Трохи більше року тому тема госпітальних округів була чи не найголовнішою у розмовах про реформу системи охорони здоров’я. Обговорення виділення й окреслення їх меж, визначення центрів ГО та медичних закладів, які мають стати лікарнями інтенсивного лікування, почасти набували особливої гостроти. Зрештою було оприлюднено проекти розпоряджень КМУ про створення ГО в усіх регіонах України, які поступово приймалися. Однак шквал обговорень та акцій протесту вщух так само миттєво, як і здійнявся. Тож запрацювали госпітальні ради та лікарні інтенсивного лікування, чи ж ГО так і залишилися на папері?
Чернігівщина
Микола ДЕЙКУН, головний лікар КЛПЗ «Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер», Голова постійної комісії Чернігівської обласної ради з питань охорони здоров’я, Заслужений лікар УкраїниСлід зазначити, що наша область — друга в країні за площею, але передостання за кількістю мешканців, тож вирізняється низькою щільністю населення, великими відстанями між селами і незадовільним станом доріг. Улітку ще якось можна подолати такі відстані, але взимку проблеми з доправленням хворих до лікарень інтенсивного лікування обов’язково виникатимуть. Поганий стан доріг або їх відсутність обумовили спірні питання і під час формування ГО. Наприклад, Козелецький район межує з Бобровицьким, і територіально начебто його треба було б віднести до Ніжинського ГО, але через стан доріг його приєднали до Чернігівського, бо тут пролягає траса. Саме з метою збереження доступності медичної допомоги для жителів віддалених населених пунктів Чернігівщини ми й намагалися сформувати 7 ГО.
На сьогодні в кожному ГО створено госпітальні ради, вибрано їх голів та керівні органи, проведено перше організаційне засідання. Після цього госпітальні ради взяли тайм-аут, який, щоправда, надто затягнувся. Зараз на порядку денному — розробка п’ятирічного плану розвитку округів. Але для цього члени госпітальної ради повинні чітко визначитися з лікарнями інтенсивного лікування. У деяких округах це вже зробили. Так, у Прилуцькому та Ніжинському ними стали центральні міські лікарні Прилук і Ніжина, у Північному окрузі наразі розглядають два варіанти: Корюківська або Менська центральні районні лікарні. У Чернігівському окрузі такими лікарнями стануть певні медичні заклади Чернігова, але які з них, поки не зрозуміло.
Тобто далі визначення меж ГО та створення госпітальних рад справа не просувається, але тут немає провини місцевої влади, бо в державі загалом призупинено роботу в цьому напрямку. Нині пригальмовано також створення ОТГ. Як пояснюють ідеологи реформування, після закінчення цієї адміністративної реформи й створення ОТГ наступним кроком буде формування повітів. Повіти (в області планується їх 4) чітко накладатимуться на ГО. Тобто схоже, що ми використовуємо адміністративну шведсько-польську модель, за якої спочатку створюються ГО, потім — освітні округи, й на це потім накладаються межі адміністративних округів.
На мою думку, працювати інтенсивніше й ефективніше в напрямку розвитку ГО нам так чи інакше доведеться, бо коли у 2020-2021 роках медичні заклади вторинної ланки укладатимуть договір із Національною службою здоров’я України і коли «гроші підуть за пацієнтом», не всі лікарні зможуть вижити на ці кошти, тож одразу запрацюють ГО. Тому цей економічний важіль пришвидшить реформу й оптимізацію всієї мережі медичних закладів.
Але поки ми зупинилися й очікуємо подальших вказівок. Утім, таке очікування певною мірою можна назвати корисним. Деякі заклади використовують паузу, аби по праву претендувати на статус лікарні інтенсивного лікування. Так, Менська і Корюківська центральні районні лікарні докладають багато зусиль для того, щоб підсилити свої потужності: купують обладнання, укомплектовують штати (анестезіологами, хірургами, іншими спеціалістами). У Корюківці поставили комп’ютерний томограф, у Мені теж планують купити таке устаткування. Стати лікарнею інтенсивного лікування — це важливий стимул до покращення, відбувається здорова конкуренція, яка на користь і закладу, і пацієнтам.
