З 1 квітня 2020 року для служби екстреної медичної допомоги розпочнеться нове життя — за законом реформи. Але і сама реформа, і перехідний період, що триває зараз, викликають чимало питань і страхів у медиків. Больових точок у ЕМД навіть більше, ніж у інших служб вторинного рівня, тож наскільки швидко вдасться їх знеболити за допомогою перевороту медичного світу?
Двері в реформу для служби екстреної медичної допомоги відчиняють такі самі вимоги, як і до всіх інших закладів вторинного рівня. Тобто для того аби мати змогу укласти договір із НСЗУ, центр екстреної медичної допомоги має бути:
- комунальним некомерційним підприємством;
- обов’язково зареєстрованим в електронній системі охорони здоров’я;
- на належному рівні забезпеченим устаткуванням і кадрами.
Адже головна мета реформування — підвищення якості надання медичної послуги. І якщо перші дві вимоги виконати не складно, то остання — справжня біла пляма для керівників. Особливо з огляду на те, що з нинішнього року регіон матиме єдиний медичний простір, а отже, центр екстреної медичної допомоги тепер також буде єдиним для обласного центру і всієї області.
«ВЗ» вирішила з’ясувати, як готується до нововведень Харківщина — один із найбільших, після столичного, регіон, звернувшись за роз’ясненнями до директора КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Віктора Забашти.
ВЗ Наскільки Харківська ЕМД готова до укладання договорів з НСЗУ? На якому етапі зараз цей процес і чи всі вимоги служби для вас зрозумілі?
Віктор ЗАБАШТА, директор КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»Звичайно, у перехідний період реформування керівника будь-якої великої структури лякають білі плями, оскільки на нього покладено відповідальність за колектив, за справу та здоров’я мільйонів людей.
Конкретних вимог НСЗУ поки не має. Є розуміння, що ми повинні забезпечити безперебійну допомогу населенню, оптимізувати час доїзду до пацієнта і гарантувати якісне виконання протоколів. І за це НСЗУ зобов’язується виплачувати нам кошти. Який відсоток держава візьме на себе, а який покладе на область — покаже найближче майбутнє. Приблизне співвідношення — 70 і 30 відсотків. У кожної області — різні можливості, а тому й різні цифри. І це нормально. Ми прорахували всі ризики перехідного періоду, зокрема й процес ліцензування. До нього ми також підготувалися.
ВЗ Як оплачуватимуться послуги екстреної медичної допомоги — за якими тарифами і наскільки це вигідно вашому центру?
— НСЗУ прорахувала тарифи. Але з огляду на вартість пального, зарплатню фахівців, зношеність транспорту та придбання медикаментів — цього замало. Уже зрозуміло, що цих грошей для Харківської області не вистачить. Звертатимемося до рад, громад за фінансовою підтримкою, можливо, пропонуватимемо їм платні послуги.
Звичайно, зміна формату відносин трохи лякає. Наприклад, ви хочете, щоб ми чергували в новорічну ніч на центральній площі? Або обслуговували футбольні матчі? Платіть гроші! Боюся, що міськрада відповість: ви у нас орендуєте будівлі за символічною вартістю — давайте переходити на договірні відносини із реальними розцінками! А нові розцінки спричинять нові прейскуранти на медпослуги… І наскільки це узгоджуватиметься з нашим менталітетом, способом життя, уявленнями про медичну допомогу, та, врешті-решт, з Конституцією України? Не знаю, як це позначиться на конкретному пацієнтові — знову ж таки все покаже життя.
Конкретних вимог НСЗУ поки не має. Є розуміння, що ми повинні забезпечити безперебійну допомогу населенню, оптимізувати час доїзду до пацієнта і гарантувати якісне виконання протоколів. І за це НСЗУ зобов’язується виплачувати нам кошти. Який відсоток держава візьме на себе, а який покладе на область — покаже найближче майбутнє.
ВЗ Однією з вимог НСЗУ є підключення до електронної системи охорони здоров’я і «Централі 103».
