннях дітям першого року життя із вродженими вадами серця; розробки та запровадження державних електронних реєстрів тощо.
Олександр Толстанов,
заступник Міністра охорони здоров’я України:
«Не можна сказати, що є хвороби більш чи менш важливі, але є статистичні дані, які свідчать, що найбільше людей гине від серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань. Тому нашим основним завданням на сьогодні було не обрання нової методики лікування, а створення системи, яка б гарантувала мешканцям нашої держави допомогу за гострого коронарного синдрому та планову профілактичну допомогу гострого стану. Таку систему було сьогодні опрацьовано. Протягом тижня ми її відкоригуємо і тоді вийде наказ, який втілить систему надання цієї допомоги на всій території України».
Василь Нетяженко,
головний терапевт МОЗ
України:
«Я хотів би зосередити увагу на тих питаннях, які на цій колегії приділялися профілактичним заходам. Відомо, що профілактика в першу чергу забезпечує здорове й повноцінне життя людей. На превеликий жаль, багато майбутніх пацієнтів не дотримуються цих рекомендацій. У першу чергу це стосується здорового способу життя, контролю артеріального тиску, маси тіла, профілактики цукрового діабету 2 типу тощо. Для прикладу, у США 25 років тому 44% пацієнтів страждали від серцево-судинних захворювань. І тільки завдяки профілактичним заходам ця кількість зменшилася на 20%. Тому ми сподіваємося, що копітке роз’яснення пацієнтам важливості профілактики дозволить нам також досягти хороших результатів. Звичайно, результату не варто очікувати завтра — його можна буде прослідкувати лише через 1-2 роки».
Борис Тодуров,
головний кардіохірург МОЗ України, директор «Київського міського центру серця»:
«Сьогодні у структурі смертності українського населення 66% посідають саме серцево-судинні захворювання, тому це велика соціальна проблема. І її розв’язання знаходиться в руках не тільки медиків, а й чиновників. Саме сьогодні зроблено перші кроки з узгодження дій Міністерства охорони здоров’я, Академії медичних наук, регіональних центрів та головних фахівців з організації нової, більш сучасної системи надання медичної допомоги, а також відпрацювання нових — європейського рівня — протоколів лікування. Безсумнівно, це принесе величезну користь».
Пілотний проект діє
Минулого року в Україні запрацював Пілотний проект із запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою. Його глобальною метою було взяти під контроль якомога більшу кількість пацієнтів на цю недугу, які, нехтуючи рекомендаціями лікаря, займаються самолікуванням і наражають себе на небезпеку. Прокоментувати хід реалізації Пілотного проекту погодився головний терапевт МОЗ Василь Нетяженко.
«За кілька місяців дії цього Пілотного проекту ми отримали результати по всіх регіонах України. Найкращими вони виявилися у Полтавській і Харківській областях. Там були використані практично всі виділені кошти — за рахунок чітко організованої системи комунікації між лікарями й аптекоуправліннями. Тепер ми залучатимемо представників цих областей до всіх майбутніх заходів щодо Проекту — з метою передання досвіду. Але багато й областей, які не використали надані кошти — їх близько половини! Це відбулося в силу тих чи інших причин. Іноді доходило до парадоксу: ми дізнавалися, що адміністрація області оголосила Проект завершеним і навіть опублікувала це у місцевій пресі. Потім з’ясувалося, що це був невірно інтерпретований журналістами факт.
Дуже важливим результатом є те, що за рахунок цього Проекту з’явилося 15% «нових» пацієнтів, тобто тих, які прийшли до нас вперше. Вони очікують своєчасного лікування. Звичайно, приходять до лікарів далеко не всі — за нашими даними, лікується лише 15% хворих. І нашим завданням було збільшити кількість пацієнтів, які добровільно звернулися до лікаря, хоча б до 30-40%.
Щодо препаратів, які мали користуватися попитом серед лікарів і пацієнтів, виявився чіткий лідер: еналаприл — синтетичний інгібітор ангіотензиноперетворюючого ферменту. Це на сьогодні найбільш широко застосовуваний препарат із найбільшою ефективністю не тільки у нашій державі, а й за кордоном. Проект буде продовжуватися — суттєві результати ми очікуємо через півроку від його початку, а зробити детальний аналіз зможемо тільки через рік».