У Прилуках і Ніжині вирішили створити лікарні інтенсивного лікування на базі міських лікарень, бо вони значно потужніші за районні. Та й населення в цих містах у півтора разу більше, ніж у районах.
Лікарню інтенсивного лікування базового рівня планують створити у Новгород-Сіверському, бо з урахуванням відстані до центру Північного госпітального округу та якості доріг такий медичний заклад буде дуже доречним. Плануємо, що це буде невеличка лікарня, у якій цілодобово чергуватимуть 4-5 спеціалістів, де в разі потреби можна буде прийняти пологи або надати екстрену хірургічну допомогу тощо. Розглядається також варіант створення в Козельці притрасової лікарні з цілодобовим чергуванням хірургів, травматологів, анестезіологів. Ця лікарня слугуватиме не стільки для лікування, скільки для надання екстреної допомоги у випадку травмування, оскільки таких пацієнтів дуже складно траспортувати до того ж Чернігова, який за 70 км від Козельця. Крім того, це відповідає вимогам до створення так званих лікарень-перехоплювачів.
Буковина
Юрій ЛЕСЮК, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДАОднак, зважаючи на особливості місцевості, зокрема віддалені та важкодоступні гірські райони — Вижницький, Путильський, Сторожинецький, — Департамент охорони здоров’я вирішив, що вони повинні бути окремим повноцінним округом. Тож ми запропонували Міністерству охорони здоров’я свій варіант поділу області на 3 ГО: Східний — Сокирянщина, Кельменеччина, Хотинщина і Новоселиччина; Західний — Сторожинеччина, Вижниччина, Глибоччина і Путильщина; Центральний — Кіцманщина, Заставнівщина, Герцаївщина і Чернівці. За таким поділом виходить, що ГО налічують приблизно однакову кількість населення — по 350 тис., і всі округи між собою рівні.
Після обговорень МОЗ погодилося розподілити Чернівецьку область на 3 ГО, однак за умови, що Глибоччина буде приєднана до Центрального округу, а у Західному залишаться 3 райони. На цьому й зупинилися. Щоправда, Чернівецький округ вийшов величезним — 500-тисячним, а в інших двох — по 300 і 200 тис. населення.
На роль центру округу, до якого ввійшли Вижниччина, Путильщина і Сторожинеччина, географічно претендує Вижниця. Однак ми зараз не маємо ані сил, ані засобів сформувати потужну лікарню інтенсивного лікування у Вижницькій лікарні — для цього більше підходить лікарня в Сторожинці. Щоправда, вона має один недолік — Сторожинець надто близько від Чернівців. От якби в цьому окрузі була ще Глибоччина, Сторожинець був би ідеальним центром. Проте маємо те, що маємо. Мешканцям Путильщини та Вижниччини доведеться діставатися до центральної лікарні практично «гуськом», бо райони розташовані один за одним.
Подібна ситуація і з ГО, до якого ввійшли Сокирянський, Кельменецький, Хотинський і Новоселицький райони. На центр округу тут може претендувати кожен із районів, проте, відповідно до матеріально-технічного забезпечення і географічного розташування, ми пропонуємо обрати Хотин.
Найважче визначитися із лікарнею інтенсивного лікування в Чернівцях. Передбачалося, що це буде Чернівецька міська лікарня №1 (колишня залізнична лікарня). Але в ній немає повного набору відділень, а щоб розгорнути їх, необхідна колосальна реорганізація.
На мою думку, лікарнею інтенсивного лікування в Чернівцях має стати ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги». Але до того її варто передати з балансу області на баланс міста. Наразі саме ця медична установа відповідає абсолютно всім вимогам до лікарні інтенсивного лікування. Окрім того, якщо ми віддамо ЛШМД місту, то зможемо винайти кошти з обласного бюджету на утримання перинатального центру, будівництво якого триває вже кілька років.
