Public Health England — операційно-автономний виконавчий орган департаменту охорони здоров’я, аналогів якого немає в нашій країні. Виконуючи безліч функцій і завдань, цей громадський інструмент став невід’ємною складовою медичної галузі Великої Британії, та, як свідчить статистика, повністю виправдовує своє існування.
— Public Health Еngland було створено 1 квітня 2013 р. Ми мали на меті згуртувати фахівців із понад 70 організацій у галузі суспільної охорони здоров’я в єдину структуру. У Public Health Еngland — 5 тис. співробітників. Це в основному вчені, дослідники та фахівці системи охорони здоров’я. У нас є 15 місцевих центрів і 4 регіональних. Тісно співпрацюємо з професіоналами галузі з Уельсу, Шотландії й Північної Ірландії, а також із зарубіжними фахівцями.
Ми несемо відповідальність за здоров’я суспільства, заохочуючи до дискусії населення, організовуючи консультації, заходи щодо місцевого самоврядування, надаючи підтримку уряду. Слідкуємо за здоров’ям британців у рамках національної служби охорони здоров’я та займаємося питаннями підготовки до надзвичайних ситуацій. У функції Public Health Еngland входять також проведення досліджень, збір та аналіз даних про те, наскільки правильно люди розуміють поняття «здоров’я» й наскільки адекватно реагують на будь-які суспільні проблеми. Щомісяця ми маємо робити звіти та будувати плани на наступний період. Окрім цього, наша організація мусить допомагати владі, місцевим чиновникам і фахівцям, які працюють у системі охорони громадського здоров’я, розвивати цю галузь.
Робота нашої організації будується за затвердженим річним планом, де розписано виконання основних функцій, викладено заходи, у котрих ми братимемо участь протягом наступного року, та сформульовано наші прогнози — наскільки всі ці зусилля зможуть поліпшити суспільне здоров’я. Цю стратегію визначає науково-дослідна група, спираючись на статистичні дані за минулий період. До речі, уся медична статистика у Великій Британії оприлюднена: щотижня на нашому публічному сайті можна знайти графіки захворюваності на всі недуги та смертності від них у будь-якому регіоні країни, для будь-якого віку. Щорічні Health Check-програми для населення складаються лише після аналізу доказів, необхідних для успішної перевірки стану здоров’я людей різного віку.
ВЗ Наведіть приклади актуальних для Британії пріоритетних досліджень?
— Наразі триває кілька програм: дослідження пріоритетів на тлі деменції, ожиріння, програма «Найкращий старт життя» і, звичайно, виявлення й аналіз проблем онкозахворюваності.
ВЗ У своїх публічних виступах ви часто порушуєте питання нерівності населення різних регіонів Великої Британії щодо якості здоров’я та тривалості життя…
— На жаль ці нерівності досі зберігаються, і одним із завдань Public Health Еngland є їх нівелювання. Результати досліджень доводять, що вони існують не лише між найбільш і найменш знедоленими регіонами країни, а й в межах одного району. До речі, такі аналітичні дослідження почали проводити лише нещодавно, і я сподіваюся: вони допоможуть працівникам сфери охорони здоров’я зрозуміти потреби як на національному, так і на місцевому рівнях. Показник очікуваної тривалості здорового життя британців із благополучних регіонів з 2009 по 2013 р. становив 63,5 року для чоловіків і 64,8 — для жінок. Ті ж, хто мешкає в бідних районах, живуть на 16,7 року менше! Результати цього дослідження шокували спільноту, й стало зрозуміло: необхідно вирівняти ситуацію шляхом профілактики, адже основні причини такої ситуації лежать поза межами галузі охорони здоров’я. Мова йде про умови життя, доходи, рівні освіти та доступу до послуг. Це, у свою чергу, зумовлює нездорову поведінку людини та формує згубні звички.
ВЗ Які суспільні програми з боротьби зі згубними звичками населення ви проводите?
— Ми ведемо роботу в трьох площинах: зниження шкоди від алкоголю та тютюнопаління, пропаганда збереження нормальної маси тіла і збільшення фізичної активності.
В Англії майже дві третини дорослого населення мають надмірну масу тіла або страждають на ожиріння. На лікування цієї недуги та її наслідків країна витрачає 5,1 млрд фунтів щороку. Діти й молодь споживають утричі більше рекомендованої кількості цукру, а дорослі — удвічі. Науково-консультативний комітет з питань харчування рекомендує дотримуватися раціону, у якому частка цукру не перевищуватиме 5% від кількості щоденно спожитих калорій.
Цього року ми провели чимало різних заходів, пропагуючи зниження споживання цукру. Вміст цукру в готовій їжі впливає на збільшення маси тіла. Згідно з результатами наших досліджень, дієвими заходами в боротьбі із «солодкою» смертю є: регулювання кількості солодких акційних товарів у роздрібній мережі і в ресторанах, заборона реклами продуктів з високим вмістом цукру для дітей, зменшення його рівня в найуживаніших продуктах і напоях. Ми також пропонуємо розглянути можливість підвищення вартості (через податок та збір) шкідливих товарів як засіб зниження споживання цукру, хоча це, ймовірно, буде менш ефективним, аніж вищенаведені заходи.
