Харківщина: Головна проблема впровадження e-Health — недостатня комп’ютеризація

Реформа первинного рівня системи охорони здоров’я в Україні стартувала разом із впровадженням MVP (мінімального життєздатного продукту) Національної електрон­ної системи охорони здоров’я e-Health. Вона передбачає поетапне введення в усіх установах охорони здоров’я первинного рівня чотирьох основних параметрів: електронних реєстратури і медичної картки пацієнта, електронного рецепта і, зрештою, електронної системи управління лікувальними закладами. Що із цього переліку вже працює, а що лише на етапі впровадження? І що гальмує нововведення в українській медицині?

Електронна реєстратура — перший крок на шляху реформи

Спочатку у Харкові було реалізовано міський пілотний проект із впровадження електронної медичної системи. Зокрема, півтора року тому фахівці міської поліклініки №8 почали організовувати електронну реєстратуру. Цей проект був ініційований і успішно реалізований Департаментом охорони здоров’я Харківської міської ради. Ми уважно стежили за тим, що відбувається в колег, спілкувалися з ними та їх пацієнтами, і коли набутий досвід було узагальнено, нам, як і всім іншим поліклінікам, також запропонували організувати електронну реєстратуру. Ми із задоволенням пішли протореним шляхом.

У той час Харків почав працювати на перспективу: пацієнти вчилися записуватися на прийом до лікарів через інтернет, медики — вести електронні амбулаторні картки. Звичайно ж, нас усіх централізовано навчали, як це робити грамотно. Міська рада заснувала муніципальне підприємст­во «Міський інформаційний центр», висококласні фахівці якого разом із медиками створювали пілотний проект з електронної медицини. Коли він себе виправдав, було проведено демонстраційний показ роботи електронної реєстратури, а потім — навчання персоналу інших поліклінік Харкова. Міська влада створювала всі умови для цього, адже для переходу на електронний облік мало просто проявити ентузіазм, для цього потрібна серйозна матеріальна база.

Першим кроком до її створення стало оснащення реєстратур усіх міських поліклінік комп’ютерною технікою та спеціальними багатоканальними телефонними апаратами, другим — запуск сайтів поліклінік і спеціальних програм. Завдяки цьому пацієнти могли самостійно з дому записатися до лікаря на прийом. Якщо ж у них не було доступу до інтернету, вони могли зателефонувати до поліклініки, і за них це робили співробітники реєстратури. На сайтах розмістили розклади прийому лікарів, номери кабінетів, вільний час прийому фахівців. Слід зазначити: програма створена так, аби приховувати персональні дані пацієнтів.

Зручність електронної реєстратури полягає в тому, що після внесення даних про пацієнта до електронної бази кожне його звернення в поліклініку зчитується з неї, і програма одразу видає інформацію про те, хто телефонує або відправляє повідомлення електронною поштою, причому ідентифікується вся сім’я, незалежно від прізвища. Це дуже зручно, але потрібні швидкісний інтернет, постійно діюча електронна база і добре навчені реєстратори поліклінік. Загалом навчання нескладне, більшість із наших реєстраторів після короткого курсу змогли опанувати навички роботи з програмою. Головне — зрозуміти, що час не стоїть на місці, і ми все одно прийдемо до цього, тому що модель Семашка, розроблена в минулому столітті, давно застаріла.

З 1 квітня в Україні стартувала реформа системи охорони здоров’я, і наше місто активно готувалося до неї. Ми уважно вивчили законодавчі акти щодо реформування первинного рівня, які лягли в основу відомчих наказів. Зараз виконуємо Наказ МОЗ «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу», чекаємо інших важливих документів, що забезпечать надійну юридичну підтримку імплементації реформ, задіють новий механізм оплати медичних послуг.