У Чернівецькій області взагалі більшість райлікарень прагнуть стати лікарнями інтенсивного лікування першого рівня. Наразі точно не відповідають цьому статусу Герцаївська, Кельменецька і Путильська ЦРЛ. Тож вони перетворяться на медичні установи планового лікування і відрізнятимуться від інших відсутністю потужної реанімації та відділення невідкладних станів.
Але остаточно затвердити центри ГО та структуру закладів охорони здоров’я повинні госпітальні ради. Станом на сьогодні в Чернівецькій області створена лише одна госпітальна рада — Західного ГО. І її першочергове завдання — проаналізувати стан справ, вивчити, чого бракує округу, що можна оптимізувати, а що потребує посилення. Наприклад, уже зараз зрозуміло: філії центральних районних лікарень перешкоджають розвитку ЦРЛ. Ці медустанови не відповідають сучасним вимогам, але мешканці проти їх закриття. У таких випадках ефективніше забезпечити функціонування денного стаціонару при центрах первинної медико-санітарної допомоги, аніж утримувати стаціонарні відділення. Та остаточно вирішити це питання зможе саме госпітальна рада.
Також до функцій госпітальної ради входить опрацювання маршрутів пацієнтів. Наприклад, у Східному окрузі пацієнт з Кельменців, аби дістатися на гемодіаліз до Хотина, повинен їхати з пересадками, бо прямого автобусного сполучення немає. Думаю, це питання вдасться вирішити після завершення адміністративної реформи, зокрема створення ОТГ. Бо виходить, що десь — ОТГ, десь — район, а поруч — інший район. Виникає питання: хто платитиме за пацієнтів, які лікуються не у своєму районі, потребують допомоги фахівців у лікарні інтенсивного лікування? Воно досі не вирішене.
Ще одна проблема для нашої області — доправлення пацієнтів до лікарень. Швидкій допомозі не вистачає машин, диспетчерських пунктів, навіть працівників. Усе це обумовлює неспроможність забезпечити швидке доправлення пацієнтів до медичної установи.
Ми усвідомлюємо: якщо в медицині не буде змін, вона розвалиться на приватні шматки — і стане ще гірше. Тому зараз потрібно працювати над реформуванням та звикати до нових, конкурентних, умов. Але робити це слід швидко, гуртом, а головне — з розумом.
Волинь
Ігор ВАЩЕНЮК, начальник управління охорони здоров’я Волинської ОДАРозвиток ГО мав би відбуватися паралельно зі змінами, які тривають у системі охорони здоров’я. ГО — це передусім функціональне об’єднання, а госпітальна рада — орган, який ухвалює рішення, не обов’язкові для виконання. Станом на сьогодні госпітальна рада повністю створена у Ковельському окрузі, на фінальній стадії формування таких рад у Луцьку та Нововолинську. Місцеві ради, відповідно до законодавства, повинні делегувати своїх представників, а вже потім можна проводити засідання госпітальної ради.
Наскільки ефективною буде робота госпітальних рад — побачимо. Вони наділені правом ухвалювати лише рекомендаційні рішення: формувати план розвитку округу, вносити пропозиції щодо призначення керівника того чи іншого закладу або його звільнення, пропонувати різні напрямки розвитку тощо. Остаточне ж рішення залишається за власником медичного закладу, тобто за органом місцевого самоврядування.
Ще одне завдання госпітальних рад — напрацьовувати перспективні плани розвитку ГО. Але займатися цим повноцінно наразі ради не можуть. Причина проста: відсутні чіткі правила гри на вторинному і третинному рівнях медичної допомоги. Коли ж якісь плани й ухвалять зараз, то вони будуть відірвані від реалій. Скажімо, сьогодні нам не відомо, у яких обсягах і які послуги оплачуватимуться Національною службою здоров’я України, тож скласти дієвий план практично нереально.
