В усіх центрах первинної медико-санітарної допомоги, центральних районних і міських лікарнях Харківської області, а також медичних установах обласного підпорядкування з’явилися стенди з повним переліком безкоштовних лікарських препаратів та медичних інструментів, які є в наявності. Відтепер пацієнтам стаціонарів і поліклінік щодня доступна ще й свіжа інформація про можливість отримання безкоштовних лабораторних послуг. Та чи зробить це лікування повністю безкоштовним для хворих?
Візит без запрошення
Усе почалося з того, що депутати обласної ради та тодішній Голова Харківської обласної державної адміністрації Ігор Райнін (якого 29 серпня призначено Головою Адміністрації Президента) засумнівалися в повній безпорадності медичних закладів у питанні забезпечення ліками хворих стаціонарних відділень. Депутатська комісія спільно з перевіряючими органами виявила великі залишки невикористаних препаратів в одній із лікарень обласного підпорядкування. «Точкою кипіння» став і губернаторький візит без попередження до обласної травматологічної лікарні, звідки надходило найбільше скарг від пацієнтів, хоча кошти на придбання медикаментів виділялися в тому самому обсязі, що й іншим лікувальним закладам.
«В області, як і в країні в цілому, склалася ситуація, коли пацієнти не розуміють, наскільки лікарні забезпечені лікарськими засобами. Як правило, вони впевнені, що державні структури взагалі не закуповують ліків. Це не так! Ми направляємо з обласного бюджету досить великі кошти на придбання медикаментів. Ми не хочемо, щоб недобросовісні співробітники лікувальних установ спекулювали непоінформованістю пацієнтів, — заявив заступник Голови облдержадміністрації Михайло Черняк. — Тому Ігор Райнін розпорядився встановити стенди з інформацією про наявність медикаментів, куплених за бюджетні кошти, тобто тих, що безкоштовно видаються для лікування хворих. Завдяки цьому пацієнти знатимуть, які ліки є в лікарнях, і, за потреби, претендуватимуть на них. Інформація на стендах оновлюватиметься щодня, відображаючи витрати і поповнення лікарських засобів у лікарні. У разі відмови в наданні препаратів, які є в наявності, радимо пацієнтам звертатися до головних лікарів. Не допоможе — писати скарги на ім’я Голови ОДА».
Одразу після наказу
Аби перевірити, як медики виконують наказ Голови Харківської облдержадміністрації, чиновники через кілька днів організували своєрідний контроль-тест і з’ясували, що спротиву з боку персоналу закладів охорони здоров’я немає, навпаки — ідею підтримали. На момент перевірки вже у 53 лікарнях із 63, що підпорядковуються області, було вивішено переліки безкоштовних медикаментів. У них є все: від антибіотиків до шприців.
Пацієнти до нововведень поставилися позитивно. Проте висловили сумнів у тому, чи потрібні переліки, у яких вони мало розуміються, й чи не краще буде, коли лікар їх персонально інформуватиме про безкоштовні послуги та ліки. Зокрема, Єгор Перепелиця, пацієнт відділення серцево-судинної хірургії Харківської обласної клінічної лікарні, сказав: «По-перше, я думаю, для харків’ян таке нововведення буде корисним, але про це ще й лікарі повинні говорити. Бо ж пацієнт, котрий приїжджає до лікарні, бачить стенд і радіє: як добре, скористаюся! А лікар своєю чергою повинен пояснити: «У нас є такі й такі препарати, якими ми можемо вам допомогти». А взагалі мені практично всі ліки надали безкоштовно. Дружина лише купила шприци. Я задоволений».
Тодішній Голова ОДА Ігор Райнін теж узяв участь у перевірці. Він без попередження відвідав обласну клінічну лікарню. У вестибюлі та в кожному відділенні Ігор Райнін на власні очі побачив стенди з інформацією про наявність медикаментів. Заступник головного лікаря Ірина Лодяна доповіла: «Такі інформаційні стенди з переліком медикаментів є у вестибюлі лікарні та в кожному відділенні. Інформацію оновлюємо щотижня, оскільки ліки привозять в аптеку клініки раз на сім днів. Після того, як пацієнт потрапляє на лікування і йому призначають препарати, він може дізнатися, які з них отримає безкоштовно. У нас є розчини, перев’язувальний матеріал, крапельниці, шприци, лікарські препарати. Кожне відділення бере з аптеки ті, що необхідні хворим саме їх профілю, тобто комусь більше потрібні антибіотики, комусь — знеболювальні засоби тощо».