Електронна декларація збентежила

Ще торік в Україні запустили пілотний проект підписання декларацій, складених фахівцями МОЗ, текст яких був досить стислим і поміщався на одній сторінці. Наші терапевти та сімейні лікарі пояснювали пацієнтам, як співпрацюватимуть із ними в майбутньому, а реєстратори вносили попередні дані в комп’ютерні програми. Але МОЗ оприлюднило другий варіант декларації — цього разу вона було досить розлогою і займала чотири аркуші. Це збентежило всіх медиків, адже тільки уявіть: 2 тис. пацієнтів в одного лікаря-терапевта, 1,8 тис. — у сімейного, 800 — у педіатра, і з кожним потрібно буде заповнити 4 сторінки тексту та ще й у двох примірниках. З урахуванням цих стосів паперу та витраченого часу на заповнення документів завдання видається непідйомним. Добре, що Міністерст­ві прислухалися до зауважень медиків, і тепер ми заповнюємо декларації, як і планувалося раніше, на одному аркуші.

Вільний вибір лікаря пацієнтом — проблема кожної медустанови, не тільки нашої. Хоча свобода вибору декларативно на сьогодні й так існує: будь-який громадянин має право написати заяву на ім’я керівника лікувального закладу з проханням дозволити йому отримувати медичне обслуговування в конкретного лікаря. Це — формальність, тому що керівник не має права відмовити громадянину України. І новий Наказ, який дає старт реформі, залишає юридичні взаємовідносини лікаря з пацієнтом на тому самому рівні, адже декларація — це не договір, вона не має юридичної сили. Якщо в договорі прописано, із яких причин його можна розірвати, форс-мажорні обставини, юридична та фінансова відповідальність обох сторін тощо, то нову декларацію пацієнт має право з будь-якої причини та в будь-який час підписати з іншим лікарем, стара ж автоматично при цьому втрачає силу. А що буде з переведеними на рахунок лікаря коштами? Добре було б заздалегідь отримати відповіді на ці питання.

Електронний реєстр та електронний рецепт — безумовні плюси

У Харкові електронні реєстри хворих за нозологіями складені більше ніж рік тому і працюють чітко та злагоджено. Це добре видно на прикладі реєстру пацієнтів із цукровим діабетом — наша поліклініка обслуговує понад 300 таких осіб. Реєстр поліклініки постійно оновлюється і є частиною міського, обласного та загальноукраїнського реєстру. Згідно з ним нараховуються кошти для забезпечення таких хворих інсулінами, ендокринолог бачить як призначення, так і наявність в аптечній мережі пот­рібного препарату, виписує електронний рецепт через комп’ютерну програму, і пацієнт отримує інсулін в аптеці, з якою укладено договір. Усе дуже просто. Але цій простоті передувала копітка робота: більше року ми вчилися і пристосовувалися до нової системи, звикали до комп’ютерної техніки, опановували облік. Та всі ці труднощі ніщо порівняно з отриманим результатом.

Електронна медична картка — перспектива завтрашнього дня

Медичну картку в електронному вигляді спочатку було впроваджено в приватних медичних структурах нашого міста. У масштабах державної системи охорони здоров’я цей проект реально реалізувати лише тоді, коли в кожного лікаря на робочому місці стоятиме комп’ютер, підключений до швидкісного інтернету, і буде створено національну базу даних пацієнтів.

Департамент охорони здоров’я Харківської міської ради вже провів тендер із закупівлі комп’ютерів, і ми очікуємо на нову техніку. Але одразу підключити їх до мережі складно, оскільки пот­рібно в кожному кабінеті забезпечити доступ до інтернет-мережі, зокрема в нашому лікувальному закладі це вже виконано у понад 30 кабінетах, і робота триває. Міський інформаційний центр також провів навчання лікарів. Лише після того, як всі ці підготовчі етапи будуть пройдені, можна говорити про впровадження як електронної картки пацієнта, так і повноцінної Національної електронної системи охорони здоров’я e-Health. А поки що, враховуючи всі перелічені проблеми, це перспектива завтрашнього дня. Попри те що реформа вже стартувала, нам, медикам, котрі повинні працювати по-новому, досі багато не зрозуміло. Крім того, є чітке відчуття, що не все із запропонованого MVP Національної електронної системи охорони здоров’я e-Health працюватиме. Але дорогу здолає той, хто йде!

Ольга ФАЛЬКО, спеціально для «ВЗ», м. Харків