Щодо медзакладів, які стануть лікарнями інтенсивного лікування, то, очевидно, вони мають бути розміщені в центрі ГО. Але якщо про функції такої лікарні нам відомо, то про місце у структурі ГО лікарень планового та відновного лікування поки не зовсім.
Основна причина сповільнення розвитку ГО полягає в тому, що на місцях невідомі правила гри. Національна служба здоров’я запрацювала лише кілька місяців тому. Передбачалося, що нам випишуть фінансові параметри роботи лікарень у нових умовах, аби можна було вести розрахунки. Ми сподіваємося це станеться у 2019 році, хоча мало б відбутися раніше. Але область тут безсила — неможливо написати план роботи ГО, не знаючи вхідних даних і обсягів фінансування послуг. Тож питання — за рішеннями у Києві.
Хмельниччина
Тетяна КОСОВСЬКА, заступник директора, начальник управління організації лікувально-профілактичної роботи та розвитку медичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДАУсі пропозиції, які розробляли спеціалісти Департаменту й обласного інформаційно-аналітичного центру охорони здоров’я, неодноразово обговорювалися спільно з керівниками закладів і органів охорони здоров’я, керівництва області, у тому числі на розширених колегіях Департаменту. Керівники закладів могли почути пропозиції інших та висловити власні. Саме спілкування і широке обговорення таких перетворень, на нашу думку, дало змогу дійти консенсусу.
Ми визначили доцільність збереження центральних районних лікарень. Під час обговорень найгострішими питаннями були майбутній статус кожного закладу ГО, намагання керівників усіх лікарень зберегти відділення інтенсивного лікування (зокрема, хірургічного й акушерсько-гінекологічного профілю), ресурсне забезпечення кадрами, медичним обладнанням, апаратурою тощо.
Оптимальним для області визнали 3 ГО, що зумовлено географічними особливостями Хмельниччини — протяжністю з півночі на південь. Відтак сформували південний Кам’янець-Подільський ГО, центральний Хмельницький ГО, північний Шепетівський ГО з центрами відповідно у містах Кам’янець-Подільський, Хмельницький і Шепетівка. На території кожного ГО функціонують станції екстреної медичної допомоги як відокремлені підрозділи Хмельницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Ці пропозиції були оприлюднені як проект Постанови Кабінету Міністрів України на сайті Департаменту, облдержадміністрації, МОЗ. Зауважень і поправок до пропозицій Департамент не отримав, отож, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 р. №199-р затверджено перелік і склад ГО Хмельницької області.
Наступним етапом стало формування госпітальних рад ГО згідно з Наказом МОЗ України від 20.02.2017 р. №165 «Про затвердження Примірного положення про ГО». За наведеною в Наказі формулою ми обраховували кількісний склад кожної з госпітальних рад. Міським головам, головам районних рад і ОТГ запропонували делегувати представників міст обласного значення, районів, ОТГ у члени госпітальних рад відповідно до визначеної квоти. Персоніфікований склад госпітальних рад усіх 3 ГО затверджено розпорядженням Голови облдержадміністрації від 14.12.2017 р. №1327/2017-р «Про формування складу ГР госпітальних округів». Департамент ініціював та провів установчі засідання всіх ГР з обранням керівництва — голів, їх заступників, секретарів.
У лютому цього року проведено оперативну нараду Департаменту за участі обраних керівників госпітальних рад з організації роботи відповідно до Наказу МОЗ №165 зі змінами згідно з Наказом від 18.12.2017 р. №1621 з метою розроблення багаторічного плану розвитку ГО. На чергових засіданнях госпітальні ради мали затвердити положення про госпітальну раду, спланувати роботу на цей рік, внести зміни до кількісного складу ради з огляду на формування нових ОТГ, включити нових членів за рішеннями сесій місцевих рад, надати доручення членам госпітальних рад з формування пропозицій щодо функцій лікарень вторинного рівня у ГО.
Керівникам госпітальних рад Департамент запропонував ознайомити їх членів з лікарнями ГО. Крім того, розглянуто вимоги щодо функції та структури багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування І і ІІ рівнів за проектом Рамкових вимог до таких закладів, висунутих МОЗ.