— Ми — перша структура служби екстреної медичної допомоги в Україні, яка ще в 90-ті роки минулого століття провела комп’ютеризацію, створила систему АСУ, потім, у 2008 році, впровадила систему GPS-контролю. У нас усе є, і нам легше, ніж тим, хто не зробив цього своєчасно. Ми одними з перших іще у серпні 2019 року підключилися до єдиної системи «Централь 103».
ВЗ Скільки авто у вашому центрі відповідають технічним вимогам до надання екстреної медичної допомоги? Де плануєте шукати фінансування для оснащення інших?
— У нас 219 автомобілів, із них 12 — С-класу, тобто реанімаційні, 113 — В-класу. Всі вони відповідають сучасним вимогам до технічного оснащення. Але є ще й типу «А» — наші старі УАЗи, які «не тягнуть» на жодні техумови. Усе, що можна, ми в них облаштували.
Ми, безумовно, розраховуємо на допомогу громади. Але залишаємося перед нею в боргу. Коли в 2013 році організовували нашу службу, нам громади районів передали в оренду 100 автівок, здебільшого УАЗів. Губернатори змінювалися, але ставлення до нас лишалося позитивним, тож ми змогли 61 УАЗ повернути районам, а 39 усе ще залишаються в нас. За рік вони проходять по 100 тис. кілометрів! Ми технічно їх підтримуємо, проте для мене як господаря зрозуміло, що це невиправдано: вартість ремонту вже перевищила їхню ринкову вартість. Але це необхідно, оскільки зобов’язані їх повернути.
Хочу подякувати Харківській обласній державній адміністрації, органам місцевого самоуправління та фонду Ріната Ахметова — у минулому році нам передали 18 нових авто, зокрема 5 «Фордів» С-класу. Реанімобілі відрізняються від інших тільки наявністю стаціонарного апарату вентиляції легенів.
Крім скорочення боргів громадам є й інші позитивні новини. Цієї зими ми придбали за кошти облради та Кабміну першу двомостову машину, оснащену за класом С, і передали її в район з поганими дорогами. І тепер намагатимемося купувати саме такі, щоб спокійно їздити по бездоріжжю.
ВЗ Диспетчерська служба Харкова — одна з кращих в Україні. Усі машини оснащені GPSнавігаторами. Достатньо цього для укладення договору з НСЗУ чи слід додатково переоснащуватися в процесі підготовки до роботи в нових умовах?
— Кількість машин із GPS-навігаторами — настільки риторичне питання, що його навіть НСЗУ не візьметься коментувати. Їм потрібна якість обслуговування населення й інтернет-мережі. Швидкісна мережа в нас є. Ми покрили всі пункти базування бригад екстреної медичної допомоги. Більше того, плануємо відкривати нові пункти у віддалених районах або збільшувати кількість бригад. Наприклад, у Коломацькому районі ми нещодавно організували другу бригаду. Там усього 7 тис. населення, і, за статистикою, однієї машини має вистачити. Але немає районної лікарні, а в базовій у Валках ще не скоро з’являться ангіограф та висококласні кардіологи. Тож наявність у смт Коломак однієї бригади і однієї машина — просто неможливо. Уявіть собі ситуацію, коли бригада мчить до Харкова із пацієнтом з інфарктом — а на Київській трасі, що проходить поруч, трапилася автокатастрофа… Тому ми виділили другу машину для цього населеного пункта. А бригаду укомплектували із фахівців, скорочених у Коломацькій районній лікарні.
ВЗ У зв’язку з новими правилами оплати послуг не плануєте переглядати склад і спеціалізацію бригад екстреної медичної допомоги, наприклад, замінити лікарів фельдшерами, аби зменшити собівартість послуги?
— Якщо буде прийнято Закон про парамедицину, то ми його, зрозуміло, виконуватимемо. Але поки що визнали — лікарські бригади мають право на існування. Сьогодні в нас оптимальні показники: 40% лікарських бригад і 60% фельдшерських. Більше того, лікарі хочуть у нас працювати. Щороку до нас приходить близько 20 інтернів, більшість із них залишаються. А ось із середнім медперсоналом складніше. Незважаючи на існування в області 7 медичних коледжів, фельдшери на роботу в швидку допомогу практично не йдуть. Тому ми перепрофілювали фельдшерські ставки на медсестринські. До випуску-2020 вже розіслали по всіх коледжах листи з пропозиціями роботи для фахівців.