До хорошого звикають швидко
Через тиждень після нововведення всі — і пацієнти, і персонал лікувальних закладів — звиклися з фактором прозорості в наданні безкоштовних ліків і медичних послуг. Обласна клінічна інфекційна лікарня — один з найбільших комунальних закладів охорони здоров’я міста. Заступник головного лікаря з медичної частини, лікар вищої категорії Любов Амеліна розповіла, що переліки всіх ліків і медичних інструментів, які є в лікарняній аптеці, розміщені на інформаційних стендах усіх медсестринських постів (оскільки в лікарні — специфічна боксова система) й оновлюються щодня. Хворі за бажанням знайомляться з ними, а тим пацієнтам, які не мають права виходити з боксів, про безкоштовні ліки та послуги (включаючи лабораторні дослідження) розповідає медперсонал. Так і забезпечується повна прозорість. Але, на жаль, цих препаратів недостатньо для проведення повного курсу лікування. Тому пацієнтам все ж таки доводиться купувати ліки за власний кошт.
Головний лікар закладу, доктор медичних наук, професор Павло Нартов одразу заявив, що такий досвід, безперечно, позитивний і давно слід було його запровадити, аби не допускати всіляких пересудів про безпорадність бюджету.
«Ми вирішили не тільки щодня оновлювати переліки лікарських преператів, а й пішли далі — показуємо їх кількість у відділенні, а також те, на скільки днів можемо забезпечити одного хворого, — розповідає він. — І тут статистика не радує: одному пацієнту їх вистачає в середньому на кілька днів. За бюджетні кошти закуповуємо основні лікарські засоби, насамперед антибіотики та розчини для ін’єкцій. На імунологічні й противірусні препарати грошей не вистачає у зв’язку з їх високою вартістю та тривалістю курсу, хоча це — наші профільні лікарські засоби. Але мусимо економити, бо на виділені кошти потрібно придбати не тільки ліки, а й реактиви та середовища для лабораторії, плівки для рентгенівських знімків тощо. Тому вирішили виходити зі скрутного становища так: хворим роз’яснюємо, що скористатися безкоштовним набором ліків і послуг можна в перший день надходження до лікарні, коли їм надається екстрена медична допомога. Інакше всі резерви вичерпаються за кілька днів. Люди нас розуміють».
А медики своєю чергою усвідомлюють, що далі так тривати не може — потрібні реформи. Як сказав професор П. Нартов, безкоштовну медицину слід заробити! Потрібна страхова система для тих, хто не може заплатити, й узаконені платні послуги для тих, хто із задоволенням їх оплатить й отримає медичну послугу в повному обсязі. Але цього поки що немає. Тому обласна клінічна інфекційна лікарня спільно із Харківською ОДА шукає шляхи виходу зі скрути.
Так, у концепції розвитку системи громадського здоров’я в Україні закладені засади переорієнтації фокусу системи охорони здоров’я від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я і профілактики захворювань. У результаті реорганізації санітарно-епідемічної служби Департаментом охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації з метою забезпечення оперативного реагування на ускладнення епідситуації з інфекційної захворюваності, своєчасної діагностики та лікування хворих, організації й проведення профілактичних заходів в Харківській області було створено відділ моніторингу та контролю за санітарним благополуччям на базі обласної клінічної інфекційної лікарні. А Харківська облрада виділила додаткові кошти для посилення потужності лабораторної служби лікарні.
«Загалом ми цілком підтримуємо ініціативу губернатора і сподіваємося, що він не зупиниться на першому щаблі та досягне прозорості закупівель й контролю за витрачанням ліків, — завершив розмову головний лікар. — Але біда в тому, що нам і ховати немає чого, бо коштів — лише чверть від потреби. Тому сподіваємося на посилення не лише контролю, а й фінансування».
У Харківській ОДА це теж розуміють. Ігор Райнін дав вказівку розвивати систему контролю і надалі зробити так, щоб вона стала доступною кожному в електронному вигляді на сайті облдержадміністрації. Там уже працюють над створенням програми, котра дасть змогу звести інформацію про всі медичні установи області та зробити її максимально доступною. У розробці програми використовуються позабюджетні кошти. А ще керівництво області працює над залученням зарубіжних інвестицій у медичну галузь і над збільшенням статей бюджету області, що будуть вкладені в медицину. Перші ластівки вже є: на останній сесії облради вирішено спрямувати додаткові бюджетні кошти на закупівлю нового медичного обладнання для лікарень Харківщини. Медики вже чекають на поповнення.
Ольга ФАЛЬКО, спеціально для «ВЗ», м. Харків