Нині робота триває. Члени кожної госпітальної ради об’їжджають заклади, що входять до складу ГО, вивчають пропозиції їх керівників і місцевої влади та висловлюють власні. На грудневій колегії Департаменту підіб’ємо підсумки цієї масштабної роботи.
Попередньо МОЗ планувало проведення реформи вторинного рівня надання медичної допомоги з 2019 року, проте він стане роком підготовки до такої реформи. Це, на наш погляд, логічно, зважаючи на масштабність перетворень. Однак варто визначитися з низкою нюансів, які на сьогодні нечітко сформульовані.
Так, у попередні роки йшлося про те, що основними типами медичних закладів мають стати багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування І та ІІ рівнів і лікарні планового лікування. Якщо функції перших двох типів закладів зрозумілі, то створення лікарень планового лікування на сьогодні не розглядається, хоча вони є доцільними. Традиції вітчизняної охорони здоров’я, низький рівень забезпечення транспортом, особливо у сільській місцевості, значні відстані до закладів ускладнюють відкриття хоспісів, лікарень сестринського догляду, реабілітаційних центрів тощо як окремих закладів. Однак формування таких відділень можливе в малопотужних лікарнях.
Не зовсім чітко окреслена й ситуація щодо місця амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги, яку наразі надають поліклініки багатопрофільних лікарень (ЦРЛ) і самостійні поліклініки.
Проблемним залишається також питання ефективності роботи громадської ради з прийняття конкретних рішень — з кількох причин. По-перше, через значну кількість членів госпітальної ради. До прикладу, у Хмельницькому ГО до неї входить понад 50 осіб. Крім керівників медичних закладів, які обізнані з питаннями організації й управління охороною здоров’я, членами госпітальної ради обрані посадовці (голови місцевих адміністрацій, рад, громад, сільські голови, начальники відділів/управлінь різних структур цих органів місцевої влади), депутати. Це спричиняє певний суб’єктивізм і відсутність професійного підходу до організації вторинного рівня медичної допомоги. Наказом МОЗ визначено, що план розвитку кожного ГО має бути дуже ґрунтовним, з аналітикою і розрахунками. Проте керівники, які працюють на громадських засадах, такого аналітичного ресурсу не мають.
Існує і певна двозначність у підходах до подальшого фінансування медичних послуг на вторинному рівні. Так, Положенням про ГО передбачено використання механізму міжбюджетних трансфертів для фінансування лікарень у межах ГО. Ухвалення таких рішень на сесіях місцевих рад, навіть за умови рекомендації госпітальної ради, є проблематичним. Водночас, як відомо, МОЗ передбачає оплачувати медичну послугу на вторинному рівні через Національну службу здоров’я України за методикою обрахунку вартості згідно з принципом діагностично-споріднених груп. Це, на наш погляд, абсолютно різні підходи. НСЗУ слід сформувати вимоги до закладу, у якого вона купуватиме ту чи іншу послугу, та їх вартість. І якщо так, то думка госпітальної ради в такому випадку нівелюється.
Насамкінець, зіткнулися з невідповідністю закладів, визначених у перспективі центрами ГО як багатопрофільні лікарні ІІ рівня, вимогам, зокрема щодо їх оснащення та кадрового забезпечення. Можливо, доцільно було б розглянути питання їх укомплектування на державному рівні — через централізовану закупівлю дороговартісного обладнання за кошти державного бюджету.
Сподіваємося: наші кроки щодо створення дієвих ГО будуть підготовленими, виваженими і сприятимуть успішному вирішенню всіх завдань, передбачених реформою державної системи охорони здоров’я.