Своїми висновками ми поділилися з урядом, і наразі спільно працюємо над проблемою дитячого ожиріння. Якщо нація відмовлятиметься від наднормового споживання цукру протягом 10 років, то ми зможемо запобігти понад 4 тис. передчасних смертей і 200 тис. випадків карієсу.
А фінансовий тягар хвороб, пов’язаних з ожирінням, таких як цукрових діабет, буде знижено на 480 млн фунтів щороку.
ВЗ Як у Великій Британії відрегульовано антитютюнову стратегію?
— За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ми входимо в першу десятку країн світу за кількістю курців: майже кожен п’ятий дорослий у Великій Британії (19%) віком 16 років і більше палить. Кількість рецептів, які виписувалися на засоби, здатні допомогти людині кинути палити, в 2013-2014 рр. становила майже 2 млн. На позбавлення від цієї шкідливої звички за цей період витратили близько 50 млн фунтів. У 2013-2014 рр. зафіксовано понад 1,6 млн госпіталізацій осіб віком 35 років і більше з приводу захворювання, що могло бути спричинене тютюнопалінням. Це в середньому приблизно 4,5 тис. лікарських прийомів на день! Близько 460 тис. госпіталізацій (4%), за оцінками експертів, пов’язані з палінням. А кількість смертей, зумовлених згубною звичкою, у цій групі сягає 17%.
Протягом останніх десяти років ціна на тютюн зросла на 87%, що зробило цигарки менш доступними. Паління заборонено в будь-якому закритому робочому, громадському приміщенні та на зупинках громадського транспорту по всій країні. Впроваджено штрафи за паління на робочому місці: працівників можуть покарати на суму до 200 фунтів в Англії або до 50 фунтів у Шотландії. Підприємства ж за те, що не змогли запобігти палінню на робочих місцях, чекає штраф на суму до 2,5 або ж до 1 тис. фунтів — коли не розмістили на своїй території табличок з написом «Не палити!» Але дія закону не поширюється на електронні цигарки (ЕЦ): роботодавці самі вирішують, можуть продукти зниженого ризику використовуватися в їх приміщеннях чи ні.
До речі, щодо ЕЦ: наше поглиблене вивчення статистики показує зменшення кількості курців на тлі почастішання використання ЕЦ. Ми почали розглядати ЕЦ як найбільш популярну альтернативу, що суттєво зменшує ризики. У серпні 2015 р. у Великій Британії були опубліковані результати дослідження, проведеного вченими Королівського коледжу й Університету королеви Марії спеціально для Public Health England. Англійці дійшли висновку, що ЕЦ на 95% менш шкідливі, ніж справжні цигарки. Проте майже половина населення (44,8%) цього не усвідомлює! Наразі 2,5 млн дорослих британців, які використовують ЕЦ, палять або палили раніше. Але ми в жодному разі не рекламуємо ЕЦ, а лише наполягаємо на тому, аби люди шукали «замінник», який не вкорочуватиме їм віку, а в ідеалі — кидали палити.
ВЗ Яка ситуація у Великій Британії із серцево-судинними захворюваннями?
— Як і в усьому світі, серцево-судинні захворювання (ССЗ) є лідерами рейтингів із захворюваності та смертності. Але кількість смертей від ССЗ знизилася зі 178 тис. у 2004 р. до майже 130 тис. у 2011 р. Щодо інвалідності, то найбільш значущою її причиною є інсульт. У тому ж 2011 р. третина смертей була зумовлена цією хворобою. Хоча смертність від ССЗ останнім часом знизилась, профілактика (особливо в осіб літнього віку) залишається для Британії пріоритетним завданням.
ВЗ Чи займається ваша організація профілактикою інфекційних хвороб?
— Звичайно! По-перше, ми слідкуємо за захворюваністю на сезонні вірусні хвороби. Наприклад, проаналізували минулорічну ситуацію з ГРВІ та грипом і змінили умови щеплення населення — тепер ще більше людей мають право на безкоштовні вакцини, і наше завдання — донести цю інформацію до населення, перш ніж вірус почне активно циркулювати. Ми зібрали дані від 91% лікарів загальної практики, і ось результат: наразі вакциновано майже 32% вагітних, 58% осіб літнього віку, 18% 2-річних дітей, 19% — 3-річних та 15% — 4-річних. Окремо щеплять хворих на бронхіальну астму, цукровий діабет, ССЗ, осіб з патологією печінки та нирок і з ослабленою імунною системою. Пацієнти із груп ризику можуть отримати вакцини навіть у фармацевта або акушерки. Також ми створили оперативну настанову «Як керувати спалахом грипу», де прописаний алгоритм дій для всієї родини.
Окремі стратегії розроблені щодо кожної інфекційної хвороби. Будь-який британець може зайти на сайт Public Health Еngland у розділ інфекційних хвороб, обрати потрібну й ознайомитися з актуальною інформацією щодо діагнозу, скринінгу, лікування, вакцинації, епідеміології тощо. Також там розміщено адреси і телефони, за якими можуть надати інформаційну або медичну допомогу щодо конкретного інфекційного захворювання.