- По-перше, вони прописані як штатні одиниці в складі бригад.
- По-друге, із ними легше буде переходити на систему роботи парамедиків.
- По-третє, це реальний варіант розвитку подій у майбутньому з метою економії коштів.
ВЗ Медичні кадри — больова точка служби екстреної медичної допомоги. Нові правила оплати послуг служби зможуть призупинити плинність кадрів? Якщо ні, то що ви можете запропонувати для цього?
— Дійсно больова, як і в решті областей. Можливо, за наявності у Харкові 10 медичних навчальних закладів ми не так її відчуваємо, але забезпечення кадрами приблизно однакове по Україні. Забезпеченість лікарями і водіями становить 65% від потреби, фельдшерами та медсестрами — 75%. Добре, що вдалося вирішити проблему з водіями. Ми достукалися до народних депутатів, які наприкінці минулого року ухвалили довгоочікуваний Закон, котрий два рази виносили на голосування і провалювали: тепер водіям нашої служби, як і всім іншим медичним працівникам, виплачуватимуть надбавки та доплати до тарифних ставок у розмірі майже 40-відсотків. Але ж у них — колосальна відповідальність. Ми раді, що Харків почули і задовольнили наше прохання в масштабах країни.
Що стосується лікарів і середнього медперсоналу, то в умовах нової системи оплати праці ми постараємося нікого не образити і максимально справедливо розподілити гроші.
ВЗ У який спосіб підвищують кваліфікацію лікарі ЕМД? Відповідно до міжнародних стандартів була розроблена чотиримодульна програма перепідготовки фельдшерів і лікарів швидкої допомоги. Харків скористався нею?
— Ні, ми її не використовували, тому що в нас працює традиційна система підвищення кваліфікації лікарів у Харківській медичній академії післядипломної освіти (ХМАПО) раз на п’ять років. Крім того, без відриву від роботи наші лікарі та середній медичний персонал відвідують усі виїзні цикли кафедр ХМАПО, дуже багато слухають лекцій з надання допомоги при опіках, термічних травмах, дитячих захворюваннях. Багатьох молодих лікарів відправляємо на курси спеціалізації з кардіології або реанімації.
Якщо буде прийнято Закон про парамедицину, то ми його, зрозуміло, виконуватимемо. Але поки що визнали — лікарські бригади мають право на існування. Сьогодні в нас оптимальні показники: 40% лікарських бригад і 60% фельдшерських. Більше того, лікарі охоче ідуть до нас на роботу.
З перших днів заснування центру в нас працює навчально-тренувальний відділ, де займаються всі молоді фахівці, базова підготовка яких не орієнтована на ЕМД. Там викладають наші інструктори, котрі, своєю чергою, проходять виїзні курси з отриманням сертифікатів. Так само до нас у Харків приїздять і проводять спеціалізовані курси фахівці з Литви, Польщі.
ВЗ Які надії покладаєте на реформу служби екстреної та невідкладної медичної допомоги і які ризики бачите?
— Надія — на оптимізацію процесів. Ризиками вважаю недостатнє фінансування служби, принаймні, на той період, доки не запрацюють механізми заробляння грошей. Позитив бачу в можливостях укладення договорів з громадами на обслуговування заходів у святкові дні, під час великих спортивних змагань.
Необхідно повернутися до теми доправлення хворих на гемодіаліз у спеціалізовані лікувальні заклади — за кордоном це практикують як платну послугу. Обслуговування великих тренувальних спортивних баз, наприклад, футбольного клубу «Металіст», теж принесе прибуток. До нас неодноразово зверталися страхові компанії з пропозицією про співпрацю, але ми не мали юридичної підстави для надання платних послуг.
Також можна отримувати гроші й за передрейсові огляди водіїв автопарків. У цьому плані реформа теж відкриває перспективи.
Загалом сьогодні складно говорити про щось конкретне. Але все ж потрібно думати про майбутнє, а не жити минулим. Чи зможемо самостійно заробляти гроші — питання ініціативи, підприємливості та просто бажання жити краще.
Ольга ФАЛЬКО, спеціально для «ВЗ»