Вінниччина
Ольга ЗАДОРОЖНА, начальник управління лікувально-профілактичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДАСпершу у 2016 році на Вінниччині планували створити 3 госпітальні округи з багатопрофільними лікарнями ІІ рівня у Вінниці, Могилів-Подільському і Тульчині. Але в деяких районах це питання заполітизували, вивівши людей на пікети, що змусило повернути проект на доопрацювання. І після масштабної роз’яснювальної роботи у Вінницькій області створено 4 госпітальні округи: Північний, Західний, Південний та Східний. Як бачите, їх назви не прив’язані до будь-якої адміністративно-територіальної одиниці й окреслюють лише географічні межі. Визначати центри ГО будуть їх громади з урахуванням вимог чинного законодавства.
Найбільшим є Північний ГО, який охоплює майже 900 тис. осіб. Центр округу розташований у Вінниці, оскільки тут зосереджені основні лікувальні заклади. До Східного ГО ввійшли заклади, розміщені на території Ладижина та Бершадського, Гайсинського, Теплицького, Тростянецького, Чечельницького районів. У Західний ГО включили місто Могилів-Подільський та райони: Барський, Могилів-Подільський, Мурованокуриловецький, Чернівецький, Шаргородський, Ямпільський. Південний ГО охоплює території Крижопільського, Піщанського, Томашпільського та Тульчинського районів.
Департаментом охорони здоров’я ОДА проведено роботу щодо визначення кількості членів госпітальних рад. Розрахунки здійснювали відповідно до чинного законодавства (п. 7 р. ІІІ Наказу МОЗ України від 18.12.2017 р. «Про внесення змін до Примірного положення про госпітальний округ»). Тож кількість членів госпітальної ради Північного ГО становить 68 осіб, Західного — 20, Південного — 16, Східного —19 осіб. Кожен із членів госпітальної ради був затверджений сесіями відповідних рад.
Перші організаційні засідання сформованих госпітальних рад відбулися у квітні 2018 року. На них були обрані голови госпітальних рад, їх заступники та секретарі. Після засідань їх члени почали об’їжджати заклади охорони здоров’я вторинного рівня. Наразі триває робота з визначення центрів ГО, що є повноваженням засідань госпітальних рад, які мають рекомендаційний характер і будуть затвердженні відповідними сесіями районних та селищних (ОТГ) рад.
Департамент у ці справи не втручається. Так само, як і в реорганізацію та перепрофілювання закладів, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу в межах одного ГО. Створення багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування І та ІІ рівнів — також компетенція госпітальних рад.
Зрештою, долю лікарень вирішують пацієнти — вони не прийдуть у погано оснащений заклад, до хірурга, що рідко проводить операції, тощо. Громади мають заздалегідь домовитися про те, якою буде мережа лікувальних установ, і вирішити, варто утримувати малопотужну лікарню в селі чи краще відремонтувати дорогу до райцентру.
Тернопільщина
Володимир БОГАЙЧУК, начальник управління охорони здоров’я Тернопільської ОДАЗа півтора року одним із пунктів, який нам вдалося реалізувати, стала реорганізація практично всіх центральних і районних лікарень у комунальні некомерційні підприємства. Змінивши форму власності, вони в перспективі зможуть укласти угоди з Національною службою здоров’я України. Цей крок був для нас дуже важливим, бо так наступний рік ми розпочнемо не з реформи структури, а уже з новим закладом.
У кожному ГО нашого регіону вже створені й діють госпітальні ради. Зокрема, у Кременці та Чорткові відбулися засідання госпітальних рад, на яких обговорили пріоритетні напрями розвитку певних лікувальних закладів.
Ще одне важливе досягнення Тернопільщини: проект USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» та компанія Deloitte Consulting LLP допомогли в розробці багаторічного плану розвитку Чортківського ГО. Цей округ за результатами конкурсних заявок ще в листопаді 2017 року було вибрано пілотним для апробації Методології з визначення багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, розробленої в рамках проекту. У майбутньому після апробації Методології керівники проекту планують поширити цей досвід на всі регіони України. Ми ж отримали можливість супроводу діяльності ГО за багатьма напрямками.