ВЗ Які дії вашої організації спрямовані на боротьбу із раком?
— Public Health Еngland бере участь в усьому діапазоні роботи з проблеми раку, щоб зрозуміти, яка інформація необхідна для надання послуг онкохворим. Ми ведемо канцер-реєстри населення Англії, Північної Ірландії, Шотландії та Уельсу: збираємо інформацію про кожного пацієнта з таким діагнозом. Реєстри ракових захворювань дозволені законом. Їх мета — збільшити ефективність лікування цієї патології. Однак доступ до такої інформації суворо контролюється і перешкоджає ідентифікації особи. Існують профілі смертності від раку — інтерактивні інструменти з електронними таблицями, розроблені для підтримки моніторингу, введення в експлуатацію та планування роботи місцевих онкологічних служб. Вони демонструють тенденції щодо показників смертності в різних регіонах країни.
Щороку у Великій Британії виявляють майже 60 тис. нових випадків онкологічних захворювань. Рівень виживаності при цій патології у нас нижчий, ніж у деяких розвинених країнах Європи. Це частково пояснюється більш пізнім виявленням раку. Також існують істотні регіональні та демографічні відмінності у виживаності по всій країні. І щоб їх вирівняти, розробили так звані маршрути онкологічного хворого. Початкові «маршрути» складені ще в 2007 р., але представлені на брифінгу даних й опубліковані лише в листопаді 2010 р. Відтоді методологію переглянуто, а результати оновлено. Наразі таких «маршрутів» вісім, вони охоплюють аналіз понад 2 млн випадків раку з 2006 по 2013 р. і також оприлюднені. Кожен користувач може вибрати тип раку, рік діагностики або період виживаності. Дані представлені за статтю, віковими групами й етнічною складовою. По суті, ці документи підсумовують відомості, які вдалося зібрати, аналізуючи вибірку за вісім років і зіставляючи її із сучасними світовими тенденціями та методами лікування. Ці дані можуть бути використані для вивчення можливих причин несвоєчасної діагностики й впровадження потрібних змін. Завдяки діагностичним «маршрутам» люди швидше орієнтуються в загрозливих симптомах, раніше звертаються до лікаря. Сподіваюся, що невдовзі ми зможемо наздогнати європейські країни-лідери.
Для лікування деяких видів злоякісних новоутворень застосовують насамперед протиракові препарати і комбінацію хірургічних методів, променевої та хіміотерапії. Тоді як інформація про оперативну й променеву терапію збирається на національному рівні, щодо хіміотерапії досі такого масштабного збору даних організовано не було. Тепер усі відомості про «хімію» записані в стандартизованій формі. Наразі проведення хіміотерапії фінансується з державного бюджету. Це стосується всіх хворих на рак будь-якого віку, які отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах. Стандарти охоплюють хіміотерапію для всіх великих пухлин та гематологічних захворювань і включають навіть ті препарати, що перебувають на етапі клінічних випробувань.
ВЗ Які державні програми профілактики раку функціонують у Великій Британії?
— Є кілька скринінгів на державному рівні: програма раннього виявлення пухлин товстої кишки, шийки матки та молочної залози. У рамках перших двох програм значно зросла виживаність порівняно з 2006 р. Окрім заз-начених є й неонкологічні скринінги: програма з виявлення патологій органу зору при діабеті, аномалій розвитку плода, інфекційних захворювань під час вагітності, фізичного стану новонародженого, визначення серпоподібно-клітинної анемії, таласемії, а також перевірки слуху новонароджених тощо.
ВЗ Public Health Еngland започаткувала так звані профілі здоров’я. Про що йде мова?
— Це інтерактивні інструменти, розроблені, щоб допомогти державі та місцевим органам самоврядування поліпшити стан здоров’я місцевого населення та знівелювати нерівності, про які я розповідав. Їх курує Міністерство охорони здоров’я. Кожен профіль включає короткий опис здоров’я людей в певній області, карти та схеми, що показують, як здоров’я населення області узгоджується з національними показниками, статистику захворюваності та смертності в регіоні тощо — усього 32 показники. Профілі здоров’я порівнюються між собою по всій країні та щороку оновлюються, згідно з новими стратегічними потребами.
ВЗ Якими ще проблемами займається організація сьогодні?
— Спектр завдань величезний. Наприклад, ми маємо слідкувати за здоров’ям людей, що перебувають в ув’язненні, адже більшість соціальних хвороб походять із закладів пенітенціарної системи.
Наш дослідницький відділ має блоки біобезпеки, геномних досліджень, професійного тестування їжі та води, усіх мікробіологічних досліджень.
Ми куруємо відновлення, реабілітацію й дезактивацію хімічних небезпек для навколишнього середовища, піклуємося про гідну старість і завершення життя, а також про людей, які перебувають у соціальній ізоляції через хворобу або інвалідність.
Розмову вела Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»