Проект реалізували за фінансової підтримки USAID. У його межах у Чортківському районі працювали потужна експертна команда МОЗ України та місцеві експерти, які збирали дані. Загалом фахівці проекту провели моніторинг діяльності медичних закладів Чортківського району з урахуванням перспектив, напрямків роботи всіх лікувальних установ, які функціонують у Чортківському ГО. За цим зразком діятимуть інші ГО в нашому регіоні. І вони вже матимуть практично готовий приклад стратегічного формування та планування діяльності округу, адже тут є багато юридичних, правових, економічних аспектів. Тішить і той факт, що аналіз, проведений незалежною іноземною компанією, містив багато співзвучних аспектів з тими напрямками реформування, котрі ми вже почали впроваджувати. Це підтвердило правильність наших рішень. Нам було нелегко довести гомадськості доцільність реформ, однак коли незалежна компанія візуалізувала дані про діяльність й перспективи розвитку кожного медичного закладу Чортківського району зі статистичними показниками, фактичним матеріалом, то навіть радикально налаштовані особи повірили в необхідність переформатування деяких із них. Команда проекту розставила медустанови за принципом пріоритетності: хто утримує планку лідера, кому потрібно щось допрацювати, а в кого взагалі погані перспективи і заклад, можливо, доведеться закрити.
З 2019 року МОЗ України планує старт другого етапу медичної реформи, що стосуватиметься вторинного рівня. Це потребує створення умов для підготовки й розвитку закладів охорони здоров’я, які надають вторинну спеціалізовану медичну допомогу, до функціонування в умовах управлінської та фінансової автономії.
Відтак у квітні цього року в Тернополі за участі команди проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії» та Deloitte Consulting LLP ми організували регіональну зустріч, де обговорювалося створення багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування в межах ГО. На заході було представлено методологію вибору лікувальних установ для формування на їх базі багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування на прикладі Чортківського ГО. На цю зустріч запросили представників органів місцевого самоврядування та виконавчої влади з усієї області, керівників закладів охорони здоров’я, які надають вторинну медичну допомогу, керівництво госпітальних рад. Також були присутні представники МОЗ України.
Під час кількагодинної зустрічі була проаналізована та представлена модель багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування з урахуванням багатьох чинників: демографічної тенденції, захворюваності населення та ресурсного забезпечення системи охорони здоров’я, кадрового потенціалу. Також фахівці проекту провели експрес-оцінку закладів охорони здоров’я щодо їх спроможності виконувати функції лікарні інтенсивного лікування в межах ГО, стратегічного позиціонування, проаналізували операційну ефективність, невідкладність медичної допомоги, оцінили доступність закладу охорони здоров’я для хворих. Фахівці проекту розповіли й про юридичні аспекти функціонування лікарень у межах ГО та надали рекомендації.
І насамкінець, що для нас дуже важливо, ми отримали моделі оптимальних варіантів вибору закладів для створення багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування. Це допомогло визначити такі заклади. Зокрема, вони працюватимуть на базі Кременецької, Чортківської, Бережанської районних лікарень і Тернопільської комунальної міської лікарні №2.
Щодо повноцінного функціонування багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, то про це говорити зарано: єдиний медзаклад, який більш-менш підготовлений до виконання такої роботи, — Тернопільська комунальна міська лікарня №2, котру й справді можна вважати лікарнею інтенсивного лікування ІІ рівня. Усі інші поки що не забезпечені відповідним обладнанням і потребують висококваліфікованих спеціалістів. Ми вже внесли в плани, затверджені Головою ОДА, закупівлю обладнання для цих медичних закладів, але їх буде реалізовано на початку 2019 року.
Підготували Олена БЕРЕЗКІНА (м. Чернігів), Ольга КАМСЬКА (м. Чернівці), Петро ГЕРАСИМЕНКО (м. Луцьк), Інна ЛЕВІНСЬКА (м. Хмельницький), Олеся ШУТКЕВИЧ (м. Вінниця), Лариса ЛУКАЩУК (м. Тернопіль), спеціально для «ВЗ»
